· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМООЦІНЮВАННЯ ДО РОЗДІЛУ 5

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 1. ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДИ

1. (2 бали) Виберіть усі правильні твердження щодо пристрою, зображеного на рис. 1.
А За допомогою цього пристрою Резерфорд запропонував планетарну модель атома.
Б Цифрою 1 позначено свинцевий контейнер з α\alpha-радіоактивною речовиною.
В У цьому пристрої Резерфорд спостерігав траєкторії руху частинок.

Правильні відповіді: А, Б

Пояснення:
На рисунку 1 показано схему досліду Ернеста Резерфорда з розсіяння α\alpha-частинок золотою фольгою. За результатами саме цього досліду вчений запропонував ядерну (планетарну) модель атома (твердження А правильне). Цифрою 1 позначено свинцевий контейнер із джерелом α\alpha-частинок (твердження Б правильне). Твердження В є хибним, оскільки траєкторії руху альфа-частинок безпосередньо не спостерігалися — фіксувалися лише спалахи (сцинтиляції) на люмінесцентному екрані в місцях їхнього влучання.

2. (3 бали) Установіть відповідність між результатом досліду Резерфорда з розсіяння α\alpha-частинок (1–3) і науковим фактом (А–В).
1 Більшість α\alpha-частинок не змінювала напрямок руху
2 Деякі частинки відхилялися
3 Інколи частинки відскакували від фольги
А Майже вся маса атома зосереджена в невеликому позитивному ядрі
Б Атом усередині в основному порожній
В Усередині атома є частинка, яка має доволі великий заряд

Відповідність: 1–Б, 2–В, 3–А

Пояснення:

  1. Те, що переважна більшість α\alpha-частинок вільно проходила крізь фольгу, свідчить про те, що атоми в основному порожні (1–Б).
  2. Відхилення частини позитивно заряджених α\alpha-частинок на помітні кути доводить дію електричного відштовхування з боку зарядженої частинки атома, яка має значний позитивний заряд (2–В).
  3. Відскакування окремих α\alpha-частинок назад (на кути понад 90∘90^\circ) можливе лише у випадку зіткнення з надзвичайно масивним утворенням, що довело зосередження майже всієї маси атома в крихітному позитивному ядрі (3–А).

3. (2 бали) Які одержані твердження є істинними? Пучок радіоактивного випромінювання розділяється, проходячи між зарядженими пластинами (рис. 2). Цей дослід показує, що…
А γ\gamma-випромінювання має позитивний заряд
Б α\alpha-частинки мають позитивний заряд
В β\beta-частинки мають негативний заряд
Г існують різні види радіації

Правильні відповіді: Б, В, Г

Пояснення:
На рис. 2 пучок радіоактивного випромінювання розщеплюється електричним полем на три складові:

  • α\alpha-промені відхиляються до негативної пластини, отже, α\alpha-частинки несуть позитивний заряд (твердження Б правильне);
  • β\beta-промені відхиляються до позитивної пластини, отже, β\beta-частинки заряджені негативно (твердження В правильне);
  • γ\gamma-промені не відхиляються електричним полем, тобто вони взагалі не мають електричного заряду (твердження А хибне);
  • сам факт поділу пучка підтверджує, що радіоактивне випромінювання неоднорідне та існують різні його види (твердження Г правильне).

4. (3 бали) Установіть відповідність між складником ядерного реактора (1–3) та його призначенням (А–Г).
1 Кадмієві стрижні
2 Важка вода
3 ТВЕЛи
А Біологічний захист
Б Регулювання перебігу ядерної реакції
В Теплоносій і сповільнювач нейтронів
Г Тут відбувається ланцюгова ядерна реакція

Відповідність: 1–Б, 2–В, 3–Г

Пояснення:

  1. Кадмієві або борові стрижні активно поглинають нейтрони; вводячи або виводячи їх з активної зони, регулюють швидкість ланцюгової реакції або глушать реактор (1–Б).
  2. Важка вода в реакторах уповільнює швидкі нейтрони до теплових швидкостей і водночас відводить виділене тепло, працюючи теплоносієм (2–В).
  3. ТВЕЛи (тепловидільні елементи) містять ядерне пальне (наприклад, уран), саме всередині них відбувається керована ланцюгова реакція поділу ядер (3–Г).

