· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

Моя практична діяльність до теми 2 (Янкавець, 5 клас)

1. Робота в парі. Розгляньте зображення тіл природи та рукотворні тіла. Один / одна з вас назве номери тих зображень, що належать до тіл природи, а інший / інша — номери тих, що є рукотворними тілами. Оцініть знання свого партнера / своєї партнерки щодо роботи в парі (с. 59).

  • Тіла природи (створені самою природою): 3 (змія), 6 (жаба), 7 (метелик), 8 (дубовий листок), 11 (морква), 12 (конюшина).
  • Рукотворні тіла (створені людиною): 1 (чайник), 2 (літак), 4 (книга), 5 (колодязь), 9 (фотоапарат), 10 (обробна дошка).

2. Розгляньте малюнок. Зверніть увагу на розташування частинок у речовинах. Назвіть, які агрегатні стани зображені на малюнку (с. 59).

На малюнку зліва направо зображено три агрегатні стани речовини:

  1. Твердий стан (перше зображення зліва — кільце/обруч): частинки розташовані дуже щільно, у чіткому порядку, тому тверде тіло зберігає свою форму й об’єм.
  2. Рідкий стан (середнє зображення — склянка з водою): частинки розташовані близько одна до одної, але без суворого порядку, тому рідина легко тече і набуває форми посудини, зберігаючи об’єм.
  3. Газуватий стан (третє зображення справа — надувна повітряна кулька): відстані між частинками дуже великі, вони вільно й швидко рухаються в усіх напрямках, заповнюючи весь наданий об’єм.

3. Поясніть із погляду науки смисл вислову «носити воду в решеті» (с. 59).

У решеті є багато дрібних отворів, а вода перебуває в рідкому агрегатному стані. Оскільки частинки рідини не пов’язані жорстко між собою й вільно переміщуються (мають властивість плинності), вода легко витікає крізь дірочки решета, і принести її неможливо. У переносному значенні цей вислів означає марну, даремну працю, яка не дає жодного результату.

4. У повсякденному житті ми іноді не помічаємо деяких фізичних явищ. Наприклад, хтось відкрив флакон із парфумами, і ми, навіть перебуваючи на великій відстані від парфумів, відчуємо цей запах. Піднімаючись сходами до своєї квартири, ми можемо відчути запах смажених пиріжків. Ми опускаємо в склянку з гарячою водою пакетик із чаєм і навіть не помічаємо, як заварка забарвлює воду в чашці. Дайте відповіді на запитання (с. 59–60).

  • Яке фізичне явище об’єднує всі приклади, наведені вище?
    Усі ці приклади об’єднує явище дифузії — взаємного проникнення частинок однієї речовини в проміжки між частинками іншої.
  • Поясніть причини його виникнення.
    Причиною дифузії є безперервний хаотичний (тепловий) рух частинок речовини (молекул, атомів) та наявність проміжків між ними. Частинки парфумів або пари від пиріжків рухаються між частинками повітря й розносяться кімнатою, а частинки заварки поступово перемішуються з частинками гарячої води.

5. Розв’яжіть задачу. 1953 року конструкторами Харківського заводу транспортного машинобудування (нині завод імені В. О. Малишева) було спроєктовано вантажний тепловоз ТЕ 3. Він розвивав максимальну швидкість до 100 км/год. Скільки часу потрібно було такому тепловозу, щоб проїхати з Харкова до Києва, якщо він їхав із середньою швидкістю 57 км/год? Відстань між цими містами становить 456 км (с. 60).

Щоб знайти час руху, потрібно відстань поділити на середню швидкість:

t=Svt = \dfrac{S}{v}

t=456 км57 км/год=8 годt = \dfrac{456\text{ км}}{57\text{ км/год}} = 8\text{ год}

Тепловозу ТЕ 3 потрібно було 8 год8\text{ год}, щоб доїхати з Харкова до Києва.

6. Ігор грав у настільний теніс разом зі своєю однокласницею Вікою. В одній із подач кулька сильно вдарилась об стіл, у результаті чого деформувалась. Удома Ігор вирішив виправити деформовану кульку й опустив її в склянку з гарячою водою (с. 60).

  • Чому хлопчик для вирішення проблеми взяв саме гарячу воду, а не холодну?
    Під час нагрівання від гарячої води повітря всередині кульки розширюється і починає сильніше тиснути на її стінки зсередини. Завдяки цьому вм’ятина вирівнюється, і кулька відновлює свою круглу форму. У холодній воді повітря не нагрілося б і не розширилося.
  • Чи змінилась відстань між молекулами повітря, що містяться в кульці, коли її опустили в гарячу воду?
    Так, відстань між молекулами повітря збільшилася. Під дією тепла молекули почали рухатися швидше, сильніше відштовхуватися одна від одної, тому проміжки між ними зросли й об’єм повітря збільшився.

7. Розв’яжіть задачу. Відстань між домом і школою становить 720 м. Марина рухається зі швидкістю 30 м/хв30\text{ м/хв}. Скільки всього часу витрачає дівчинка, щоб дійти до школи, а після уроків повернутися додому? (с. 60)

  1. Знайдемо час, який Марина витрачає на дорогу в один бік (від дому до школи):

t1=Sv=720 м30 м/хв=24 хвt_1 = \dfrac{S}{v} = \dfrac{720\text{ м}}{30\text{ м/хв}} = 24\text{ хв}

  1. Оскільки дівчинка проходить цю саму відстань двічі (до школи і назад додому), помножимо час на 22:

tзаг=24 хв⋅2=48 хвt_{\text{заг}} = 24\text{ хв} \cdot 2 = 48\text{ хв}

Усього на дорогу до школи й назад Марина витрачає 48 хв48\text{ хв}.

