§ 18. ВИДОБУВАННЯ МЕТАЛІЧНОЇ ТА НЕМЕТАЛІЧНОЇ СИРОВИНИ У СВІТІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які вам відомі руди?

Залізні, марганцеві, мідні, алюмінієві (боксити), титанові, свинцево-цинкові (поліметалічні), уранові та золоті.

2. Якого походження більшість металічних ресурсів та до яких тектонічних структурах прив’язані їхні поклади?

Більшість руд мають магматичне та метаморфічне походження. Їхні басейни прив’язані до кристалічних щитів давніх платформ, де міцні глибинні породи виходять близько до поверхні, а також до складчастих гірських поясів.

3. Які ви пам’ятаєте нерудні корисні копалини? Для яких потреб вони використовуються?

Калійна та кухонна солі, сірка, фосфорити, графіт, граніт, глина, пісок, вапняк і алмази. З них виробляють мінеральні добрива, скло, цемент, цеглу, ліки, кераміку, а також використовують їх у будівництві доріг і споруд.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 84

1. Роздивіться картосхему й назвіть регіони та країни світу, у межах яких: а) виявлені значні поєднання різноманітних рудних корисних копалин; б) відкриті 1–2 види рудної сировини; в) рудна сировина відсутня.

а) Значні поєднання багатьох руд мають великі країни: США, Канада, Бразилія, Австралія, Китай, Індія, ПАР, Перу та Україна.

б) Тільки один чи два види руди видобувають такі держави, як Ямайка (боксити), Гвінея (боксити), Габон (марганцеві руди) та Замбія (мідні руди).

в) Рудні поклади практично відсутні в країнах, розташованих на глибоких осадових чохлах або піщаних низовинах: Білорусь, країни Балтії, Данія, Нідерланди, а також у більшості нафтових країн Перської затоки (Катар, Кувейт).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 84

2. Порівняйте цю картосхему з картою мінеральних ресурсів в атласі, на якій позначені тектонічні структури материків. Установіть закономірності поширення рудних корисних копалин.

Рудні корисні копалини мають переважно магматичне та метаморфічне походження, тому залягають у кристалічних фундаментах давніх платформ або в поясах складчастості. Залізні й марганцеві руди приурочені здебільшого до кристалічних щитів давніх платформ (Український, Балтійський, Канадський, Бразильський, Західноавстралійський). Руди кольорових металів (мідні, поліметалічні, олов’яні, золоті) залягають у складчастих поясах гір і зонах глибинних розломів земної кори (Кордильєри, Анди, Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський пояси).

3. Роздивіться за картосхемою основні маршрути транспортування залізних, алюмінієвих та мідних руд. З’ясуйте, які країни за рівнем економічного розвитку переважають серед експортерів металічних ресурсів, а які є їхніми імпортерами.

Серед експортерів руди переважають країни, що розвиваються (Бразилія, Гвінея, Перу, Чилі, Індонезія, Замбія), а також окремі високорозвинені сировинні держави (Австралія, Канада). Імпортерами виступають переважно високорозвинені країни Західної Європи, США, Японія, Республіка Корея, а також Китай. Ці держави мають гігантські масштаби переробної металургії, тому потребують постійного довезення сировини.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 85

1. За секторними діаграмами визначте країни, які: а) мають найбільші у світі поклади залізних руд; б) вирізняються найбільшим видобутком залізних руд; в) найбільше експортують залізних руд. З’ясуйте, чи в усіх випадках переліки цих країн збігаються. Поясніть, чому.

а) Австралія (31,2%), Бразилія (16,5%), росія (11,9%), Китай (11,3%) та Україна (10,2%).
б) Австралія (37,2%), Бразилія (19,2%), Китай (14,0%), Індія (8,4%) та росія (3,5%).
в) Австралія (50,9%), Бразилія (22,9%), ПАР (3,6%), Канада (3,5%) та Індія (2,2%).

Переліки цих країн не збігаються повністю. Країни з великим видобутком не завжди багато експортують: Китай добуває 14% світової руди, але все використовує сам і навіть закуповує ще більше за кордоном через власні гігантські потреби та низьку якість своєї сировини. Австралія та Бразилія мають високоякісну руду і менші внутрішні апетити, тому вони вивозять більшість добутого на світовий ринок.

2. Дізнайтеся, які з країн, що мають значні поклади залізних руд, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються?

До високорозвинених країн належать Австралія, Канада та США. До країн, що розвиваються (та країн із перехідною економікою), належать Бразилія, Китай, Індія, Україна та росія.