5. (2 бали) Іванка вирішила перевірити радіаційний фон у різних частинах свого будинку. Який прилад вона має використати?
А Ареометр
Б Барометр
В Дозиметр
Г Мультиметр

Правильна відповідь: В

Пояснення:
Для вимірювання дози або потужності дози йонізуючого випромінювання (радіаційного фону) використовують дозиметри. Ареометр слугує для вимірювання густини рідин, барометр — атмосферного тиску, а мультиметр — електричних величин.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 2. ЗДІЙСНЮЄМО ПОШУК ТА ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

6. (2 бали) Розподіліть об’єкти на три групи: група І — частинки, з яких складається речовина; група ІІ — частинки, які входять до складу атома; група ІІІ — частинки, які входять до складу атомного ядра.
Електрон, протон, атом, йон, атомне ядро, нейтрон, молекула.

Розподіл об’єктів за групами:

  • Група І (частинки, з яких складається речовина): молекула, атом, йон.
  • Група ІІ (частинки, які входять до складу атома): електрон, атомне ядро.
  • Група ІІІ (частинки, які входять до складу атомного ядра): протон, нейтрон.

7. (5 балів) На рис. 3 зображено графік залежності активності радіонуклідного зразка від часу спостереження.
1) Який період піврозпаду цієї речовини?
2) Чому активність зразка зменшується?
3) Яка активність (у кюрі) зразка через 2 хв 48 с спостереження?

  1. За графіком початкова активність за t=0t = 0 дорівнює A0=16⋅1010 БкA_0 = 16 \cdot 10^{10}\text{ Бк}. З часом активність зменшується вдвічі (до A=8⋅1010 БкA = 8 \cdot 10^{10}\text{ Бк}) за час t=56 сt = 56\text{ с}. Отже, період піврозпаду речовини становить:
    T1/2=56 сT_{1/2} = 56\text{ с}

  2. Активність зразка пропорційна кількості радіоактивних ядер (A=λNA = \lambda N). Оскільки ядра речовини неперервно розпадаються, їхня кількість із часом невпинно зменшується, що призводить до закономірного спадання активності зразка.

  3. Обчислимо активність через t=2 хв 48 сt = 2\text{ хв } 48\text{ с}:
    Переведемо час у секунди:
    t=2⋅60 с+48 с=168 сt = 2 \cdot 60\text{ с} + 48\text{ с} = 168\text{ с}

Визначимо кількість періодів піврозпаду, що минули:
n=tT1/2=168 с56 с=3n = \dfrac{t}{T_{1/2}} = \dfrac{168\text{ с}}{56\text{ с}} = 3

Закон радіоактивного розпаду для активності:
A=A02n=16⋅1010 Бк23=16⋅1010 Бк8=2⋅1010 БкA = \dfrac{A_0}{2^n} = \dfrac{16 \cdot 10^{10}\text{ Бк}}{2^3} = \dfrac{16 \cdot 10^{10}\text{ Бк}}{8} = 2 \cdot 10^{10}\text{ Бк}

Переведемо отримане значення в позасистемні одиниці (кюрі), знаючи, що 1 Кі=3,7⋅1010 Бк1\text{ Кі} = 3{,}7 \cdot 10^{10}\text{ Бк}:
A=2⋅1010 Бк3,7⋅1010 Бк/Кі≈0,54 КіA = \dfrac{2 \cdot 10^{10}\text{ Бк}}{3{,}7 \cdot 10^{10}\text{ Бк/Кі}} \approx 0{,}54\text{ Кі}

Відповідь: 1) 56 с56\text{ с}; 2) внаслідок розпаду зменшується кількість радіоактивних ядер у зразку; 3) A=2⋅1010 Бк≈0,54 КіA = 2 \cdot 10^{10}\text{ Бк} \approx 0{,}54\text{ Кі}.

