· Ілля Добрий · Довідник · 7 хв. читати

Атмосфера і клімат: склад і шари атмосфери, сонячна радіація, температура повітря, атмосферний тиск і вітри

Будова атмосфери

Поняття про атмосферу. Атмосфера — верхня найменш щільна повітряна оболонка Землі, утримувана силою тяжіння, що обертається разом із планетою. Повітря заповнює тріщини, розчиняється у воді, міститься в ґрунті, необхідне для дихання, розсіює сонячні промені вдень, оберігає від охолодження вночі, спалює метеорні тіла та захищає від космічних променів.

Атмосферне повітря — суміш газів: азот (78%78\%), кисень (21%21\%), інші гази — близько 1%1\% (зокрема вуглекислий газ — ≈0,042%\approx 0{,}042\%, 20242024). Таке співвідношення зберігається до висоти 100 км100\text{ км}. Кисень забезпечує дихання й горіння; азот входить до складу білків і засвоюється ґрунтовими бактеріями; вуглекислий газ потрібен для фотосинтезу. У повітрі також містяться водяна пара, дим, сажа, пил (від вулканів, пожеж, пилових бур, транспорту, ТЕС, металургії, хімічної промисловості).

Шари атмосфери. Нижня межа проходить по поверхні Землі, умовна верхня — на висоті 2–3 тис. км2\text{–}3\text{ тис. км}. Шари розрізняються за щільністю, вмістом водяної пари й температурою:

  • тропосфера — найнижчий і найщільніший шар (до 18 км18\text{ км} над екватором, 8–9 км8\text{–}9\text{ км} над полюсами), містить 80%80\% усього повітря і майже всю водяну пару; тут відбуваються всі погодні явища. Через нагрівання від земної поверхні температура знижується на 6∘C6^\circ\text{C} на кожен кілометр підйому;
  • стратосфера — до висоти 50–55 км50\text{–}55\text{ км}, розріджене холодне й сухе повітря майже без хмар; із 20 км20\text{ км} температура поступово зростає;
  • верхні шари атмосфери (мезосфера, термосфера, екзосфера) — вкрай розріджене повітря; тут виникають полярні сяйва та магнітні бурі.

Шари атмосфери Землі за висотою та температурою
Рис. 1. Вертикальна будова атмосфери: тропосфера, стратосфера з озоновим шаром, мезосфера та термосфера

Вплив людини на атмосферне повітря. На висоті 21–29 км21\text{–}29\text{ км} у стратосфері розташований озоновий шар, який поглинає згубні ультрафіолетові промені. Промислові викиди спричиняють забруднення повітря, кислотні опади, смоги та озонові дірки. Газовий склад повітря змінюється: надходження CO2\mathrm{CO_2} перевищує його поглинання рослинами, а вирубування лісів і спалювання палива зменшують частку кисню. Зростання концентрації CO2\mathrm{CO_2} посилює «парниковий ефект» — потепління, танення льодовиків і затоплення прибережних низовин.

Погода

Поняття про погоду. Погода — стан тропосфери в певний час і в певному місці. Вона охоплює шість показників: температуру повітря, атмосферний тиск, вітер (швидкість, силу, напрям), вологість повітря, хмарність і атмосферні опади. Метеорологія — наука про атмосферу Землі та зміни показників стану повітря; спостереження ведуть на метеорологічних станціях.

Взаємозв’язок показників стану погоди. Усі показники взаємопов’язані (для прогнозу на 33 доби потрібні дані з усієї Північної півкулі, на 5–75\text{–}7 діб — з усієї Землі):

  • при нагріванні повітря розширюється й піднімається (тиск падає), при охолодженні стискається й осідає (тиск зростає);
  • повітря рухається з області високого тиску до низького, формуючи вітер (вітер із моря приносить вологу, з суходолу — суху погоду);
  • зниження тиску сприяє підняттю та охолодженню повітря й утворенню опадів, підвищення — сухій погоді;
  • від температури залежить вологість, яка визначає хмарність і опади, а вони впливають на температуру.

Температура повітря

Нагрівання повітря та зміна його температури з висотою. Повітря пропускає сонячні промені й нагрівається від земної поверхні, тому з висотою холоднішає (термічна ступінь). Температуру вимірюють термометром у затінку кожні 33 години.

Залежність температури повітря від кута падіння променів Сонця на земну поверхню. Чим ближчий кут падіння до прямого, тим меншу площу нагрівають промені й тим вища температура. Кут падіння сонячних променів залежить від часу доби (найбільший опівдні) та широти (зменшується від екватора до полюсів). У тропіках він сягає 90∘90^\circ, тому температури там найвищі на Землі.

Залежність прогрівання земної поверхні від кута падіння сонячних променів
Рис. 2. Вплив кута падіння сонячних променів на площу розсіювання тепла та нагрівання поверхні

Зміна температури повітря залежно від географічної широти. У помірних широтах температури змінюються за сезонами через нахил земної осі до орбіти. У Північній півкулі найбільший кут падіння променів — 2222 червня (у Києві 63∘00′63^\circ 00'), найменший — 2222 грудня (у Києві 16∘06′16^\circ 06'); у Південній півкулі — навпаки. За полярними колами взимку триває полярна ніч, а в полярний день Сонце низько над горизонтом і сніг має високе альбедо (відбиває 85%85\% сонячної радіації), тому там холодно.

