· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 4. Роль органів чуття у вивченні природи. Спостереження (Мідак, 5 клас)

Розгляньте малюнок та обговоріть, як органи чуття допомагають людині вивчати природу (с. 15).

На колажі зображено п’ять ситуацій, де діти пізнають світ за допомогою різних органів чуття: дівчинка куштує шматочок плоду (смак), розглядає книжку (зір), нюхає аромат із флакона (нюх), дитина гладить собаку (дотик) і слухає звук через навушник (слух).

Усі 5 органів чуття допомагають людині отримувати різну інформацію про природу:

  • Очі (зір) дозволяють побачити форму, колір, розмір предметів і відстань до них.
  • Вуха (слух) допомагають почути шелест листя, спів птахів або шум дощу.
  • Ніс (нюх) дає змогу відчути запах квітів, свіжого повітря чи диму від вогнища.
  • Язик (смак) допомагає розрізнити солодкі ягоди, кислий лимон або солону морську воду.
  • Шкіра (дотик) дозволяє відчути, чи предмет теплий, холодний, гладкий, шорсткий або колючий.

Перейдіть на сайт за адресою https://cutt.ly/iIf8r9b або за QR-кодом та прочитайте додаткову інформацію про органи чуття (с. 16).

З додаткового матеріалу можна дізнатися багато важливого про роботу наших органів чуття:

  • Кожне око людини бачить предмет під трохи іншим кутом, а мозок поєднує ці два зображення і визначає відстань до об’єкта.
  • Звук виникає через коливання предметів і поширюється не лише в повітрі (зі швидкістю 340 м/с340\text{ м/с}), а й у воді (1500 м/с1500\text{ м/с}) та в твердих тілах, наприклад у залізі (5–6 км/с5\text{–}6\text{ км/с}).
  • Язик має смакові рецептори для чотирьох основних смаків (солодкого, солоного, кислого та гіркого), але під час нежитю смак їжі здається слабшим, бо смак і нюх працюють разом.
  • Нюх у тварин розвинений набагато сильніше, ніж у людини: у ведмедя в 100100 разів більше нюхових рецепторів, ніж у людини, а кріт під землею знаходить їжу саме завдяки чудовому нюху.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Скільки в людини органів чуття? Як вони допомагають пізнавати природу?

У людини є 55 основних органів чуття: очі (зір), вуха (слух), ніс (нюх), язик (смак) і шкіра (дотик). Вони допомагають нам збирати інформацію про навколишній світ: бачити кольори й форми тіл, чути звуки природи, відчувати запахи рослин, розрізняти смак плодів та визначати температуру й поверхню предметів на дотик.

2. Назвіть тварини, які мають унікальний: а) зір; б) слух; в) нюх.

  • а) унікальний зір: орел або сокіл (бачать дрібну здобич з великої висоти), сова (добре бачить у темряві), хамелеон (може рухати очима незалежно одне від одного).
  • б) унікальний слух: слони та кити (чують інфразвук на величезних відстанях), кажани та дельфіни (використовують ультразвук для орієнтації в просторі), а також коти й собаки.
  • в) унікальний нюх: ведмідь (має в 100100 разів більше нюхових рецепторів, ніж людина), собака, акула (відчуває запах крові у воді за кілька кілометрів), кріт (знаходить їжу в темряві під землею за запахом).

3. Що таке спостереження? Наведіть приклади об’єктів спостереження для вчених із галузі фізики, астрономії, хімії, біології та географії.

Спостереження — це найдоступніший метод пізнання тіл чи явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття (зору, слуху, нюху, смаку і дотику) або спеціальних приладів.

Приклади об’єктів спостереження для різних учених:

  • Фізика: падіння крапель дощу, утворення веселки, плавлення льоду.
  • Астрономія: рух планет, фази Місяця, спалахи зір, комети.
  • Хімія: зміна кольору речовин під час реакції, утворення бульбашок газу або осаду.
  • Біологія: проростання насіння, поведінка птахів під час перельотів, життя комах.
  • Географія: зміна погоди, рух хмар, течія річки, виверження вулкана.

4. Які прилади використовують під час спостереження?

