· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати

Порівняльна анатомія видільної системи хребетних (первинні й тазові нирки), продукти азотистого обміну, осморегуляція риб та зародкові оболонки амніот

Видільна система хребетних

КласТип нирокШлях виведення сечі та особливості
РибиТулубові (первинні) ниркиНефрони мають лійку (відкриваються в порожнину тіла) та мальпігієве тільце; сеча виводиться через сечоводи назовні
АмфібіїТулубові (первинні) ниркиНирки → сечоводи → клоака → сечовий міхур (тут відбувається зворотне всмоктування води)
РептиліїТазові (вторинні) ниркиНирки → сечоводи → клоака → сечовий міхур
ПтахиТазові (вторинні) ниркиНирки → сечоводи → клоака; сечового міхура немає (адаптація до зменшення маси для польоту)
Ссавці (Звірі)Тазові (вторинні) ниркиДобре розвинена петля Генле (економія води); нирки → сечоводи → сечовий міхур → сечівник (клоака є лише у першозвірів)

Порівняльна схема будови нефрона первинних тулубових та вторинних тазових нирок у хребетних

Рис. 1. Первинні (тулубові) нирки риб та земноводних і вторинні (тазові) нирки плазунів, птахів та ссавців.

Продукти азотистого обміну

Під час розпаду амінокислот білків та азотистих основ нуклеїнових кислот в організмі тварин утворюються азотисті продукти обміну. Їхній хімічний тип залежить від середовища існування та доступності води.

Продукт обмінуТоксичність та розчинність у водіДля кого характерний
Аміак (NH3\mathrm{NH_3})Високотоксичний, добре розчинний у воді, має швидко виводитися великим об’ємом водиКісткові риби (прісноводні та морські — переважно через зябра й нирки), пуголовки земноводних
СечовинаМенш токсична, добре розчинна, концентрована (економія води)Дорослі земноводні, хрящові риби (акули, скати), ссавці
Сечова кислотаМалотоксична, слаборозчинна у воді — утворює суспензію білих кристаликів («біла сеча»), заощаджує воду у 200 і більше разівРептилії та птахи (особливо важливо для розвитку зародка в закритому яйці)

📌 У личинки (пуголовка) і дорослої жаби різні середовища існування. Пуголовок живе у воді, тому може виводити розведений великою кількістю води токсичний аміак. Доросла жаба живе на суходолі, де воду потрібно берегти, тому вона переходить на виділення менш токсичної, але концентрованої сечовини.

💡 Осмотична адаптація хрящових риб: акули та скати утримують у крові високу концентрацію сечовини, завдяки чому осмотичний тиск їхньої крові вирівнюється з морською водою, усуваючи загрозу зневоднення.

Осморегуляція прісноводних і морських риб

КритерійПрісноводні рибиМорські кісткові риби
Умови середовищаГіпотонічне середовище: концентрація солей у воді (≈0,1%\approx 0{,}1\%) нижча, ніж у крові риби (≈0,9%\approx 0{,}9\%)Гіпертонічне середовище: концентрація солей у воді (≈1%\approx 1\% і вище) вища, ніж у крові риби (≈0,9%\approx 0{,}9\%)
Напрямок руху води (осмос)Вода постійно надходить в організм крізь зябра, шкіру та ШКТВода постійно виходить із тіла риби назовні крізь шкіру й зябра
Поведінка щодо питтяРиба НЕ п’є водуРиба постійно п’є солону морську воду для поповнення втрат
Робота нирок і зяберНирки виводять велику кількість сильно розведеної сечі; спеціальні клітини зябер і нирок утримують і поглинають соліНирки виділяють мало концентрованої сечі; надлишки солей активно видаляються спеціальними клітинами зябер, кишківника та нирок

Схема осморегуляції та водно-сольового обміну у прісноводної та морської риби

Рис. 2. Механізм осморегуляції у прісноводній (ліворуч) та морській (праворуч) рибі.

Розмноження та зародкові оболонки хребетних

КласЕкологічна групаЗапліднення та спосіб розмноженняТип розвитку
РибиАнамніїПереважно зовнішнє у воді (виняток — хрящові риби: внутрішнє, яйцекладка або живородіння)Непрямий (личинка — мальок), у хрящових — прямий
АмфібіїАнамніїЗовнішнє у воді (рідше внутрішнє), відкладання ікри без щільних оболонокНепрямий (личинка — пуголовок із метаморфозом)
РептиліїАмніотиВнутрішнє на суходолі, відкладання яєць зі шкірястою оболонкою та великим запасом поживних речовинПрямий
ПтахиАмніотиВнутрішнє на суходолі, відкладання яєць із твердою вапняковою шкаралупою та великим запасом поживних речовинПрямий
Ссавці (Звірі)АмніотиВнутрішнє на суходолі (виняток у способі життя — китоподібні), живородіння (у першозвірів — відкладання яєць)Прямий

Зародкові оболонки амніот: будова яйця рептилій і птахів та плодові оболонки плацентарного ссавця

Рис. 3. Зародкові оболонки амніот: ліворуч — у яйці плазунів і птахів, праворуч — у плацентарних ссавців.

Функції зародкових оболонок амніот:

  • Амніон: утворює заповнену рідиною амніотичну порожнину, яка захищає зародок від механічних ушкоджень і висихання та створює водне середовище.
  • Хоріон: зовнішня зародкова оболонка, яка забезпечує газообмін через шкаралупу, а у плацентарних ссавців утворює ворсинки хоріону, що вростають у стінку матки й формують плаценту.
  • Алантоїс: забезпечує газообмін зародка та накопичення продуктів обміну (у яйці), а в ссавців бере участь у формуванні судин пуповини.
  • Жовтковий мішок: містить запас поживних речовин для розвитку зародка (у яйці); у ссавців редукується та виконує кровотворну функцію на ранніх етапах ембріогенезу.

← Кровоносна, нервова системи та органи чуття хордових | Зміст конспекту НМТ | Надклас Риби: адаптації до водного середовища, Хрящові та Кісткові риби →

Назад