· Ілля Добрий · Довідник · 8 хв. читати
Фізична географія України: ґрунтовий профіль, типи ґрунтів і чорноземи, земельний фонд, флора, фауна, Червона і Зелена книги
Умови ґрунтоутворення
Поняття про ґрунт. Ґрунт — особливе комплексне природне тіло на поверхні Землі, утворене взаємодією живої та неживої природи. Містить мінеральні речовини (вода, повітря, мінеральні солі, пісок, глина) та органічні речовини — гумус (перегній) із відмерлих решток, що визначає родючість ґрунту.
Чинники ґрунтоутворення:
- Вивітрювання: фізичне (коливання температури), хімічне (повітря і вода), органічне (бактерії, спори, насіння) утворюється кора вивітрювання (материнська порода).
- Живі організми: рослини (листяний опад, трав’янисті рослини формують гумус), мікроорганізми (розкладають гумус на мінеральні речовини), землерийні тварини та дощові черв’яки (розпушування, зерниста структура).
- Клімат: надмірне зволоження кислі ґрунти (вимивання поживних речовин); недостатнє зволоження лужні ґрунти; широтна зональність ґрунтів.
- Склад материнських порід, рельєф, ґрунтові води, діяльність людини.
- Час: ґрунту формується років.
Ґрунтовий профіль — сукупність шарів (горизонтів), що поступово переходять один в одний:
- — лісова підстилка / степова повстина (відмерла трава, листя, хвоя, гілки, кора);
- — гумусовий горизонт (темний, гумус зменшується зверху вниз, товщина від кількох см до );
- — горизонт вимивання (підзолистий) (освітлений шар за надмірного зволоження, попелястий кремній; за недостатнього зволоження не формується);
- — перехідний горизонт (горизонт вмивання) (найщільніший, збагачений глиною; під чорноземами борошнисто-білий через кальцій);
- — материнська порода (для значної частини України — лес, світло-жовта тонкозерниста суглинкова порода).

Рис. 1. Будова ґрунтового профілю: лісова підстилка чи степова повстина (), гумусовий горизонт (), горизонт вимивання (), перехідний горизонт вмивання () та материнська порода ()
Закономірності поширення ґрунтів. На рівнинах — широтна зональність (зональні ґрунти); уздовж долин, на заболочених чи засолених ділянках — азональні; у горах — вертикальна (висотна) поясність.
Основні типи ґрунтів України. Ґрунтові ресурси
Закономірності поширення та класифікація ґрунтів. За будовою профілю поділяють на типи (за забарвленням) і підтипи; за механічним складом — піщані, супіщані, суглинисті, глинисті. За структурою (здатність розпадатися на грудочки) — структурні (найкраща зерниста структура — грудочки ) і безструктурні (мало гумусу, не тримають воду, зазнають вітрової ерозії, малородючі).
Зональні типи та підтипи ґрунтів України
| Природні зони | Типи ґрунтів | Підтипи ґрунтів |
|---|---|---|
| Мішані ліси | дерново-підзолисті | — |
| Лісостеп | сірі лісові | ясно-сірі, сірі, темно-сірі |
| Лісостеп | чорноземи | опідзолені, вилуговані та типові |
| Степ | чорноземи | звичайні та південні |
| Степ | каштанові | темно-каштанові, каштанові |
| Південний берег Криму | коричневі, червоно-бурі | — |
- Дерново-підзолисті ґрунти (Полісся, Прикарпаття під мішаними лісами за надмірного зволоження): лісова підстилка (), дернина , тонкий гумусовий шар (), потужний шар вимивання (до , світло-сірий), бурий горизонт (до ); материнська порода — зандрові піски та морена. Невисока родючість, безструктурні, піщані й супіщані, гумус , кисла реакція. Меліорація: вапнування, осушення (осушувальні канали), мінеральні добрива (картопля, жито, хміль, горох).
- Сірі лісові ґрунти (широколисті ліси лісостепу; підтипи з півночі на південь: ясно-сірі, сірі, темно-сірі): підстилка (), темно-сірий гумусовий горизонт (до ), невеликий шар вимивання , перехідний бурий (до ) на лесових породах. Структурні, супіщані й суглинисті, гумус від до , слабокислі (потребують вапнування та боротьби з водною ерозією — закріплення схилів, поздовжнє розорювання, терасування).
