· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати

Питома теплоємність речовини. Кількість теплоти - Бар'яхтар

Контрольні запитання

1. Від чого залежить кількість теплоти, що необхідна для нагрівання тіла?

Кількість теплоти залежить від маси тіла, виду речовини та зміни температури.

2. За якою формулою обчислюють кількість теплоти, передану тілу під час нагрівання або виділену ним під час охолодження?

Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t

де Q — кількість теплоти, c — питома теплоємність речовини, m — маса тіла, Δt — зміна температури.

3. Яким є фізичний зміст питомої теплоємності речовини?

Питома теплоємність — це кількість теплоти, необхідна для нагрівання 1 кг речовини на 1 °C.

4. Назвіть одиницю питомої теплоємності речовини.

Одиниця питомої теплоємності — Дж/(кг·°C).

Вправа 16

1. Питома теплоємність срібла дорівнює 250 Дж/(кг·°C). Що це означає?

Це означає, що щоб нагріти 1 кг срібла на 1 °C, потрібно передати йому 250 Дж теплоти.

2. Чому в системах охолодження найчастіше використовують воду?

Воду в системах охолодження використовують через її високу питому теплоємність, яка становить 4200 Дж/(кг·°C). Це означає, що вода може поглинути значну кількість теплоти, при цьому її власна температура підвищується повільно.

Крім того вона доступна, дешева і не токсична, що робить її зручною для використання в різних системах. Вода ефективно передає тепло завдяки добрій теплопровідності й текучості.

3. Сталеву ложку масою 40 г нагріли в окропі (у воді за температури 100 °С). Яка кількість теплоти пішла на нагрівання ложки, якщо її температура збільшилася від 20 до 80 °С?

Дано:
m=40 г=0,04 кгm = 40 \text{ г} = 0{,}04 \text{ кг}
t1=20 °Сt_1 = 20 \text{ °С}
t2=80 °Сt_2 = 80 \text{ °С}
c=500 Дж/(кг°С)c = 500 \text{ Дж/(кг°С)}
Q?Q - ?
Розв’язання:
Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t
Δt=t2t1\Delta t = t_2 - t_1Δt=8020=60 °С\Delta t = 80 - 20 = 60 \text{ °С}
Q=5000,0460=1200 Дж=1,2 кДжQ = 500 \cdot 0{,}04 \cdot 60 = 1200 \text{ Дж} = 1{,}2 \text{ кДж}

Відповідь: Q=1,2 кДжQ = 1{,}2 \text{ кДж}

4. За поданими рис. 1-3 складіть задачі та розв’яжіть їх.

Задача 4.1

Умова: Речовині з питомою теплоємністю c=750 Дж/(кг°С)c = 750 \text{ Дж/(кг°С)} передано Q=1500 ДжQ = 1500 \text{ Дж} теплоти, внаслідок чого її температура збільшилася на Δt=20 °С\Delta t = 20 \text{ °С}. Знайти масу речовини.

Дано:
c=750 Дж/(кг°С)c = 750 \text{ Дж/(кг°С)}
Q=1500 ДжQ = 1500 \text{ Дж}
Δt=20 °С\Delta t = 20 \text{ °С}
m?m - ?
Розв’язання:
Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t
m=QcΔtm = \dfrac{Q}{c \cdot \Delta t}

m=150075020=150015000=0,1 кг=100 гm = \dfrac{1500}{750 \cdot 20} = \dfrac{1500}{15000} = 0{,}1 \text{ кг} = 100 \text{ г}

Відповідь: m=0,1 кг=100 гm = 0{,}1 \text{ кг} = 100 \text{ г}

Задача 4.2

Умова: Залізна куля масою m=5 гm = 5 \text{ г} з початковою температурою t1=50 °Сt_1 = 50 \text{ °С} занурена у воду з температурою t2=10 °Сt_2 = 10 \text{ °С}. Яка кількість теплоти виділилась при охолодженні кулі до температури води?