3. У яких регіонах світу розташовані країни: а) найбагатші на залізні руди; б) найбільші виробники та експортери залізних руд?

а) В Океанії (Австралія), Південній Америці (Бразилія), Європі (Україна, росія) та Азії (Китай, Індія).
б) В Океанії (Австралія), Південній Америці (Бразилія, Перу), Азії (Китай, Індія) та Африці (ПАР).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 85

4. Визначте, які країни Європи мають значні поклади залізних руд, їх видобувають та експортують. З’ясуйте, наскільки значна роль цих країн у згаданому виробництві.

Україна та Швеція (а також європейська частина росії).

Україна володіє 10,8% світових запасів залізної руди, забезпечує 2,3% світового видобутку та 1,9% світового експорту. Швеція дає по 1,5% світового видобутку та експорту.

У масштабах планети їхня частка невелика порівняно зі світовими лідерами Австралією та Бразилією. Проте для європейського регіону ці країни відіграють провідну роль і є головними постачальниками якісної руди для металургійних заводів Європи.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 86

1. За секторною діаграмою визначте країни, що вирізняються найбільшим видобутком марганцевих руд. У яких регіонах світу вони розташовані?

Лідерами за видобутком є ПАР (36,0%), Габон (23,0%) та Австралія (15,0%), а також Гана (4,2%), Індія (3,7%), Бразилія (3,6%) і Китай (3,1%).

Вони розташовані в таких регіонах світу:

• Африка — ПАР, Габон, Гана, Кот-д’Івуар;
• Океанія — Австралія;
• Азія — Індія, Китай, Малайзія;
• Америка — Бразилія;
• Європа — Україна (1,6%).

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади марганцевих руд, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються. Які з них кількісно переважають у цьому виробництві?

До розвинених країн належить Австралія. До країн, що розвиваються, належать ПАР, Габон, Гана, Бразилія, Індія, Кот-д’Івуар, Малайзія (Китай є країною, що розвивається, а Україна — державою з перехідною економікою).

У цьому виробництві кількісно та за обсягами різко переважають країни, що розвиваються. Лише дві африканські країни (ПАР і Габон) разом дають 59% усього світового марганцю.

3. Довідайтеся, які країни Європи характеризуються значним видобутком марганцевих руд. З’ясуйте, наскільки значна роль цих країн у згаданому виробництві.

Єдиною країною Європи з помітним видобутком є Україна.

В Україні розташовано понад 1/6 (майже 17%) усіх світових запасів марганцевої руди. Водночас її частка у світовому видобутку становить лише 1,6%. У світі її роль зараз невелика, але для чорної металургії самої України та сусідніх країн Європи це найближча й стратегічно важлива сировинна база.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 87

1. За діаграмами визначте країни, що вирізняються найбільшим видобутком мідних та алюмінієвих руд (бокситів). У яких регіонах світу вони розміщені?

Найбільший видобуток мідних руд:

• Чилі (23,0%) та Перу (11,3%) — Південна Америка;
• ДРК (14,3%) — Африка;
• Китай (7,8%) та Індонезія (3,9%) — Азія;
• США (4,8%) — Північна Америка;
• Австралія (3,5%) — Океанія;
• росія (2,2%) — Євразія.

Найбільший видобуток алюмінієвих руд (бокситів):

• Гвінея (30,1%) — Африка;
• Австралія (23,1%) — Океанія;
• Китай (10,3%), Індонезія (7,3%), Індія (4,6%) — Азія;
• Бразилія (7,6%) та Ямайка (1,3%) — Латинська Америка;
• росія (3,7%) — Євразія.

ЗАВДАННЯ

2. З’ясуйте, які країни зі значним видобутком мідних руд розташовані: а) у межах складчастого поясу Кордильєрів-Анд; б) у межах «мідного поясу» Африки; в) поза межами обох мідних поясів.

а) У межах складчастого поясу Кордильєрів-Анд: Чилі, Перу, США, Канада та Мексика.
б) У межах «мідного поясу» Африки: Демократична Республіка Конго (ДРК) та Замбія.
в) Поза межами обох мідних поясів: Китай, Австралія, Індонезія, Казахстан і Польща.

3. Які країни зі значним видобутком бокситів розміщені: а) на березі Гвінейської затоки; б) на берегах Карибського моря; в) поза межами цих територій?

а) На березі Гвінейської затоки: Гвінея та Гана.
б) На берегах Карибського моря: Ямайка.
в) Поза межами цих територій: Австралія, Китай, Індонезія, Бразилія та Індія.

4. Довідайтеся, які з країн, що мають значні поклади мідних та алюмінієвих руд, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються. Які з них кількісно переважають у цьому виробництві?