8. Батько звертається до доньки, яка виконує творчу роботу й при цьому слухає гучну музику. «Доню, тобі не заважає така гучна музика? Ти ж оглухнеш!». На це дівчинка відповідає: «Дякую, тату, я вже поїла!» (с. 60).

  • Що сталося з дівчинкою? Що спричинило втрату нею слуху?
    Дівчинка не розчула слів батька й переплутала їх із запитанням про їжу, тому що через надто гучну музику в неї тимчасово знизився слух. Причиною стала тривала дія сильного звуку (шуму), який перевантажує і травмує органи слуху людини.
  • Як варто дбати про свій слух?
    Потрібно слухати музику в навушниках чи колонках на помірній гучності (не більше 60%60\% від максимуму) й робити перерви кожні 3030–40 хв40\text{ хв}. Не можна вставляти у вуха гострі предмети чи ватні палички глибоко всередину, а в холодну й вітряну погоду слід носити шапку, щоб захистити вуха від переохолодження та запалення.

9. Експеримент «Дослідження ролі повітря в поширенні звуку». Дослід 1. Дослідіть роль повітря в поширенні звуку. Для цього вам знадобляться будильник та дві пластмасові посудини. Вони мають бути більшими за будильник, однак повинні накладатися одна на одну. При цьому між їхніми стінками має залишатися простір (с. 61).

  • Завдання 1. Увімкніть будильник і послухайте, як він дзвенить. Визначте, на якій найбільшій від нього відстані ви чуєте звук.
    Відкритий будильник дзвенить голосно й чітко, його добре чути в усій кімнаті (на відстані 55–7 м7\text{ м} і навіть в іншій кімнаті через відчинені двері).
  • Завдання 2. Обережно накрийте будильник однією посудиною. Повторіть спостереження і зафіксуйте максимальну відстань, на якій чути дзвін будильника. Чи змінилося його звучання?
    Звук будильника став помітно тихішим і трохи глухішим, а максимальна відстань, на якій його чути, зменшилася (приблизно до 22–3 м3\text{ м}).
  • Завдання 3. Не знімаючи першої посудини, накрийте будильник іще однією посудиною. Чи змінилося тепер звучання будильника?
    Звучання стало зовсім тихим, ледь чутним, і почути дзвін можна лише зблизька (на відстані близько 0,50{,}5–1 м1\text{ м}).
  • Завдання 4. Поміркуйте, чому звучання будильника змінювалося, і спробуйте пояснити причину помічених змін.
    Звук — це коливання, які поширюються у повітрі у вигляді звукових хвиль. Коли будильник відкритий, хвилі вільно розходяться повітрям по всій кімнаті. Коли ми накриваємо його однією, а потім двома посудинами, стінки посудин і прошарок повітря між ними затримують та частково відбивають звукові хвилі назад. Через це назовні виходить набагато менше звукової енергії, і ми чуємо дзвін значно тихіше.

10. Робота в парі або групі. Дослід 2. Візьміть келихи і налийте в них трохи води. Змочіть у воді вказівний палець і коловими рухами проведіть, не сильно притискаючи, по вінцю келихів. Через певний час ви почуєте, що від келиха лине звук. Поясніть, чому він виникає (с. 61).

Коли вологий палець ковзає по краю келиха, виникає тертя, яке змушує тонкі скляні стінки келиха швидко коливатися (вібрувати). Ці коливання передаються повітрю навколо келиха і створюють звукову хвилю, яку ми чуємо як мелодійний дзвінкий звук. Якщо налити в різні келихи різну кількість води, висота звуку буде різною.

11. Прочитайте уривок із поеми «Княжна» Тараса Шевченка і дайте відповіді на запитання (с. 62).

  • Назвіть оптичні явища, про які йдеться в уривку.
    В уривку йдеться про такі оптичні (світлові) явища: свічення вечірньої зорі (поширення світла від небесного тіла), захід сонця за гору (прямолінійне поширення світла та зміна освітленості) і поява веселки над Дніпром (розкладання білого сонячного світла у краплинах води).
  • У додаткових джерелах знайдіть інформацію про основні кольори веселки, а також про те, як називається сукупність цих кольорів.
    Основні сім кольорів веселки по порядку: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Сукупність цих кольорів називається спектром (видимим спектром світла).
  • Наведіть приклади, де ще можна спостерігати веселку.
    Веселку можна побачити біля водоспадів, у бризках працюючого фонтана чи поливального шланга в сонячний день, у краплях ранкової роси, а також на білому аркуші, якщо пропустити сонячний промінь крізь скляну призму або край склянки з водою.

12. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання. Використовуючи додаткові джерела інформації, назвіть науки, у яких використовують оптичні прилади, та вкажіть назви цих приладів (с. 62).

Оптичні прилади допомагають ученим роздивитися дуже дрібні або надзвичайно далекі об’єкти в різних науках:

  • Біологія та медицина: мікроскоп (дозволяє вивчати клітини, бактерії та будову тканин), лупа (для розглядання дрібних комах або частин рослин), ендоскоп (для огляду внутрішніх органів).
  • Астрономія: телескоп (допомагає спостерігати за зорями, планетами, Місяцем і далекими галактиками).
  • Географія та військова справа: бінокль, підзорна труба, перископ (дають змогу спостерігати за віддаленими об’єктами на місцевості або з укриття).
  • Фізика та хімія: спектроскоп (використовують для дослідження складу речовин за допомогою світла).
Назад