· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§8.6. Шкіра, терморегуляція, виділення та наукові дослідження
Діяльність
📚 Навчальне завдання. Як організовані діяльність шкіри, терморегуляція та сечовиділення? Систематизація знань теми. ФУНКЦІОНУВАННЯ ШКІРИ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ, ВИДІЛЕННЯ
Основне поняття теми «Функціонування шкіри. Терморегуляція. Виділення»?
Шкіра, терморегуляція та виділення — це взаємопов’язані процеси, які підтримують постійність внутрішнього середовища та захищають організм від впливу зовнішніх чинників. Шкіра при цьому виступає «дзеркалом» здоров’я внутрішніх органів.
Визначення компонентів будови та процесів, що є основою функціонування шкіри, терморегуляції та сечовиділення. Конструює таблицю для систематизації знань
| Прояви життєдіяльності | Структурна організація | Функціональна організація | Значення |
|---|---|---|---|
| Функціонування шкіри | Шкіра складається з трьох шарів: епідерміс (зовнішній шар, багатошаровий епітелій), дерма (власне шкіра зі сполучної тканини, де є судини, рецептори, потові й сальні залози, волосяні цибулини) та підшкірна жирова клітковина (гіподерма). | Виконує захисну функцію (бар’єр), видільну (через піт), рецепторну (відчуття дотику, болю, температури) та синтезує вітамін D2. Також бере участь у диханні та депонируванні крові. | Захищає організм від механічних пошкоджень, ультрафіолету та мікробів. Забезпечує зв’язок із зовнішнім середовищем через органи чуття. |
| Терморегуляція | Основні “інструменти”: кровоносні судини шкіри, потові залози, м’язи (тремтіння) та центр терморегуляції у головному мозку (гіпоталамус). | Включає два процеси: теплопродукцію (вироблення тепла м’язами та печінкою) і тепловіддачу (через випаровування поту та розширення/звуження судин шкіри). | Підтримує сталу температуру тіла (гомеостаз), що необхідно для нормальної роботи ферментів і всіх клітин організму незалежно від погоди. |
| Виділення (сечовидільна система) | Складається з нирок (головний орган, містить нефрони), сечоводів, сечового міхура та сечівника. | Нирки фільтрують кров, утворюючи спочатку первинну, а потім вторинну сечу (процеси фільтрації та реабсорбції). Сеча накопичується у міхурі й виводиться назовні. | Видаляє з організму кінцеві продукти обміну (сечовину, аміак), надлишок води та солей, підтримуючи хімічну сталість крові. |
Систематизація знань та висновок про організацію розглянутих проявів життєдіяльності людини
Усі розглянуті системи (шкіра, терморегуляція, виділення) тісно пов’язані між собою і працюють на одну спільну мету — підтримання гомеостазу. Шкіра не лише захищає, а й допомагає ниркам виводити шкідливі речовини з потом і є головним органом тепловіддачі, забезпечуючи сталість умов для життя нашого організму.
🧠 Розвивальне завдання. Які чинники порушують функціонування шкіри, терморегуляцію та сечовиділення? Творча вправа. Вплив чинників середовища на діяльність шкіри, терморегуляцію та сечовиділення.
Назви приклади порушень функціонування шкіри, терморегуляції та сечовиділення.
До порушень роботи шкіри належать акне (вугрі), короста, педикульоз, грибкові ураження та дерматити. Порушення терморегуляції проявляються як тепловий або сонячний удар, а також переохолодження та обмороження. Серед хвороб сечовидільної системи виділяють пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит, уретрит та сечокам’яну хворобу.
Які чинники позитивно та негативно впливають на ці процеси?
Позитивно впливають дотримання особистої гігієни, загартовування, раціональне харчування, вживання достатньої кількості води та носіння одягу з натуральних тканин. Негативними чинниками є інфекції, переохолодження, стреси, вживання алкоголю, надлишок солі в їжі, ультрафіолетове опромінення та малорухливий спосіб життя.