До розвинених країн належать Австралія, США та Канада.
До країн, що розвиваються (або з перехідною економікою), належать Чилі, ДРК, Перу, Гвінея, Бразилія, Індонезія, Індія, Китай та Ямайка.
Кількісно та за реальними обсягами видобутку обох видів сировини суттєво переважають країни, що розвиваються.

5. Визначте, чи є в Європі країни, що вирізняються значним видобутком мідних та алюмінієвих руд. Наскільки значна роль цих країн у згаданому виробництві?

Мідні руди в Європі видобувають Польща, Болгарія та Фінляндія, а боксити — Греція, Угорщина й Хорватія.
Роль європейських країн у світовому видобутку дуже незначна і становить лічені відсотки. Європейська промисловість не може задовольнити власні потреби цією сировиною і майже повністю залежить від імпорту з інших континентів.

1. У яких сферах використовують рідкісні та рідкісноземельні метали? Поясніть зростальний попит на ці речовини на світовому ринку.

Ці метали застосовують як каталізатори в нафтопереробці й автопромі, для виготовлення екранів смартфонів, деталей комп’ютерів, надпотужних магнітів для вітрогенераторів, акумуляторів для електромобілів та в оптиці.
Попит стрімко зростає через активний розвиток «зеленої» енергетики, цифрової електроніки, робототехніки й виробництва сучасної високоточної зброї. Без цих елементів неможливо створити жоден сучасний ґаджет чи електромобіль.

2. Сумарні запаси рідкісноземельних металів оцінюють у 90 млн тонн (2025 р.). Ще 10 років тому щорічно їх видобували 125 тис. тонн на рік, а зараз вже 390 тис. тонн. Розрахуйте ресурсозабезпеченість світу в рідкісноземельних металах на 2025 рік. Спрогнозуйте зміни ресурсозабезпеченості на ці метали в найближчому майбутньому.

Для розрахунку ділимо розвідані запаси на щорічний обсяг видобутку:
90 000 000 т : 390 000 т/рік ≈ 231 рік.

У найближчому майбутньому цей показник буде стрімко зменшуватися. Попит на електромобілі, вітрогенератори, смартфони та електроніку зростає щороку, тому видобуток лише збільшуватиметься. Якщо не відкриють нові великі родовища та не налагодять масову вторинну переробку, запасів вистачить на набагато менший термін.

3. Поміркуйте, чому нині рідкісні та рідкісноземельні метали (як і нафта) стають знаряддям економічного й політичного тиску одних країн на інші.

Без цих металів зупиниться випуск сучасної електроніки, лазерів, акумуляторів, чипів і військової техніки. Майже весь їхній видобуток і очищення зосереджені в кількох державах, особливо в Китаї. Якщо країна-монополіст обмежить експорт або запровадить квоти, інші держави просто не зможуть розвивати власну оборонну й високотехнологічну промисловість.

1. За секторними діаграмами визначте країни, які: а) мають найбільші у світі поклади рідкісноземельних металів; б) вирізняються найбільшим їх видобутком. З’ясуйте, чи в усіх випадках переліки цих країн збігаються. Поясніть чому.

а) Найбільші поклади мають Китай (46,3%), Бразилія (22,1%), Індія (7,2%), Австралія (6,0%), росія (4,0%), В’єтнам (3,7%) і США (2,0%).

б) Найбільше видобувають Китай (69,2%), США (11,5%), М’янма (7,9%), Австралія (4,6%), росія (3,3%), Таїланд (0,7%) та Індія (0,6%).

Переліки збігаються не повністю. Бразилія та В’єтнам мають величезні запаси, але видобувають дуже мало через брак технологій збагачення, складні екологічні вимоги та брак інвестицій. Натомість М’янма та Таїланд запасів мають небагато, проте активно видобувають руду кар’єрами без суворих екологічних обмежень.

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади руд рідкісноземельних металів, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються.

До розвинених країн належать США та Австралія, а також Гренландія (як територія Данії). До країн, що розвиваються, належать Китай, Бразилія, Індія, В’єтнам, ПАР і Танзанія (росія належить до країн із перехідною економікою).

3. Установіть, у яких регіонах світу розташовані країни: а) найбагатші на рідкісноземельні метали; б) найбільші виробники рідкісноземельних металів. З’ясуйте, чи збігаються переліки країн, що видобувають значні обсяги рідкісноземельних металів та виробляють сучасну високотехнологічну продукцію.

а) Найбагатші країни зосереджені в Азії (Китай, Індія, В’єтнам), Америці (Бразилія, США), Океанії (Австралія) та Африці (Танзанія, ПАР).

