§ 16. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МІНЕРАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ. ВИДОБУВАННЯ НАФТИ, ПРИРОДНОГО ГАЗУ І ВУГІЛЛЯ У СВІТІ

• До змісту відповідей

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які ресурси називають мінеральними?

Корисні копалини — природні мінеральні утворення та гірські породи в земній корі, які людина видобуває та використовує у господарстві й промисловості.

2. Які бувають гірські породи за походженням?

Магматичні (утворені із застиглої магми — граніт, базальт), осадові (утворені нагромадженням уламків або відкладенням органіки — пісок, глина, кам’яне вугілля, вапняк) та метаморфічні (змінені високою температурою й тиском — мармур, кварцит).

3. Як пов’язане розміщення різних за походженням мінеральних ресурсів із будовою земної кори?

Магматичні й метаморфічні породи (рудні копалини, граніти) пов’язані з кристалічними щитами платформ та складчастими горами. Осадові копалини (вугілля, нафта, газ, солі, вапняки) залягають в осадовому чохлі давніх і молодих платформ та в міжгірних прогинах.

4. Які вам відомі гірські породи, що використовуються як горючі ресурси?

Кам’яне й буре вугілля, антрацит, горючі сланці, торф, нафта та природний газ.

5. Як забезпечена Україна різними видами горючих ресурсів?

Вугіллям і торфом забезпечена добре (великі запаси в Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському басейнах). Поклади нафти й газу обмежені та покривають лише частину потреб, тому їх доводиться купувати за кордоном.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 70

1. Згадайте, для яких потреб використовують горючі, металічні та неметалічні корисні копалини.

• Горючі: спалюють на електростанціях для одержання тепла й електрики, переробляють на моторне пальне (бензин, дизель), виготовляють пластик і добрива.
• Металічні: виплавляють чавун, сталь, алюміній, мідь для машин, літаків, будівництва та побутової техніки.
• Неметалічні: використовують у будівництві (пісок, щебінь, цемент), хімії (солі, сірка) та в їжу (кухонна сіль).

2. За схемою наведіть приклади мінеральних ресурсів, що належать до різних груп за використанням. Назвіть виробництва, у яких вони застосовуються.

• Горючі: вугілля, нафта, природний газ, уранові руди — теплова та атомна енергетика, нафтопереробка й нафтохімія.
• Металічні: залізна руда (чорна металургія), мідні й алюмінієві руди (електротехніка), золото (ювелірна справа), літій (акумулятори).
• Неметалічні: кам’яна й калійна солі (хімічна та харчова промисловість), граніт і вапняк (будівництво), графіт (машинобудування).

3. Різні види горючих ресурсів мають неоднакову енергетичну цінність. Для її порівняння існує поняття «умовного палива». За одиницю умовного палива (коефіцієнт 1) прийнято теплотворну здатність кам’яного вугілля. За схемою назвіть, які види горючих ресурсів є найбільше та найменше енергомісткими.

Найбільш енергомісткі — нафта та природний газ: їхній коефіцієнт теплотворності вищий за одиницю (1,4–1,5).

Найменш енергомісткі — торф, горючі сланці та буре вугілля: їхній коефіцієнт нижчий за одиницю (близько 0,4–0,5).

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 71

1. Поясніть зміст поняття «ресурсозабезпеченість».

Це співвідношення між розвіданими запасами корисних копалин і темпами їхнього щорічного видобутку чи кількістю населення країни. Показник демонструє, на скільки років вистачить ресурсу або скільки його припадає на одного жителя.

2. За схемою поясніть, які існують способи розрахунку ресурсозабезпеченості мінеральними ресурсами. Про що дає уявлення кожний із цих показників.

Три способи розрахунку:

1. Запаси поділити на щорічний обсяг видобутку (З : О) — показує кількість років, на які вистачить родовищ за незмінного споживання.
2. Запаси поділити на кількість жителів (З : Н) — показує кількість тонн або кубометрів ресурсу на одну особу.
3. Запаси країни поділити на світові запаси й помножити на 100% — демонструє частку держави у світовому ресурсному потенціалі.

3. Використовуючи дані довідкової таблиці (с. 93), обчисліть ресурсозабезпеченість окремих країн світу: а) нафтою, знаючи, що її світові промислові запаси складають 244,6 млрд тонн; б) вугіллям, знаючи, що його світові промислові запаси — 1100 млрд тонн; в) залізною рудою, знаючи, що її світові промислові запаси — 175 млрд тонн.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 72

1. Роздивіться картосхему й з’ясуйте, у яких регіонах світу розташовані великі нафтогазові та вугільні басейни, родовища уранових руд.

