· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати
§ 2.3. Біоорганічні сполуки
НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Які особливості біоорганічних сполук визначають їхнє біологічне значення? Пояснення з використанням фрейму «Тетрада». БІООРГАНІЧНІ СПОЛУКИ.
Р Формулює визначення терміну «БІООРГАНІЧНІ СПОЛУКИ».
Біоорганічні сполуки (біомолекули) — це органічні речовини, які мають скелети з ковалентно зв’язаних атомів Карбону та синтезуються клітинами живих організмів, становлячи близько 30% маси клітини.
В Визначає сутність змістових елементів схеми: особливості, хімічні зв’язки, різноманітність, біологічне значення
- Особливості: наявність стійких карбонових ланцюгів (лінійних або циклічних), висока енергоємність, велика молекулярна маса та змінна хімічна активність.
- Хімічні зв’язки: поєднання міцних ковалентних зв’язків (пептидні, глікозидні, фосфодіестерні), які забезпечують стабільність молекул, і слабких нековалентних зв’язків (водневі, йонні, гідрофобні), що зумовлюють просторову конфігурацію та взаємодію біомолекул.
- Різноманітність: зумовлена унікальними властивостями атома Карбону утворювати чотири ковалентні зв’язки, з’єднуватися в ланцюги різної довжини й форми та приєднувати різні функціональні групи (-COOH, -NH2, -OH, -CH3).
- Біологічне значення: забезпечення всіх проявів життя через виконання структурної, енергетичної, каталітичної, регуляторної, захисної, резервної та інформаційної функцій.
К Конструює фрейм
Фрейм «Тетрада: Біоорганічні сполуки»:
- Особливості будови: основа — Карбон (ковалентні карбонові скелети); поділ на малі біомолекули (до 1000 Да) та біополімери (понад 10 000 Да).
- Хімічні зв’язки: ковалентні (міцний каркас, тривале існування) + нековалентні зв’язки (динамічна просторова структура, комплементарність).
- Різноманітність: малі молекули (моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, жирні кислоти) макромолекули (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти).
- Біологічні функції: структурна (мембрани, стінки клітин), енергетична (розпад з виділенням АТФ), інформаційна (збереження коду в ДНК/РНК), регуляторна (ферменти, гормони).
С Пояснює: особливості біоорганічних сполук та формулює висновок
Особливості біоорганічних сполук базуються на хімічних властивостях Карбону та поєднанні міцних і слабких зв’язків. Це забезпечує поєднання стійкості біомолекул з їхньою здатністю до швидких ферментативних перетворень. Отже, унікальна структура біомолекул є матеріальною основою метаболізму, саморегуляції та збереження спадкової інформації у живих системах.
РОЗВИВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Чому частка макромолекул в клітинах більша, аніж частка малих молекул? Інформаційно-пошукова вправа. Порівняльна характеристика малих молекул та макромолекул.
Р Визначає пізнавальну ситуацію.
Частка біополімерів (макромолекул) у клітині складає близько 25%, тоді як на малі біомолекули припадає лише до 5%. Постає питання, які структурно-функціональні відмінності зумовлюють кількісне переважання макромолекул у клітинному вмісті.
В Формулює очікувані результати інформування.
З’ясувати та обґрунтувати порівняльні характеристики малих і великих біомолекул, розкрити значення біополімерів як основного будівельного матеріалу та функціонального апарату клітини.