Для спостереження за дрібними об’єктами використовують лупу та мікроскоп, а за далекими небесними тілами — телескоп і бінокль. Також учені застосовують радар, тепловізор, фотоапарат і відеокамеру, щоб зафіксувати те, що складно або неможливо побачити неозброєним оком.

Проведіть спостереження за вашими домашніми улюбленцями (їхнім способом життя, особливостями харчування, сну тощо); зверніть увагу на особливості їхніх органів чуття. Цікаві моменти фіксуйте за допомогою фотокамери. Доберіть із додаткових джерел інформацію про об’єкт спостереження та презентуйте результати у класі (с. 17).

Приклад оформлення спостереження за домашнім котом

  • Мета спостереження: дослідити поведінку домашнього кота протягом дня та з’ясувати, як працюють його органи чуття.

  • Умови та тривалість: спостереження проводилося вдома у звичайних для кота умовах протягом 33 днів.

  • Результати спостереження:

  • Удень кіт спить близько 14–1614\text{–}16 годин, часто згортаючись клубком у теплому місці.

  • Перед тим як поїсти, він завжди ретельно обнюхує корм і перевіряє його температуру, оскільки не їсть занадто гарячу або холодну їжу.

  • Під час звуку відкривання пакета з кормом кіт миттєво прокидається і повертає вуха в бік джерела звуку.

  • У сутінках його зіниці сильно розширюються, і він легко знаходить іграшки навіть у напівтемній кімнаті.

  • Додаткова інформація з джерел: коти чують ультразвук (писк мишей), який не вловлює вухо людини, а їхні вуса (вібриси) допомагають орієнтуватися в темряві на дотик.

  • Висновок: у кота найкраще розвинені слух, нюх, дотик (завдяки вусам) та сутінковий зір, які допомагають йому орієнтуватися в просторі та знаходити їжу.

Дослідження дрібних предметів за допомогою лупи

Порядок виконання роботи (с. 18)

1. Піднесіть лупу до досліджуваних предметів (зразків чаю, кави, солі та цукру) на невелику відстань, щоб отримати їхнє чітке зображення.
Тримаємо лупу близько до ока, а іншою рукою повільно наближаємо або віддаляємо зразки на аркуші паперу, доки контури чаїнок чи кристаликів не стануть максимально чіткими.

2. Виміряйте цю відстань лінійкою. Запишіть результати в таблицю.
Прикладаємо лінійку від лінзи лупи до досліджуваного предмета й фіксуємо відстань у сантиметрах (зазвичай для шкільної лупи це приблизно 5–10 см5\text{–}10\text{ см}).

3. Визначте збільшення лупи: поділіть 25 см на виміряну вами відстань. Запишіть результат у таблицю.
Якщо чітке зображення утворилося на відстані 5 см5\text{ см}, то збільшення лупи становить: 25 см5 см=5\dfrac{25\text{ см}}{5\text{ см}} = 5 разів (записуємо 5×5\times).

4. Замалюйте в таблицю зображення дрібного предмета, яке ви побачили через лупу.

№ з/пНазва предметаВідстань від лупи до предметаЗбільшення лупиЗображення предмета
11Чорний чай5 см5\text{ см}5×5\timesСкручені темно-коричневі частинки сухого листя з нерівними краями та прожилками
22Зелений чай5 см5\text{ см}5×5\timesСкручені зеленуваті листочки, після розмочування видно цілі зубчасті краї листка
33Мелена кава5 см5\text{ см}5×5\timesДрібні темно-коричневі крупинки різної неправильної форми
44Зернова кава5 см5\text{ см}5×5\timesОвальне зерно з гладенькою поверхнею та глибокою хвилястою борозенкою посередині
55Кухонна сіль5 см5\text{ см}5×5\timesДрібні білі або напівпрозорі кристалики правильної кубічної форми
66Цукор5 см5\text{ см}5×5\timesПрозорі блискучі кристалики прямокутної форми зі скошеними гранями

Висновок до дослідження: за допомогою лупи можна детально роздивитися будову дрібних предметів, непомітну неозброєним оком (наприклад, форму кристаликів солі й цукру або прожилки чайного листка). Чим менша відстань від лупи до предмета для отримання чіткого зображення, тим більше збільшення дає лупа.

Назад