· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 12. Пристосування організмів до умов існування - Довкілля

Які середовища життя ви знаєте?

На нашій планеті є чотири основні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове та організмове (коли тіла одних організмів є місцем мешкання для інших).

На які групи поділяють тварин за здатністю підтримувати сталу температуру тіла?

Тварин поділяють на дві групи: теплокровні (птахи та ссавці, які підтримують сталу температуру свого тіла) і холоднокровні (риби, земноводні, плазуни, комахи тощо, температура тіла яких залежить від температури довкілля).

Обговоріть, у який спосіб пристосовуються тварини, щоб бути непомітними для ворогів (заєць і білий ведмідь, богомол, зебра, хамелеон тощо).

Тварини маскуються за допомогою захисного забарвлення та форми тіла, які зливаються з навколишнім середовищем:

  • Білий ведмідь має біле хутро, тому він непомітний серед снігів та криги Арктики.
  • Заєць змінює колір шерсті за сезонами: влітку вона сіро-руда під колір землі та сухої трави, а взимку стає білою під колір снігу.
  • Богомол має зелене або буре забарвлення і форму тіла, схожу на листок, стебло чи гілочку рослини.
  • Зебра має чорно-білі смуги, які розмивають обриси її тіла у високій траві та під час руху у стаді, тому хижакам важко виокремити одну тварину.
  • Хамелеон здатний швидко змінювати колір своєї шкіри залежно від кольору гілок чи листя, на яких він сидить.

Перевірте себе

1. Які чинники середовища ви знаєте?

Найважливішими чинниками середовища є температура, вологість (наявність рідкої води) та освітленість (достатня кількість світла).

2. Опишіть ознаки організмів із різною пристосованістю до різної: а) освітленості; б) температури; в) вологості.

Організми мають такі характерні ознаки пристосованості до різних чинників середовища:

  • а) до освітленості: світлолюбні рослини (ковила, пирій, тополя, пшениця) переважно невисокі, мають розсічене листя та іноді восковий покрив для захисту від надмірного сонця. Тіньовитривалі рослини (калина, липа, сосна) — це зазвичай дерева й кущі, у яких листки з країв крони схожі на світлолюбні, а в глибині крони — на тіньолюбні. Тіньолюбні рослини (мох зозулин льон, плаун булавовидний, хвощ польовий, папороть щитник чоловічий) — це трав’янисті рослини з витягнутим стеблом або широкими темно-зеленими листками для кращого вловлювання світла. Денні тварини (більшість птахів) мають чудовий зір для пошуку їжі вдень, а нічні (сови, кажани, рисі) пристосовані полювати в темряві.
  • б) до температури: тварини холодних країв (наприклад, білий ведмідь) мають щільне хутро і товстий шар підшкірного жиру, який утримує тепло та є джерелом енергії. Мешканці спекотних пустель (наприклад, сурикати) мають пристосування для риття глибоких нір і активні вночі, а деякі бактерії термальних джерел здатні витримувати температуру понад +100 ∘C+100\,{}^{\circ}\text{C}.
  • в) до вологості: рослини посушливих місць (кактуси) мають колючки замість листків і товсте м’ясисте стебло для запасання води, а пустельна ящірка-молох має на шкірі систему мікроканальців для збирання роси. Вологолюбні наземні тварини (жаби, ропухи, молюски, черви) мають вологу шкіру, через яку вони дихають, а водні мешканці (риби, раки, деякі жаби та комахи) наділені плавальними кінцівками, зябрами для дихання розчиненим у воді киснем та особливим зором для бачення під водою.

3. Як пристосувалися організми до різної температури?

Щоб вижити за низьких температур, тварини (як-от білі ведмеді в Арктиці, де морози сягають −70 ∘C-70\,{}^{\circ}\text{C}) мають густе хутро й товстий шар підшкірного жиру, деякі звірі на зиму впадають у сплячку, а перелітні птахи відлітають у теплі краї. У спекотних пустелях тварини (наприклад, сурикати) ховаються від денної спеки у глибоких норах і виходять на поверхню вночі, коли стає прохолодніше. Організми помірного клімату (дуб, лисиця, горобець) пристосувалися до сезонних змін пір року.

4. Як пристосувалися організми до різної вологості?

У посушливих умовах кактуси зменшили випаровування вологи завдяки перетворенню листків на колючки та запасають воду в м’ясистому стеблі, а пустельні тварини ведуть нічний спосіб життя й збирають росу з поверхні тіла (як австралійська ящірка-молох, що вбирає вологу шкірою і спрямовує її канальцями до рота). Натомість мохи, папороті, хвощі та плауни селяться лише у вологих місцях, бо вода потрібна їм для розмноження, а жаби, ропухи, молюски й наземні черви живуть у вологому середовищі, оскільки дихають через вологу шкіру. Мешканці водойм (водорості, риби, раки) пристосувалися до життя безпосередньо у воді за допомогою плавальних кінцівок, зябер та підводного зору.

Назад