Підіб’ємо підсумки з теми 7 - відповіді Балан

• Назад до змісту

І. Досліджую природу

1. Під час планування дослідження «Дослідження впливу на стан волосся натуральних масок, виготовлених у домашніх умовах» учні визначали змінні. Учень сказав, що склад натуральної маски – це залежна змінна, а учениця визначила контрольованою змінною сталий склад учнів, які беруть участь у дослідженні. Хто з них правий?

*А учениця.*

Склад маски — це незалежна змінна, оскільки саме її змінюють, щоб перевірити ефект. А сталий склад учнів — це контрольована змінна, адже це дозволяє переконатися, що на результат впливає саме маска, а не індивідуальні особливості волосся різних людей.

2. Виконуючи лабораторне дослідження «Дослідження будови шкіри та її похідних: нігтя, волосини», учні та учениці використовують методи:

Б експеримент та спостереження.

На такому лабораторному дослідженні будову шкіри, нігтя чи волосини розглядають, у тому числі під мікроскопом, що є методом спостереження. Також можуть проводитись прості досліди, наприклад, на міцність волосини, що є експериментом.

ІІ. Опрацьовую та використовую інформацію

1. Проаналізуйте графік зміни температури тіла людини протягом доби з 6-ї до 18-ї години.

Температура вночі у людини нижча і зростає вранці

Так.

Вранці, о 8-й годині, за активності людини температура досягає свого максимуму – 36,7 °С

Так. Найвища точка на графіку відповідає 8-й годині і показнику 36,7 °С.

У проміжку з 10-ї до 16-ї години температура тіла зростає до 37 °С

Ні.

Після 16-ї години температура починає зростати

Ні.

Температура 36,6 °С зафіксована о 14-й та 16-й годині

Ні.

2. Розгляньте малюнок нейрону та підписи його складових. Укажіть неправильно підписані структури.

Правильна відповідь Б. На малюнку неправильно підписані збирна трубочка та сечовий каналець.

III. Усвідомлюю закономірності природи

1. Розгляньте таблицю «Будова та функції органів виділення». Вставте пропущене в комірки.

2. Утворіть пари між будовою і функціями структури шкіри (1–4) та зображенням її на малюнку (А–Д).

• 1 – Д. Потова залоза є трубчастою залозою, що утворює та виводить піт.
• 2 – А. Епідерміс складається з багатошарового плоского епітелію і є захисним шаром шкіри.
• 3 – В. Підшкірна жирова клітковина містить клітини, заповнені жиром, вона зігріває та запасає речовини.
• 4 – Б. Дерма є шаром, що формує шкіру, і містить волокна та рецептори.

3. Утворіть пари між захворюванням (1–4) та його описом (А–Д).

• 1 – Д. Цистит – це запалення сечового міхура, що супроводжується частими й болісними сечовипусканнями.
• 2 – Г. Пієлонефрит є запаленням канальцевої системи та ниркової миски.
• 3 – Б. Коросту спричиняє мікроскопічний кліщ, який живе у шкірі людини.
• 4 – В. Себорея - це запалення сальних залоз, яке може бути спричинене порушенням обміну речовин.

Компетентнісно орієнтоване завдання

1. У якому з міст за картосхемою максимальних температурних аномалій 12–19 липня 2024 р. температура найбільше відрізнялася від середніх значень за 1991– 2020 рр.?

В в Одесі (3). На картосхемі найтемніший колір, що позначає найбільшу аномалію, знаходиться в районі міста Одеса, позначеного цифрою 3.

2. У якій парі міст (за таблицею) вплив вологості на температуру, що відчувалася, порівняно з реально виміряною температурою, був найвиразнішим?

Б у Львові й Чернівцях. У цих містах найвища відносна вологість (50%), і при цьому спостерігається значна різниця між реальною температурою і тією, що відчувалася: у Львові на 3°С, а в Чернівцях на 4°С.

3. Для того щоб визначитися щодо впливу вітру на температуру, яка відчувається, треба порівняти кліматичні умови:

Б у містах, де відносна вологість приблизно однакова (наприклад, Київ, Харків, Дніпро). Щоб дослідити вплив одного фактора (вітру), потрібно, щоб інші важливі фактори (в даному випадку вологість і температура) були максимально схожими. У Києві, Харкові та Дніпрі вологість однакова (40%), а реальна температура близька, що дозволяє порівняти, як різна швидкість вітру впливає на температуру, що відчувається.

4. 7 січня 2024 р. (за даними того ж інформера) у Києві о 12:00 спостерігалися: – температура повітря –10 °С, – швидкість вітру 14 км/год, – відносна вологість 70%. Знайдіть за наведеною таблицею температуру, яку людина могла відчувати в той день у Києві.

–17 °С (але це не точно, не вистачає даних)

5. Зробіть висновок: на які з погодних факторів варто найбільше зважати, вираховуючи температуру, що відчувається, за спеки та за сильного морозу? Як саме вони впливають на температуру, що відчувається?

За спеки найбільше варто зважати на відносну вологість. Висока вологість повітря заважає випаровуванню поту з поверхні шкіри, що є природним механізмом охолодження тіла. Через це спека відчувається сильніше.

За сильного морозу найбільше варто зважати на швидкість вітру. Сильний вітер здуває шар теплого повітря, що утворюється навколо тіла, і значно прискорює втрату тепла. Тому за вітряної погоди мороз відчувається набагато сильніше.