- Чорноземні ґрунти та їхні основні підтипи (лісостеп і степ, на лесовидних породах): зерниста структура, добра водоповітряна здатність. Підтипи з півночі на південь: опідзолені, вилуговані, типові, звичайні, південні. Гумус: (найбільше в типових на лівобережжі лісостепу — товщина до ), далі на південь до . Товщина — , темно-бурий , материнська порода — лес (сполуки кальцію). Нейтральні (опідзолені й вилуговані — слабокислі), суглинисті й супіщані; на пагорбах — боротьба з водною ерозією, південні зрошують.
- Каштанові ґрунти (південь Причорноморської низовини, Степовий Крим; на засолених породах із гіпсом): гумусовий горизонт , бурий до , лес; площі — солонці. Підтипи: темно-каштанові, каштанові; гумус , безструктурні, супіщані й піщані, слаболужні, схильні до вітрової ерозії. Меліорація: зрошення + гіпсування + добрива (кавуни, виноград, соняшник).
- Коричневі та червоно-бурі ґрунти (Південний берег Криму, субтропіки, на вапняках): гумусовий горизонт , до , гумус , структурні, нейтральні, родючі.
- Азональні типи ґрунтів: лучні й дернові (заплави річок), болотні (зона мішаних лісів), солончаки, солонці, солоді (південь серед каштанових). Солончаки — насичені солями у верхніх горизонтах, гумус , сольова кірка. Солоді утворюються в подах унаслідок розсолення й вилуговування; солонці менш засолені, лужні, потребують гіпсування. Основний захід меліорації — промивання солончаків прісною водою (за надмірного зрошення у степу виникає вторинне засолення).
- Ґрунти гірських областей (вертикальна поясність, щебенюваті, малородючі): Українські Карпати — від дерново-підзолистих до бурих лісових і гірсько-лучних; Кримські гори — бурі лісові, на яйлах — лучні.
Земельний фонд України. Земельний фонд — усі території, вкриті ґрунтами (; без ґрунтів — : яри, піски, кар’єри). Структура земельного фонду:
- сільськогосподарські угіддя — (орні землі — , пасовища — , сіножаті — , садівництво й виноградарство — );
- лісовий фонд — (Полісся, Лісостеп, Карпати, Кримські гори, лісосмуги);
- водний фонд — (річки, озера, болота, водосховища, канали);
- антропогенна забудова (міста, промисловість, дороги);
- землі природоохоронного призначення (: заповідники, нацпарки тощо) та рекреаційного призначення.
Проблеми використання і відновлення ґрунтів. Ґрунти забезпечують продуктів харчування. Понад ґрунтового покриву — чорноземи. Негативні процеси: водна ерозія на с/г угідь, вітрова ерозія на понад земель; радіоактивне забруднення ЧАЕС (вилучено майже ); знищення ґрунтів відкритим видобутком копалин («місячні ландшафти», потребують рекультивації: перед видобутком ґрунт знімають, після закриття — виположують і терасують схили, завозять ґрунт і висаджують рослини).
Рослинний покрив України
Загальна характеристика рослинності України. У видозміненому стані займає площі держави: видів рослин (майже квіткових, водоростей, мохів, папоротей, голонасінних, хвощів, плавунів). Ендеміки — види з обмеженим ареалом: в Україні видів рослин (Крим , Карпати , Полісся ). Життєві форми: трав’янисті (понад видів), чагарники (майже ), дерева (); також видів грибів і понад видів лишайників.
Історія формування сучасної флори. На початку кайнозою ( тому) — вічнозелені ліси (пальми, лаври, мирти). У четвертинному періоді льодовики знищили теплолюбну флору: ліси стали листопадними, на півдні виникли степи. Із давньої флори зберігся рододендрон жовтий на Словечансько-Овруцькому кряжі. Сучасний вигляд сформувався тому.
Закономірності поширення та видовий склад: зональні типи — ліси та степи; азональні типи — луки та болота.
