§50. Біосоціальна сутність людини. Життя в суспільстві - Тагліна

• До змісту

Поміркуйте й обговоріть ситуацію. Людина відрізняється від інших живих організмів тим, що вона має біосоціальну сутність, формується й існує лише в соціумі з-поміж інших людей. Саме суспільство забезпечує людину тими соціальними характеристиками, які притаманні Homo sapiens sapiens (саме така в нашого виду офіційна сучасна назва, яка містить слово «мудра» двічі). Чому вчені обрали таку назву? Хто такий Homo sapiens idaltu?

Вчені використовують назву Homo sapiens sapiens (Людина розумна розумна), щоб відрізнити сучасних людей від інших, давніших підвидів нашого виду. Це подвійне «розумна» підкреслює, що ми маємо найвищий рівень розвитку мислення, мови та соціальних зв’язків, які сформувалися саме завдяки життю в суспільстві. Тобто перше слово вказує на біологічний вид, а друге — на нашу унікальну сучасну форму з розвиненою культурою.

Homo sapiens idaltu (Людина розумна найстаріша) — це вимерлий підвид людей, який жив в Африці (Ефіопія) приблизно 160 тисяч років тому. Слово «idaltu» з місцевої мови перекладається як «старійшина» або «первісток». Вони були дуже схожі на нас, але мали дещо більші та міцніші черепи, тому вчені вважають їх безпосередніми предками або близькими родичами сучасної людини (Homo sapiens sapiens).

Відкритий мікрофон. Академік В. І. Вернадський вважав фундаментальною основою ноосфери таку цінність, як моральність, і наполягав на необхідності перемоги екологічного світогляду.

Чи погоджуєтеся ви з його думкою?

Так, я повністю погоджуюся з думкою академіка Вернадського. Розум і наука дають нам величезну владу над природою, але без совісті та відповідальності ця влада може стати руйнівною для всього живого.

Як ви вважаєте, чому з усіх людських цінностей він обрав саме моральність?

Тому що ноосфера — це сфера розуму, і саме моральність є тим «компасом», який спрямовує наші знання на добро. Наука дає інструменти для змін, а моральність визначає межі дозволеного, щоб ми не знищили самі себе та планету заради сьогоденної вигоди. Без моральних принципів прогрес стає небезпечним.

Чому людський світогляд має бути екологічним?

Тому що людина є невід’ємною частиною біосфери, і наше існування напряму залежить від її стану. Екологічний світогляд означає розуміння того, що ми не можемо бездумно брати ресурси природи; ми маємо дбати про збереження умов для життя на Землі, щоб передати квітучу планету наступним поколінням.

Відкритий мікрофон. За якими правилами відбувається статева поведінка, спрямована на продовження роду і створення родини?

Ця поведінка регулюється поєднанням біологічних інстинктів та соціальних норм. З одного боку, діють біологічні механізми (статевий потяг, гормони, фізіологічна зрілість), а з іншого — людські закони моралі, відповідальність та взаємна згода. На відміну від тварин, людина здатна контролювати свої інстинкти розумом.

У який спосіб у цих правилах враховується соціокультурна природа людини?

Соціокультурна природа проявляється в тому, що створення родини для людини — це не просто народження потомства, а побудова довготривалих стосунків на основі любові, поваги та спільних цінностей. Суспільство встановлює певні традиції (залицяння, весілля) та юридичні правила (шлюб), щоб забезпечити захист і виховання дітей, передачу їм культурного досвіду та знань, а не лише генетичної інформації.

Робота в групі. У чому схожість поглядів Володимира Вернадського й Маргарет Мід на соціокультурну сутність людини?

Схожість полягає в тому, що обидва науковці вважали ключовою рисою справжньої людини її здатність діяти всупереч жорстоким законам дикої природи, керуючись вищими, нематеріальними цінностями.

