Людина в системі органічного світу. Науки, що вивчають організм людини

• Назад до змісту

🔍 БІОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕКТИВ

У псевдонаукових виданнях часто можна натрапити на твердження, що людина походить від спільного предка з дельфінами, а не від давніх мавп. Проте науковці впевнені, що людина походить саме від давніх мавп. Ба більше, людина і зараз є мавпою! Поясни, чому науковці в цій дискусії мають рацію.

Науковці мають рацію через біологічну класифікацію людини. Згідно з нею, вид Людина розумна (Homo sapiens) належить до ряду Примати, родини Гомініди, як і сучасні людиноподібні мавпи. Нам притаманні всі ознаки приматів: великі півкулі головного мозку, рухливий плечовий суглоб і бінокулярний зір.

Дослідження показують, що люди відділилися від гілки шимпанзе приблизно 6,5-9,3 мільйонів років тому. Це набагато пізніше, ніж розділення еволюційних ліній приматів і дельфінів (які належать до зовсім іншого ряду ссавців).

Тому людина досі біологічно класифікується як представник приматів, тобто з наукової точки зору ми є мавпами, хоч і з унікальними рисами, такими як розвинена свідомість, мова та абстрактне мислення.

🧠 ТРЕНУЙСЯ ДУМАТИ

1. Поміркуй, чим відрізняється людина XXI століття н. е. від людини XXI століття до н.е. Чи стосуються ці відмінності тільки способу життя, чи й будови та роботи людського тіла? А якою буде людина через 2000 років?

Людина XXI століття н.е. відрізняється від людини XXI століття до н.е. як способом життя, так і деякими фізичними характеристиками. За 4000 років змінилися:

Спосіб життя:

• Сучасні люди менше фізично працюють
• Харчування стало різноманітнішим
• Медицина значно розвинулася

Фізичні характеристики:

• Середній зріст сучасних людей більший, що видно з графіка зміни зросту людей протягом останніх 100 років
• Змінилася тривалість життя
• В нас розвинулися деякі адаптації до нових умов життя

Через 2000 років люди, мабуть, ще більше зміняться. Можливо:

• Зміняться пропорції тіла через малорухливий спосіб життя
• Розвинуться адаптації до нових екологічних умов

Але основні ознаки, що характерні для людини як біологічного виду Homo sapiens (належність до приматів, ссавців і хордових), залишаться незмінними.

2. Траплялися випадки виявлення в дикій природі дітей, які зростали поза людським суспільством разом із тваринами. Що вміли і не вміли такі діти? Чи змогли вони адаптуватися до життя в суспільстві так, як це описано у відомій книзі Редьярда Кіплінга «Мауглі»?

Такі “дикі діти” справді зустрічалися в історії. Найвідоміший випадок - діти з Міднапора (Індія в 1921 році), яких виховала вовчиця.

Ці діти:

Вміли:

• Пересуватися на чотирьох кінцівках (ходили на карачках)
• Спілкуватися з тваринами особливими звуками
• Жити за законами дикої природи

Не вміли:

• Розмовляти людською мовою
• Ходити прямо на двох ногах
• Дотримуватися правил людського суспільства

На відміну від Мауглі, реальні “дикі діти” не змогли повністю адаптуватися до життя серед людей. Дослідження таких випадків показують, що період раннього дитинства критичний для розвитку мови, соціальних навичок і формування людської поведінки. Навіть після тривалої соціалізації такі діти часто не могли повноцінно розмовляти, мали проблеми з навчанням і соціальною взаємодією. Це вказує на важливість виховання в людському суспільстві для формування типових людських навичок і поведінки.

❓ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які ознаки об’єднують людину: 1) з усіма хордовими; 2) з усіма ссавцями; 3) з приматами? Скористайся таблицею (с. 6) і доповни її.

З усіма хордовими людину об’єднують:

• Внутрішній скелет
• Трубчаста нервова система
• Органи дихання пов’язані з органами травлення

З усіма ссавцями людину об’єднують:

• Вигодовування малят молоком
• Наявність волосяного покриву, потових і сальних залоз
• Альвеолярні легені

З приматами людину об’єднують:

• Великі півкулі головного мозку
• Плечовий суглоб рухливий в усіх площинах
• Бінокулярний зір
• Рухливі п’ятипалі кінцівки

2. Іноді предмет «Біологія людини» помилково називають «Анатомією». Переглянь зміст підручника і доведи, чому другий варіант неправильний.