8. (5 балів) Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
Основною частиною багатьох дозиметрів є лічильник Гейгера — Мюллера (рис. 4). Радіоактивне випромінювання йонізує газ усередині колби. Під дією високої напруги між електродами виникає короткочасний газовий розряд — імпульс струму. Імпульс реєструється, переводиться в одиниці дози випромінювання та виводиться на дисплей.
1) Яку фізичну величину вимірює дозиметр?
2) Заряд якого знака подано на анод?
3) Звідки отримує інформацію дослідник?
4) Чому після потрапляння радіоактивного випромінювання в електричному колі лічильника виникає електричний струм?

Відповіді на запитання:

  1. Дозиметр вимірює дозу йонізуючого випромінювання (поглинену чи еквівалентну дозу) або потужність цієї дози (рівень радіаційного фону).
  2. На анод подано позитивний заряд («++»), про що також свідчить підключення тонкої металевої нитки всередині колби до позитивного полюса джерела живлення.
  3. Дослідник зчитує показники з цифрового дисплея приладу (або реєструє звукові клацання чи світлову індикацію лічильника).
  4. Газ у звичайному стані є діелектриком і струм не проводить. Радіоактивні частинки, потрапляючи всередину колби, вибивають електрони з нейтральних атомів газу (відбувається ударна йонізація). Утворені вільні електрони та позитивні йони під дією сильного електричного поля починають напрямлено рухатися до протилежно заряджених електродів, спричиняючи короткочасний газовий розряд — імпульс електричного струму.

ГРУПА РЕЗУЛЬТАТІВ 3. УСВІДОМЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ

9. (2 бали) Скільки електронів містить нейтральний атом ґалію (3170Ga{}_{31}^{70}\mathrm{Ga})? Скільки протонів, нейтронів і нуклонів міститься в його ядрі?

У позначенні нукліда ZAGa{}_{Z}^{A}\mathrm{Ga}:

  • нижній індекс Z=31Z = 31 — зарядове (протонне) число, яке визначає заряд ядра, кількість протонів у ньому та кількість електронів у нейтральному атомі;
  • верхній індекс A=70A = 70 — масове число, що дорівнює загальній кількості нуклонів (протонів і нейтронів) у ядрі.

Кількість протонів у ядрі:
Np=Z=31N_p = Z = 31

Кількість електронів в оболонці нейтрального атома дорівнює кількості протонів:
Ne=Z=31N_e = Z = 31

Загальна кількість нуклонів у ядрі:
A=70A = 70

Кількість нейтронів у ядрі:
N=A−Z=70−31=39N = A - Z = 70 - 31 = 39

Відповідь: 3131 електрон, 3131 протон, 3939 нейтронів, 7070 нуклонів.

10. (2 бали) У зразку є 1,6⋅10101{,}6 \cdot 10^{10} ядер бісмуту-83, період піврозпаду якого 20 хв20\text{ хв}. Скільки ядер бісмуту залишиться в зразку через 1 год1\text{ год}?

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
N0=1,6⋅1010N_0 = 1{,}6 \cdot 10^{10}
T1/2=20 хвT_{1/2} = 20\text{ хв}
t=1 годt = 1\text{ год}
Знайти:
N−?N - ?
Переведемо час в однакові одиниці:

t=1 год=60 хвt = 1\text{ год} = 60\text{ хв}

Кількість ядер, що залишилися нерозпаданими, визначається основним законом радіоактивного розпаду:

N=N0⋅2−tT1/2=N02tT1/2N = N_0 \cdot 2^{-\frac{t}{T_{1/2}}} = \dfrac{N_0}{2^{\frac{t}{T_{1/2}}}}

Остаточно одержуємо:
N=N02tT1/2N = \dfrac{N_0}{2^{\frac{t}{T_{1/2}}}}

Перевіримо одиницю шуканої величини:
[N]=1[N] = 1

Обчислення:
Знайдемо кількість періодів піврозпаду:
n=tT1/2=60 хв20 хв=3n = \dfrac{t}{T_{1/2}} = \dfrac{60\text{ хв}}{20\text{ хв}} = 3

Тоді кількість ядер:
N=1,6⋅101023=1,6⋅10108=0,2⋅1010=2⋅109 (ядер)N = \dfrac{1{,}6 \cdot 10^{10}}{2^3} = \dfrac{1{,}6 \cdot 10^{10}}{8} = 0{,}2 \cdot 10^{10} = 2 \cdot 10^9\text{ (ядер)}

Відповідь: N=2⋅109 ядерN = 2 \cdot 10^9\text{ ядер}.

