· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати
Вихід хребетних на суходіл (іхтіостега і кистепері риби), адаптації та класифікація амфібій, метаморфоз пуголовка, неотенія аксолотля, пристосування й ряди рептилій
Вихід хребетних на суходіл: кистепері риби та іхтіостега
Вимерлі представники прісноводних кистеперих риб були безпосередніми предками давніх земноводних (наприклад, іхтіостеги). Сучасна глибоководна латимерія відрізняється від них за способом життя й будовою дихання.
| Критерій | Вимерлі кистепері риби (предки амфібій) | Сучасна кистепера риба — латимерія |
|---|---|---|
| Середовище існування | Мілководні прісні водойми, що часто пересихали | Великі глибини солоних водойм (океану) |
| Дихання | Могли дихати атмосферним киснем за допомогою примітивних легень | Дихає виключно зябрами (атмосферним киснем не дихає) |
| Пересування | Могли пересуватися по дну та виповзати на суходіл за допомогою м’ясистих парних плавців | За допомогою парних плавців може лише плавати у товщі води |

Рис. 1. Порівняння скелета кистеперої риби (ліворуч) та першого наземного хребетного — іхтіостеги (праворуч) із розвиненими поясами п’ятипалих кінцівок.
Клас Земноводні (Амфібії)
Пристосування амфібій до водного та наземного середовищ
| Пристосування до водного середовища | Пристосування до наземного середовища |
|---|---|
| Шкірне дихання (тонка гола волога шкіра з великою кількістю слизових залоз) | Поява п’ятипалих важільних кінцівок |
| Плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок | Поява мішкоподібних легень для дихання атмосферним повітрям |
| Зовнішнє запліднення, відкладання ікри у воду | Ускладнення кровоносної системи (2 кола кровообігу, трикамерне серце) |
| Розвиток личинок (пуголовків) у воді (зябра, бічна лінія, 2-камерне серце) | Поява середнього вуха (барабанна перетинка + стремінце) та трьох повік (зокрема мигальної перетинки) |
Розвиток та метаморфоз амфібій
- Запліднена яйцеклітина (ікринка): укрита драглистою оболонкою (білок), усередині містить запас поживних речовин (жовток).
- Ранній пуголовок: виходить з ікринки, прикріплюється до водної рослинності завдяки слизовим залозам, дихає зовнішніми зябрами, має бічну лінію та двокамерне серце.
- Пізній пуголовок: зовнішні зябра змінюються на внутрішні (зяброві щілини згодом заростають шкірою), з’являється рот із роговими пластинками для зішкрібання рослин, формуються спершу задні ноги, а потім передні (під шкірою в ділянці зябрової порожнини).
- Перехід до дорослої форми: укорочується та розсмоктується хвіст (завдяки лізосомам шляхом автолізу), формуються легені й трикамерне серце, пуголовок перетворюється на дорослу жабу.

Рис. 2. Стадії непрямого розвитку (метаморфозу) земноводних на прикладі жаби.
Класифікація земноводних (близько 2400 видів)
- Ряд Хвостаті (280 видів): гребінчастий і звичайний тритони, велетенська саламандра, амбістома.
- Ряд Безногі (60 видів): черв’яги, рибозмії (червоподібне тіло, пристосоване до риючого способу життя у вологому ґрунті тропіків).
- Ряд Безхвості (2000 видів): жаби, ропухи, квакші.
Неотенія аксолотля
- Аксолотль — це личинка хвостатого земноводного амбістоми (саламандри), яка зупинилася у метаморфозі, але здатна до статевого розмноження.
- Неотенія — здатність деяких організмів досягати статевої зрілості й розмножуватися на личинковій стадії або на ранніх етапах онтогенезу.
- Аксолотль вирізняється надзвичайно високою швидкістю регенерації (відновлює втрачені кінцівки, зябра, частини органів).

Рис. 3. Аксолотль — личинка амбістоми зі збереженими зовнішніми зябрами та хвостовим плавцем.
Умови перетворення аксолотля на дорослу амбістому:
- Зниження рівня води у водоймі для стимулювання виходу на суходіл.
- Зниження температури середовища або введення гормону щитоподібної залози тироксину (у домашніх умовах самостійна індукція метаморфозу надзвичайно складна й часто призводить до загибелі тварини).
- Зміни під час метаморфозу: зникають зовнішні зябра та плавець на хвості, редукуються плавальні перетинки на лапах, укорочується й округлюється хвіст, розвиваються очі з повіками, змінюється забарвлення шкіри.
Клас Плазуни (Рептилії)
Пристосування плазунів до наземного середовища
- Шкірні покриви: суха шкіра без залоз, укрита роговими лусками або щитками, що захищають від випаровування води (докладніше про покриви в темі 35).
- Дихання: комірчасті легені з більшою дихальною поверхнею, поява грудної клітки та всмоктувального типу дихання.
- Кровоносна система: поява неповної перегородки у шлуночку трикамерного серця (зменшує змішування артеріальної та венозної крові).
- Опорно-рухова та нервова системи: 5 відділів хребта, добре розвинений мозочок та зачатки кори переднього мозку (тема 38).
- Розмноження: внутрішнє запліднення, відкладання на суходолі яєць зі шкірястою або вапняковою оболонкою та великим запасом жовтка, наявність зародкових оболонок (амніоти — тема 39), прямий розвиток.
Класифікація плазунів
- Ряд Черепахи: мають кістковий панцир, із яким зрослися ребра та більшість хребців; щелепи без зубів, укриті роговим дзьобом.
- Ряд Лускаті: найчисленніший ряд сучасних рептилій; поділяється на підряди Ящірки (гекони, агами, варани, веретільниці, ігуани), Змії (кінцівки та груднина відсутні, повіки прозорі й зрощені) та Хамелеони.
- Ряд Крокодили: напівводні хижаки, мають чотирикамерне серце (повна перегородка у шлуночку) та зуби в комірках щелеп (альвеолах).
- Ряд Дзьобоголові: єдиний сучасний реліктовий вид — гатерія (туатара), що мешкає на островах Нової Зеландії і зберегла добре розвинене тім’яне око.
← Надклас Риби: адаптації до водного середовища, Хрящові та Кісткові риби | Зміст конспекту НМТ | Класи Птахи та Ссавці: анатомія, політ та фізіологічні адаптації →