Нафтогазові басейни: Перська затока (Західна Азія), Північна та Південна Америка, Північна й Західна Африка, Північне море.

Вугільні басейни: Східна й Південна Азія (Китай, Індія), Північна Америка (США), Європа (Німеччина, Польща, Україна), Східна Австралія.

Родовища урану: Австралія, Казахстан, Канада, ПАР, Намібія, Нігер та Україна.

2. Порівняйте цю картосхему з картою мінеральних ресурсів в атласі, на якій позначені тектонічні структури материків. Установіть закономірності поширення нафтогазоносних та вугільних басейнів.

Усі горючі ресурси мають осадове походження, тому залягають в осадовому чохлі давніх і молодих платформ та в передгірних прогинах.

Нафта й газ утворилися з решток давнього планктону в глибоких платформових западинах, крайових прогинах та на шельфі морів.

Вугілля виникло на заболочених низовинах суходолу з відмерлих давніх лісів і папоротей.

3. Назвіть найбільші нафтогазоносні та вугільні басейни Азії, Америки, Африки, Австралії, Європи та країни, у яких вони розташовані. Які країни ведуть видобуток горючих ресурсів на шельфі Океану?

• Азія: нафтогазові — Перської затоки (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, ОАЕ, Кувейт, Катар), Західносибірський; вугільні — Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Карагандинський (Казахстан).
• Америка: нафтогазові — Мексиканської затоки, Техаський, Аляскинський (США), Західноканадський (Канада), басейн Маракайбо (Венесуела); вугільні — Аппалацький (США).
• Африка: нафтогазові — Сахарський (Алжир, Лівія), Гвінейської затоки (Нігерія, Ангола); вугільні — басейни ПАР.
• Австралія: вугільні — Східний та Південно-Східний басейни.
• Європа: нафтогазові — Північноморський (Норвегія, Велика Британія); вугільні — Верхньосілезький (Польща), Рурський (Німеччина), Донецький (Україна).

Видобуток на шельфі ведуть Норвегія, Велика Британія, США, Мексика, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Нігерія, Бразилія, Індонезія та Китай.

4. Роздивіться за картосхемою основні маршрути транспортування паливної сировини. З’ясуйте, які країни за рівнем економічного розвитку переважають серед експортерів горючих ресурсів, а які є їхніми імпортерами.

Серед експортерів переважають країни, що розвиваються (держави Перської затоки, Нігерія, Алжир, Венесуела), а також сировинні високорозвинені країни (Канада, Австралія, Норвегія).

Головні імпортери — високорозвинені індустріальні країни Євросоюзу, Японія, Південна Корея, а також Китай та Індія, промисловість яких споживає величезні обсяги сировини.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 73

1. Пригадайте за мал. 35 (див. с. 50), які країни входять до організації ОПЕК та якою є мета діяльності цього угруповання.

До ОПЕК входять 12 країн: Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кувейт, ОАЕ, Алжир, Лівія, Нігерія, Габон, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея та Венесуела.

Мета організації — узгоджувати обсяги видобутку нафти через квоти, утримувати стабільні ціни на світовому ринку та забезпечувати доходи нафтовидобувним державам.

2. За секторними діаграмами прослідкуйте, яку частку мають країни ОПЕК у світових запасах та видобутку нафти. Поміркуйте, чи можна їх вважати монополістами на світовому ринку нафти. Чи здатні вони впливати на світові ціни на нафту?

Країни ОПЕК мають 79,1% світових запасів нафти й забезпечують 35,4% її світового видобутку.

Абсолютними монополістами у видобутку вони не є, бо більшу частку видобувають інші країни світу. Проте ОПЕК контролює чотири п’ятих усіх світових запасів, тому зміною власних квот суттєво впливає на світову ціну палива.

3. Відшукайте інформацію про діяльність організації ОЕСР. Які країни, здебільшого за рівнем економічного розвитку, є учасницями цієї організації?

ОЕСР об’єднує 38 держав, переважно високорозвинених із ринковою економікою (США, Канада, країни Західної Європи, Японія, Південна Корея, Австралія). Організація займається розвитком міжнародної торгівлі, підтримкою стабільності фінансів та економічним зростанням.