Інфографіка «Середовище та прояви життєдіяльності»
| Прояви життєдіяльності | Приклади порушень | Позитивні чинники середовища | Негативні чинники середовища |
|---|---|---|---|
| Функціонування шкіри | Опіки (термічні, хімічні, сонячні) — пошкодження тканин під дією високих температур або речовин. Обмороження — пошкодження холодом через спазм судин. Шкірні хвороби (вугрі, грибок) — через закупорку залоз або інфекції. | Гігієна: регулярне миття видаляє мікробів і піт. УФ-промені: у помірних дозах сприяють синтезу вітаміну D. | Бруд: середовище для розмноження бактерій. Агресивні речовини: кислоти, луги. |
| Терморегуляція | Тепловий удар — загальний перегрів організму. Сонячний удар — перегрів голови прямими променями. Переохолодження — зниження температури тіла нижче норми (35°C і менше). | Загартовування: повітряні та сонячні ванни, обтирання водою тренують судини. Адекватний одяг: відповідає погоді та сезону. | Екстремальні температури: сильна спека або мороз. Висока вологість: ускладнює випаровування поту в спеку. Мокрий одяг та вітер: пришвидшують охолодження. |
| Виділення (Сечовидільна система) | Сечокам’яна хвороба — утворення каменів у нирках через порушення обміну речовин. Цистит/Нефрит — запалення органів через інфекції або переохолодження. | Питний режим: достатня кількість чистої води. Збалансоване харчування: помірне вживання солі. | Алкоголь: руйнує клітини нирок. Переохолодження: особливо попереку, сприяє запаленням. Інфекції: бактерії з хворих зубів (карієс) або горла (ангіна) можуть потрапити в нирки через кров. |
Сформулюй проблему для розв’язання про вплив чинників на діяльність цих систем.
Як в умовах сучасного довкілля, що характеризується кліматичними аномаліями, забрудненням води та поширенням сидячого способу життя, забезпечити сталу роботу нирок і шкіри для підтримання внутрішнього гомеостазу організму?
🌟 Ціннісне завдання. Проєкт на одну із тем: щодо виявлення допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізованої взаємодії з природою.
Називає та формулює ціннісну категорію теми «ПОВАГА»:
Цінність цього проєкту — ПОВАГА. Це насамперед повага до власного організму та законів природи. Ми маємо розуміти свої біологічні потреби, а не сліпо слідувати моді на дієти. Ставитися до свого тіла відповідально — значить давати йому те, що необхідно для життя, зокрема й мінерали.
Формулює ціннісне ставлення щодо важливості знань:
Знання біології — це наш захист. Якщо розумієш, як працюють клітини та нирки, ти ніколи не повіриш міфам про “абсолютну шкоду” солі. Знання допомагають знайти баланс і зберегти здоров’я, уникаючи крайнощів.
Презентує короткий виклад проєкту та його висновок:
Суть проєкту: Дослідити, чи може людина жити повністю без солі (NaCl), і де проходить межа між користю та отрутою.
Висновок: Життя без солі неможливе. Сіль стає “білою смертю” тільки при зловживанні, а в нормальних дозах — це основа життя.
Виявляє ціннісне ставлення на рівні індивідуальності та створює проєкт:
Проєкт: Життя без солі: користь чи шкода?
1. Чому кажуть, що сіль — це шкода? (Аргументи “Проти”)
- Тиск: Надлишок натрію затримує воду в організмі, що підвищує артеріальний тиск і навантажує серце.
- Нирки: Якщо солі забагато, нирки працюють на знос, намагаючись вивести зайве, що може призвести до утворення каменів або набряків.
- Спрага: Солона їжа порушує водний баланс, змушуючи нас пити більше, ніж треба.
2. Чому без солі ми помремо? (Аргументи “За”)
- Склад крові: Наша кров солона! Плазма крові містить 0,9% солей (фізіологічний розчин). Якщо цей баланс порушити, еритроцити можуть зруйнуватися.
- Робота клітин: Існує “калієво-натрієвий насос” — спеціальний механізм у мембрані кожної клітини. Він викачує натрій і закачує калій. Без натрію (із солі) цей насос зупиниться, і клітина загине.
- Нерви і м’язи: Передача нервового імпульсу та скорочення м’язів можливі лише завдяки іонам натрію і калію. Без них м’язи (включно із серцем) просто не зможуть працювати.
- Шлунок: Хлор із солі (NaCl) потрібен для утворення соляної кислоти у шлунку, яка перетравлює їжу і вбиває бактерії.
3. Мій вердикт:
Повна відмова від солі — це небезпечний експеримент. Організм вміє економити сіль (нирки повертають її назад у кров через реабсорбцію), але запаси не вічні.
Золоте правило: “Все є отрута і все є ліки; тим чи іншим робить лише доза”. Їжмо в міру, і все буде окей!
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься