· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати

Вихід хребетних на суходіл (іхтіостега і кистепері риби), адаптації та класифікація амфібій, метаморфоз пуголовка, неотенія аксолотля, пристосування й ряди рептилій

Вихід хребетних на суходіл: кистепері риби та іхтіостега

Вимерлі представники прісноводних кистеперих риб були безпосередніми предками давніх земноводних (наприклад, іхтіостеги). Сучасна глибоководна латимерія відрізняється від них за способом життя й будовою дихання.

КритерійВимерлі кистепері риби (предки амфібій)Сучасна кистепера риба — латимерія
Середовище існуванняМілководні прісні водойми, що часто пересихалиВеликі глибини солоних водойм (океану)
ДиханняМогли дихати атмосферним киснем за допомогою примітивних легеньДихає виключно зябрами (атмосферним киснем не дихає)
ПересуванняМогли пересуватися по дну та виповзати на суходіл за допомогою м’ясистих парних плавцівЗа допомогою парних плавців може лише плавати у товщі води

Порівняння скелетів кистеперої риби та перехідної форми іхтіостеги

Рис. 1. Порівняння скелета кистеперої риби (ліворуч) та першого наземного хребетного — іхтіостеги (праворуч) із розвиненими поясами п’ятипалих кінцівок.

Клас Земноводні (Амфібії)

Пристосування амфібій до водного та наземного середовищ

Пристосування до водного середовищаПристосування до наземного середовища
Шкірне дихання (тонка гола волога шкіра з великою кількістю слизових залоз)Поява п’ятипалих важільних кінцівок
Плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівокПоява мішкоподібних легень для дихання атмосферним повітрям
Зовнішнє запліднення, відкладання ікри у водуУскладнення кровоносної системи (2 кола кровообігу, трикамерне серце)
Розвиток личинок (пуголовків) у воді (зябра, бічна лінія, 2-камерне серце)Поява середнього вуха (барабанна перетинка + стремінце) та трьох повік (зокрема мигальної перетинки)

Розвиток та метаморфоз амфібій

  • Запліднена яйцеклітина (ікринка): укрита драглистою оболонкою (білок), усередині містить запас поживних речовин (жовток).
  • Ранній пуголовок: виходить з ікринки, прикріплюється до водної рослинності завдяки слизовим залозам, дихає зовнішніми зябрами, має бічну лінію та двокамерне серце.
  • Пізній пуголовок: зовнішні зябра змінюються на внутрішні (зяброві щілини згодом заростають шкірою), з’являється рот із роговими пластинками для зішкрібання рослин, формуються спершу задні ноги, а потім передні (під шкірою в ділянці зябрової порожнини).
  • Перехід до дорослої форми: укорочується та розсмоктується хвіст (завдяки лізосомам шляхом автолізу), формуються легені й трикамерне серце, пуголовок перетворюється на дорослу жабу.

Схема індивідуального розвитку та метаморфозу жаби від ікринки через стадії пуголовка до дорослої особини

Рис. 2. Стадії непрямого розвитку (метаморфозу) земноводних на прикладі жаби.

Класифікація земноводних (близько 2400 видів)

  • Ряд Хвостаті (280 видів): гребінчастий і звичайний тритони, велетенська саламандра, амбістома.
  • Ряд Безногі (60 видів): черв’яги, рибозмії (червоподібне тіло, пристосоване до риючого способу життя у вологому ґрунті тропіків).
  • Ряд Безхвості (2000 видів): жаби, ропухи, квакші.

Неотенія аксолотля

  • Аксолотль — це личинка хвостатого земноводного амбістоми (саламандри), яка зупинилася у метаморфозі, але здатна до статевого розмноження.
  • Неотенія — здатність деяких організмів досягати статевої зрілості й розмножуватися на личинковій стадії або на ранніх етапах онтогенезу.
  • Аксолотль вирізняється надзвичайно високою швидкістю регенерації (відновлює втрачені кінцівки, зябра, частини органів).

Зовнішній вигляд аксолотля — неотенічної личинки амбістоми із зовнішніми пір'їстими зябрами

Рис. 3. Аксолотль — личинка амбістоми зі збереженими зовнішніми зябрами та хвостовим плавцем.

Умови перетворення аксолотля на дорослу амбістому:

  • Зниження рівня води у водоймі для стимулювання виходу на суходіл.
  • Зниження температури середовища або введення гормону щитоподібної залози тироксину (у домашніх умовах самостійна індукція метаморфозу надзвичайно складна й часто призводить до загибелі тварини).
  • Зміни під час метаморфозу: зникають зовнішні зябра та плавець на хвості, редукуються плавальні перетинки на лапах, укорочується й округлюється хвіст, розвиваються очі з повіками, змінюється забарвлення шкіри.

Клас Плазуни (Рептилії)

Пристосування плазунів до наземного середовища

  • Шкірні покриви: суха шкіра без залоз, укрита роговими лусками або щитками, що захищають від випаровування води (докладніше про покриви в темі 35).
  • Дихання: комірчасті легені з більшою дихальною поверхнею, поява грудної клітки та всмоктувального типу дихання.
  • Кровоносна система: поява неповної перегородки у шлуночку трикамерного серця (зменшує змішування артеріальної та венозної крові).
  • Опорно-рухова та нервова системи: 5 відділів хребта, добре розвинений мозочок та зачатки кори переднього мозку (тема 38).
  • Розмноження: внутрішнє запліднення, відкладання на суходолі яєць зі шкірястою або вапняковою оболонкою та великим запасом жовтка, наявність зародкових оболонок (амніоти — тема 39), прямий розвиток.

Класифікація плазунів

  • Ряд Черепахи: мають кістковий панцир, із яким зрослися ребра та більшість хребців; щелепи без зубів, укриті роговим дзьобом.
  • Ряд Лускаті: найчисленніший ряд сучасних рептилій; поділяється на підряди Ящірки (гекони, агами, варани, веретільниці, ігуани), Змії (кінцівки та груднина відсутні, повіки прозорі й зрощені) та Хамелеони.
  • Ряд Крокодили: напівводні хижаки, мають чотирикамерне серце (повна перегородка у шлуночку) та зуби в комірках щелеп (альвеолах).
  • Ряд Дзьобоголові: єдиний сучасний реліктовий вид — гатерія (туатара), що мешкає на островах Нової Зеландії і зберегла добре розвинене тім’яне око.

← Надклас Риби: адаптації до водного середовища, Хрящові та Кісткові риби | Зміст конспекту НМТ | Класи Птахи та Ссавці: анатомія, політ та фізіологічні адаптації →

Назад