4. Порівняйте місце країн ОПЕК та ОЕСР у світових запасах та видобутку нафти. Поясніть, країни якого угруповання мають вищі показники ресурсозабезпеченості нафтою.

Країни ОПЕК мають 79,1% запасів і 35,4% видобутку, а країни ОЕСР — 5,1% запасів і 31,3% видобутку.

Значно вищу ресурсозабезпеченість мають країни ОПЕК: їхніх запасів вистачить на сотні років, тоді як країни ОЕСР швидко вичерпують власні невеликі поклади.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 74

1. За секторною діаграмою визначте країни, що мають найбільші у світі поклади нафти. Які з них є учасницями ОПЕК?

Венесуела (18,9%), Саудівська Аравія (16,9%), Іран (11,4%), Ірак (10,0%), Кувейт (6,6%), ОАЕ (6,3%), росія (6,2%), Канада (5,3%), Лівія (4,7%) та Нігерія (4,0%).

Учасницями ОПЕК серед них є Венесуела, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кувейт, ОАЕ, Лівія та Нігерія.

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади нафти, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються?

До розвинених країн належать США та Канада.

До країн, що розвиваються, належать Саудівська Аравія, Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, ОАЕ, Лівія та Нігерія (росія та Казахстан мають перехідну економіку).

3. Установіть, у яких регіонах світу знаходяться найбагатші на нафту країни. За картосхемою (див. мал. 72) з’ясуйте, які нафтогазоносні басейни розташовані на їхній території.

Близький Схід (Перська затока), Південна та Північна Америка, Північна й Західна Африка.

Басейни: Перської затоки (Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ, Кувейт), Центральноамериканський (Венесуела), Західноканадський (Канада), Техаський та Мексиканської затоки (США), Сахарський (Лівія), Гвінейської затоки (Нігерія).

4. Визначте, чи є країни Європи серед багатих на нафту країн. Поясніть, яким чином ЄС задовольняє свої потреби в нафті?

Країн Європи немає серед світових лідерів за запасами нафти.

ЄС покриває потреби імпортом: купує нафту танкерами зі США, Близького Сходу та Африки, а також отримує паливо Північного моря з Норвегії та Великої Британії.

5. Зробіть висновок про те, які країни світу можуть бути економічними партерами України для задоволення її потреб у нафті.

Норвегія, США, Саудівська Аравія, ОАЕ, Азербайджан і Казахстан. Доставка можлива танкерами через чорноморські та балтійські порти Польщі чи Румунії з перекачуванням нафтопроводами та залізницею в Україну.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 75

1. За секторною діаграмою визначте країни, що ведуть найбільший у світі видобуток нафти. Які з них є учасницями ОПЕК?

США (18,3%), росія (12,0%), Саудівська Аравія (11,8%), Канада (6,2%), Іран (4,8%), Ірак (4,7%), Китай (4,6%), Бразилія (4,1%), ОАЕ (3,9%), Кувейт (3,1%), Мексика (2,3%), Казахстан (2,1%), Норвегія (1,9%), Катар (1,6%) та Нігерія (1,6%).

Учасницями ОПЕК є Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ, Кувейт та Нігерія.

2. З’ясуйте, чи збігаються переліки країн-лідерів за запасами нафти та її видобутком. Які з-поміж цих країн задовольняють лише свої потреби в нафті, а які є її експортерами?

Переліки збігаються частково. Венесуела має найбільші запаси у світі, але видобуває небагато через економічну кризу. США та Китай видобувають дуже багато нафти, хоча їхні частки у світових покладах скромні.

Китай використовує всю нафту для себе і ще докуповує її за кордоном. США також споживають майже все самі, хоча частину палива продають на експорт.

Головними чистими експортерами сирої нафти є Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Канада, Казахстан, Нігерія та Норвегія.

3. Згрупуйте країни, що видобувають нафту, за регіонами світу. Зробіть висновок, які регіони світу й країни є значними експортерами, а які імпортерами нафти. Із чим це пов’язано?

• Близький Схід: Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Катар;
• Північна Америка: США, Канада, Мексика;
• Євразія: росія, Казахстан;
• Східна Азія: Китай;
• Латинська Америка: Бразилія;
• Африка: Нігерія;
• Європа: Норвегія.

Експортери: країни Перської затоки, Казахстан, Канада, Норвегія, Нігерія.

