Досліджуй
Кристалічні тверді тіла | Аморфні тверді тіла |
---|
Ознаки: Частинки речовини розташовані впорядковано, утворюючи кристалічну ґратку. Мають чітку, визначену температуру плавлення. При подрібненні розколюються на шматочки правильної форми. | Ознаки: Частинки речовини розташовані хаотично. Не мають чіткої температури плавлення, а плавляться в певному інтервалі температур, поступово розм’якшуючись. При подрібненні утворюють уламки неправильної форми. |
Досліджені речовини: сіль, цукор, графіт, алюмінієвий дріт. | Досліджені речовини: крейда, цукрова карамель, парафін, пластик. |
Думай
Чим кристалічні тіла відрізняються від аморфних?
Кристалічні тіла, наприклад сіль або лід, мають чітку внутрішню структуру, де частинки розташовані впорядковано, утворюючи кристалічну ґратку. Вони мають визначену температуру плавлення. Аморфні тіла, як-от скло чи смола, не мають такої впорядкованої структури; їхні частинки розташовані хаотично. У них немає чіткої температури плавлення, замість цього вони розм’якшуються поступово.
Чому шибки в старовинних соборах, що простояли більше 100 років, виявляються товстішими внизу, ніж угорі?
Це відбувається тому, що скло є аморфним тілом і має властивість текучості. Протягом дуже тривалого часу, під дією сили тяжіння, скло повільно «стікає» вниз, через що нижня частина шибки стає товщою.
Як показати, що скло — тіло аморфне, а кухонна сіль — кристалічне?
Щоб це показати, потрібно нагрівати обидві речовини. Кухонна сіль, як кристалічне тіло, плавитиметься при одній конкретній температурі (801°C). Скло ж, будучи аморфним тілом, не має точної температури плавлення — воно буде поступово розм’якшуватися і ставати в’язким при нагріванні.
Схарактеризуй умови плавлення твердих тіл.
Для того, щоб тверде тіло почало плавитися, його потрібно нагріти до температури плавлення. Після досягнення цієї температури тілу необхідно продовжувати надавати теплоту, яка буде витрачатися на руйнування його кристалічної структури.
У чому полягає фізичний зміст питомої теплоти плавлення?
Питома теплота плавлення — це фізична величина, що показує, яка кількість теплоти потрібна для перетворення 1 кг кристалічної речовини з твердого стану в рідкий за її температури плавлення.
Чому під час плавлення кристалічних тіл температура залишається сталою?
Під час плавлення вся енергія, що підводиться до тіла, витрачається не на збільшення швидкості руху частинок (що підвищило б температуру), а на руйнування зв’язків у кристалічній ґратці. Поки вся речовина не розплавиться, її температура не змінюється.
Чи можна в алюмінієвій посудині розплавити мідь?
Ні, не можна. Температура плавлення міді становить 1083°C, а алюмінію — значно нижча (близько 660°C). Тому алюмінієва посудина розплавиться раніше, ніж почне плавитися мідь.
У чому виявляється закон збереження і перетворення енергії в разі плавлення і кристалізації речовини?
Під час плавлення речовина поглинає енергію, і її внутрішня енергія збільшується. Навпаки, під час кристалізації (тверднення) речовина виділяє таку саму кількість енергії, яку поглинула при плавленні, і її внутрішня енергія зменшується. Це і є проявом закону збереження енергії.
На дні посудини намерз лід. У посудину налили воду. Чи зміниться рівень води в посудині після того, як увесь лід розтане?
Так, рівень води в посудині знизиться. Це пов’язано з тим, що густина льоду менша за густину води. Тому той самий за масою шматок льоду займає більший об’єм, ніж вода, що з нього утвориться. Коли лід на дні розтане, він перетвориться на менший об’єм води, і загальний рівень у посудині впаде.
Дій
РОЗВ’ЯЖИ ЗАДАЧІ
Задача 1: Лід і свинець масою 1 кг кожен узято за їхніх температур плавлення. Для плавлення якого із цих тіл потрібна більша кількість теплоти? У скільки разів?