Дано:
m=5 г=0,005 кгm = 5 \text{ г} = 0{,}005 \text{ кг}
t1=50 °Сt_1 = 50 \text{ °С}
t2=10 °Сt_2 = 10 \text{ °С}
c=460 Дж/(кг°С)c = 460 \text{ Дж/(кг°С)}
Q?Q - ?
Розв’язання:
Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t
Δt=t1t2\Delta t = t_1 - t_2Δt=5010=40 °С\Delta t = 50 - 10 = 40 \text{ °С}
Q=4600,00540=92 ДжQ = 460 \cdot 0{,}005 \cdot 40 = 92 \text{ Дж}

Відповідь: Q=92 ДжQ = 92 \text{ Дж}

Задача 4.3

Умова: Воді масою m=0,5 кгm = 0{,}5 \text{ кг} передано Q=4200 ДжQ = 4200 \text{ Дж} теплоти. На скільки градусів збільшилася температура води?

Дано:
m=0,5 кгm = 0{,}5 \text{ кг}
Q=4200 ДжQ = 4200 \text{ Дж}
c=4200 Дж/(кг°С)c = 4200 \text{ Дж/(кг°С)}
Δt?\Delta t - ?
Розв’язання:
Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t
Δt=Qcm\Delta t = \dfrac{Q}{c \cdot m}
Δt=420042000,5=42002100=2 °С\Delta t = \dfrac{4200}{4200 \cdot 0{,}5} = \dfrac{4200}{2100} = 2 \text{ °С}

Відповідь: Δt=2 °С\Delta t = 2 \text{ °С}

5. Щоб нагріти деталь масою 250 г на 160 °С, їй було передано 20 кДж теплоти. З якого матеріалу виготовлено деталь?

Дано:
m=250 г=0,25 кгm = 250 \text{ г} = 0{,}25 \text{ кг}
Δt=160 °С\Delta t = 160 \text{ °С}
Q=20 кДж=20000 ДжQ = 20 \text{ кДж} = 20000 \text{ Дж}
c? (матеріал)c - ? \text{ (матеріал)}
Розв’язання:
Q=cmΔtQ = c \cdot m \cdot \Delta t
c=QmΔtc = \dfrac{Q}{m \cdot \Delta t}

c=200000,25160=2000040=500 Дж/(кг°С)c = \dfrac{20000}{0{,}25 \cdot 160} = \dfrac{20000}{40} = 500 \text{ Дж/(кг°С)}

За таблицею відповідає сталі.
Відповідь: деталь виготовлена зі сталі.

6. Як відомо, c=QmΔtc = \dfrac{Q}{m \cdot \Delta t}. Чи можемо ми сказати, що питома теплоємність залежить від маси речовини? від зміни температури речовини? від кількості переданої теплоти?

Питома теплоємність cc є фізичною величиною, що характеризує саму речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1 °С.

Питома теплоємність не залежить:

  • від маси речовини
  • від зміни температури речовини
  • від кількості переданої теплоти

7. В алюмінієвій каструлі масою 500 г нагріли 1,5 кг води від 20 °С до кипіння. Яку кількість теплоти передано каструлі з водою?

Дано:
m1=500 г=0,5 кгm_1 = 500 \text{ г} = 0{,}5 \text{ кг}
m2=1,5 кгm_2 = 1{,}5 \text{ кг}
t1=20 °Сt_1 = 20 \text{ °С}
t2=100 °Сt_2 = 100 \text{ °С}
c1=920 Дж/(кг°С)c_1 = 920 \text{ Дж/(кг°С)}
c2=4200 Дж/(кг°С)c_2 = 4200 \text{ Дж/(кг°С)}
Q?Q - ?
Розв’язання:
Q=Q1+Q2Q = Q_1 + Q_2
Δt=t2t1\Delta t = t_2 - t_1
Δt=10020=80 °С\Delta t = 100 - 20 = 80 \text{ °С}
Q1=c1m1Δt=9200,580=36800 ДжQ_1 = c_1 \cdot m_1 \cdot \Delta t = 920 \cdot 0{,}5 \cdot 80 = 36800 \text{ Дж}
Q2=c2m2Δt=42001,580=504000 ДжQ_2 = c_2 \cdot m_2 \cdot \Delta t = 4200 \cdot 1{,}5 \cdot 80 = 504000 \text{ Дж}
Q=36800+504000=540800 Дж=540,8 кДжQ = 36800 + 504000 = 540800 \text{ Дж} = 540{,}8 \text{ кДж}

