· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати

20. Питома теплота плавлення - Бар'яхтар

Контрольні запитання

1. Від чого залежить кількість теплоти, яка виділяється під час кристалізації речовини?

Кількість теплоти, що виділяється при кристалізації, дорівнює тій, що поглинається при плавленні. Вона залежить від маси речовини та її питомої теплоти плавлення

2. Що називають питомою теплотою плавлення речовини?

Питома теплота плавлення — це фізична величина, яка показує, яку кількість теплоти потрібно передати 1 кг твердої кристалічної речовини при температурі плавлення, щоб повністю перетворити її на рідину

3. Яким є фізичний зміст питомої теплоти плавлення?

Фізичний зміст полягає в тому, що питома теплота плавлення показує, наскільки внутрішня енергія 1 кг речовини в рідкому стані більша за внутрішню енергію 1 кг цієї ж речовини у твердому стані за температури плавлення

4. Як обчислити кількість теплоти, яка необхідна для плавлення речовини або виділяється під час її кристалізації?

Щоб обчислити цю кількість теплоти (Q), потрібно питому теплоту плавлення речовини (λ) помножити на її масу (m). Розраховується це за формулою: Q = λm. Ця ж формула використовується і для розрахунку теплоти, що виділяється під час кристалізації.

Вправа 20

1. Яка кількість теплоти необхідна, щоб розплавити 500 г міді, узятої за температури плавлення?

Дано:
m=500 г=0,5 кгm = 500 \text{ г} = 0,5 \text{ кг}
λ=2,13105 Дж/кг\lambda = 2,13 \cdot 10^5 \text{ Дж/кг}
Q?Q - ?
Розв’язання:

Кількість теплоти:

Q=λmQ = \lambda \cdot m
Q=2,13105Джкг0,5 кг=1,065105 Дж=106,5 кДжQ = 2,13 \cdot 10^5 \dfrac{\text{Дж}}{\text{кг}} \cdot 0,5 \text{ кг} = 1,065 \cdot 10^5 \text{ Дж} = 106,5 \text{ кДж}

Відповідь: необхідно 106,5 кДж теплоти.

2. Яке тіло має більшу внутрішню енергію: алюмінієвий брусок масою 1 кг, узятий за температури плавлення, чи 1 кг розплавленого алюмінію за тієї самої температури? На скільки більшу?

Дано:
m=1 кгm = 1 \text{ кг}
λалю=3,93105 Дж/кг\lambda_{\text{алю}} = 3,93 \cdot 10^5 \text{ Дж/кг}
ΔU?\Delta U - ?
Розв’язання:
ΔU=Q=λалюm\Delta U = Q = \lambda_{\text{алю}} \cdot m

ΔU=3,93105Джкг1 кг=3,93105 Дж=393 кДж\Delta U = 3,93 \cdot 10^5 \dfrac{\text{Дж}}{\text{кг}} \cdot 1 \text{ кг} = 3,93 \cdot 10^5 \text{ Дж} = 393 \text{ кДж}

Відповідь: внутрішня енергія розплавленого алюмінію більша на 393 кДж.

3. Яка кількість теплоти виділиться під час кристалізації 100 кг сталі та подальшого її охолодження до 0 °С? Початкова температура сталі дорівнює 1400 °С.

Дано:
m=100 кгm = 100 \text{ кг}
t1=1400 Сt_1 = 1400 \text{ }^\circ\text{С}
t2=0 Сt_2 = 0 \text{ }^\circ\text{С}
λ=8,4104 Дж/кг\lambda = 8,4 \cdot 10^4 \text{ Дж/кг}
c=500 Дж/(кгС)c = 500 \text{ Дж/(кг}\cdot\text{С)}
Q?Q - ?
Розв’язання:

Теплота, що виділяється при кристалізації:

Q1=λmQ_1 = \lambda \cdot m

Теплота, що виділяється при охолодженні:

Q2=cm(t1t2)Q_2 = c \cdot m \cdot (t_1 - t_2)

Загальна кількість теплоти: Q=Q1+Q2Q = Q_1 + Q_2

Q1=8,4104Джкг100 кг=8,4106 ДжQ_1 = 8,4 \cdot 10^4 \dfrac{\text{Дж}}{\text{кг}} \cdot 100 \text{ кг} = 8,4 \cdot 10^6 \text{ Дж}
Q2=500ДжкгС100 кг(14000) С=70106 ДжQ_2 = 500 \dfrac{\text{Дж}}{\text{кг} \cdot \text{С}} \cdot 100 \text{ кг} \cdot (1400 - 0)\text{ }^\circ\text{С} = 70 \cdot 10^6 \text{ Дж}
Q=8,4106 Дж+70106 Дж=78,4106 Дж=78,4 МДжQ = 8,4 \cdot 10^6 \text{ Дж} + 70 \cdot 10^6 \text{ Дж} = 78,4 \cdot 10^6 \text{ Дж} = 78,4 \text{ МДж}

Відповідь: виділиться 78,4 МДж теплоти.

