· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати
Порівняльна анатомія видільної системи хребетних (первинні й тазові нирки), продукти азотистого обміну, осморегуляція риб та зародкові оболонки амніот
Видільна система хребетних
| Клас | Тип нирок | Шлях виведення сечі та особливості |
|---|---|---|
| Риби | Тулубові (первинні) нирки | Нефрони мають лійку (відкриваються в порожнину тіла) та мальпігієве тільце; сеча виводиться через сечоводи назовні |
| Амфібії | Тулубові (первинні) нирки | Нирки → сечоводи → клоака → сечовий міхур (тут відбувається зворотне всмоктування води) |
| Рептилії | Тазові (вторинні) нирки | Нирки → сечоводи → клоака → сечовий міхур |
| Птахи | Тазові (вторинні) нирки | Нирки → сечоводи → клоака; сечового міхура немає (адаптація до зменшення маси для польоту) |
| Ссавці (Звірі) | Тазові (вторинні) нирки | Добре розвинена петля Генле (економія води); нирки → сечоводи → сечовий міхур → сечівник (клоака є лише у першозвірів) |

Рис. 1. Первинні (тулубові) нирки риб та земноводних і вторинні (тазові) нирки плазунів, птахів та ссавців.
Продукти азотистого обміну
Під час розпаду амінокислот білків та азотистих основ нуклеїнових кислот в організмі тварин утворюються азотисті продукти обміну. Їхній хімічний тип залежить від середовища існування та доступності води.
| Продукт обміну | Токсичність та розчинність у воді | Для кого характерний |
|---|---|---|
| Аміак () | Високотоксичний, добре розчинний у воді, має швидко виводитися великим об’ємом води | Кісткові риби (прісноводні та морські — переважно через зябра й нирки), пуголовки земноводних |
| Сечовина | Менш токсична, добре розчинна, концентрована (економія води) | Дорослі земноводні, хрящові риби (акули, скати), ссавці |
| Сечова кислота | Малотоксична, слаборозчинна у воді — утворює суспензію білих кристаликів («біла сеча»), заощаджує воду у 200 і більше разів | Рептилії та птахи (особливо важливо для розвитку зародка в закритому яйці) |
📌 У личинки (пуголовка) і дорослої жаби різні середовища існування. Пуголовок живе у воді, тому може виводити розведений великою кількістю води токсичний аміак. Доросла жаба живе на суходолі, де воду потрібно берегти, тому вона переходить на виділення менш токсичної, але концентрованої сечовини.
💡 Осмотична адаптація хрящових риб: акули та скати утримують у крові високу концентрацію сечовини, завдяки чому осмотичний тиск їхньої крові вирівнюється з морською водою, усуваючи загрозу зневоднення.
Осморегуляція прісноводних і морських риб
| Критерій | Прісноводні риби | Морські кісткові риби |
|---|---|---|
| Умови середовища | Гіпотонічне середовище: концентрація солей у воді () нижча, ніж у крові риби () | Гіпертонічне середовище: концентрація солей у воді ( і вище) вища, ніж у крові риби () |
| Напрямок руху води (осмос) | Вода постійно надходить в організм крізь зябра, шкіру та ШКТ | Вода постійно виходить із тіла риби назовні крізь шкіру й зябра |
| Поведінка щодо пиття | Риба НЕ п’є воду | Риба постійно п’є солону морську воду для поповнення втрат |
| Робота нирок і зябер | Нирки виводять велику кількість сильно розведеної сечі; спеціальні клітини зябер і нирок утримують і поглинають солі | Нирки виділяють мало концентрованої сечі; надлишки солей активно видаляються спеціальними клітинами зябер, кишківника та нирок |

Рис. 2. Механізм осморегуляції у прісноводній (ліворуч) та морській (праворуч) рибі.
Розмноження та зародкові оболонки хребетних
| Клас | Екологічна група | Запліднення та спосіб розмноження | Тип розвитку |
|---|---|---|---|
| Риби | Анамнії | Переважно зовнішнє у воді (виняток — хрящові риби: внутрішнє, яйцекладка або живородіння) | Непрямий (личинка — мальок), у хрящових — прямий |
| Амфібії | Анамнії | Зовнішнє у воді (рідше внутрішнє), відкладання ікри без щільних оболонок | Непрямий (личинка — пуголовок із метаморфозом) |
| Рептилії | Амніоти | Внутрішнє на суходолі, відкладання яєць зі шкірястою оболонкою та великим запасом поживних речовин | Прямий |
| Птахи | Амніоти | Внутрішнє на суходолі, відкладання яєць із твердою вапняковою шкаралупою та великим запасом поживних речовин | Прямий |
| Ссавці (Звірі) | Амніоти | Внутрішнє на суходолі (виняток у способі життя — китоподібні), живородіння (у першозвірів — відкладання яєць) | Прямий |

Рис. 3. Зародкові оболонки амніот: ліворуч — у яйці плазунів і птахів, праворуч — у плацентарних ссавців.
Функції зародкових оболонок амніот:
- Амніон: утворює заповнену рідиною амніотичну порожнину, яка захищає зародок від механічних ушкоджень і висихання та створює водне середовище.
- Хоріон: зовнішня зародкова оболонка, яка забезпечує газообмін через шкаралупу, а у плацентарних ссавців утворює ворсинки хоріону, що вростають у стінку матки й формують плаценту.
- Алантоїс: забезпечує газообмін зародка та накопичення продуктів обміну (у яйці), а в ссавців бере участь у формуванні судин пуповини.
- Жовтковий мішок: містить запас поживних речовин для розвитку зародка (у яйці); у ссавців редукується та виконує кровотворну функцію на ранніх етапах ембріогенезу.
← Кровоносна, нервова системи та органи чуття хордових | Зміст конспекту НМТ | Надклас Риби: адаптації до водного середовища, Хрящові та Кісткові риби →
- Видільна система
- Тулубові нирки
- Тазові нирки
- Осморегуляція риб
- Азотистий обмін
- Анамнії
- Амніоти
- Зародкові оболонки