Дано:mльоду=1 кгmсвинцю=1 кгλльоду=332400 Дж/кгλсвинцю=25000 Дж/кг QсвинцюQльоду−? Розв’язання:Q=λ⋅mQльоду=λльоду⋅mльоду
Qльоду=332400 Дж/кг⋅1 кг=332400 Дж
Qсвинцю=λсвинцю⋅mсвинцю
Qсвинцю=25000 Дж/кг⋅1 кг=25000 Дж
QсвинцюQльоду=25000332400≈13,3
Відповідь: для плавлення льоду потрібна більша кількість теплоти у 13,3 разів
Задача 2: Яка кількість теплоти потрібна для плавлення 100 г олова, взятого при температурі 32 °C?
Дано:m=100 г=0,1 кгt1=32 °Ctпл=232 °Cc=230 Дж/(кг⋅°C)λ=6,2⋅104 Дж/кг Розв’язання:Q=Q1+Q2Q1=c⋅m⋅(tпл−t1)Q2=λ⋅m
Q1=230 Дж/(кг⋅°C)⋅0,1 кг⋅(232−32) °C=230⋅0,1⋅200=4600 Дж=4,6 кДж
Q2=6,2⋅104 Дж/кг⋅0,1 кг=6200 Дж=6,2 кДж
Q=Q1+Q2=4,6+6,2=10,8 кДж
Відповідь: Q=10,8 кДж
Графік процесу для олова:

Задача 3: Умова: Яка кількість теплоти виділиться при твердненні 2 л води, взятої при температурі 10 °C?
Дано:V=2 л=0,002 м3t1=10 °Ct0=0 °Cρ=1000 кг/м3c=4200 Дж/(кг°C)λ=332000 Дж/кг Розв’язання:m=ρ⋅VQ=Q1+Q2m=1000 кг/м3⋅0,002 м3=2 кгQ1=c⋅m⋅(t1−t0)Q1=4200 Дж/(кг°C)⋅2 кг⋅10 °C=84000 ДжQ2=λ⋅mQ2=332000 Дж/кг⋅2 кг=664000 ДжQ=Q1+Q2=84000+664000=748000 Дж=748 кДж
Відповідь: Q=748 кДж
Графік процесу для води:
Процес складається з двох етапів:
- охолодження води від 10 °C до 0 °C (температури кристалізації)
- кристалізація (твердіння) води при постійній температурі 0 °C

4. Яка кількість теплоти знадобиться, аби розплавити 100 г льоду, взятого при температурі -5 °C, а потім воду нагріти до 20 °C?
Дано:m=100 г=0,1 кгt1=−5 °Ct2=0 °Ct3=20 °Ccльоду=2100 Дж/(кг°C)cводи=4200 Дж/(кг°C)λ=332400 Дж/кг Розв’язання:Q=Q1+Q2+Q3Q1=cльоду⋅m⋅(t2−t1)Q1=2100 Дж/(кг°C)⋅0,1 кг⋅(0−(−5)) °C=2100⋅0,1⋅5=1050 ДжQ2=λ⋅m
Q2=332000 Дж/кг⋅0,1 кг=33200 Дж
Q3=cводи⋅m⋅(t3−t2)
Q3=4200 Дж/(кг°C)⋅0,1 кг⋅(20−0) °C=4200⋅0,1⋅20=8400 Дж
Q=Q1+Q2+Q3=1050+33200+8400=42650 Дж=42,65 кДж
Відповідь: Q=42,65 кДж
Графік процесу:
Процес складається з трьох етапів:
- нагрівання льоду від -5 °C до 0 °C (температури плавлення)
- плавлення льоду при постійній температурі 0 °C
- нагрівання води від 0 °C до 20 °C

5. Який процес зображує графік (мал. 13.5) — плавлення чи тверднення — і якої речовини? Які процеси характеризують частини графіка АВ, ВС, CD? При якій температурі почалось і при якій температурі закінчилося спостереження? Скільки часу тривало охолодження рідини до температури тверднення?