Імпортери: країни Європи, Японія, Південна Корея, Китай, Індія.

Причина в тому, що країни-імпортери мають розвинену енергоємну індустрію, але майже не мають власної нафти. Експортери ж мають менші власні потреби, тому більшість палива вивозять на продаж.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 76

1. За секторною діаграмою визначте країни, що мають найбільші у світі поклади природного газу. Чи цілком збігається їх перелік з переліком багатих на нафту країн?

росія (23,0%), Іран (16,3%), Катар (11,5%), США (6,4%), Туркменістан (5,4%), Саудівська Аравія (4,5%), Китай (3,2%), Нігерія (2,8%), Венесуела (2,7%), Алжир (2,2%) та Ірак (1,8%).

Переліки збігаються частково. Більшість лідерів багаті на обидва ресурси, проте Катар, Туркменістан і Алжир мають величезний запас газу за порівняно скромних покладів нафти.

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади природного газу, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються?

До високорозвинених країн належать лише США.

До країн, що розвиваються, належать Катар, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Нігерія, Венесуела та Алжир.

3. Визначте, чи є країни Європи серед багатих на природний газ країн. Поясніть, яким чином ЄС задовольняє свої потреби у природному газі? З яких країн Україна може одержувати газ?

У Європі помітні запаси має лише Норвегія, а родовища Великої Британії та Нідерландів уже сильно виснажені.

ЄС покриває потреби імпортом трубопровідного газу з Норвегії, Азербайджану й Алжиру, а також скрапленого газу (СПГ) танкерами зі США та Катару.

Україна може купувати норвезький і азербайджанський газ реверсом через Польщу, Словаччину й Румунію, а також американський СПГ через термінали в Польщі та Литві.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 77

1. За секторною діаграмою визначте країни, що ведуть найбільший у світі видобуток природного газу. Установіть, у яких регіонах вони знаходяться.

США (25,5%), росія (14,4%), Іран (6,2%), Китай (5,8%), Канада (4,7%), Катар (4,5%), Австралія (3,7%), Норвегія (2,9%), Саудівська Аравія (2,8%) та Алжир (2,5%).

Регіони: Північна Америка (США, Канада), Західна Азія (Іран, Катар, Саудівська Аравія), Східна Азія (Китай), Океанія (Австралія), Північна Європа (Норвегія), Північна Африка (Алжир).

2. З’ясуйте, чи збігаються переліки країн-лідерів за запасами природного газу та її видобутком. Які з-поміж цих країн задовольняють лише свої потреби в природному газі, а які є його експортерами?

Переліки збігаються не повністю. США забезпечують чверть світового видобутку при 6,4% запасів. Канада, Австралія й Норвегія видобувають багато газу, не маючи гігантських покладів.

Власні потреби забезпечують Китай (який ще й імпортує газ), Саудівська Аравія та Іран.

Головними експортерами газу є США, Катар, Норвегія, Австралія, Туркменістан і Алжир.

3. Зробіть висновок, які регіони світу й країни є значними експортерами, а які імпортерами природного газу. Із чим це пов’язано?

Експортери: Північна Америка (США), Близький Схід (Катар), Північна Європа (Норвегія), Австралія, Центральна Азія (Туркменістан), Північна Африка (Алжир).

Імпортери: країни Європи (Німеччина, Італія, Франція) та Азії (Китай, Японія, Південна Корея).

Це пов’язано з тим, що розвинені економіки не мають власних родовищ газу, але потребують його для промисловості й тепла.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 78

1. За секторною діаграмою визначте країни, що мають найбільші у світі запаси вугілля. Установіть, у яких регіонах світу вони розташовані?

США (23,2%), росія (15,1%), Австралія (14,0%), Китай (13,3%), Індія (10,3%), Німеччина (3,3%), Україна (3,2%), Індонезія (2,6%) та Польща.

Регіони: Північна Америка (США), Австралія, Східна й Південна Азія (Китай, Індія), Південно-Східна Азія (Індонезія), Європа (Німеччина, Україна, Польща).

2. З’ясуйте, які з країн, що мають значні поклади вугілля, належать до розвинених, а які до тих, що розвиваються.

Розвинені: США, Австралія, Німеччина, Польща.

Ті, що розвиваються: Індія, Індонезія, Китай.

Україна має перехідну економіку.

3. За картосхемою (див. мал. 72) дізнайтеся, які великі вугільні басейни розміщені в зазначених країнах.

