· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати
§ 5 Міграції населення
ВІДЕОФІЛЬМ
Перегляньте відеофільм «Населення світу: міграції». Визначте, які види та причини міграцій у ньому відображено.
У відеофільмі відображено внутрішні (переїзд із сіл до міст, між регіонами) та зовнішні (міждержавні) міграції; за тривалістю — постійні, тимчасові та сезонні; за мотивами — економічні (трудові) та вимушені (біженці через збройні конфлікти). Головними причинами є пошук високооплачуваної роботи, здобуття освіти, возз’єднання родин, а також загроза життю внаслідок воєнних дій і нестабільності.
ДІЛИМОСЯ СВОЇМИ ДУМКАМИ
Якби ви були міським головою, куди приїхало багато внутрішньо переміщених осіб, які кроки ви передусім зробили б, щоб їм допомогти?
Для оперативної допомоги внутрішньо переміщеним особам першочерговими кроками є:
- Розгортання центрів тимчасового розміщення з належними санітарними й побутовими умовами, організація гарячого харчування, видачі теплого одягу та базових медикаментів.
- Створення єдиного координаційного хабу для надання юридичної, психологічної та соціальної допомоги, відновлення втрачених документів і реєстрації статусів.
- Організація швидкого працевлаштування переселенців через місцеві підприємства та комунальні служби у співпраці з центром зайнятості.
- Влаштування дітей до місцевих дитячих садків і шкіл, створення умов для їхньої швидкої соціалізації та психологічної адаптації.
ПЕРЕВІРЯЄМО СЕБЕ
1. За якими показниками розрізняють міграції населення?
Міграції населення розрізняють за такими показниками:
- за просторовим охопленням (напрямком) — внутрішні (у межах однієї країни) та зовнішні (еміграція та імміграція);
- за тривалістю — постійні (безповоротні), тимчасові, сезонні та маятникові;
- за мотивами (причинами) — економічні (трудові), політичні, соціальні, релігійні, екологічні, навчальні;
- за способом організації — добровільні або вимушені (біженці, депортації).
2. Назвіть показники, що характеризують механічний рух населення.
Механічний рух населення характеризують такі показники:
- кількість емігрантів () — кількість осіб, які виїхали з країни за певний період (зазвичай за рік);
- кількість іммігрантів () — кількість осіб, які в’їхали до країни за той самий період;
- сальдо міграції () — різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів ();
- коефіцієнт сальдо міграції () — інтенсивність міграційного руху відносно середньорічної кількості населення, розрахована у проміле (на 1000 осіб).
3. Які регіони світу є основними центрами імміграції на сучасному етапі?
Основними світовими центрами приймання іммігрантів є:
- Європейський Союз (лідери — Німеччина, Велика Британія);
- Північна Америка (США приймають понад 2 млн мігрантів щороку, а також Канада, де разом із США зосереджено близько 58 % усіх мігрантів світу);
- країни Перської затоки (Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт), які залучають робочу силу в будівництво, нафтогазову галузь і сферу послуг.
4. Як війна в Україні вплинула на міграційні процеси? Охарактеризуйте внутрішнє та зовнішнє переміщення українців.
Російська агресія та повномасштабне вторгнення 2022 року докорінно змінили міграційну ситуацію в Україні:
- Зовнішнє переміщення: мільйони громадян України виїхали за кордон і набули статусу біженців та тимчасового захисту. Найбільшу кількість українців прийняли Німеччина, Польща, Чехія, Велика Британія, Іспанія, Румунія, Італія та Словаччина.
- Внутрішнє переміщення: мільйони жителів залишили зону активних бойових дій, прифронтові та тимчасово окуповані території й переселилися до безпечніших західних і центральних областей України, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
5. Які чинники визначають основні напрями міграційної політики держав?
Міграційну політику держав визначають три ключові чинники:
- економічні потреби — залучення висококваліфікованих кадрів дефіцитних спеціальностей (наприклад, ІТ-фахівців за візою H-1B у США) або робочої сили робітничих професій;
- демографічна ситуація — компенсація природного спаду та старіння нації в розвинених країнах за рахунок молодих працездатних мігрантів;
- національна безпека — регулювання міграційних потоків, протидія нелегальній міграції та інтеграція іноземців у місцевий соціум.
ДОСЛІДЖУЄМО СВІТ НАВКОЛО НАС
Визначте п’ять країн світу з найбільшою українською діаспорою. Проаналізуйте, які історичні події сприяли її формуванню. Створіть інфографіку, яка показує розселення українців за кордоном. Укажіть численність української діаспори в кожній з країн.
1. П’ять країн із найбільшими українськими громадами (станом на початок 2022 року за даними МЗС України):
- Росія — близько 1,9 млн осіб;
- Канада — близько 1,4 млн осіб;
- Польща — близько 1,2 млн осіб (до початку широкомасштабного вторгнення);
- США — близько 1,0 млн осіб;
- Бразилія — близько 0,5 млн осіб.
2. Історичні події, що сприяли формуванню української діаспори:
- Перша хвиля (кінець XIX — початок XX ст.) мала масовий аграрний характер: зубожіння селян Галичини, Буковини й Закарпаття спричинило переселення родин до Канади, США та Бразилії для освоєння цілинних земель.
- Східна діаспора формувалася в межах Російської імперії та СРСР під час переселень до Сибіру, Далекого Сходу (Зелений Клин), депортацій 1930–1940-х років, а також через освоєння цілини в Казахстані.
- Друга хвиля (міжвоєнний період) і третя хвиля (після Другої світової війни) мали політичний статус: виїзд учасників визвольних змагань, інтелігенції, біженців і переміщених осіб до країн Західної Європи, США, Канади та Австралії.