К Виконує дії та конструює інфотаблицю «Малі молекули й макромолекули»
| Ознаки | Малі молекули | Макромолекули |
|---|---|---|
| Молекулярна маса | Відносно невелика: від 100 до 1000 Да (а. о. м.) | Велика: від 10 000 до кількох мільйонів і мільярдів Да |
| Особливості будови | Містять до 30 атомів Карбону, мають повторювані функціональні групи (-NH2, -COOH, -OH) | Високомолекулярні полімери, що складаються з численних залишків мономерів |
| Властивості | Добре розчинні, вільно дифундують у цитоплазмі, хімічно активні | Повільно переміщуються або зафіксовані, утворюють просторові структури |
| Основні групи | Амінокислоти, моносахариди, нуклеотиди, жирні кислоти, АТФ | Білки, нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК), полісахариди (глікани) |
| Функції | Будівельні блоки (мономери), джерела швидкої енергії, клітинні сигнали | Структурна, каталітична, захисна, резервна, інформаційна |
С Організовує: ІНФОРМУВАННЯ взаємозв’язку функцій біомолекул з їхньою будовою та властивостями з формулюванням висновку
Малі молекули виконують роль мономерів, енергетичних інтермедіатів та регуляторів, тому знаходяться у динамічному стані й швидко витрачаються. Макромолекули формують постійні надмолекулярні комплекси (хроматин, рибосоми, мембрани, цитоскелет), виконують довготривале зберігання інформації та запасання поживних речовин. Саме тому частка макромолекул у клітині значно більша — вони становлять матеріальну основу структури та тривалого функціонування клітини.
ЦІННІСНЕ ЗАВДАННЯ
Яке значення ковалентних зв’язків для біомолекул? Вправа для реагування. Теорія ковалентного зв’язку та Карбон.
Р Визначає поняття «Ковалентний зв’язок»
Ковалентний зв’язок — це міцний хімічний зв’язок, який виникає між атомами за рахунок утворення спільних електронних пар.
В Ілюструє прикладами ковалентний зв’язок біомолекул
Прикладами ковалентних зв’язків у біомолекулах є зв’язки C-C та C-H у вуглеводневих скелетах, пептидний зв’язок (-CO-NH-) між амінокислотами в білках, глікозидний зв’язок між залишками моносахаридів у вуглеводах, а також фосфодіестерний зв’язок між нуклеотидами в ланцюгах ДНК і РНК.
К Конструює інфографіку
Структура інфографіки «Ковалентний зв’язок — фундамент органічної матерії»:
- Атом Карбону (чотиривалентність): утворює 4 міцні спрямовані ковалентні зв’язки завдяки чотирьом спільним електронним парам.
- Карбоновий скелет: формування стабільних одинарних, подвійних, лінійних та кільцевих ланцюгів.
- Біополімери: об’єднання простих мономерних блоків у макромолекули.
- Результат: стійкість біоструктур до нагрівання, дії світла та агресивного хімічного середовища..
С Виявляє ставлення на рівні реагування та пояснює роль ковалентних зв’язків у функціонуванні органічних сполук в складі МАТЕРІЇ
Ковалентний зв’язок є фундаментальною основою існування органічної форми руху матерії. Завдяки високій енергії та стабільності ковалентних зв’язків органічні сполуки здатні зберігати свою структуру й інформацію тривалий час в умовах водного середовища клітини. Водночас контрольований розрив цих зв’язків у біохімічних реакціях вивільняє енергію, необхідну для всіх процесів життєдіяльності.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Рослини-релікти України. Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum / у підручнику зазначено як Abies luteum)
Рододендрон жовтий (азалія понтійська) — реліктовий чагарник родини Вересових, що зберігся в флорі України з третинного періоду (поширений переважно на Поліссі, зокрема в Овруцькому кряжі). Рослина багата на різноманітні біоорганічні сполуки: ефірні олії, флавоноїди, а також токсичний глікозид андромедотоксин. Має високу наукову цінність для збереження фіторізноманіття та вивчення еволюції рослинного покриву.
САМОНАВЧАННЯ
Комунікаційне завдання. Дидактична гра «Знайди зайве»
Біологічна гра «Знайди зайве»
Назва:
Мак (або коробочка маку)
Пояснення:
Мак утворює сухий плід (коробочку), тоді як усі інші представлені об’єкти (малина, яблука, слива, полуниця, вишня) є соковитими плодами.