• США — Аппалацький;
• Австралія — Східний (Південно-Східний);
• Китай — Північно-Східний;
• Індія — Східний;
• Німеччина — Рурський;
• Польща — Верхньосілезький;
• Україна — Донецький.

4. Визначте, чи є країни Європи серед багатих на вугілля країн. Довідайтеся, яку економічну стратегію щодо розвитку власної вугільної промисловості проводять уряди більшості європейських країн.

Так, у Європі великі поклади мають Німеччина, Польща та Україна.

Більшість європейських країн закривають вугільні шахти через високу собівартість глибокого видобутку та шкідливі викиди, переходячи на сонячну, вітрову й атомну енергію.

5. Чи є потреби в України наразі імпортувати вугілля? Які країни світу могли б стати економічними партнерами нашої держави для цього?

Потреба є через окупацію Донбасу та руйнування шахт війною, що скоротило український видобуток на 60%. Бракує антрациту для ТЕС і коксівного вугілля для виплавки металу.

Партнерами для імпорту є Польща, США, Австралія, ПАР і Колумбія.

ЗАВДАННЯ ДО МАЛ. 79

1. За секторною діаграмою визначте країни, що ведуть найбільший у світі видобуток вугілля. Установіть, у яких регіонах вони знаходяться.

Китай (51,0%), Індія (12,0%), Індонезія (7,0%), США (6,0%), Австралія (6,0%), росія (5,0%), ПАР (2,5%), Казахстан (1,5%) та Польща.

Понад 70% світового видобутку зосереджено в Азії.

2. З’ясуйте, чи збігаються переліки країн-лідерів за запасами вугілля та його видобутком. Які з-поміж цих країн задовольняють лише свої потреби у вугіллі, а які є його експортерами?

Переліки здебільшого збігаються, але місця різні: за запасами лідирують США, а за видобутком — Китай (понад 50% світового обсягу). Україна й Німеччина через закриття шахт видобувають мало, хоча мають великі ресурси.

Китай та Індія спалюють усе вугілля на власних заводах і ТЕС, тому навіть докуповують його за кордоном.

Головні експортери вугілля: Австралія, Індонезія, США, ПАР, Казахстан.

3. Зробіть висновок, які регіони світу й країни є значними експортерами, а які імпортерами вугілля. Яке місце України на світовому ринку вугілля?

Експортери: Австралія, Індонезія, США, ПАР.

Імпортери: Японія, Південна Корея, Китай, Індія та країни Європи.

Україна має багаті поклади, але через війну та окупацію шахт Донбасу з експортера перетворилася на імпортера, купуючи паливо для металургії та електростанцій.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть групи та підгрупи, на які поділяють мінеральні ресурси за використанням.

Три великі групи:

1. Горючі (паливні): нафта, природний газ, кам’яне та буре вугілля, торф, горючі сланці.
2. Металічні (рудні): чорні (залізо, марганець), кольорові (мідь, алюміній), рідкісні, благородні (золото, срібло) та радіоактивні метали (уран).
3. Неметалічні (нерудні): гірничохімічні (солі, сірка), будівельні (граніт, пісок, вапняк) та технічні матеріали (графіт).

2. Поясніть своїми словами зміст понять «мінеральні ресурси», «ресурсозабезпеченість», «умовне паливо».

Мінеральні ресурси — це всі корисні копалини в надрах Землі, які люди використовують у виробництві та побуті.

Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між запасами копалин і обсягами їхнього річного видобутку або кількістю населення.

Умовне паливо — це розрахункова одиниця з теплотворністю 7000 ккал/кг (теплота згоряння 1 кг кам’яного вугілля), яка дозволяє порівнювати між собою різні види палива.

3. Розкажіть, які існують підходи щодо розрахунку ресурсозабезпеченості країн мінеральними ресурсами. Поясніть, для яких потреб це здійснюють.

Три підходи:

1. Запаси ділять на річний видобуток — отримують кількість років, на які вистачить ресурсів.
2. Запаси ділять на кількість населення країни — дізнаються частку на одного жителя.
3. Запаси країни ділять на світові запаси — визначають частку держави у світі (у відсотках).

Розрахунки потрібні державам для планування розвитку економіки, переходу на нові джерела енергії та укладання угод на купівлю сировини.

4. На прикладі найбільших у світі басейнів паливних корисних копалин поясніть взаємозв’язок будови земної кори з розміщенням родовищ мінеральних ресурсів.

