§ 43 Селекція тварин

• До змісту відповідей

БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

Фермери спостерігають, що кури, які дають багато яєць, часто мають слабший імунітет, тоді як кури, стійкіші до інфекцій, несуть менше яєць. Запропонуй селекційний підхід, який допоможе поєднати обидві бажані ознаки. Уклади план дій, спосіб оцінки результатів.

Для поєднання двох бажаних ознак слід застосувати аутбридинг (неспоріднене схрещування) між лінією курей із високою яйценосністю та лінією з високою стійкістю до інфекцій, після чого провести індивідуальний добір серед нащадків.

План дій:

1. Підбір вихідних ліній: обрати курей із лінії високої несучості та півнів із лінії, стійкої до інфекційних захворювань.
2. Проведення схрещування: провести аутбридинг між цими двома неспорідненими лініями.
3. Вирощування гібридного покоління: отримати нащадків першого покоління, у яких завдяки ефекту гетерозису та комбінативній мінливості поєднаються батьківські ознаки.
4. Індивідуальний добір: відбракувати особини зі слабкими показниками й відібрати для подальшого розведення тільки тих птахів, які демонструють високу яйценосність та міцне здоров’я.

Спосіб оцінки результатів:

• Облік кількості відкладених яєць від кожної курки за певний період.
• Визначення показників виживаності птахів та рівня антитіл під час контрольних перевірок на стійкість до захворювань.

ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Кількість порід собак значно більша, ніж кількість порід котів. Із чим це може бути пов’язано? (Ідеї для відповіді знайди в e-ДОДАТКУ (завдання 43.1).)

Це пов’язано з тим, що людина століттями використовувала собак для виконання багатьох різноманітних завдань (полювання, охорона, випасання худоби, їзда, порятунок, службова діяльність), що вимагало штучного добору за розміром, силою та поведінкою. Коти традиційно виконували переважно одну функцію — знищення гризунів, а також слугували компаньйонами. Крім того, собаки мають вищий рівень генетичної та морфологічної мінливості й були одомашнені раніше за котів, тому штучний добір щодо них тривав триваліший час.

2. Здичавілі корови, які залишилися в Чорнобильській зоні відчуження після аварії, досить успішно розмножувалися. Через кілька поколінь їхні нащадки все більше нагадували давніх турів — предків корів. Чому так сталося?

Це сталося внаслідок припинення штучного добору з боку людини та включення природного добору. В умовах дикої природи без штучного годування та ветеринарного догляду виживали й розмножувалися лише ті особини, які мали міцну статуру, високий імунітет, витривалість та збережені дикі інстинкти. Оскільки тури сформувалися під тиском природного добору, повернення домашніх корів у природне середовище спричинило закріплення ознак, притаманних їхнім диким предкам.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які методи селекції використовують у селекції тварин?

У селекції тварин використовують індивідуальний добір за генотипом і фенотипом нащадків, споріднене схрещування (інбридинг) для переведення потрібних генів у гомозиготний стан, неспоріднене схрещування (аутбридинг) для поєднання нових ознак і виникнення гетерозису, віддалену гібридизацію між представниками різних видів, а також сучасні методи генетичної модифікації та клонування.

2. Поміркуй, чому за неспорідненого схрещування спостерігають явище гетерозису.

За неспорідненого схрещування явище гетерозису спостерігається тому, що в гібридів першого покоління зростає гетерозиготність. Батьки з різних ліній передають нащадкам різні алелі генів, завдяки чому пригнічується прояв шкідливих рецесивних мутацій домінантними алелями іншого батька, а поєднання різноманітних домінантних генів забезпечує підвищену життєздатність та продуктивність організму.

3. У чому переваги і недоліки близькоспорідненого схрещування у тварин?

Перевагою близькоспорідненого схрещування (інбридингу) є можливість швидко закріпити бажану селекційну ознаку у нащадків і перевести її в гомозиготну форму. Недоліком є високий ризик виявлення спадкових захворювань та дефектів через перехід рецесивних мутантних генів у гомозиготний стан.

4. Які методи селекції, що активно використовують в селекції рослин, практично не використовують у селекції тварин?

У селекції тварин практично не застосовують масовий добір, штучну поліплоїдизацію та вегетативне розмноження. Це пояснюється тим, що тварини дають відносно невелику кількість нащадків, а кратне збільшення кількості хромосом (поліплоїдія) для більшості тварин є летальним або призводить до безплідності.

5. Поміркуй, чи однакову роль у селекції тварин відводять чоловічій і жіночій статі. Обґрунтуй власне бачення ролі кожної статі.

У селекції тварин чоловічій та жіночій статі відводять різні ролі. Самці за життя можуть залишити значно більше нащадків (особливо за використання штучного осіменіння), тому через плідників швидко поширюють цінні генетичні ознаки в популяції. Самки передають генетичний матеріал обмеженій кількості потомства, проте вони відповідають за виношування, вигодовування та виявлення продуктивних якостей, за якими оцінюють якість плідників за нащадками.

6. Опрацюй в e-ДОДАТКУ інформацію про одомашнення тварин і виконай завдання 43.3.

У процесі одомашнення (доместикації) тварин першочергову роль відіграє добір за поведінковими рисами, зокрема за відсутністю агресії до людини та здатністю розмножуватися в неволі. Під впливом штучного добору у свійських тварин формуються нові корисні ознаки, змінюється забарвлення та будова тіла, а також слабшають дикі захисні інстинкти.

СКЛАДАЄМО БІОЛОГІЧНІ ПАЗЛИ (РЕФЛЕКСІЯ)

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

Перший факт: близькоспоріднене схрещування переводить гени в гомозиготний стан, що закріплює ознаку, але збільшує ризик спадкових хвороб.
Другий факт: при схрещуванні різних видів або порід виникає ефект гетерозису, який робить перше покоління гібридів більшим і витривалішим, як у випадку з мулами.
Третій факт: під час клонування тварин ядро соматичної клітини донора пересаджують у яйцеклітину, з якої попередньо вилучили власне ядро.

2. Закінчи одне з речень: Я став/стала більш обізнаним/обізнаною щодо… Мене здивувало… Я побачив/побачила зв’язок…

Я став більш обізнаним щодо того, як сучасною генетичною інженерією та клонуванням можна швидко розмножувати унікальних тварин із цінними ознаками.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Спочатку було складно розрізнити наслідки інбридингу та аутбридингу для організмів тварин. Подолати труднощі допомогло уважне вивчення схем у підручнику та повторне читання підсумків параграфа.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання допоможуть мені краще розуміти особливості виведення та догляду за домашніми тваринами, а також розуміти походження і характеристики свійських порід у сільському господарстві.