· Ілля Добрий · Довідник · 4 хв. читати

Материки світу: Південна Америка — Анди, Амазонка, найвологіший материк Землі, сельва, пампа та пам’ятки інків

Основні показники та фізико-географічне положення

  • Площа суходолу — 18,3 млн км218{,}3\text{ млн км}^2 (разом із прилеглими островами; без островів — 17,8 млн км217{,}8\text{ млн км}^2)
  • Населення — ≈440 млн осіб\approx 440\text{ млн осіб} (20242024)
  • Найвища точка над рівнем моря — г. Аконкагуа, 6961 м6961\text{ м}
  • Найнижча точка від рівня моря — півострів Вальдес, −40 м-40\text{ м} (солончак Салінас-Чикас, −42 м-42\text{ м})
  • Найдовша річка — Амазонка (з Укаялі), понад 6400 км6400\text{ км} (до 6992 км6992\text{ км} від витоків у Перуанських Андах)
  • Найбільше озеро — Маракайбо
  • Найбільший острів — Вогняна Земля

Фізико-географічне положення. Південна Америка — четвертий за площею материк світу. Екватор перетинає в північній частині, більша частина — у Південній півкулі; повністю лежить у Західній півкулі. Південний тропік майже навпіл перетинає материк. На сході омивають води Атлантичного океану, на заході — Тихого. Впливають холодні течії (Перуанська, Фолклендська) та теплі (Бразильська, Гвіанська). Магелланова протока відокремлює материк від острова Вогняна Земля, Панамський канал роз’єднав зв’язок із Північною Америкою, протока Дрейка відокремлює від Антарктиди.

Крайні точки:

  • північна — мис Галлінас (12∘27′ пн. ш., 71∘40′ зх. д.12^\circ 27'\text{ пн. ш.},\ 71^\circ 40'\text{ зх. д.});
  • південна — мис Фроуерд (53∘53′ пд. ш., 71∘17′ зх. д.53^\circ 53'\text{ пд. ш.},\ 71^\circ 17'\text{ зх. д.}), острівна — мис Горн;
  • західна — мис Париньяс (4∘41′ пд. ш., 81∘20′ зх. д.4^\circ 41'\text{ пд. ш.},\ 81^\circ 20'\text{ зх. д.});
  • східна — мис Кабу-Бранку (7∘09′ пд. ш., 34∘47′ зх. д.7^\circ 09'\text{ пд. ш.},\ 34^\circ 47'\text{ зх. д.}).

Берегова лінія порізана слабо: на півночі — Карибське море, найбільша затока — Ла-Плата, острови — Вогняна Земля, Фолклендські, Малі Антильські, Галапагос.

Історія дослідження, геологічна будова та рельєф

Історія дослідження. Європейське відкриття узбережжя материка здійснив Христофор Колумб під час третьої подорожі у 1498 р.1498\text{ р.} (після відкриття островів Америки у 1492 р.1492\text{ р.}); думку про новий материк уперше висловив Америго Веспуччі (1499–1502 рр.1499\text{–}1502\text{ рр.}). Перші наукові дослідження на межі XVIII–XIX ст. провів Олександр Гумбольдт (опис природних комплексів, берегові пустелі, висотна поясність в Андах), вагомий внесок у вивчення органічного світу зробив Чарльз Дарвін (XIX ст.).

Геологічна будова, рельєф і корисні копалини. Схід і центр займає давня Південноамериканська платформа: на Бразильському й Гвіанському щитах сформувалися Бразильське та Гвіанське плоскогір’я (залізні руди, алмази, алюмінієві та марганцеві руди), а на плитах — низовини: Амазонська (найбільша у світі), Ла-Платська, Орінокська (нафта й природний газ). На заході — альпійський пояс складчастості, найдовша гірська система світу Анди (г. Аконкагуа, 6961 м6961\text{ м} — найвища точка Західної півкулі; діючі вулкани Котопахі, Руїс, Сан-Педро; мідні й поліметалеві руди, золото, селітра на узбережжі Атаками).