Горючі копалини мають суто осадове походження, тому залягають у платформальних чохлах та прогинах. Родовища Перської затоки та Західного Сибіру виникли в гігантських осадових западинах, де накопичилися рештки планктону. Вугільні басейни (Аппалацький, Рурський, Донецький) сформувалися у прогинах платформ із похованої деревної маси давніх боліт.

5. Поясніть, як і чому змінювалася із часом важливість різних видів горючих ресурсів. Спрогнозуйте, яку роль відіграватимуть у майбутньому сучасні види палива.

Спочатку люди палили дрова. У XIX столітті з появою парових машин головним стало вугілля. У XX столітті його потіснили нафта і газ, бо вони виділяють більше тепла, легко транспортуються трубами й потрібні автотранспорту та хімічним заводам.

У майбутньому використання викопного палива скоротиться через забруднення природи: вугілля зникне з енергетики, нафту частково замінить електрика в авто, а газ тимчасово залишиться найчистішим паливом під час переходу на сонце, вітер та атомну енергію.

6. Оцініть значення паливно-енергетичних ресурсів для розвитку світової економіки. Поясніть, чому нафта й природний газ є найзапитанішим товаром на світовому ринку.

Паливо є фундаментом економіки: воно дає світло й тепло містам, живить заводи та рухає транспорт.

Нафта й газ мають найбільший попит через високу енерговіддачу, зручність перекачування трубами та цінність для нафтохімії. Оскільки головні поклади зосереджені лише в небагатьох країнах, а купує їх увесь світ, вуглеводні стали найважливішим товаром світової торгівлі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА (ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТОК)

Тема: Позначення на контурній карті світу найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти й природного газу.

1. Із картосхеми у підручнику випишіть у таблицю назви найбільших нафтогазоносних та вугільних басейнів, зазначивши країни їхнього простягання, розподіливши їх за регіонами світу.

2. Зіставте одержану карту із тематичною картою в атласі «Мінеральні ресурси», на якій нанесені основні тектонічні структури материків. З’ясуйте, до яких структур земної кори й чому прив’язані найбільші басейни видобутку паливних ресурсів.

Усі горючі ресурси мають осадове походження з решток давніх рослин і мікроорганізмів, тому вони приурочені до осадового чохла платформ та крайових передгірних прогинів земної кори, де мільйони років накопичувалася органіка.

3. Складіть (у групі) характеристику одного із нафтогазових (вугільних) басейнів у світі за картами та додатковими статистичними даними.

Характеристика басейну Перської затоки:

1. Розташований у Західній Азії (Саудівська Аравія, Ірак, Іран, Кувейт, ОАЕ, Катар).
2. Тектонічно прив’язаний до потужного осадового чохла Аравійської платформи та передгірного прогину.
3. Поклади залягають неглибоко (1–3 км), що робить собівартість видобутку найдешевшою у світі.
4. Містить близько половини світових запасів нафти та понад третину запасів газу.
5. Майже вся сировина експортується морським шляхом через Ормузьку протоку супертанкерами.

4. Поділіться результатами своїх досліджень із однокласниками та однокласницями.

Тези виступу:

1. Басейн Перської затоки — головна нафтова скарбниця світу, з якої надходить понад третина всієї експортної нафти.
2. Завдяки дешевому фонтанному видобутку країни басейну отримують величезні прибутки та керують організацією ОПЕК.
3. Головна вразливість басейну — залежність танкерного експорту від безпеки судноплавства у вузькій Ормузькій протоці.

5. Проаналізувавши таблицю, зробіть висновок про ступінь рівномірності розподілення у світі родовищ паливних ресурсів. Назвіть найбільші регіони й країни, що експортують та імпортують нафту, природний газ, вугілля.

Поклади палива розміщені вкрай нерівномірно: нафта й газ зосереджені на Близькому Сході, у Північній Америці та Євразії, а вугілля — у Північній Америці, Східній Азії та Австралії.

Головні учасники світового ринку:

• Нафта: експортери — Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Канада; імпортери — Китай, Індія, країни ЄС, Японія.
• Природний газ: експортери — США, Катар, Норвегія, Австралія; імпортери — країни ЄС, Китай, Японія.
• Вугілля: експортери — Австралія, Індонезія, США, ПАР; імпортери — Китай, Індія, Японія, Південна Корея.