Підіб’ємо підсумки з теми 4

• Назад до змісту

І. Досліджую природу

1. Установіть відповідність між методом дослідження травної системи (А–Д) та прикладами використання цих методів (1–4).

• А – 1: Ендоскопія дозволяє оглянути слизову оболонку стравоходу за допомогою спеціального приладу з камерою.
• Б – 2: Зондування використовують для того, щоб узяти шлунковий сік на аналіз.
• В – 3: Ультразвукова діагностика (УЗД) дає змогу побачити структуру стінок шлунка та їхні глибинні шари.
• Г – 4: Радіоелектронні методи, наприклад, використання відеокапсули, допомагають дослідити порожнину кишківника.

2. Під час дослідження у лабораторії аналізували, які секрети травної системи містять ферменти, що розщеплюють крохмаль. У чотири пробірки з крохмальним клейстером внесли: у пробірку № 1 – слину; № 2 – шлунковий сік; № 3 – підшлунковий сік; № 4 – жовч. Потім поставили на водяну баню за температури 37 °С та додали розчин йоду для якісної реакції на крохмаль. У яких пробірках розчин не забарвиться у фіолетовий колір?

Правильна відповідь – В, розчин не забарвиться у фіолетовий колір у пробірках № 1 та № 3.

Це станеться тому, що крохмаль розщепиться під дією ферментів.

• У пробірці № 1 слина містить ферменти амілазу й мальтазу, які розщеплюють складні вуглеводи, як-от крохмаль.
• У пробірці № 3 підшлунковий сік також містить фермент амілазу, що розщеплює крохмаль.
• У шлунковому соку (пробірка № 2) немає ферментів для розщеплення крохмалю, а його кисле середовище припиняє дію ферментів слини.
• Жовч (пробірка № 4) бере участь у перетравленні жирів, але не містить ферментів, які розщеплюють крохмаль.

Таким чином, у пробірках № 2 і № 4 крохмаль залишиться, і розчин йоду забарвить їх у фіолетовий колір.

ІІ. Опрацьовую та використовую інформацію

1. Розгляньте малюнок зуба. Виберіть, які структури підписані неправильно.

Б емаль і дентин

2. Укажіть тарілку, вміст якої найбільше відповідає раціональному харчуванню.

2

Збалансований раціон передбачає, що половину тарілки мають складати овочі та фрукти, а іншу половину — білки та вуглеводи в рівних частинах, що й зображено на малюнку.

ІІІ. Узагальнюю закономірності природи

1. Учень та учениця аналізували функції органів травлення. Учениця сказала, що зі шлунка їжа надходить до підшлункової залози. Учень зауважив, що з дванадцятипалої кишки, частково перетравлена їжа надходить до печінки. Оцініть правдивість тверджень.

Г обоє неправі.

Їжа зі шлунка потрапляє до тонкої кишки, першим відділом якої є дванадцятипала кишка. Підшлункова залоза і печінка є травними залозами, які виділяють свої соки у дванадцятипалу кишку для перетравлення їжі, але сама їжа безпосередньо в ці органи не надходить.

2. Утворіть пари між вітаміном (1–4) і порушенням обміну речовин, яке виникає за його нестачі (А–Д).

• 1—Б: Нестача вітаміну А викликає захворювання “куряча сліпота”.
• 2—Г: Нестача вітаміну B1 призводить до хвороби бері-бері.
• 3—В: Нестача вітаміну K спричиняє порушення зсідання крові.
• 4—Д: Нестача вітаміну D є причиною розвитку рахіту.

3. Заповніть пропущені комірки логікону «Будова та функції органів травного каналу».

Компетентнісно орієнтоване завдання

1. Виміряйте власні зріст і масу тіла. Розрахуйте свій ІМТ. Чи відповідає він самоспостереженням?

Мій зріст — $165$ см ($1.65$ м), а маса тіла — $55$ кг. Для розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) я використав формулу $I = \dfrac{m}{h^2}$ .