Короткий запис
Дано:Розв’язання:
N0=1,6⋅1010N_0 = 1{,}6 \cdot 10^{10}
T1/2=20 хвT_{1/2} = 20\text{ хв}
t=1 годt = 1\text{ год}
N−?N - ?
t=1 год=60 хвt = 1\text{ год} = 60\text{ хв}

n=tT1/2=6020=3n = \dfrac{t}{T_{1/2}} = \dfrac{60}{20} = 3

N=N02n=1,6⋅101023=2⋅109N = \dfrac{N_0}{2^n} = \dfrac{1{,}6 \cdot 10^{10}}{2^3} = 2 \cdot 10^9

Відповідь: 2⋅109 ядер2 \cdot 10^9\text{ ядер}

11. (2 бали) Запишіть рівняння реакції β\beta-розпаду ядра торію 90234Th{}_{90}^{234}\mathrm{Th}.

Під час β\beta-розпаду ядро випромінює швидкий електрон −10e{}_{-1}^{0}\mathrm{e}. За законами збереження масового та зарядового чисел:

  • масове число новоутвореного ядра не змінюється: A=234A = 234;
  • зарядове число збільшується на одиницю: Z=90−(−1)=91Z = 90 - (-1) = 91.

Елемент із порядковим номером 9191 у періодичній системі хімічних елементів — протактиній (Pa\mathrm{Pa}).

Рівняння реакції:
90234Th→91234Pa+−10e{}_{90}^{234}\mathrm{Th} \to {}_{91}^{234}\mathrm{Pa} + {}_{-1}^{0}\mathrm{e}

Відповідь: 90234Th→91234Pa+−10e{}_{90}^{234}\mathrm{Th} \to {}_{91}^{234}\mathrm{Pa} + {}_{-1}^{0}\mathrm{e}.

12. (3 бали) Радон 86222Rn{}_{86}^{222}\mathrm{Rn} послідовно зазнав двох α\alpha- і двох β\beta-розпадів. Ядро якого елемента є продуктом цієї низки розпадів?

Запишемо загальне рівняння радіоактивного перетворення, де α\alpha-частинка — це ядро гелію 24He{}_{2}^{4}\mathrm{He}, а β\beta-частинка — електрон −10e{}_{-1}^{0}\mathrm{e}:
86222Rn→2 24He+2 −10e+ZAX{}_{86}^{222}\mathrm{Rn} \to 2\,{}_{2}^{4}\mathrm{He} + 2\,{}_{-1}^{0}\mathrm{e} + {}_{Z}^{A}\mathrm{X}

Застосуємо закон збереження масового числа:
222=2⋅4+2⋅0+A  ⟹  222=8+A  ⟹  A=222−8=214222 = 2 \cdot 4 + 2 \cdot 0 + A \implies 222 = 8 + A \implies A = 222 - 8 = 214

Застосуємо закон збереження зарядового числа:
86=2⋅2+2⋅(−1)+Z  ⟹  86=4−2+Z  ⟹  86=2+Z  ⟹  Z=86−2=8486 = 2 \cdot 2 + 2 \cdot (-1) + Z \implies 86 = 4 - 2 + Z \implies 86 = 2 + Z \implies Z = 86 - 2 = 84

Елемент із протонним числом Z=84Z = 84 — це полоній (Po\mathrm{Po}). Продуктом розпадів є ізотоп полонію-214:
84214Po{}_{84}^{214}\mathrm{Po}

Відповідь: ядро полонію-214 84214Po{}_{84}^{214}\mathrm{Po}.

