Покритонасінні: Однодольні та Дводольні

Причини панування покритонасінних на Землі

Покритонасінні (Квіткові) — найпрогресивніша і найчисельніша група сучасного рослинного світу. Їхнє панування зумовлене комплексом еволюційних переваг (ароморфозів):

Швидкість життєвого циклу: висока швидкість вегетативного росту, швидке цвітіння та дозрівання насіння.
Наявність квітки та плоду: зав’язь маточки надійно захищає насінні зачатки, а плід зі соковитим або сухим оплоднем захищає насіння і забезпечує ефективне розповсюдження вітром, водою, тваринами або саморозкиданням.
Коеволюція з комахами-запилювачами: розвиток яскравих пелюсток, нектарників і запаху для адресного запилення комахами.
Подвійне запліднення: насіння містить зародок і запасаючу тканину — триплоїдний ендосперм (3n).
Повна незалежність від води: запліднення відбувається без участі води.
Різноманіття життєвих форм: дерева, кущі, ліани, багаторічні та однорічні трав’янисті рослини.
Досконала провідна тканина: у ксилемі з’явилися справжні судини (трахеї), що багаторазово прискорюють водний потік порівняно з трахеїдами голонасінних.
Видозміни вегетативних органів: численні підземні (бульби, цибулини, кореневища) та надземні адаптації (вуса, колючки, вусики).

Відділ Квіткові поділяється на два класи: Клас Дводольні (близько 200 тис. видів) та Клас Однодольні (близько 50 тис. видів).

Порівняльна характеристика Однодольних та Дводольних

Клас Однодольні	Ознака для порівняння	Клас Дводольні
1 сім’ядоля	Кількість сім’ядоль у насінині	2 сім’ядолі
Проста (чашоподібна або віночкоподібна)	Будова оцвітини	Подвійна (є чашечка і віночок)
Кратне 3 (3, 6, 9)	Кількість елементів квітки	Кратне 4 або 5
Мичкувата (головний корінь відмирає рано)	Тип кореневої системи	Стрижнева (розвинений головний корінь)
Паралельне або дугове	Жилкування листків	Сітчасте (пірчасте або пальчасте)
Вставний (інтеркалярний) у міжвузлях	Характер росту стебла	Верхівковий (конус наростання)
Відсутній (не здатні рости в товщину)	Наявність камбію	Є (стовбур дерев’яніє, утворюються річні кільця)
Розташовані дифузно (розкидані по зрізу)	Провідні пучки на зрізі стебла	Розташовані впорядковано (кільцем)
Асиметричний (брунька збоку від сім’ядолі)	Симетрія зародка	Симетричний (брунька між двома сім’ядолями)
Підземне (сім’ядоля залишається в ґрунті)	Тип проростання насіння	Переважно надземне (сім’ядолі виносяться вгору)

Діаграма та формула квітки

Діаграма квітки: розташування стебла, чашолистика, пелюстки, тичинки та маточки

Діаграма квітки відображає поперечний переріз будови квітки на площині:

Стебло: материнська вісь пагона (кружечок зверху).
Чашолистик: елемент зовнішнього кола (чашечки).
Пелюстка: елемент віночка.
Тичинка: чоловічий орган (андроцей).
Маточка: жіночий орган у центрі квітки (гінецей).

Формула квітки стисло відображає морфологічну будову та симетрію за допомогою літерних і числових символів:

О — проста оцвітина (не поділена на чашечку й віночок).
Ч — чашолистики (складають чашечку).
П (або Л) — пелюстки (складають віночок).
Т — тичинки (чоловіча генеративна частина — андроцей).
М (або П) — маточка або маточки (жіноча генеративна частина — гінецей).
Цифри (1, 2, 5 тощо) — точна кількість елементів даного кола.
Знак нескінченності ( $\infty$ ) — елементів багато (понад 12) або їх неможливо точно порахувати.
Дужки ( ) — зростання частин квітки між собою (наприклад, $\mathrm{Ч_{(5)}}$ означає зрослолисту чашечку з 5 чашолистиків).
Знак плюс + — розташування елементів у двох або більше окремих колах чи відмінність за розміром (наприклад, $\mathrm{T_{4+2}}$ — 4 довгі тичинки у внутрішньому колі і 2 короткі в зовнішньому).
Зірочка * — правильна (актиноморфна) квітка, через яку можна провести дві й більше площин симетрії.
Стрілка ↑ або знак оклику ! — неправильна (зигоморфна) квітка, має лише одну площину симетрії.

← Голонасінні: різноманітність та життєвий цикл | Зміст конспекту НМТ | Родини покритонасінних рослин →