Володимир Вернадський: вважав, що людина завдяки розуму та моралі (ноосфері) має не просто виживати, а нести відповідальність за планету, раціонально використовуючи її ресурси, а не руйнуючи їх. Для нього сутність людини — у розумній творчості.

Маргарет Мід: стверджувала, що цивілізація починається зі співчуття і турботи. Сутність людини — у допомозі слабшому, а не в природному відборі, де слабкий гине.

Організуйте дискусію на цю тему (план):

1. Обговорення позиції Мід: Чому саме допомога слабкому (зрощена кістка), а не знаряддя праці, є доказом появи Людини? Чи могла б вижити первісна людина без підтримки групи?
2. Обговорення позиції Вернадського: Чому він ставив моральність вище за технічний прогрес? Чи можна вважати “розумною” людину, яка знищує свій дім (планету)?
3. Спільний висновок: Як розум (Вернадський) і співчуття (Мід) разом формують сучасне людське суспільство? Чи може існувати цивілізація без однієї з цих складових?

Знайдіть інформацію й виконайте завдання. Яку роль відіграла соціокультурна природа людини в забезпеченні існування науки, освіти, передачі соціального досвіду наступним поколінням?

Соціокультурна природа відіграла вирішальну роль, оскільки вона дозволила людині вийти за межі біологічних інстинктів. Завдяки життю в суспільстві виникла мова (друга сигнальна система), яка дала змогу накопичувати знання, а не втрачати їх зі смертю окремої особини. Наука та освіта стали можливими лише тому, що людство навчилося фіксувати свій досвід (у книгах, цифрових носіях) і передавати його нащадкам через навчання, а не через гени. Без соціуму кожне нове покоління починало б розвиток практично з нуля.

Наведіть приклади зі щодення:

• Освіта: Коли ти вчишся розв’язувати рівняння у школі, ти за 45 хвилин засвоюєш знання, до яких математики йшли століттями. Це і є передача соціального досвіду.
• Побут: Ми миємо руки перед їжею не тому, що це вроджений інстинкт (як у єнота), а тому, що батьки навчили нас правилам гігієни, які виробило суспільство для захисту від хвороб.
• Технології: Користуючись смартфоном, ти використовуєш результат праці тисяч вчених та інженерів, яких ти ніколи не бачив. Це приклад колективного розуму в дії.

Запитання і завдання

1. У чому сучасне людство виявляє свою соціальну сутність?

Сучасне людство виявляє свою соціальну сутність у створенні «другої природи» — культури та техногенного середовища. Ми не пристосовуємося до природи пасивно, як тварини, а змінюємо її: будуємо міста, створюємо складні державні закони, розвиваємо науку та мистецтво. Головним виявом є глобальна комунікація (інтернет, мова), яка об’єднує мільярди людей в єдиний соціальний організм.

2. Як виявляється біосоціальна сутність людини на рівні людства?

Вона виявляється в тому, що мы задовольняємо свої біологічні потреби (їжа, захист, здоров’я) суто соціальними методами. Наприклад, ми не полюємо зі списом, а купуємо їжу в магазинах (результат економіки), лікуємо хвороби за допомогою медицини (наука) і регулюємо чисельність населення через сімейне планування (культура). Як біологічний вид, ми залежимо від біосфери, але як соціальна спільнота — ми активно впливаємо на неї, часто змінюючи клімат і ландшафт.

3. Чому саме вміння відмовитися від погляду на людину як на ресурс і поставитися до неї як до цінності стало першим кроком цивілізації?

Тому що це ознаменувало перехід від жорстоких законів природного відбору (де виживає лише сильніший) до законів моралі та гуманізму. Як зазначала антропологиня Маргарет Мід, першою ознакою цивілізації є зрощена стегнова кістка: це доказ того, що про поранену людину дбали, годували й захищали, доки вона не одужала, замість того щоб покинути її як «зіпсований ресурс». Це момент, коли співчуття стало важливішим за біологічну доцільність.