4. Яка кількість теплоти потрібна для перетворення 25 г льоду, узятого за температури -15 °С, на воду за температури 10 °С?

Дано:
m=25 г=0,025 кгm = 25 \text{ г} = 0,025 \text{ кг}
t1=15 Сt_1 = -15 \text{ }^\circ\text{С}
t2=10 Сt_2 = 10 \text{ }^\circ\text{С}
cльоду=2100 Дж/(кгС)c_{\text{льоду}} = 2100 \text{ Дж/(кг}\cdot\text{С)}
λл=3,32105 Дж/кг\lambda_{\text{л}} = 3,32 \cdot 10^5 \text{ Дж/кг}
cводи=4200 Дж/(кгС)c_{\text{води}} = 4200 \text{ Дж/(кг}\cdot\text{С)}
Q?Q - ?
Розв’язання:

Нагрівання льоду:

Q1=cльодуm(0t1)Q_1 = c_{\text{льоду}} \cdot m \cdot (0 - t_1)

Плавлення льоду:

Q2=λлmQ_2 = \lambda_{\text{л}} \cdot m

Нагрівання води:

Q3=cводиm(t20)Q_3 = c_{\text{води}} \cdot m \cdot (t_2 - 0)

Загальна теплота:

Q=Q1+Q2+Q3Q = Q_1 + Q_2 + Q_3

Тепер підставимо у формули значення:

Q1=21000,02515=787,5 ДжQ_1 = 2100 \cdot 0,025 \cdot 15 = 787,5 \text{ Дж}
Q2=3,321050,025=8300 ДжQ_2 = 3,32 \cdot 10^5 \cdot 0,025 = 8300 \text{ Дж}
Q3=42000,02510=1050 ДжQ_3 = 4200 \cdot 0,025 \cdot 10 = 1050 \text{ Дж}
Q=787,5+8300+1050=10137,5 Дж10,14 кДжQ = 787,5 + 8300 + 1050 = 10137,5 \text{ Дж} \approx 10,14 \text{ кДж}

Відповідь: потрібна кількість теплоти становить приблизно 10,14 кДж.

5. У воду поклали лід, маса якого дорівнює масі води. Після того як лід розтанув, температура води зменшилася до 0 °С. Якою була початкова температура води, якщо початкова температура льоду 0 °С?

Дано:
mводи=mльоду=mm_{\text{води}} = m_{\text{льоду}} = m
tльоду=0 Сt_{\text{льоду}} = 0 \text{ }^\circ\text{С}
tкінцева=0 Сt_{\text{кінцева}} = 0 \text{ }^\circ\text{С}
λл=3,32105 Дж/кг\lambda_{\text{л}} = 3,32 \cdot 10^5 \text{ Дж/кг}
cводи=4200 Дж/(кгС)c_{\text{води}} = 4200 \text{ Дж/(кг}\cdot\text{С)}
tпоч. води?t_{\text{поч. води}} - ?
Розв’язання:
Qвіддано=QотриманоQ_{\text{віддано}} = Q_{\text{отримано}}
cводиm(tпоч. водиtкінцева)=λлmc_{\text{води}} \cdot m \cdot (t_{\text{поч. води}} - t_{\text{кінцева}}) = \lambda_{\text{л}} \cdot m
cводиmtпоч. води=λлmc_{\text{води}} \cdot m \cdot t_{\text{поч. води}} = \lambda_{\text{л}} \cdot m

tпоч. води=λлcводи=3,32105 Дж/кг4200 Дж/(кгС)79,0 Сt_{\text{поч. води}} = \dfrac{\lambda_{\text{л}}}{c_{\text{води}}} = \dfrac{3,32 \cdot 10^5 \text{ Дж/кг}}{4200 \text{ Дж/(кг}\cdot\text{С)}} \approx 79,0 \text{ }^\circ\text{С}

Відповідь: початкова температура води була приблизно 79,0 °С.

6. На рисунку зображено графіки залежності температури від кількості відданої теплоти в процесі кристалізації двох речовин однакової маси. Яка речовина має вищу температуру плавлення? більшу питому теплоту плавлення? більшу питому теплоємність у рідкому стані?

На рисунку зображено графіки залежності температури від кількості відданої теплоти в процесі кристалізації двох речовин однакової маси

На графіку видно, що горизонтальна ділянка для речовини 1 знаходиться вище, ніж для речовини 2. Отже, речовина 1 має вищу температуру плавлення.

Горизонтальна ділянка для графіка 2 (приблизно 3,5 клітинки) довша за ділянку для графіка 1 (приблизно 2 клітинки). Отже, речовина 2 має більшу питому теплоту плавлення.

Чим менший нахил (графік більш пологий), тим більша питома теплоємність. Початкова ділянка графіка 2 менш крута, ніж у графіка 1. Отже, речовина 2 має більшу питому теплоємність у рідкому стані.

Відповідь:

  • Вищу температуру плавлення має речовина 1
  • Більшу питому теплоту плавлення має речовина 2
  • Більшу питому теплоємність у рідкому стані має речовина 2

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад