· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

Моя практична діяльність до теми 3 (Янкавець, 5 клас)

Завдання 1 (с. 105). Робота в парі: визначення зовнішніх оболонок Землі та їхніх мешканців за малюнками.

  • Перший малюнок (хмари та сонячне світло в небі): належить до атмосфери — повітряної оболонки Землі. Тут не живуть постійно, але переміщуються в повітрі птахи (ластівки, орли), комахи (бджоли, метелики), кажани, а також переносяться вітром спори грибів, пилок рослин та мікроорганізми.
  • Другий малюнок (шари ґрунту та гірських порід у розрізі): належить до літосфери — твердої кам’яної оболонки Землі (верхній її родючий шар — ґрунт). Тут мешкають дощові черв’яки, кроти, сліпаки, личинки хрущів, мурахи, ґрунтові бактерії, а також ростуть корені дерев, кущів і трав.

Завдання 2 (с. 105). Вибір явищ, які можна спостерігати в атмосфері.

До атмосферних явищ належать: сніг, веселка, дощ, шторм, торнадо, гроза, паморозь, буря.

Усі ці явища відбуваються в повітряній оболонці Землі через рух повітряних мас, зміну температури, вологості та накопичення електричних зарядів у хмарах. Натомість землетрус і виверження вулкана — це явища в літосфері, а цунамі та водяний вир — явища в гідросфері.

Завдання 3 (с. 105). Робота з текстами про природні дива України (озеро Синевир та водоспад Шипіт).

  • Які води суходолу згадуються в текстах: озеро (Синевир), річки, водоспад (Шипіт), підземне джерело, потічок (Плошанка).
  • Усі власні назви з текстів: Синевир (озеро), Україна (країна, в тексті — України), Шипіт (водоспад), Закарпаття (край), Великий Верх (гора), Плошанка (потічок).

Завдання 4 (с. 106). Дослід про твердий і рідкий стани води.

  • Хід та спостереження: після повного замерзання води в морозильнику рівень утвореного льоду став вищим за червону позначку початкового рівня рідкої води.
  • Пояснення: під час замерзання вода розширюється, тобто її об’єм збільшується (приблизно на одну десяту частину), хоча маса залишається незмінною. Через те що лід займає більший об’єм, він стає легшим за рідку воду і завжди спливає на її поверхню.

Завдання 5 (с. 106–107). Практичне заняття з моделювання руху бульбашки повітря.

  • Результати спостережень: у першому досліді (коли плавно проводимо кільцем у кімнатному повітрі) мильні бульбашки поступово опускаються донизу. У другому досліді (коли дмухаємо в кільце теплим повітрям із легень) бульбашки спочатку піднімаються вгору.
  • Порівняння та пояснення: різниця виникає через властивість повітря розширюватися під час нагрівання. Тепле повітря, яке ми видихаємо, легше за холодніше повітря в кімнаті, тому воно піднімається вгору й підхоплює бульбашку. Коли повітря всередині бульбашки охолоджується, вона стає важчою і повільно опускається.

Завдання 6 (с. 107). Робота із зображеннями різних видів термометрів (а — електронний медичний із показником 36,836{,}8, б — рідинний термометр для повітря із синім стовпчиком, в — електронний медичний з індикатором і вузьким дисплеєм, г — скляний рідинний термометр без широкого корпусу, д — побутовий рідинний термометр для повітря з червоним стовпчиком).

  • Які з термометрів використовують для вимірювання температури повітря: для вимірювання температури повітря призначені рідинні термометри б і д (також скляний рідинний термометр г може використовуватися для вимірювання температури повітря або води). Термометри а і в — це медичні електронні термометри для вимірювання температури тіла людини.
  • Чим відрізняються термометри в і д: термометр в — електронний медичний прилад для вимірювання температури тіла, він показує результат цифрами на екрані у вузькому діапазоні (приблизно від 32 ∘C32\text{ }^\circ\text{C} до 42 ∘C42\text{ }^\circ\text{C}). Термометр д — рідинний (спиртовий) термометр для вимірювання температури повітря, у якому рівень температури показує стовпчик червоної рідини на шкалі з мінусовими та плюсовими значеннями (приблизно від −40 ∘C-40\text{ }^\circ\text{C} до +50 ∘C+50\text{ }^\circ\text{C}).
  • Чим відрізняються термометри а і г: термометр а — електронний (цифровий) медичний термометр, який виводить числове значення температури тіла (36,8 ∘C36{,}8\text{ }^\circ\text{C}) на дисплей. Термометр г — скляний рідинний термометр без електронного екрана, де температуру визначають за рівнем рідини на шкалі (його застосовують для вимірювання температури повітря, рідини чи під час дослідів).
  • Чи можуть використовувати термометр б на метеостанціях: так, на метеостанціях температуру повітря вимірюють рідинними (спиртовими та ртутними) термометрами схожої будови, шкала яких охоплює і сильні морози, і спеку. Водночас на професійних метеостанціях замість звичайного побутового термометра б встановлюють спеціальні точніші метеорологічні термометри у захисних метеорологічних будках.
  • Чому на термометрах для вимірювання температури повітря немає позначок вище 50 ∘C50\text{ }^\circ\text{C}: у більшості регіонів Землі та в приміщеннях температура повітря в природних умовах не перевищує +50 ∘C+50\text{ }^\circ\text{C} (у наших широтах улітку буває до +35⋯+40 ∘C+35\dots+40\text{ }^\circ\text{C}, і лише в поодиноких найспекотніших пустелях світу фіксували трохи вище +50 ∘C+50\text{ }^\circ\text{C}).

Завдання 7 (с. 107–108). Практичне заняття з дослідження зміни температури повітря впродовж доби (приклад заповнення щоденника спостережень восени).

Час добиТемпература повітряДжерело даних
00:0000:00+5 ∘C+5\text{ }^\circ\text{C}мобільний додаток погоди
03:0003:00+4 ∘C+4\text{ }^\circ\text{C}мобільний додаток погоди
06:0006:00+3 ∘C+3\text{ }^\circ\text{C}мобільний додаток погоди
09:0009:00+6 ∘C+6\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр за вікном
12:0012:00+11 ∘C+11\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр за вікном
15:0015:00+13 ∘C+13\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр за вікном
18:0018:00+9 ∘C+9\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр за вікном
21:0021:00+7 ∘C+7\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр за вікном
09:0009:00 (наступного ранку)+6 ∘C+6\text{ }^\circ\text{C}вуличний термометр (у додатку +6 ∘C+6\text{ }^\circ\text{C})
  • Порівняння ранкового показника: показник вуличного термометра о 09:0009:00 (+6 ∘C+6\text{ }^\circ\text{C}) збігається з даними мобільного додатку (іноді можлива розбіжність у 1 ∘C1\text{ }^\circ\text{C} через сонячні промені або близькість стіни будинку).
  • Аналіз та висновок: найхолодніше було перед світанком о 06:0006:00 (+3 ∘C+3\text{ }^\circ\text{C}), а найтепліше — після полудня о 15:0015:00 (+13 ∘C+13\text{ }^\circ\text{C}). Температура повітря змінюється впродовж доби через нерівномірне нагрівання земної поверхні Сонцем.

Завдання 8 (с. 108). Практичне заняття: вивчення гірських порід і корисних копалин за колекцією (робота в парі).

  • Кам’яне вугілля: горюча корисна копалина чорного кольору. Її спалюють на теплових електростанціях для отримання електроенергії й тепла, а також використовують у металургії для виплавки чавуну та сталі.
  • Нафта: рідка горюча корисна копалина темного кольору. Із нафти виготовляють бензин, дизельне пальне, гас для транспорту, а також пластмаси, синтетичні тканини, фарби та ліки.
  • Кам’яна сіль: осадова гірська порода білого або сіруватого кольору, розчинна у воді. Її використовують у харчовій промисловості для приготування їжі та консервування, у медицині (фізрозчини), а також узимку посипають дороги проти ожеледиці.
  • Крейда: м’яка осадова гірська порода білого кольору. Її застосовують у будівництві для виробництва цементу, вапна, фарб, у сільському господарстві для зменшення кислотності ґрунтів, а також виготовляють шкільну крейду та додають у зубні пасти.
  • Алмаз: прозорий найтвердіший мінерал у природі. Завдяки надзвичайній твердості його використовують у промисловості для виготовлення різальних і свердлильних інструментів, а після спеціальної обробки (огранювання) перетворюють на коштовні діаманти для ювелірних прикрас.

Завдання 9 (с. 108). Практичне заняття: відшукування на карті екватора, полюсів та півкуль.

  • Позначення на фізичній карті півкуль (пункти 1–2):

  • Екватор — умовна лінія, що проходить посередині земної кулі на однаковій відстані від обох полюсів і ділить Землю на Північну та Південну півкулі.

  • Північний полюс — крайня північна точка Землі у центрі Північного Льодовитого океану (угорі карти); Південний полюс — крайня південна точка Землі на материку Антарктида (унизу карти).

  • Західна півкуля розташована на лівому колі карти півкуль (тут лежать Північна і Південна Америка), а Східна півкуля — на правому колі (Євразія, Африка, Австралія).

  • Нульовий меридіан на фізичній карті світу (пункти 3–4):

  • Нульовий меридіан також називають Гринвіцьким меридіаном. Таку назву він отримав тому, що проходить через Гринвіцьку астрономічну обсерваторію поблизу Лондона (Велика Британія).

  • Як люди використовують карти та есе «Мандрівка картою України» (пункт 5):

  • У повсякденному житті люди користуються картами в навігаторах для прокладання маршрутів автомобілем чи пішки, під час туристичних походів, для прогнозу погоди, будівництва доріг і вивчення природи різних куточків планети.

Мандрівка картою України
Розгорнувши фізичну карту України, можна за кілька хвилин здійснити захопливу подорож нашою країною. На заході височіють величні Українські Карпати, де серед смерекових лісів ховається найвища вершина — гора Говерла та синьооке озеро Синевир. Рухаючись на схід, ми перетинаємо широкі зелені рівнини й повноводний Дніпро, який ділить Україну на Правобережну та Лівобережну частини. На півдні карта відкриває нам теплі води Чорного та Азовського морів і мальовничі Кримські гори. Кожен умовний знак і колір на карті розповідає про багатство та неповторну красу нашої Батьківщини.

Назад