§9.3. Імунітет

• До змісту

Діяльність

📚 Навчальне завдання. Як формується імунітет? Пояснення з використанням схеми «Дерево» . ІМУНІТЕТ

Формулює визначення терміну «ІМУНІТЕТ».

Імунітет (від лат. immunitas — звільнення від будь-чого) — це здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення.

Називає стратегії імунітету та їх особливості. Конструює схему

Живі організми мають дві стратегії захисту:

1. Неспецифічний (вроджений) імунітет:
   • Має видовий характер (однаковий у всіх представників виду).
   • Вроджений (проявляється одразу після народження) та спадковий (передається від батьків).
   • Діє проти будь-яких чужорідних речовин і клітин.
   • Включає біологічні бар’єри (шкіра, слизові), систему комплементу та фагоцитоз.
2. Специфічний (адаптивний) імунітет:
   • Має індивідуальний, набутий та неспадковий характер.
   • Формується виключно після взаємодії з конкретним чужорідним антигеном.
   • Забезпечується Т-лімфоцитами (клітинний імунітет) та антитілами В-лімфоцитів (гуморальний імунітет).

Пояснює: особливості формування імунітету та формулює висновок

Формування імунітету починається з розпізнавання чужорідного антигена (генетично чужого білка). На ранніх етапах захищає вроджений імунітет (бар’єри та фагоцити). Якщо цього недостатньо, вмикається специфічний захист: Т-лімфоцити запам’ятовують антиген, а В-лімфоцити перетворюються на плазмоцити й виробляють антитіла. Антитіла зв’язуються з антигеном (реакція «антиген-антитіло»), нейтралізують його та знешкоджують.

Висновок: Захист організму — це складний процес, де функцію оборони виконують одночасно і клітини (лейкоцити), і спеціальні речовини (антитіла), що діють як єдина система.

🧠 Розвивальне завдання. Яке значення для імунітету має здатність лейкоцитів до руху? ПРАКТИЧНА РОБОТА 9. Спостереження за рухом лейкоцитів в крові (Див. відео «Нейтрофіл крові людини», на платформі ВШО

Визначає пізнавальну ситуацію (об’єкт, предмет, проблема обгрунтування).

• Об’єкт: Нейтрофіли (різновид лейкоцитів крові).
• Предмет: Здатність нейтрофілів до амебоїдного руху та фагоцитозу.
• Проблема: Яким чином здатність змінювати форму та рухатися допомагає лейкоцитам виконувати їхню захисну функцію?

Формулює очікувані результати (мета і гіпотеза) обгрунтування

• Мета: З’ясувати та обґрунтувати зв’язок між рухливістю лейкоцитів та їхньою здатністю захищати організм від інфекцій.
• Гіпотеза: Здатність лейкоцитів самостійно пересуватися (утворювати псевдоніжки) є необхідною умовою для пошуку, захоплення та знешкодження чужорідних об’єктів (фагоцитозу).

Виконує дії:

Позначає на схемі будови нейтрофіла (А):

1. Плазматична мембрана — еластична оболонка, що обмежує клітину.
2. Псевдоніжки (несправжні ніжки) — вирости цитоплазми.
3. Цитоскелет — внутрішній каркас клітини.
4. Ядро — сегментоване (поділене на частинки), керує клітиною.
5. Гранули — пухирці з активними речовинами.

Пояснює їхню роль у здатності нейтрофілів до руху:

• Псевдоніжки: Є головним інструментом руху. Вони дозволяють клітині «перетікати» у потрібному напрямку та охоплювати чужорідні об’єкти для їх поглинання (фагоцитозу).
• Цитоскелет: Забезпечує зміну форми клітини, розтягуючи мембрану для утворення псевдоніжок.
• Плазматична мембрана: Завдяки еластичності дозволяє клітині сильно деформуватися, щоб протискуватися крізь стінки судин до місця запалення.

Організовує: ОБГРУНТУВАННЯ взаємозв’язку функцій лейкоцитів з їхньою здатністю до руху

Лейкоцити (зокрема нейтрофіли та моноцити) виконують функцію захисту організму шляхом фагоцитозу — процесу поглинання та перетравлення мікроорганізмів.

Обґрунтування:

1. Щоб знешкодити ворога, лейкоцит повинен спочатку до нього дістатися. Здатність до руху дозволяє їм виходити з кров’яного русла і мігрувати до тканин, де є інфекція.
2. Сам процес знищення (фагоцитоз) можливий лише завдяки руху цитоплазми та утворенню псевдоніжок, якими фагоцит «обіймає» і поглинає бактерію.
3. Отже, без здатності до руху лейкоцити не змогли б реалізувати свою основну захисну функцію — знаходити та фізично знищувати чужорідні агенти.

🌟 Ціннісне завдання. Чи відрізняється неспецифічний та специфічний імунітет у різних людей? Вправа для реагування. Індивідуальність механізмів імунітету.

Називає основні механізми неспецифічного та специфічного імунітету.