Розподіл сумарної сонячної радіації за широтами від екватора до полюсів
Рис. 3. Закономірність широтного розподілу сумарної сонячної радіації

Обчислення середніх температур та амплітуди коливань температур. Середню добову температуру обчислюють як середнє арифметичне показників за добу. Амплітуда коливань температур — різниця між найвищою та найнижчою температурами (добова, місячна — за середньодобовими, річна — між найтеплішим і найхолоднішим місяцями, а абсолютна — між абсолютним максимумом і мінімумом). Середньомісячні річні амплітуди зростають від екватора (≈1∘C\approx 1^\circ\text{C}) до помірних і субарктичних широт (у Києві — ≈25–28∘C\approx 25\text{–}28^\circ\text{C}, у Східному Сибіру — 60–66∘C60\text{–}66^\circ\text{C}, а абсолютна амплітуда там перевищує 100–105∘C100\text{–}105^\circ\text{C}). Окрім кута падіння променів, на температуру впливають прозорість і запиленість атмосфери, хмарність, опади та напрям вітру.

Атмосферний тиск

Поняття «атмосферний тиск». Повітря тисне на 1 см21\text{ см}^2 поверхні із силою 1 кг 33 г1\text{ кг } 33\text{ г} (ми не відчуваємо цього через рівний внутрішній тиск організму). Атмосферний тиск — сила, з якою повітря тисне на земну поверхню; вимірюється в міліметрах ртутного стовпчика, паскалях або барах.

Вимірювання тиску барометром. Тиск вимірюють ртутним барометром (запаяна метрова трубка зі ртуттю) та анероїдом (безповітряна металева коробочка, що стискається чи розширюється при зміні тиску). Нормальний атмосферний тиск на рівні моря за 0∘C0^\circ\text{C} і широти 45∘45^\circ становить 760 мм рт. ст.760\text{ мм рт. ст.} Зниження тиску віщує опади, підвищення — суху погоду.

Закономірності зміни атмосферного тиску з висотою. У нижніх шарах тропосфери на кожні 100 м100\text{ м} підйому тиск знижується на 10 мм рт. ст.10\text{ мм рт. ст.}; вище падає значно менше. Нагріваючись, повітря розширюється, легшає й піднімається (тиск зменшується); охолоджуючись, стискається, важчає й опускається (тиск зростає).

Атмосферний тиск і вітер

Утворення та характеристики вітру. Вітер — горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького; характеризується напрямом, силою і швидкістю. Напрям вітру визначають флюгером (вказує, звідки дме вітер: південний дме з півдня), силу (у балах) — за відхиленням металевої пластинки на флюгері, швидкість (у м/с\text{м/с}, рідше км/год\text{км/год}) — анемометром. Чим більша різниця тиску, тим більші сила й швидкість вітру. Розрізняють періодичні (бризи, мусони) та постійні вітри (пасати, західне перенесення, стокові).

Формування періодичних вітрів:

  • Бризи — добові вітри на берегах водойм: удень суходіл нагрівається швидше, тиск над ним нижчий, тому дме денний бриз із води на берег; уночі — нічний бриз із суходолу на море.
  • Мусони — сезонні вітри, що змінюють напрям двічі на рік між материками й океанами (особливо потужні на східних і південних узбережжях Євразії): літній мусон приносить дощі, зимовий — суху погоду.

Формування постійних вітрів. Виникають унаслідок існування постійних поясів високого та низького тиску:

  • Пасати — вітри від тропічних поясів високого тиску до екваторіального поясу низького тиску; під дією обертання Землі відхиляються в Північній півкулі з північного сходу на південний захід, у Південній — з південного сходу на північний захід.
  • Західні вітри — вітри помірних широт, що дмуть із тропічних поясів високого тиску в помірні пояси низького тиску й відхиляються із заходу на схід.
  • Північно-східні та південно-східні полярні (зокрема стокові над льодовиками) вітри дмуть від полярних областей високого тиску до помірних широт, відхиляючись із північного сходу на південний захід у Північній півкулі та з південного сходу на північний захід у Південній.

Схема формування постійних вітрів на Землі: пасати, західні та стокові вітри
Рис. 4. Напрямки постійних вітрів Землі під впливом поясів тиску та обертання планети

Співвідношення швидкості й сили вітру

Швидкість вітру, м/сСила вітру, бали БофортаНазва вітруДія вітру
0–0,20\text{–}0{,}200ШтильДим піднімається вгору
0,3–1,50{,}3\text{–}1{,}511ТихийДим трохи відхиляється. Шелестить листя дерев. Полум’я сірника помітно відхиляється
1,6–3,31{,}6\text{–}3{,}322ЛегкийХитаються тонкі гілки дерев. Полум’я сірника гасне
3,4–5,43{,}4\text{–}5{,}433СлабкийПомітно хитаються невеликі гілки дерев. Поверхня води вкривається легкими хвилями
5,5–7,95{,}5\text{–}7{,}944ПомірнийХитаються гілки дерев
8,0–10,78{,}0\text{–}10{,}755СвіжийЛедве помітно нахиляються тонкі й середні дерева
10,8–13,810{,}8\text{–}13{,}866СильнийХитаються середні стовбури дерев. Вітер свистить у вухах
13,9–17,113{,}9\text{–}17{,}177ПотужнийГудуть телефонні проводи. На гребенях хвиль з’являються пінисті «баранчики»
17,2–20,717{,}2\text{–}20{,}788Дуже потужнийГнуться великі дерева. Ламаються тонкі гілки. Затримується рух людини проти вітру
20,8–24,420{,}8\text{–}24{,}499ШтормВітер зриває димарі й черепицю з дахів, ламає великі дерева
24,5–28,424{,}5\text{–}28{,}41010Сильний штормВітер зриває дахи з будинків, вириває з корінням дерева
28,5–32,628{,}5\text{–}32{,}61111Жорстокий штормВітер завдає великих руйнувань
≥32,7\ge 32{,}71212УраганВітер завдає великих спустошень

Перевірка знань на НМТ

Назад