$I = \dfrac{55}{1.65^2} = \dfrac{55}{2.7225} \approx 20.2$ кг/м².

Цей показник знаходиться в межах норми ($18.5–26$), що відповідає моїм власним спостереженням, адже я вважаю свою вагу звичайною для мого зросту.

2. Запропонуйте пояснення причин відмінностей у кількості людей з високим ІМТ між країнами, наведеними на малюнку.

Відмінності в кількості людей з високим ІМТ у різних країнах можна пояснити різними факторами. Наприклад, у США та Мексиці дуже поширена культура швидкого харчування (фастфуду), де їжа містить багато жирів та цукру. В Японії, навпаки, традиційна дієта складається з риби, рису та овочів, що є більш здоровим. Також важливу роль відіграє спосіб життя: в одних країнах люди більше ходять пішки чи їздять на велосипедах, а в інших — переважно на автомобілях. Культурні особливості, як-от розмір порцій, теж впливають на ситуацію.

3. Існує декілька емпіричних формул для обчислення оптимальної маси тіла… Висловіть гіпотези, які з формул будуть більш точними, і наведіть аргументи, чому.

Я вважаю, що точнішими будуть формули, які враховують більше індивідуальних параметрів, а не тільки зріст.

Наприклад, формула 4

$m = (h \cdot b) \div 240 + 3.4$, яка використовує об’єм грудної клітки, є кращою, бо враховує статуру людини (широкі плечі чи вузькі).

Також формула 5

$m = 50 + 0.75 \cdot (h – 150) + (t – 20) \div 4$, що включає вік, є більш точною, особливо для підлітків, оскільки наше тіло ще росте і змінюється. Формули, що базуються лише на зрості (як формула Брока), є занадто простими і не можуть однаково підходити для всіх.

4. Виміряйте всі показники в себе. Порівняйте значення ІМТ та відповідність обчисленої оптимальної маси тіла реальній масі. Яка з формул виявилася найбільш точною для вас?

Мої виміри:

зріст (h) = $165$ см,
маса (m) = $55$ кг,
вік (t) = $14$ років,
об’єм грудної клітки (b) = $85$ см.

Розрахунки оптимальної маси за деякими формулами для хлопця:

• За Броком: $m = 165 – 100 = 65$ кг.
• Через зріст і об’єм грудної клітки: $m = (165 \cdot 85) \div 240 + 3.4 \approx 61.8$ кг.
• Через зріст і вік: $m = 50 + 0.75 \cdot (165 – 150) + (14 – 20) \div 4 = 59.75$ кг.

Моя реальна маса ($55$ кг) виявилася меншою за всі розраховані показники. Найближчим до моєї ваги виявилося значення, розраховане за формулою через зріст і вік ($59.75$ кг). Це підтверджує мою гіпотезу, що вік є важливим показником.

5. Розрахуйте за цими показниками Індекс маси тіла Барбі та її оптимальну масу тіла за формулою, яка є найбільш точною, за вашими оцінками.

Параметри Барбі:

зріст h = $175$ см ($1.75$ м)

маса m = $50$ кг,

об’єм грудної клітки b = $91$ см.

Розрахунок ІМТ Барбі:

$I = \dfrac{50}{1.75^2} = \dfrac{50}{3.0625} \approx 16.3$ кг/м².

Це значення є меншим за $18.5$, що свідчить про недостатню масу тіла.

Розрахунок оптимальної маси за формулою, що враховує зріст та об’єм грудної клітки (№$4$), яку я вважаю однією з найточніших:

$m = (h \cdot b) \div 240 + 3.4 = (175 \cdot 91) \div 240 + 3.4 \approx 66.35 + 3.4 = 69.75$ кг.

Отже, оптимальна маса для жінки з такими параметрами мала б бути близько $70$ кг, а не $50$ кг. Це показує, наскільки пропорції ляльки Барбі є нереалістичними для справжньої людини.