1. Неспецифічний (вроджений):
   • Біологічні бар’єри: шкіра, слизові оболонки, війчастий епітелій.
   • Секрети залоз: сльози (лізоцим), піт, шлунковий сік (кислота).
   • Система комплементу: білки крові, що позначають та руйнують чужі клітини.
   • Фагоцитоз: поглинання мікробів лейкоцитами (нейтрофілами та моноцитами).
2. Специфічний (адаптивний):
   • Гуморальний імунітет: В-лімфоцити виробляють антитіла (імуноглобуліни).
   • Клітинний імунітет: Т-лімфоцити знищують клітини-мішені.

Ілюструє прикладами індивідуальність механізмів.

• Приклад для неспецифічного (видовий, однаковий): У мене, як і у будь-якої іншої людини, шкіра не пропускає більшість бактерій, а сльози містять лізоцим. Це не індивідуальна особливість, а загальна для виду Homo sapiens.
• Приклад для специфічного (індивідуальний): Якщо я перехворів на вітрянку, в моїй крові є специфічні антитіла і клітини пам’яті саме до цього вірусу. У мого друга, який не хворів, таких антитіл немає. Це мій унікальний «імунний паспорт».

Конструює інфографіку «Стратегії імунітету»

СТРАТЕГІЇ ІМУНІТЕТУ

Виявляє ставлення та пояснює: індивідуальність стратегій та ТОЛЕРАНТНІСТЬ.

Індивідуальність імунітету означає, що організм кожної людини має свій унікальний набір «спогадів» про хвороби (імунологічна пам’ять) та свій набір білків, які він вважає «своїми».

Імунітет працює за принципом розпізнавання: «свій» чи «чужий».

Біологічна толерантність — це коли імунітет «терпить» власні клітини й не атакує їх. Якщо ця толерантність порушується, виникають аутоімунні хвороби.

Розуміння того, що імунітет кожного є індивідуальним, вчить нас соціальної толерантності:

1. Ми маємо поважати особливі потреби інших (наприклад, людей з алергіями — це гіперреакція їхнього індивідуального імунітету).
2. Ми розуміємо важливість колективного імунітету (вакцинації), щоб захистити тих, чия індивідуальна імунна система слабша.

Саморозвиток

Комунікативне завдання. Тест. Нобелівська премія та алергія

1. Токсикологія – це наука, що вивчає вплив… Вибираємо приклади отруйних рослин з високим вмістом токсинів:

Відповідь: А, Б, В

А (Цикута), Б (Беладона звичайна) та В (Болиголов плямистий) — це смертельно отруйні рослини. У тексті параграфа згадується, що Шарль Ріше отримав Нобелівську премію за відкриття алергічних реакцій1, а токсикологія тісно пов’язана з вивченням таких небезпечних речовин.

Липа, полин та іван-чай (Г, Д, Е) — це лікарські рослини, хоча полин у великих дозах може бути токсичним, але він не належить до групи смертельно небезпечних у цьому контексті.

2. Називаємо три найбільші острови Середземного моря:

Відповідь: А, Б, Г

• Б (Сицилія) — найбільший острів.
• А (Сардинія) — другий за величиною.
• Г (Корсика) — третій за величиною.

Хоккайдо — в Японії, Зміїний — у Чорному морі, Гренландія — найбільший острів світу, але він не в Середземному морі.

3. Визначаємо українську назву виду (1), явище (2) та тип тварин (3):

Відповідь: А

• 1 – Португальський кораблик (Physalia physalis) — це колоніальна тварина, чиї жалкі клітини містять сильну отруту.
• 2 – Анафілаксія — це та сама гостра алергічна реакція, яку відкрив Шарль Ріше (за це він і отримав Нобелівську премію в 1913 році, про що є згадка у завданнях для саморозвитку 2).
• 3 – Жалкі (або Кнідарії) — це тип тварин, до якого належать медузи, корали та гідри (і португальський кораблик теж).

Репродуктивне завдання. Тест. Імунітет

1. Називаю здатність організму розпізнавати й знешкоджувати чужорідний матеріал:

   І — імунітет

2. Яка форма імунітету здійснюється речовинами на всі чужі білки та мікроорганізми?

   М — неспецифічний гуморальний (здійснюється речовинами, наприклад, лізоцимом чи системою комплементу).

3. Процес поглинання та перетравлення лейкоцитами мікроорганізмів називають…

   У — фагоцитозом

4. Які клітини мають найбільшу імунну активність?

   Н — моноцити й нейтрофіли

5. Називаю білкові речовини, що утворюються у відповідь на чужорідні білки:

   І — антитіла

6. Вибираю прояв неспецифічного клітинного імунітету:

   З — фагоцитоз (це клітинна реакція ).

7. Як називаються захисні противірусні сполуки?

   А — інтерферони (це білки неспецифічного гуморального імунітету).

8. Перехворівши на кір, вітряну віспу, людина, зазвичай, не хворіє повторно, тому що в неї…

   Ц — природний набутий імунітет (набувається після хвороби ).

9. Введення в організм вакцини, на дію якої виробляються антитіла, - це…

   І — щеплення

10. Пасивний штучний імунітет формується після введення в організм…

    Я — сироватки (містить готові антитіла).

Ключове слово, що утворилося з літер-відповідей: ІМУНІЗАЦІЯ.

Це і є процес створення штучного імунітету (через вакцинацію або введення сироватки).