Клімат, внутрішні води та природні зони

Клімат. Найвологіший материк у світі (найтепліший місяць — січень, найхолодніший — липень). Пасати з Атлантики вільно просуваються вглиб через рівнини; західне перенесення на півдні затримують Анди. Холодна Перуанська течія зумовила берегову пустелю Атакама (<1 мм< 1\text{ мм} опадів на рік), а теплі Бразильська і Гвіанська зволожують схід. Лежить у 66 кліматичних поясах: екваторіальному, субекваторіальному, тропічному (морському й континентальному), субтропічному, помірному.

Внутрішні води. Великі річки належать до басейну Атлантичного океану, живлення переважно дощове:

  • Амазонка — найдовша і найповноводніша річка планети (15%15\% світового стоку, басейн ≈7 млн км2\approx 7\text{ млн км}^2, понад 500500 великих приток, повноводна весь рік);
  • Парана (водоспад Ігуасу на притоці, субекваторіальний режим із літньою повінню);
  • Оріноко (на притоці — найвищий водоспад світу Анхель, 979 м979\text{ м}).

Найбільші озера: найвисокогірніше судноплавне тектонічне озеро світу Тітікака (3812 м3812\text{ м} в Андах) та тектонічно-лагунне озеро Маракайбо.

Природні зони (чітка широтна зональність і висотна поясність в Андах):

  • Вологі екваторіальні ліси (Амазонська сельва): червоно-жовті фералітні ґрунти; гевея, кавове, хінне, бальзове дерева, пальми, ліани; мавпи, лінивці, ягуар, анаконда, тукан, колібрі.
  • Савани та рідколісся (Бразильське й Гвіанське плоскогір’я): зонтична акація, алое, агави; мурахоїд, броненосець, тапір, страус нанду.
  • Степи (пампа): субтропічний клімат, родючі червонувато-чорні ґрунти; ковила, пампаська трава; пампаський олень, гуанако.
  • Пустеля Атакама та напівпустелі Патагонії (сіроземні й бурі ґрунти).

Населення, політична карта та ЮНЕСКО

Проживає 5,5%5{,}5\% населення світу (густота 23,0 особи/км223{,}0\text{ особи/км}^2, максимум на Атлантичному узбережжі й в Андах). Корінне населення — індіанці (монголоїдна раса); прибуле — європеоїди (іспанці, португальці) та негроїди; переважають мішані раси (метиси, мулати, самбо). 1515 країн і територій (1212 суверенних держав, усі — країни, що розвиваються); найбільші — Бразилія (Бразиліа), Аргентина (Буенос-Айрес), Перу (Ліма), Чилі (Сантьяго); заморський департамент Франції — Французька Гвіана.

У списку Світової спадщини ЮНЕСКО — понад 7070 об’єктів (лідер — Бразилія): Галапагоські острови (Еквадор, слонові черепахи, ігуани), НП Ігуасу, резервати Амазонії, пам’ятки інків у Перу (Куско, Мачу-Пікчу, Чан-Чан), колоніальний Салвадор, Ору-Прету та Бразиліа (план Л. Кошта, 1957 р.1957\text{ р.}).

Географічні об’єкти Південної Америки

Категорії географічних об’єктівНазви географічних об’єктів
Берегова лініяМореКарибське
ЗатокаЛа-Плата
ПротокиДрейка, Магелланова
ОстровиВогняна Земля, Фолклендські (Мальвінські)
МисиГаллінас, Фроуерд, Горн, Париньяс, Кабу-Бранку
КаналПанамський
Форми рельєфуГориАнди (г. Аконкагуа, 6961 м6961\text{ м})
ВулканиКотопахі, Сан-Педро
РівниниАмазонська низовина, Ла-Платська низовина, Орінокська низовина, Бразильське плоскогір’я, Гвіанське плоскогір’я
Внутрішні водиРічкиАмазонка, Парана, Оріноко
ВодоспадиАнхель (979 м979\text{ м}), Ігуасу
ОзераМаракайбо, Тітікака
Природні комплексиПустеляАтакама
Політична картаКраїни та столиціБразилія (Бразиліа), Перу (Ліма), Аргентина (Буенос-Айрес), Чилі (Сантьяго), Болівія (Сукре / Ла-Пас), Колумбія (Богота), Венесуела (Каракас)

Перевірка знань на НМТ

Назад