“Біологія людини” набагато ширша за “Анатомію”. З підручника видно, що вивчення людини охоплює багато наук:

• Анатомія вивчає лише внутрішню будову організму
• Фізіологія вивчає життєві процеси і діяльність органів
• Гістологія вивчає мікроскопічну будову тканин
• Біохімія вивчає процеси в клітинах
• Генетика вивчає механізми спадковості
• Гігієна вивчає вплив факторів довкілля на здоров’я

Тому називати “Біологію людини” лише “Анатомією” - це ігнорувати всі інші аспекти вивчення людського організму.

3. Прочитай тексти (А, Б, В). Визнач, яка галузь біології людини стосується кожного з них.

А) “Серце людини складається із 4 камер. Між передсердями і шлуночками містяться клапани.” - це стосується анатомії, бо описує внутрішню будову серця.

Б) “Серце людини у спокої скорочується 60-80 разів за 1 хв. Під час фізичного навантаження ця частота збільшується.” - це стосується фізіології, бо описує діяльність серця та його функцію.

В) “Під час тривалої роботи відстань від монітора до очей має бути близько 70 см. Кожні 40-50 хв потрібно робити перерву.” - це стосується гігієни, бо описує заходи для збереження здоров’я і працездатності.

4. Опиши зміни середніх показників зросту чоловіків і жінок упродовж XX століття (мал. 1.2). Порівняй показники зросту обох статей.

Упродовж XX століття середній зріст людей у багатьох країнах значно збільшився. З малюнка видно, що майже в усіх регіонах відбувалося поступове зростання показників зросту. Видно що десь з 80-х років вже не збільшується зріст, а в 90-х навіть трошки знизився.

Порівнюючи показники зросту між статями, можна побачити, що чоловіки в усіх країнах стабільно вищі за жінок.

5. Робота з медіаресурсами. Виконай в додатку завдання 1.1. Визнач, у яких країнах чоловіки і жінки мають найбільший зріст. Найменший?

З доступних даних найбільший зріст серед чоловіків мають жителі Нідерландів, де середній показник перевищує 182,5 см. Найменший зріст серед чоловіків зафіксовано у Гватемалі (163,6 см).

Медіаресурс показує, що різниця між країнами з найвищим і найнижчим зростом залишається значною, хоча деякі країни суттєво покращили свої показники за останнє століття. Цікаво, що в деяких регіонах спостерігається стагнація росту, що може бути пов’язано з особливостями харчування та умовами життя.

6. Склади план власного дослідження в галузі біології людини.

План дослідження “Зміни зросту серед учнів нашої школи протягом останніх 5 років”:

1. Мета: вивчити динаміку зміни зросту учнів різного віку в нашій школі.
2. Завдання:
   • Зібрати дані про зріст учнів 5-9 класів
   • Порівняти показники між хлопцями й дівчатами
   • Знайти середні значення для кожної вікової групи
   • Зіставити отримані дані з архівними даними шкільного медпункту за останні 5 років
3. Методи дослідження:
   • Вимірювання зросту за допомогою стандартного ростоміра
   • Опрацювання статистичних даних
   • Створення графіків і діаграм
4. Очікувані результати:
   • Виявлення тенденцій зміни зросту учнів нашої школи
   • Порівняння отриманих даних із загальнонаціональними показниками
5. Практичне значення:
   • Дані можуть бути використані для коригування шкільних меблів
   • Інформація може допомогти вчителям фізкультури у плануванні навантажень

СКЛАДАЮ РЕФЛЕКСИВНУ МОЗАЇКУ

1. Назви три факти, які ти дізнався/дізналася після опанування параграфа.

• Людина належить до типу Хордові, класу Ссавці, ряду Примати, родини Гомініди, роду Людина, виду Людина розумна
• Найбільше зріст у нідерландських чоловіків
• Є шість основних галузей біології, що вивчають людину: анатомія, фізіологія, гістологія, біохімія, генетика та гігієна

2. Закінчи одне з речень:

Мене здивувало, що людина фактично є мавпою з наукової точки зору і має всі ознаки приматів.

3. З якими перешкодами ти зіткнувся/зіткнулася під час опанування параграфа? Як ти подолав/подолала труднощі?

Мені було складно зрозуміти різницю між всіма науками, що вивчають людину. Щоб подолати це, я склав таблицю, де коротко записав, що саме вивчає кожна наука. Також було трохи складно розбиратися в графіку зросту людей, але я уважно придивився до масштабу і зрозумів тенденції змін.

4. Де і як ти зможеш використати знання і набутий досвід?

Ці знання допоможуть мені краще розуміти біологічні особливості людини на уроках. Також я зможу використати інформацію про дослідження зросту для власного міні-проєкту в школі. А знання про науки, що вивчають людину, допоможе мені у майбутньому визначитися з напрямком вивчення біології, якщо я захочу пов’язати з цим професію.