§48. Сигнальні системи. Мова, навчання та пам’ять - Тагліна

• До змісту

Поміркуйте й обговоріть ситуацію. Уявіть, що перед вами постала низка запитань.

Якими способами комунікації ви користуєтеся під час навчання і спілкування з друзями?

Для навчання і спілкування я переважно використовую другу сигнальну систему: усну мову (під час розмов на перервах чи відповідей на уроках) та письмову мову (у підручниках, зошитах і месенджерах). Також іноді застосовую невербальні засоби, наприклад жести.

Як ви опановували ці способи?

Я опановував мову з раннього дитинства (активно з 5–7 місяців до 5–6 років) у процесі спілкування з батьками та оточенням, адже мова формується лише в соціумі. Здатність до вивчення мови була в мене від народження, але реалізувалася вона тільки завдяки людському оточенню.

Як людина має спілкуватися, якщо в неї від народження не працює слухова сенсорна система?

Така людина використовує для комунікації зір та спеціальну жестову мову, у якій слова і літери позначаються певними жестами. Також вона повноцінно користується письмовою формою мови, яку сприймає зоровим аналізатором.

А як ви розумієте, що таке навчання?

Навчання — це спосіб накопичення мого індивідуального досвіду та знань (фактів, понять) під час взаємодії з іншими людьми та культурним середовищем. Завдяки цьому процесу я пізнаю світ і набуваю нових форм поведінки.

Ви можете дати відповіді на ці запитання одразу? Чи вам потрібен час для того, щоб знайти необхідну інформацію?

Я можу відповісти на ці запитання одразу, спираючись на інформацію з параграфа про сигнальні системи та власний досвід.

Відкритий мікрофон. Як ви вважаєте, чому кажуть: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина»?

Цей вислів підкреслює, що мова є унікальною властивістю людини та основою другої сигнальної системи, яка дозволяє не лише спілкуватися, а й відображати дійсність через абстрактні поняття. Вивчення кожної нової мови збагачує мислення, розширює можливості для соціальної взаємодії та дозволяє залучитися до культурного досвіду інших народів, що сприяє розвитку людини.

Відкритий мікрофон. Розгляньте малюнки і схему про вищу нервову систему, знайдіть додаткову інформацію й дайте відповіді на запитання: «Як взаємопов’язані перша й друга сигнальні системи? Які функції вони спільно виконують?».

Перша сигнальна система сприймає конкретні подразники навколишнього світу (світло, звук, дотик) через органи чуття, а друга сигнальна система будується на основі першої, узагальнюючи ці відчуття за допомогою слів та абстрактних понять. Їхній взаємозв’язок полягає в тому, що слово (друга система) спершу сприймається як набір звуків або графічних знаків (перша система), і лише потім мозок надає йому змістовного значення. Спільно вони виконують функцію повного відображення дійсності, забезпечують процеси мислення, пам’яті, навчання та свідомої поведінки людини.

Знайдіть інформацію й виконайте завдання. Відомо, що у світі існує понад шість тисяч мов. Це природні мови, які виникають і зникають у процесі історичного розвитку різних груп людства. Дізнайтеся, чи існують штучні мови, які створені спеціально для полегшення міжнародного спілкування. Якби вам запропонували створити таку штучну мову, у який спосіб ви би діяли?

Так, такі мови існують. Найвідомішою та найпоширенішою з них є есперанто, яку створив лікар Людвік Заменгоф у 1887 році. Також існують інші проєкти, наприклад інтерлінгва, ідо чи волапюк. Головна мета цих мов — надати людям нейтральний та легкий засіб для порозуміння, який не надає переваги жодній нації.

Щоб створити ефективну мову міжнародного спілкування, я б діяв за таким алгоритмом:

1. Я б прибрав усі винятки з правил, зробив би лише одну форму відмінювання слів і фіксований наголос, щоб мову можна було швидко вивчити.
2. Для коренів слів я б використав ті, що звучать подібно у більшості найпоширеніших мов світу (наприклад, «телефон», «атом», «центр»), щоб їх було легко впізнати на слух.
3. Я б обрав лише ті звуки, які легко вимовляти будь-якій людині незалежно від будови її мовного апарату та рідної мови (без складних шиплячих чи гортанних звуків).
4. Я б використав принцип конструктора, де нові слова утворюються шляхом додавання простих префіксів і суфіксів до кореня.

Завдання. Розгляньте малюнки. Що вам більше подобається: проводити досліди, обговорювати в групі проблемні питання чи слухати розповідь учительки / учителя? Які форми проведення уроків допомагають вам обирати професію?

Мені найбільше подобається проводити досліди. Під час виконання практичних дій я використовую не лише слухову, а й зорову та рухову пам’ять, що значно підвищує міцність запам’ятовування та точність відтворення інформації. Найбільше допомагають практичні та лабораторні роботи, а також рольові ігри, де ми моделюємо реальні життєві ситуації. Саме коли я самостійно виконую завдання, схожі на діяльність науковця чи лікаря, я розумію, наскільки ця сфера мені цікава і чи є в мене готовність до такої праці.

Відкритий мікрофон. Користуючись схемою і власним досвідом, розкажіть про особливості вашої пам’яті.

Швидкість запам’ятовування

Для того щоб вивчити вірш чи правило, мені зазвичай потрібно 5–6 повторень. Це свідчить про середню швидкість мого запам’ятовування, адже мені необхідно докласти певні зусилля для фіксації матеріалу.

Міцність

Інформація зберігається в мене довго, якщо я розумію її логіку або пов’язую з життєвими прикладами. Механічне зазубрювання дає низьку міцність — такий матеріал я забуваю майже одразу після уроку.