13. (3 бали) Середня доза випромінювання, поглинута працівником, який обслуговує рентгенівську установку, дорівнює 7 мкГр7\text{ мкГр} за 1 год1\text{ год}. Чи безпечно працювати із цією установкою протягом 200 днів200\text{ днів} на рік по 6 год6\text{ год} щоденно, якщо гранично допустима доза опромінення дорівнює 50 мГр50\text{ мГр} на рік? Природний радіаційний фон становить 2 мГр2\text{ мГр} на рік.

Дано:Пошук математичної моделі, розв’язання
PD=7 мкГр/годP_D = 7\text{ мкГр/год}
Nднів=200N_{\text{днів}} = 200
t1=6 годt_1 = 6\text{ год}
Dфон=2 мГрD_{\text{фон}} = 2\text{ мГр}
Dгран=50 мГрD_{\text{гран}} = 50\text{ мГр}
Знайти:
Dзаг−?D_{\text{заг}} - ?
Знайдемо загальний робочий час за рік:

t=Nднів⋅t1t = N_{\text{днів}} \cdot t_1

Поглинута доза від рентгенівської установки:

Dуст=PD⋅t=PD⋅Nднів⋅t1D_{\text{уст}} = P_D \cdot t = P_D \cdot N_{\text{днів}} \cdot t_1

Загальна річна доза складається з виробничої дози та природного фону:

Dзаг=Dуст+DфонD_{\text{заг}} = D_{\text{уст}} + D_{\text{фон}}

Остаточно одержуємо:
Dзаг=PD⋅Nднів⋅t1+DфонD_{\text{заг}} = P_D \cdot N_{\text{днів}} \cdot t_1 + D_{\text{фон}}

Перевіримо одиницю шуканої величини:
[Dзаг]=мкГр/год⋅1⋅год+мГр=мкГр+мГр=мГр[D_{\text{заг}}] = \text{мкГр/год} \cdot 1 \cdot \text{год} + \text{мГр} = \text{мкГр} + \text{мГр} = \text{мГр}

Обчислення:
Знайдемо робочий час працівника за рік:
t=200⋅6 год=1200 годt = 200 \cdot 6\text{ год} = 1200\text{ год}

Доза від установки:
Dуст=7 мкГр/год⋅1200 год=8400 мкГр=8,4 мГрD_{\text{уст}} = 7\text{ мкГр/год} \cdot 1200\text{ год} = 8400\text{ мкГр} = 8{,}4\text{ мГр}

Повна річна поглинута доза:
Dзаг=8,4 мГр+2 мГр=10,4 мГрD_{\text{заг}} = 8{,}4\text{ мГр} + 2\text{ мГр} = 10{,}4\text{ мГр}

Проаналізуємо результат:
Отримана доза Dзаг=10,4 мГрD_{\text{заг}} = 10{,}4\text{ мГр} є значно меншою за гранично допустиму норму Dгран=50 мГрD_{\text{гран}} = 50\text{ мГр} на рік (10,4 мГр<50 мГр10{,}4\text{ мГр} < 50\text{ мГр}). Отже, працювати в такому режимі цілком безпечно.

Відповідь: Dзаг=10,4 мГрD_{\text{заг}} = 10{,}4\text{ мГр}; працювати безпечно.

Короткий запис
Дано:Розв’язання:
PD=7 мкГр/годP_D = 7\text{ мкГр/год}
N=200N = 200
t1=6 годt_1 = 6\text{ год}
Dфон=2 мГрD_{\text{фон}} = 2\text{ мГр}
Dгран=50 мГрD_{\text{гран}} = 50\text{ мГр}
Dзаг−?D_{\text{заг}} - ?
t=200⋅6=1200 годt = 200 \cdot 6 = 1200\text{ год}

Dуст=7⋅1200=8400 мкГр=8,4 мГрD_{\text{уст}} = 7 \cdot 1200 = 8400\text{ мкГр} = 8{,}4\text{ мГр}

Dзаг=8,4 мГр+2 мГр=10,4 мГрD_{\text{заг}} = 8{,}4\text{ мГр} + 2\text{ мГр} = 10{,}4\text{ мГр}

10,4 мГр<50 мГр10{,}4\text{ мГр} < 50\text{ мГр}

Відповідь: 10,4 мГр10{,}4\text{ мГр} — безпечно

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад