Паразитичні гриби: сажка, ріжки, трутовики, борошниста роса, фітофтора та заходи боротьби

Характеристика паразитичних грибів

Паразитичні гриби живляться готовими органічними речовинами живих клітин рослин. Їхній міцелій проникає у міжклітинники рослинних тканин, а всередину живих клітин запускає спеціальні розгалужені вирости-присоски (гаусторії).

Основні гриби-паразити культурних і дикорослих рослин

• Сажка (головня):
  • Паразитує на культурних злаках (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, просо).
  • Уражає зав’язі квіток і пагони, утворюючи замість нормальних зерен величезні скупчення чорних мікроскопічних спор, подібних до сажі або попелу.
• Ріжки (споринья):
  • Уражає жито, пшеницю та інші дикорослі злаки.
  • Замість зернівок у колосках утворюються тверді темно-фіолетові або чорні ріжкоподібні вирости — склероції (зимуюча стадія міцелію).
  • Склероції містять алкалоїди, що спричиняють важке отруєння людини та худоби (ерготизм), судоми та спазми судин.
• Борошнисторосяні гриби (борошниста роса):
  • Уражають листя, молоді пагони та плоди аґрусу, смородини, винограду, яблуні, троянд, огірків.
  • Проникають присосками в клітини епідерми та мезофілу; рослина вкривається білим борошнистим нальотом міцелію, що поступово темніє та призводить до засихання органів.
• Фітофтора:
  • Уражає пасльонові рослини (картоплю, томати, баклажани).
  • Спричиняє фітофтороз: появу бурих плям на листках і стеблах, гниття та почорніння бульб і плодів.
• Іржасті гриби (іржа):
  • Уражають листя та стебла хлібних злаків і кущів барбарису.
  • Утворюють на поверхні органів яскраві іржаво-оранжеві пустули зі спорами, що порушують фотосинтез і транспірацію.
• Трутовики:
  • Дереворуйнівні гриби-паразити.
  • Спори проникають у деревину крізь тріщини та рани на корі стовбура; міцелій росте всередині деревини роками, спричиняючи її руйнування та дуплистість.
  • На поверхні кори утворюються багаторічні тверді копитоподібні або тарілчасті плодові тіла з трубочками на нижньому боці.
• Парша:
  • Уражає листки та плоди яблуні й груші.
  • Утворює бурі плями зі спорангіями, спричиняє розтріскування, деформацію плодів та їхнє опадання.
• Чорна ніжка капустяних:
  • Уражає розсаду капусти та редису, викликаючи почорніння, загнивання та витончення кореневої шийки біля поверхні ґрунту.

Комплексні заходи боротьби з грибами-паразитами

1. Знищення уражених рослин: негайне видалення, спалювання або глибоке закопування хворих пагонів, сухих плодів і післяжнивних залишків.
2. Хімічний захист насіння та сходів: протруювання посівного зерна перед посівом фунгіцидами або формаліном для знищення спор сажки й ріжків.
3. Селекція: виведення та вирощування генетично стійких до мікозів сортів і гібридів культурних рослин.
4. Захист дерев: своєчасне замазування спилів, морозобоїн і поранень кори садовим варом, фарбою на оліфі або мідним купоросом; вчасне зрізання та спалювання плодових тіл трутовиків до моменту дозрівання і розсіювання спор.
5. Дезінфекція ґрунту: знезараження субстрату в теплицях парою або біопрепаратами.
6. Термічна обробка (пастеризація): прогрівання насіння гарячою водою за контрольованої температури перед посівом.
7. Агротехніка: своєчасне підживлення рослин фосфорно-калійними добривами, що зміцнює клітинні стінки та підвищує природний імунітет тканин.
8. Сівозміна: науково обґрунтоване чергування польових культур на полях для запобігання накопиченню спор у ґрунті.
9. Очищення посівного матеріалу: механічне очищення, сортування та центрифугування насіння для видалення домішок склероціїв ріжків і спор.
10. Використання знань біології розвитку збудника: обробка фунгіцидами саме в той період життєвого циклу гриба, коли він найменш захищений.

← Цвілеві гриби та Дріжджі | Зміст конспекту НМТ | Лишайники: будова, типи та значення →