Тип процесу: Графік зображає процес тверднення (кристалізації) речовини, оскільки температура знижується з часом
Речовина: За графіком це олово, тому що:
- Температура плавлення/тверднення становить 232 °C
- Температура плавлення олова дорівнює 231,9-232 °C
Характеристика частин графіка:
- Ділянка AB — охолодження рідкого олова від 250 °C до 230 °C (температури кристалізації)
- Ділянка BC — тверднення олова при постійній температурі 230 °C
- Ділянка CD — охолодження твердого олова від 230 °C до приблизно 218 °C
Температури спостереження:
- Початок спостереження: 250 °C (точка A)
- Закінчення спостереження: близько 218°C (точка D)
Час охолодження рідини:
Охолодження рідини до температури тверднення (ділянка AB) тривало 10 хв.
6. На малюнку 13.6 зображено залежність кількості поглинутої під час плавлення теплоти від маси речовини. Визнач питому теплоту плавлення для кожної речовини. Що це за речовини?

Дано:Речовина I:m1=0,2 кгQ1=40,2 кДжРечовина II:m2=0,55 кгQ2=33,5 кДж λ1−?λ2−? Розв’язання:λ=mQλ1=0,2 кг40,2 кДж=201 кДж/кг=2,01⋅105 Дж/кгλ2=0,55 кг33,5 кДж≈60,9 кДж/кг≈6,1⋅104 Дж/кг Порівнюємо отримані значення з табличними даними питомої теплоти плавлення:
λ1=201 кДж/кг — це відповідає міді
λ2=60,9 кДж/кг — це відповідає олову Відповідь:
7. Залізна заготовка, охолоджуючись від температури 800 °С до 0 °С, розтопила лід масою 3 кг, взятий при 0 °С. Яка маса заготовки, якщо вся енергія, виділена нею, пішла на плавлення льоду?
Дано:t1=800 °Сt2=0 °Сmльоду=3 кгc=460 Дж/(кг°С)λ=3,32⋅105 Дж/кг mзаг−? Розв’язання:Qвіддана=Qотриманаc⋅mзаг⋅Δt=λ⋅mльоду
mзаг=c⋅Δtλ⋅mльоду
mзаг=460 Дж/(кг°С)⋅800 °С3,32⋅105 Дж/кг⋅3 кг=368000 Дж/кг996000 Дж≈2,7 кгВідповідь: mзаг=2,7 кг
8. У сталевій посудині масою 500 г знаходиться вода масою 800 г при температурі 50 °С. У воду кинули шматок льоду при температурі -10 °С. Коли встановилася теплова рівновага, залишився нерозплавлений лід масою 50 г. Визнач початкову масу льоду.
Дано:mпос=0,5 кгmводи=0,8 кгtводи=50 °Сtльоду=−10 °Сmзалиш=0,05 кгtкін=0 °Сcст=500 Дж/(кг°С)cв=4200 Дж/(кг°С)cл=2100 Дж/(кг°С)λ=3,32⋅105 Дж/кг mльоду−? Розв’язання:Qвіддана=QотриманаQ1+Q2=Q3+Q4+Q5Теплота, віддана водою і посудиною:
Q1=cв⋅mводи⋅Δt=4200⋅0,8⋅50=168000 ДжQ2=cст⋅mпос⋅Δt=500⋅0,5⋅50=12500 ДжМаса розплавленого льоду:
mрозпл=mльоду−mзалиш=mльоду−0,05 Q3=cл⋅mльоду⋅10 °С — нагрівання льоду від -10 °С до 0°С
Q4=λ⋅(mльоду−0,05) — плавлення льоду
168000+12500=2100⋅mльоду⋅10+3,32⋅105⋅(mльоду−0,05)
180500=21000⋅mльоду+332000⋅mльоду−16500
197000=353000⋅mльоду
mльоду=353000197000≈0,56 кгВідповідь: mльоду=0,56 кг=560 г
9. До якої температури слід нагріти залізний кубик з ребром 1 см, щоб він повністю занурився в лід, температура якого 0 °С? Вважай, що вся теплота, віддана кубиком, витрачається на плавлення льоду.