- Ліси: природні ліси вкривають території, штучні лісонасадження — (середньоєвропейський показник — ). Лісистість: Карпати — , Кримські гори — , Полісся — , степова зона — (близько видів дерев і чагарників). Хвойні породи ( запасів деревини): сосна звичайна, ялина європейська (смерека), ялиця біла, модрина європейська (скидає хвою на зиму, найвище дерево України — до ), тис ягідний (дольодовиковий релікт, до років і ). Листяні породи: бук лісовий (Карпати, Поділля), дуб черешчатий, граб, береза. Типи лісів: бір (сосна), субір (сосна і дуб), бучина (бук), діброва (дуб), грабняк (граб), груда (граб і дуб), ялинник, березняк. Ліс має яруси (верхній деревостан; -й — підлісок: горобина, ліщина, калина, малина, ожина, шипшина; -й — напівчагарники; -й — трави, гриби, лишайники).
- Степова рослинність (на схилах балок і в заповідниках; головна рослина — ковила): лучні степи (лісостеп), типчаково-ковилові степи (північ степу, Причорномор’я; Асканія-Нова), опустелені полинно-злакові степи (узбережжя морів), чагарникові степи (схід України).
- Луки: рівнинні (у заплавах і на вододілах) та гірські (полонини Карпат).
- Болотна рослинність: мохові (Полісся: журавлина, лохина, чорниця, верес, росичка), трав’яні (аїр, рогіз, ситник, очерет), деревні (вільшаники до , верба).
Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. За останні років площа лісів скоротилася вдвічі. Червона книга України — перелік рідкісних видів і підвидів під загрозою зникнення (): за виданням занесено видів рослин і грибів. Зелена книга України (уперше у світі розроблена в Україні у , перевидання ) — перелік цілісних рідкісних і типових рослинних угруповань: рослинних угруповань.
Тваринний світ України
Загальна характеристика тварин України. На суходолі та в Чорному й Азовському морях налічується видів тварин: комах — майже , павукоподібних — ; хордових: понад видів ссавців, види птахів, видів риб, видів плазунів, видів земноводних. Тваринний світ — сукупність усіх видів тварин певної території. Фауна — сукупність видів тварин, що історично склалася в певній екосистемі.
Закономірності поширення та видовий склад:
- Фауна Полісся: травоїдні й усеїдні — лось, благородний олень, косуля, заєць-русак, зубр (найбільший ссавець України, до ), дикий кабан, бобер; хижаки — вовк, лисиця, рись, куниця, дикий кіт, бурий ведмідь, норка; птахи — сірий журавель (найвищий птах України — ), тетерук, глухар, рябчик, лелека, сова, пугач; болотна черепаха (Поліський заповідник).
- Фауна Лісостепу: поєднує представників мішаних лісів і степів.
- Фауна Степу: гризуни — ховрах, полівка, хом’як, тушканчик, бабак; хижаки — степовий тхір, лисиця, ласка, вовк; хижі птахи — степовий орел, яструб, коршак, боривітер, беркут; змії — жовточеревий полоз (найдовша змія України й Європи, до , неотруйна) та степова гадюка; дрохва (найважчий літаючий птах світу — ), перепілка, жайворонок; отруйні павуки каракурт і тарантул. Зникли кулани й тарпани.
- Фауна Карпат і Кримських гір: олені, косулі, білки, сови; ендеміки Карпат — тритон гірський і карпатський, плямиста саламандра, кумка гірська, струмкова форель; фауна Кримських гір — сип білоголовий, кримська чорноголова сойка, чорний гриф, кримський богомол, кримський скорпіон.
- Тваринний світ Азово-Чорноморського узбережжя: мартини, качки, чаплі, гуска, лебідь-шипун, пелікани (Дунайський біосферний заповідник, Лебедині острови).
Охорона тварин. До Червоної книги України () занесено видів тварин. Акліматизація — пристосування живих організмів до нових умов (у Кримському заповіднику — муфлони; в Асканії-Новій — коні Пржевальського, зебри, сайгаки, страуси). Реакліматизація — відновлення зниклих видів (зубр у Поліському заповіднику, бабак у степових).