- Четверта хвиля (з 1990-х років) — економічна та трудова еміграція («заробітчанство») після розпаду СРСР до Польщі, Італії, Чехії, Іспанії, Португалії та Німеччини.
3. Інфографіка розселення українців за кордоном:
<svg xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" viewBox="0 0 650 360" width="100%" height="auto" style="font-family: system-ui, -apple-system, sans-serif; background: #f8fafc; border-radius: 12px; border: 1px solid #e2e8f0;">
<text x="325" y="36" text-anchor="middle" font-size="18" font-weight="700" fill="#0f172a">Країни з найбільшою українською діаспорою</text>
<text x="325" y="58" text-anchor="middle" font-size="12" fill="#64748b">Оцінка чисельності громад станом на початок 2022 року (млн осіб)</text>
<!-- Bar 1: Росія -->
<text x="30" y="105" font-size="14" font-weight="600" fill="#1e293b">Росія</text>
<rect x="130" y="88" width="418" height="26" rx="6" fill="#3b82f6" />
<text x="560" y="106" font-size="14" font-weight="700" fill="#1e293b">~1,9 млн</text>
<!-- Bar 2: Канада -->
<text x="30" y="155" font-size="14" font-weight="600" fill="#1e293b">Канада</text>
<rect x="130" y="138" width="308" height="26" rx="6" fill="#2563eb" />
<text x="450" y="156" font-size="14" font-weight="700" fill="#1e293b">~1,4 млн</text>
<!-- Bar 3: Польща -->
<text x="30" y="205" font-size="14" font-weight="600" fill="#1e293b">Польща</text>
<rect x="130" y="188" width="264" height="26" rx="6" fill="#1d4ed8" />
<text x="406" y="206" font-size="14" font-weight="700" fill="#1e293b">~1,2 млн</text>
<!-- Bar 4: США -->
<text x="30" y="255" font-size="14" font-weight="600" fill="#1e293b">США</text>
<rect x="130" y="238" width="220" height="26" rx="6" fill="#1e40af" />
<text x="362" y="256" font-size="14" font-weight="700" fill="#1e293b">~1,0 млн</text>
<!-- Bar 5: Бразилія -->
<text x="30" y="305" font-size="14" font-weight="600" fill="#1e293b">Бразилія</text>
<rect x="130" y="288" width="110" height="26" rx="6" fill="#172554" />
<text x="252" y="306" font-size="14" font-weight="700" fill="#1e293b">~0,5 млн</text>
<!-- Footer note -->
<text x="325" y="342" text-anchor="middle" font-size="11" fill="#94a3b8">* За даними МЗС України та матеріалами підручника (мал. 4)</text>
</svg>
ПРАЦЮЄМО З ІНФОРМАЦІЄЮ
Дослідіть процеси міжнародної міграції. Проаналізуйте їхній вплив на країни, які приймають мігрантів, та країни, з яких мігранти вибувають. Розкрийте позитивні можливості та потенційні негативні наслідки цих процесів для обох типів країн. Використовуйте приклади та аргументи для підтвердження своїх міркувань.
Вплив міжнародної міграції на держави:
| Тип країни | Позитивні наслідки | Негативні наслідки |
|---|---|---|
| Країни, що приймають (імміграції) | Залучення потрібної робочої сили в будівництво, сервіс і нафтогазову галузь (країни Перської затоки); поповнення дефіцитних висококваліфікованих кадрів (програма H-1B для IT-фахівців у США); омолодження вікової структури населення (країни ЄС). | Додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру (лікарні, школи, житловий сектор); труднощі інтеграції, виникнення соціальної чи міжкультурної напруженості між місцевими громадянами та прибулими; ризики нелегальної міграції. |
| Країни, що віддають (еміграції) | Надходження валютних грошових переказів від заробітчан, що підтримують національну економіку та купівельну спроможність родин; зменшення напруженості на внутрішньому ринку праці, зниження рівня безробіття. | Втрата найактивнішої частини трудових ресурсів; «відтік мізків» (виїзд науковців, лікарів, інженерів); прискорення депопуляції та старіння нації; диспропорції на ринку праці через нестачу кваліфікованих спеціалістів. |
УСТАНОВЛЮЄМО ЗАКОНОМІРНОСТІ
Розв’яжіть задачу. Протягом року до країни із середньою кількістю населення 8 млн осіб іммігрували 32 000 осіб, а емігрували 48 000 осіб. Обчисліть сальдо міграції (в абсолютних числах) та коефіцієнт сальдо міграції (у проміле). На основі отриманих даних зробіть висновок про характер міграційної ситуації в країні та її можливі наслідки.
Дано:
- Середня кількість населення () = 8 000 000 осіб
- Кількість іммігрантів () = 32 000 осіб
- Кількість емігрантів () = 48 000 осіб
Знайти:
- Абсолютне сальдо міграції () — ?
- Коефіцієнт сальдо міграції () — ?
Розв’язання:
-
Абсолютне сальдо міграції () є різницею між кількістю іммігрантів та емігрантів:
-
Коефіцієнт сальдо міграції () розраховують на 1000 осіб середньорічного населення:
Відповідь: сальдо міграції становить -16 000 осіб; коефіцієнт сальдо міграції становить -2 ‰.
Висновок: у країні спостерігається від’ємне сальдо міграції, тобто еміграція значно переважає над імміграцією. Така міграційна ситуація спричиняє механічне скорочення населення, втрату молодих працездатних кадрів («відтік мізків») і прискорює демографічне старіння суспільства.