САМООЦІНЮВАННЯ
Репродуктивне завдання. Вправа-відтворення. Різноманітність біоорганічних сполук
I. Особливості біомолекул
1.1. Основною причиною різноманітності біомолекул є властивості…
А Гідрогену
Б Карбону
Правильна відповідь: Б Карбону.
Атоми Карбону здатні сполучатися між собою міцними ковалентними зв’язками, утворюючи карбонові ланцюги різної форми (лінійні, розгалужені, циклічні), що зумовлює величезну різноманітність органічних сполук.
1.2. «Завдяки … зв’язкам біомолекули достатньо міцні й тому є стійкими до нагрівання, дії світла, впливу агресивного хімічного середовища»
А нековалентним
Б ковалентним
Правильна відповідь: Б ковалентним.
Ковалентні зв’язки забезпечують міцність карбонового скелета та стабільність молекул біополімерів і мономерів за фізіологічних умов існування клітини.
II. Різноманітність біомолекул
2.1. Вибираю варіант з переліком малих біомолекул:
А амінокислоти, нуклеотиди
Б нуклеїнові кислоти, білки
Правильна відповідь: А амінокислоти, нуклеотиди.
Амінокислоти й нуклеотиди мають відносно невелику молекулярну масу (від 100 до 1000 а. о. м.) і виступають мономерами для синтезу біополімерів.
2.2. Називаю групу макромолекул:
А ліпіди
Б полісахариди
Правильна відповідь: Б полісахариди.
Полісахариди є полімерами з великою молекулярною масою (макромолекулами), тоді як ліпіди відносять до малих неполімерних біомолекул.
III. Малі біомолекули
3.1. Називаю групу, що визначає лужні властивості амінокислот:
А СООН
Б NH2
Правильна відповідь: Б NH2.
Аміногрупа (-NH2) має основні (лужні) властивості, завдяки чому амінокислоти проявляють амфотерний характер.
3.2. Вибираю назву мономерів нуклеїнових кислот:
А моносахариди
Б нуклеотиди
Правильна відповідь: Б нуклеотиди.
Мономерами біополімерних ланцюгів ДНК та РНК є нуклеотиди.
IV. Макромолекули
4.1. ДНК та РНК належать до…
А білків
Б нуклеїнових кислот
Правильна відповідь: Б нуклеїнових кислот.
Дезоксирибонуклеїнова (ДНК) та рибонуклеїнова (РНК) кислоти є класом інформаційних біополімерів — нуклеїнових кислот.
4.2. Целюлоза, крохмаль – це…
А полісахариди
Б моносахариди
Правильна відповідь: А полісахариди.
Крохмаль і целюлоза є високомолекулярними вуглеводами (полісахаридами), побудованими з великої кількості мономерних залишків глюкози.
V. Функції макромолекул в клітинах
5.1. Яку функцію здійснюють білкові комплекси антиген-антитіло?
А енергетичну
Б резервну
В захисну
Г інформаційну
Правильна відповідь: В захисну.
Взаємодія антитіл з антигенами знешкоджує чужорідні мікроорганізми й токсини, забезпечуючи гуморальний імунітет.
5.2. Комплекси фермент-субстрат виконують функцію …
А структурну
Б регуляційну
Правильна відповідь: Б регуляційну.
Фермент-субстратні комплекси забезпечують каталітичне прискорення хімічних перетворень та регуляцію процесів обміну речовин у клітині.
VI. Біологічне значення для організмів
6.1. Резервний полісахарид у рослин – це…
А крохмаль
Б глікоген
В хітин
Г целюлоза
Правильна відповідь: А крохмаль.
Крохмаль відкладається про запас у клітинах рослин і слугує основним джерелом глюкози під час енергетичних потреб.
6.2. Структурний компонент зовнішнього скелету комах, павуків – це…
А глікоген
Б хітин
В глюкоза
Г ДНК
Правильна відповідь: Б хітин.
Хітин є міцним нітрогеновмісним полісахаридом, що утворює основу зовнішнього скелета (кутикули) членистоногих та клітинних стінок грибів.
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься