· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати
10.2. Гормони - Соболь
Діяльність
📚 Навчальне завдання
Чому гормони – біологічно активні речовини? Опис з використанням схеми «Тетрада». ГОРМОНИ
ГОРМОНИ — це біологічно активні речовини, що надходять з ендокринної залози або спеціалізованих ендокринних клітин у кров, лімфу та ліквор і здійснюють свій вплив на відстані від місця утворення.
Основні властивості:
- Висока біологічна активність: здатність викликати зміни процесів в організмі у дуже низьких концентраціях.
- Специфічність дії: взаємодія лише з певними клітинами-мішенями, що мають відповідні рецептори.
- Дистантність дії: вплив на органи, розташовані на відстані від залози.
- Відносно постійний вміст у крові: швидка інактивація після виконання функції.
- Полярність дії: здатність збуджувати або гальмувати роботу органів (наприклад, інсулін знижує цукор, глюкагон — підвищує).
Конструює схему

Описує особливості гормонів з формулюванням висновку.
Гормони є біологічно активними речовинами, оскільки навіть у мінімальних кількостях вони виступають хімічними месенджерами, що регулюють обмін речовин, ріст, розвиток та адаптацію організму.
🧠 Розвивальне завдання
Які причини різноманітності гормонів? Інформаційно-пошукове завдання. Основні групи гормонів.
Усвідомлює пізнавальну ситуацію (об’єкт, предмет, проблема) для ІНФОРМУВАННЯ
- Об’єкт: Гормони як біологічно активні речовини організму людини.
- Предмет: Класифікація гормонів та причини їхньої різноманітності.
- Проблема: Чому існує понад 100 видів гормонів і як їхня хімічна природа впливає на механізм дії та функції ?
Формулює мету та гіпотезу інформування різноманітності гормонів
- Мета: Визначити основні групи гормонів за хімічною природою та встановити зв’язок між будовою речовини та її дією на клітину.
- Гіпотеза: Різноманітність гормонів зумовлена їхньою хімічною природою, яка визначає, чи розчиняється гормон у воді/жирах, і, відповідно, де знаходяться його рецептори (на мембрані чи всередині клітини).
Виконує дії та конструює схему
| Пептидні | Стероїдні | Похідні амінокислот |
|---|---|---|
| Особливості: Найчисельніша група, білкової природи, водорозчинні. Діють через рецептори на поверхні мембрани. Приклади: Інсулін, гормон росту, окситоцин | Особливості: Жиророзчинні (гідрофобні), можуть проходити крізь мембрану всередину клітини. Приклади: Статеві гормони (естрогени, андрогени), гормони кори наднирників | Особливості: Утворюються з окремих амінокислот. Можуть бути як водо-, так і жиророзчинними. Приклади: Адреналін, тироксин, мелатонін |
| Причина різноманітності: | ||
| Хімічна природа речовини визначає її властивості: чи розчиняється гормон у воді/жирах, як транспортується кров’ю та де знаходяться рецептори для нього (на мембрані чи всередині клітини) |
Формулює очікувані результати: для ІНФОРМУВАННЯ про причини різноманітності гормонів
Різноманітність гормонів зумовлена їхньою хімічною природою, яка визначає їхні властивості (розчинність у воді чи жирах), спосіб транспортування кров’ю та, головне, механізм дії на клітини-мішені (через поверхневі мембранні рецептори або через внутрішньоклітинні рецептори).
🌟 Ціннісне завдання
Справедливість моральна якість та чеснота… Чому одні гормони можуть проникати в клітину, а інші – ні? Чи «справедливим» є такий розподіл можливостей гормонів? Вправа для сприймання. Дія гормонів на клітини
Називає два основних механізми дії гормонів на клітини
- Зовнішньорецепторний (для гідрофільних гормонів): Гормони (наприклад, пептидні, як інсулін) не можуть пройти крізь жирову мембрану клітини. Вони взаємодіють із рецепторами на поверхні мембрани, запускаючи ланцюг біохімічних реакцій у цитоплазмі через вторинні посередники.
- Внутрішньорецепторний (для гідрофобних гормонів): Гормони (наприклад, стероїдні) є жиророзчинними, тому легко проходять крізь клітинну мембрану. Вони зв’язуються з рецепторами у цитоплазмі або ядрі, утворюючи комплекс, який впливає безпосередньо на ДНК (активує гени та синтез ферментів).
Виявляє ставлення на рівні сприймання й висловлює міркування про сутність дії гормонів на клітини та причину різних можливостей гормонів
Такий розподіл є біологічно «справедливим» і доцільним, оскільки він зумовлений хімічною природою речовин (подібне розчиняється в подібно). Ліпідна мембрана клітини пропускає жироподібні гормони (стероїди), дозволяючи їм регулювати довготривалі процеси (ріст, статеве дозрівання) на рівні генів. Водорозчинні гормони (адреналін) діють поверхнево, що забезпечує миттєву передачу сигналу, необхідну для швидких реакцій (наприклад, під час стресу).
Саморозвиток
Самонавчання. Регулятивне завдання. Графічний організатор. Схема «Тетрада»

Розпізнавальне завдання. Тест. Гормони
1. Тест-розпізнавання (Увідповіднення)
- Гіпофіз — Г (гормон росту)
- Епіфіз — Р (мелатонін)
- Щитоподібна залоза — Е (тироксин)
- Прищитоподібні залози — Л (паратгормон)
- Тимус — І (тимозин)
- Наднирники — Н (адреналін)
Відповідь (назва гормону): ГРЕЛІН
2. Беру дві останніх літери із назви плаваючого птаха Антарктиди, перших дві літери із назви запасаючого полісахарида рослин та перших дві літери з назви правил поведінки людей у суспільстві. Поєдную їх та отримую іншу назву гормона (1 бал).
- Дві останні літери із назви плаваючого птаха Антарктиди (Пінгвін): ІН
- Перші дві літери із назви запасаючого полісахарида рослин (Крохмаль): КР
- Перші дві літери з назви правил поведінки людей (Етикет): ЕТ
Відповідь: ІНКРЕТ
3. Який гормон відкрили Ф. Бантинг та Д. Маклеод?
Г інсулін
4. До якої групи належать статеві гормони?
Б стероїдні
Хто я?
Ілля Мечников
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься