§63. Роль тварин в екосистемах

• Зміст 7 клас Андерсон 🌱

Проаналізуйте твердження щодо наведеної на рисунку інформації. I. Другий трофічний рівень займають хижаки. II. Третій трофічний рівень утворюють рослиноїдні тварини. Чи є поміж них правильні?

Обидва твердження є неправильними.

• I твердження неправильне: другий трофічний рівень займають рослиноїдні тварини (наприклад, бджола медоносна).
• II твердження неправильне: третій трофічний рівень займають хижаки (наприклад, павук-хрестовик).

За допомогою додаткових джерел інформації змоделюйте трофічну сітку прісної водойми.

Приклад трофічної сітки прісної водойми:

• Продуценти (1-й рівень): одноклітинні водорості, ряска, роголисник.
• Консументи 1-го порядку (2-й рівень): дафнії, циклопи, пуголовки, ставковик.
• Консументи 2-го порядку (3-й рівень): жук-плавунець, карась, жаба.
• Консументи 3-го порядку (4-й рівень): щука, чапля.
• Редуценти: водні бактерії, гриби, мулові черви (трубочник).

Наведіть приклади рослин, які займають різні яруси лісу у місцевості вашого проживання.

• Верхній деревний ярус: дуб звичайний, сосна звичайна, береза бородавчаста.
• Підлісок (чагарниковий ярус): ліщина звичайна, калина, крушина.
• Трав’янисто-чагарничковий ярус: суниці лісові, конвалія звичайна, папороть орляк.
• Мохово-лишайниковий ярус: зозулин льон, сфагнові мохи, лишайники на корі та ґрунті.

Створіть просвітницький проєкт для молодших класів «Приклади взаємозв’язків тварин з іншими організмами».

1. Назва проєкту: «Як тварини та рослини допомагають одне одному жити».
2. Мета проєкту: пояснити молодшим школярам, які бувають зв’язки між тваринами й іншими організмами в природі.
3. Приклади взаємозв’язків для демонстрації:

• Хто кого їсть (харчові зв’язки): гусениця їсть листя берези, а синиця живиться гусеницями.
• Допомога в розселенні: бджоли запилюють квіти, а сойка та білка ховають жолуді в лісі, саджаючи нові дуби.
• Будівництво житла: птахи мостять гнізда з сухої трави та шерсті тварин, а бобри будують хатки зі стовбурів і гілок дерев.
• «Безкоштовний транспорт»: риба-причепа подорожує на шкірі китів чи акул, а насіння лопуха чіпляється до шерсті собак і котів.

4. Форма презентації: кольоровий плакат або інтерактивна гра з малюнками тварин і рослин, де учні мають з’єднати стрілками пари організмів-помічників.

🍃 Відповіді на запитання

1. Дайте означення понять трофічний рівень, ланцюг живлення, трофічна сітка.

• Трофічний рівень — це сукупність організмів з однаковим типом живлення в екосистемі.
• Ланцюг живлення — це види організмів, пов’язані між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин та енергії.
• Трофічна сітка — це система переплетених ланцюгів живлення в екосистемі завдяки тому, що один і той самий вид входить до різних ланцюгів.

2. Назвіть організми, що перебувають на різних трофічних рівнях.

• Перший трофічний рівень (продуценти): ромашка лікарська, береза, зелені водорості.
• Другий трофічний рівень (консументи 1-го порядку): бджола медоносна, заєць, коник, миша.
• Третій трофічний рівень (консументи 2-го порядку / хижаки): павук-хрестовик, ящірка, жаба.
• Вищі трофічні рівні (хижаки вищого порядку): яструб, орел, вовк.
• Редуценти: ґрунтові бактерії, гриби, дощові черви, сапротрофні членистоногі.

3. Схарактеризуйте різні ланцюги живлення.

• Пасовищний ланцюг (ланцюг виїдання): починається з автотрофних фотосинтезувальних рослин, наприклад: конюшина → метелик → жаба → вуж → чапля → орел.
• Детритний ланцюг (ланцюг розкладання): починається з відмерлих решток організмів та екскрементів і продовжується сапротрофами (бактерії, гриби, черви), яких поїдають дрібні консументи.

4. Опишіть трофічну сітку.

Трофічна сітка утворюється через те, що один вид живиться різними організмами та сам слугує їжею для кількох видів. Наприклад, береза є продуцентом, нею живляться коник, заєць і миша; коника поїдає ящірка, мишу — змія, а хижий яструб полює на зайця, ящірку та змію.

5. Схарактеризуйте інші взаємозв’язки між тваринними організмами.

• Розселення та поширення: великі ссавці (олені, лосі) переносять плоди та насіння (наприклад, лопух чіпляється гачечками до шерсті), а риби-причепи переміщуються в океані на тілі акул, черепах чи китів.
• Використання матеріалів для осель: птахи використовують сухі гілки, шерсть ссавців і пір’я для побудови гнізд, бобри зводять хатки з гілок дерев, а личинки волохокрильців створюють будиночки з мушель дрібних молюсків.
• Зміна умов середовища та співжиття: ракоподібні оселяються на шкірі китів, паразитичні кліщі та блохи живуть у шерсті й пір’ї, а книжковий псевдоскорпіон знищує шкідників у житлі людини.