б) Найбільші виробники розташовані переважно в Азії (Китай, М’янма, Таїланд, Індія), Америці (США) та Океанії (Австралія).

Переліки виробників сировини та виробників хай-теку збігаються лише частково. Тільки Китай і США одночасно видобувають руду і роблять із неї кінцеву техніку. Більшість технологічних лідерів (Японія, Південна Корея, Тайвань, Німеччина) власних покладів не мають і купують сировину за кордоном, а бідні країни-видобувники (як М’янма) власного високотехнологічного виробництва не мають.

1. За секторними діаграмами визначте країни, що вирізняються найбільшим видобутком дорогоцінних металів — золота та срібла. У яких регіонах світу вони розташовані?

Золото найбільше видобувають Китай (Азія), росія (Євразія), Австралія (Океанія), Канада та США (Північна Америка). Лідерами з видобутку срібла є Мексика, Перу та Чилі (Латинська Америка), Китай (Азія) і Польща (Європа).

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади руд дорогоцінних металів, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються. Які з них кількісно переважають у цьому виробництві? Визначте, чи є в Європі країни, що вирізняються значним видобутком дорогоцінних металів.

До розвинених держав належать Австралія, Канада, США та Польща, а до країн, що розвиваються — Мексика, Китай, Перу, Чилі, Гана, Індонезія, Казахстан і Узбекистан. Кількісно серед виробників переважають країни, що розвиваються. У Європі значним видобутком виділяється Польща, яка посідає одне з чільних місць у світі за видобутком срібла.

3. Розрахуйте ресурсозабезпеченість світу на основні дорогоцінні метали: а) золото, якщо його запаси становлять близько 52 тис. тонн, а щорічний видобуток 3,66 тис. тонн (2024 р.); б) срібло, якщо його запаси становлять 1,6 млн тонн, а щорічний видобуток 26 тис. тонн (2024 р.); в) платину, якщо її сумарні запаси становлять 80 тис. тонн, а щорічний видобуток 170 тонн (2024 р.).

а) Золото: 52 000 : 3 660 ≈ 14,2 року.
б) Срібло: 1 600 000 : 26 000 ≈ 61,5 року.
в) Платина: 80 000 : 170 ≈ 470,6 року.

4. Зробіть висновок, чи впливають наявність покладів дорогоцінних металів та обсяги їх видобутку на рівень економічного розвитку країни та добробут населення.

Поклади дорогоцінних металів самі по собі не гарантують багатства та високого рівня життя людей. Багато країн Африки чи Латинської Америки продають золото й срібло лише як сировину і залишаються бідними. Справжній добробут залежить від передових технологій, власної промисловості, справедливих законів і розумного вкладання грошей у розвиток держави.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1 бал • 1. Розкажіть, для яких потреб видобувають металічні та неметалічні ресурси.

Металічні ресурси потрібні для виплавки металів, з яких виготовляють рейки, машини, труби, мобільні телефони, електроніку та ювелірні прикраси. Неметалічні ресурси використовують у будівництві (пісок, щебінь, глина), у сільському господарстві для добрив (калійні солі, фосфорити) та в хімічній промисловості для створення ліків, скла й фарб.

2. Поясніть своїми словами зміст понять «збагачення руди», «комплексне використання сировини», «вторинна сировина».

Збагачення руди — це відділення корисної речовини з металом від пустої породи, щоб отримати концентрат і не везти на заводи зайве каміння та пісок.

Комплексне використання сировини — це переробка видобутої руди так, щоб вилучити з неї всі корисні метали без залишку, а відходи використати для інших потреб, наприклад, для щебеню в будівництві.

Вторинна сировина — це матеріали, які вже відслужили свій термін і йдуть на повторну переробку (наприклад, металобрухт замість видобування нової залізної руди з кар’єру).

3. Покажіть на карті найбільші за обсягами видобутку металічних ресурсів країни з різних регіонів світу. Порівняйте рівень собівартості видобутку в них сировини.

Для показу на карті вибираємо головні країни з різних частин світу:

• В Океанії знаходимо Австралію (світовий лідер з видобутку залізної руди та бокситів на заході та півночі материка).
• В Азії показуємо Китай (залізо, боксити, рідкісноземельні метали) та Індію.
• В Америці позначаємо Бразилію (залізна руда на сході) та Чилі з Перу (мідні родовища в горах Андах).
• В Африці показуємо ПАР (марганець, золото, платина) та Гвінею (боксити на заході).
• В Європі знаходимо Україну (залізні й марганцеві руди) та Швецію (залізо на півночі).

В Австралії та Бразилії собівартість видобутку залізної руди найнижча у світі, бо її добувають гігантськими відкритими кар’єрами, а пласти містять понад 60% чистого заліза. У Китаї чи країнах Європи собівартість значно вища через бідніші руди, які вимагають додаткового збагачення, та глибше залягання пластів. В африканських країнах собівартість часто знижується через низькі зарплати робітників, але зростає через погані дороги й відсутність сучасної техніки.

4. З’ясуйте, у яких регіонах світу існує вдале поєднання різних видів рудної та паливної сировини. Для розвитку яких виробництв вторинного сектору економіки це є передумовою?

Найбільш вигідні поєднання палива та руд розташовані:

• У Східній Європі (в Україні кам’яне вугілля Донбасу залягає поруч із залізними рудами Кривбасу та марганцем Нікополя).
• У Східній Азії (на північному сході Китаю зосереджені великі запаси кам’яного вугілля та залізної руди).
• У Північній Америці (район Великих озер та Аппалачів у США, де поєднані залізні руди й вугільні пласти).
• В Індії (плато Чхота-Нагпур, де видобувають залізняк, вугілля та марганець).

Це природне поєднання створює основу для розвитку чорної та кольорової металургії, коксохімічного виробництва, важкого машинобудування й випуску будівельних матеріалів.

5. Поясніть зростальний інтерес у світі до руд рідкісноземельних металів. Чому ці речовини стають елементом економічного та політичного тиску на світовій арені?

Попит на ці метали стрімко зріс через розвиток електроніки та «зеленого» переходу, бо без них неможливо створити смартфони, акумулятори для електрокарів, потужні магніти для вітрогенераторів, робототехніку та високоточну зброю.

Вони перетворюються на засіб тиску, тому що більшість світового видобутку й переробки тримає під контролем Китай. Якщо одна держава перекриває експорт таких металів або піднімає на них мито, інші країни ризикують зупинити власні заводи з випуску техніки, зв’язку й військового обладнання.

6. Доведіть на конкретних прикладах, чи існує залежність між рівнем економічного розвитку країни та обсягами запасів мінеральних ресурсів у її надрах.

Прямої залежності між наявністю копалин і добробутом країни немає.

Японія, Республіка Корея та Швейцарія майже не мають власних руд і палива, але входять до найбагатших держав світу завдяки передовим технологіям, науці та якісній продукції заводів.

Демократична Республіка Конго володіє гігантськими родовищами міді, кобальту та алмазів, але населення там живе бідно через тривалі конфлікти, корупцію та відсутність власних переробних підприємств.

Є й третій приклад — Австралія та Канада, де величезні природні запаси поєдналися з розумними законами, розвиненою промисловістю та високим рівнем життя громадян.

ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Використовуючи статистичну інформацію діаграм, впишіть у таблицю назви країн із різних регіонів світу, що вирізняюся найбільшим видобутком різних рудних копалин.

Тема: Аналіз статистичної інформації щодо обсягів видобування рудних ресурсів у різних регіонах світу, пояснення впливу природних і суспільних чинників на прибутковість підприємств добувної промисловості.

1. Використовуючи статистичну інформацію діаграм, впишіть у таблицю назви країн із різних регіонів світу, що вирізняються найбільшим видобутком різних рудних копалин.

2. Зважаючи на рівень економічного розвитку регіонів, припустіть якою є собівартість видобутку ресурсів у кожному з регіонів та рівень технології, що застосовується.

3. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками та однокласницями.

У процесі обговорення з однокласниками з’ясувалося, що Океанія (Австралія) та Азія (Китай, Індія) лідирують за видобутком майже всіх видів рудної сировини. Також ми визначили, що в розвинених країнах висока якість техніки зменшує втрати руди, а в країнах, що розвиваються, низька зарплата робітників робить кінцеву ціну видобутку меншою.

4. Проаналізувавши таблицю, зробіть висновок про ступінь рівномірності розподілення у світі родовищ рудних ресурсів. Назвіть найбільші регіони й країни, що експортують та імпортують рудну сировину.

Родовища рудних ресурсів розподілені у світі вкрай нерівномірно, бо вони прив’язані до щитів давніх платформ або складчастих поясів.

Головні експортери руди: Австралія (залізна руда, боксити), Бразилія (залізна руда), Чилі та Перу (мідь), ПАР і Габон (марганець), Гвінея (боксити).

Головні імпортери руди: Китай, Японія, Республіка Корея та країни Європейського Союзу, які мають потужну металургію, але вичерпали власні родовища або не мають якісної сировини.