Відповідь: Q=540,8 кДжQ = 540{,}8 \text{ кДж}

8. На яку висоту можна було б підняти вантаж масою 2 т, якби вдалося використати всю енергію, що звільняється під час остигання 0,5 л води від 100 до 0°С?

Дано:
mвант=2 т=2000 кгm_{\text{вант}} = 2 \text{ т} = 2000 \text{ кг}
V=0,5 лV = 0{,}5 \text{ л}
mводи=0,5 кгm_{\text{води}} = 0{,}5 \text{ кг}
t1=100 °Сt_1 = 100 \text{ °С}
t2=0 °Сt_2 = 0 \text{ °С}
c=4200 Дж/(кг°С)c = 4200 \text{ Дж/(кг°С)}
g=10 м/с2g = 10 \text{ м/с}^2
h?h - ?
Розв’язання:
Q=cmводиΔtQ = c \cdot m_{\text{води}} \cdot \Delta t
Ep=mвантghE_p = m_{\text{вант}} \cdot g \cdot h
Δt=1000=100 °С\Delta t = 100 - 0 = 100 \text{ °С}
Q=42000,5100=210000 ДжQ = 4200 \cdot 0{,}5 \cdot 100 = 210000 \text{ Дж}

За законом збереження енергії:

Q=EpQ = E_p

h=Qmвантg=210000200010=21000020000=10,5 мh = \dfrac{Q}{m_{\text{вант}} \cdot g} = \dfrac{210000}{2000 \cdot 10} = \dfrac{210000}{20000} = 10{,}5 \text{ м}

Відповідь: h=10,5 мh = 10{,}5 \text{ м}

9. Оберіть на карті дві місцевості, розташовані на одній широті: одна має бути біля моря, а інша — у глибині континенту. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зіставте перепади температур (день — ніч, зима — літо) у цих місцевостях. Поясніть отримані результати.

Розглянемо дві місцевості на широті приблизно 50° пн. ш.: прибережне місто (наприклад, на узбережжі Атлантичного океану) та континентальне місто (у глибині Євразії).

Спостереження

У прибережних районах добові та річні коливання температури є значно меншими порівняно з континентальними районами. У континентальних районах температурні коливання є значно більшими.

Пояснення

Вода має надзвичайно велику питому теплоємність c=4200 Дж/(кг°С)c = 4200 \text{ Дж/(кг°С)}, що є однією з найбільших серед усіх речовин. Це означає, що:

  • Вода повільно нагрівається вдень і влітку, поглинаючи велику кількість теплоти
  • Вода повільно охолоджується вночі і взимку, віддаючи накопичену теплоту
  • Моря і океани виконують роль величезного термостата, що згладжує температурні коливання

У континентальних районах суша (ґрунт, каміння, пісок) має значно меншу питому теплоємність, тому швидко нагрівається і швидко охолоджується, що призводить до різких перепадів температури.

Відповідь: Біля моря температурні коливання менші через велику питому теплоємність води (c=4200 Дж/(кг°С)c = 4200 \text{ Дж/(кг°С)}), яка повільно нагрівається та охолоджується. У глибині континенту коливання більші через малу теплоємність суші.

Оцініть матеріал

Натисніть на зірку для оцінки:

Коментарі

Залишити відповідь:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься

Назад