Північний Льодовитий океан: географія, ресурси, значення

Північний Льодовитий океан — найменший за площею, найхолодніший і наймілководніший океан, який займає центральну частину Арктики.

Його площа становить 14,79 млн км², а кількість морів, що входять до його складу, сягає 10.

На його просторах розташовано близько 4500 островів, серед яких найбільшими є Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген та Нова Земля.

Найбільша глибина - 5550 м (западина Моллой, Гренландське море).

Середня глибина - 1205 м.

Середня солоність - 25-29 %о

Географічне положення

Північний Льодовитий океан розташований у центральній частині Арктики, на крайній півночі Землі. Він омиває береги Євразії та Північної Америки й сполучається з Атлантичним океаном через широкі протоки, а з Тихим океаном — через вузьку Берингову протоку. Берегова лінія океану дуже порізана, що сприяє утворенню численних заток і морів. Найбільші моря: Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта; найбільша затока — Гудзонова.

Тектонічна будова та рельєф дна

Ложе Північного Льодовитого океану складається з декількох улоговин, розділених підводними хребтами та глибокими розломами. Велику частину дна океану займає шельф шириною 1300-1500 км (майже половина площі), що робить його наймілководнішим серед океанів. Середня глибина океану становить 1205 м, а максимальна глибина — 5550 м (у Гренландському морі). Важливою особливістю океану є відсутність сейсмічних процесів: тут немає вулканів і землетрусів.

Клімат

Клімат Північного Льодовитого океану суворий і холодний, що пояснюється його розташуванням у двох кліматичних поясах: арктичному та субарктичному. Середні температури повітря над океаном у січні коливаються від -2 °С в Норвезькому морі до -40 °С в районі Канадського Арктичного архіпелагу, а в липні — від 0 °С до +10 °С. Середньорічна кількість опадів становить 100-200 мм, переважно у вигляді снігу. Над океаном панують холодні арктичні повітряні маси, які впливають на клімат сусідніх материків.

Властивості океанічних вод

Температура поверхневих вод у Північному Льодовитому океані низька: влітку вона становить +3…+5 °С, а взимку опускається до -1,8 °С. Солоність вод коливається в межах 25-29 %о. Завдяки притоку солоних вод Атлантичного океану біля Землі Франца-Йосифа та Шпіцбергена солоність води в океані збільшується до 35 %о.

Взимку кригою вкрито 2/3 поверхні океану, а влітку — 1/2. Утворюються тороси (нагромадження уламків льоду), а також зустрічаються айсберги. Завдяки теплій Північноатлантичній течії вільними від криги впродовж року залишаються Норвезьке, частина Гренландського та Баренцового морів.

Органічний світ

Органічний світ Північного Льодовитого океану відносно бідний порівняно з іншими океанами. Основну масу живих організмів становлять водорості, здатні жити в холодній воді та навіть на льодах.

У приатлантичних районах та на шельфі, поблизу гирл річок, спостерігаються величезні скупчення північноатлантичної риби, такої як тріска, оселедці, пікша, морські окуні та сайда.

Серед ссавців, які мешкають в океані, виділяються моржі, тюлені, білі ведмеді та гренландські кити.

Ресурси океану та їх використання

Біологічні ресурси Північного Льодовитого океану небагаті, проте в шельфовій зоні виявлено великі запаси нафти та природного газу, особливо біля берегів Аляски, Канади та Росії. Через океан проходить Північний морський шлях, який з’єднує європейські порти з тихоокеанськими, значно скорочуючи відстань між ними. Навігація тут триває від двох до чотирьох місяців на рік.

Історія дослідження

Дослідження Північного Льодовитого океану — це довга і героїчна історія, яка почалася з перших відомостей, отриманих вікінгами та поморами. Віллем Баренц у XVI столітті склав одну з перших точних карт західної частини океану, намагаючись знайти шлях до Азії. У XIX столітті шведська експедиція під керівництвом Норденшельда вперше здійснила наскрізне плавання через океан, а норвезький океанограф Фрітьйоф Нансен довів, що Північний Льодовитий океан є самостійною екосистемою, частиною Світового океану.

У ХХ столітті дослідження продовжилися: Роберт Берд і Руаль Амундсен вивчали океан з повітря, а наукові станції на дрейфуючих крижинах дозволили детально дослідити рельєф дна. У 1968–1969 роках англійська команда вперше перетнула океан пішки, вивчаючи погоду, фауну та флору. Сьогодні для досліджень використовують сучасні методи, такі як літаки, які сідають на крижини, та космічні знімки для аналізу льодових покривів і атмосфери.

Вплив на клімат та життя людини

Північний Льодовитий океан має важливий вплив на клімат Північної півкулі. Завдяки теплим водам Північноатлантичної течії океан не охолоджує, а навпаки, нагріває великі простори суходолу, особливо в зимові місяці. Це сприяє пом’якшенню клімату в регіонах, розташованих поблизу океану.

Північний Льодовитий океан — це унікальний природний об’єкт, який відіграє важливу роль у формуванні клімату Землі та забезпеченні ресурсів для людства. Попри суворі умови, океан має велике значення для країн, береги яких він омиває, а також для міжнародного судноплавства через Північний морський шлях.