Дано:a=1 см=0,01 мtл=0 °Сc=460 Дж/(кг°С)ρз=7800 кг/м3λ=3,32⋅105 Дж/кгρл=900 кг/м3 Розв’язання:V=a3m=ρз⋅VТеплота, віддана залізним кубиком при охолодженні:
Q1=c⋅m⋅t=c⋅ρз⋅V⋅tТеплота, необхідна для плавлення льоду:
Q2=λ⋅mл Щоб кубик повністю занурився в лід, об’єм розплавленого льоду має дорівнювати об’єму кубика:
mл=ρл⋅V=ρл⋅a3За умовою задачі:
Q1=Q2
c⋅ρз⋅a3⋅t=λ⋅ρл⋅a3
Звідси:
t=c⋅ρзλ⋅ρл
t=460 Дж/(кг°С)⋅7800 кг/м33,32⋅105 Дж/кг⋅900 кг/м3≈86 °СВідповідь: t=86 °С
10. На зимовій дорозі при температурі снігу -10 °С автомобіль протягом 1 хв 6 с буксує, розвиваючи потужність 12 кВт. Скільки льоду розтане при буксуванні автомобіля, якщо вважати, що вся енергія, виділена при буксуванні, йде на нагрівання і плавлення льоду?
Дано:t1=−10 °Сt=1 хв 6 с=66 сP=12 кВт=12000 Втc=2100 Дж/(кг°С)λ=3,32⋅105 Дж/кг Розв’язання:Q=P⋅tQ=c⋅m⋅Δt+λ⋅mQ=12000⋅66=792000 Дж792000=2100⋅m⋅10+3,32⋅105⋅m792000=21000⋅m+332000⋅m792000=353000⋅mm=353000792000≈2,24 кг Відповідь: m=2,24 кг
11. Залізний метеорит масою 0,05 кг влетів у земну атмосферу із світового простору. Під час руху в атмосфері Землі метеорит розплавився. Скільки виділилося теплоти при терті метеорита об повітря, якщо вважати, що вся виділена теплота пішла на нагрівання і плавлення метеорита? Початкову температуру метеорита прийняти рівною -215 °С.
Дано:m=0,05 кгt1=−215 °Сtпл=1535 °Сc=460 Дж/(кг°С)λ=2,7⋅105 Дж/кг Розв’язання:Q=Q1+Q2Q1=c⋅m⋅(tпл−t1)Нагрівання від -215 °С до 1539 °С:
Q1=460⋅0,05⋅(1535−(−215))=460⋅0,05⋅1750=40250 Дж Плавлення при температурі 1539 °С:
Q2=λ⋅m=2,7⋅105⋅0,05=13500 ДжПовна кількість теплоти:
Q=Q1+Q2=40250+13500=53750 ДжВідповідь: Q=53750 Дж
12. Склади і розв’яжи задачу за малюнком 13.7.

У склянку з водою при температурі 20 °С кинули кубик льоду при температурі 0 °С. Після повного розтавання льоду температура води знизилася до 10 °С. Визнач масу льоду, якщо маса води становить 200 г. Теплообміном зі склянкою та навколишнім середовищем знехтувати.
Дано:mв=200 г=0,2 кгt1=20 °Сt2=10 °Сtл=0 °Сc=4200 Дж/(кг°С)λ=3,3⋅105 Дж/кг mл−? Розв’язання:Qвіддана=Qотриманаc⋅mв⋅Δt=λ⋅mл+c⋅mл⋅t2Теплота, віддана водою при охолодженні від 20 °С до 10 °С:
Q1=c⋅mв⋅(t1−t2)=4200⋅0,2⋅10=8400 ДжТеплота, отримана льодом (плавлення при 0 °С + нагрівання до 10 °С):
Q2=λ⋅mл+c⋅mл⋅t2Q2=mл⋅(λ+c⋅t2) Рівняння теплового балансу:
8400=mл⋅(3,3⋅105+4200⋅10)
8400=mл⋅(330000+42000)
8400=mл⋅372000
mл=3720008400=372084≈0,0226 кгВідповідь: mл≈23 г