Точність

Моя пам’ять працює доволі точно, коли йдеться про зорові образи (схеми, малюнки в підручнику). У текстовому матеріалі я можу точно відтворити загальний зміст, але іноді плутаю деталі, наприклад дати чи складні назви.

Готовність до відтворення

Я не завжди можу миттєво пригадати потрібний факт під час опитування. Часто мені потрібна невелика пауза або підказка-асоціація, щоб активізувати спогади й надати правильну відповідь.

Робота в парі. Користуючись наступними двома схемами «Види пам’яті за тривалістю» і «Види пам’яті за змістом», підготуйте невелику доповідь про види пам’яті. Дайте відповідь на запитання: «Як ці види пам’яті впливають на успішність навчання?».

Види пам’яті за тривалістю

Пам’ять розрізняють за тим, як довго вона зберігає інформацію.

• Сенсорна пам’ять триває частки секунди (0,2–0,5 с) і допомагає нам просто орієнтуватися в просторі.
• Короткочасна пам’ять дозволяє швидко запам’ятати матеріал і зразу його відтворити, але він швидко забувається.
• Оперативна пам’ять потрібна для виконання поточної роботи, наприклад, щоб тримати в голові умову задачі, поки ми її розв’язуємо.
• Довготривала пам’ять — це основне сховище наших знань і вмінь, які закріплюються надовго і використовуються все життя.

Види пам’яті за змістом

Також пам’ять поділяють залежно від того, що саме ми запам’ятовуємо.

• Образна пам’ять зберігає звуки, запахи та картинки (зорові образи), хоча з часом вони можуть ставати менш яскравими.
• Рухова пам’ять відповідає за наші рухи: від уміння ходити до гри на гітарі чи їзди на велосипеді.
• Словесно-логічна пам’ять фіксує думки, поняття та висновки; вона нерозривно пов’язана з мовленням і мисленням.
• Емоційна пам’ять допомагає пам’ятати почуття й переживання, які виникали в певних ситуаціях.

Як ці види пам’яті впливають на успішність навчання?

Для успішного навчання потрібно поєднувати всі види пам’яті. Короткочасна й оперативна пам’ять дозволяють зрозуміти пояснення вчителя прямо на уроці та виконати вправу. Але щоб скласти іспит чи стати професіоналом, інформацію треба перевести в довготривалу пам’ять. Словесно-логічна пам’ять необхідна для засвоєння правил і формул, рухова — для письма та лабораторних робіт, а образна допомагає краще зрозуміти схеми й малюнки. Найкраще матеріал запам’ятовується, коли підкріплюється емоційною пам’яттю, тобто коли урок був цікавим.

Запитання і завдання

1. Поясніть поняття «сигнальна система». Чому в людини їх дві?

Сигнальна система — це сукупність нервових процесів, завдяки яким відбувається сприйняття й аналіз інформації, а також формуються реакції організму на подразники. У людини їх дві, тому що вона поєднує біологічну та соціальну сутність. Перша сигнальна система (спільна з тваринами) відображає дійсність через безпосередні відчуття (звук, світло, дотик), а друга (унікальна для людини) — через слова та абстрактні поняття, що стало можливим завдяки мові та життю в соціумі.

2. Доведіть, що в процесі навчання пам’ять відіграє важливу роль.

Навчання — це спосіб накопичення індивідуального досвіду, а пам’ять — це психофізіологічний процес, який дозволяє цей досвід (інформацію) сприймати, накопичувати, зберігати й відтворювати. Без пам’яті навчання було б неможливим, оскільки набуті знання та вміння не зберігалися б для подальшого використання.

3. Які властивості психіки людини сприяють процесам навчання?

Процесам навчання сприяють такі властивості:

• Мислення: дозволяє уявити та висловити ставлення до предметів, оперувати поняттями.
• Пам’ять: забезпечує зберігання та відтворення минулого досвіду.
• Увага: допомагає зосередитися на важливому та відкинути другорядне.
• Воля (щоб докласти зусиль, коли складно).
• Емоції (цікавість покращує запам’ятовування).
• Уява: дозволяє створювати образи об’єктів, які людина ніколи не сприймала, та прогнозувати результати.

4. Відомо, що існують індивідуальні особливості пам’яті, які впливають на успішність навчання… Чому вважають, що треба «говорити зі своєю пам’яттю тією мовою, яка їй потрібна»?

Науковці досліджують такі індивідуальні особливості пам’яті, як швидкість запам’ятовування, міцність збереження, точність і готовність до відтворення. Вислів про «мову пам’яті» означає, що для успішного навчання слід використовувати ті методи, які відповідають вашому домінуючому типу пам’яті (наприклад, якщо переважає образна пам’ять — використовувати схеми й малюнки; якщо словесно-логічна — будувати логічні ланцюжки; якщо рухова — записувати або відтворювати рухи).

5. Пройдіть тести на уважність. Визначте час, який на це знадобився. Зробіть висновки.

Я пройшов/пройшла тести на картинці:

1. Рибалка: Рибка спіймалася на вудку посередині (гачок C веде до лівої вудки, A — до середньої, B — до правої). Це зайняло близько 15–20 секунд.
2. Ключі: Щоб знайти зайвий ключ, довелося порівнювати зубчики кожного ключа з отворами замків. Це потребувало найбільше часу (близько 1 хвилини), бо потребує детального аналізу.
3. Сир: Шматочок у миші підходить до голівки сиру під номером 6 (за формою дірок і країв). Це зайняло 30 секунд.

Висновок: Уважність потребує зусиль і часу. Чим складніше завдання (як із ключами), тим більше напружується увага і тим швидше втомлюється мозок. Тренування уваги допомагає швидше знаходити рішення в навчанні.