Хімічні ланцюжки перетворень — це поширений різновид завдань, у якому наведено схему послідовного переходу одних речовин в інші. Головна мета — скласти правильні рівняння хімічних реакцій для кожного кроку та дібрати відповідні реагенти й умови.
🍕 Ланцюжок хімічних перетворень нагадує покрокове створення піци на кухні: Тісто→Тістозковбасою→Тістозковбасоюіпомідорами
Маємо основу — чисте тісто. Щоб отримати тісто з ковбасою, додаємо скибочки ковбаси: Тісто+3Ковбаси=Тістозковбасою
До отриманої основи додаємо помідори: Тістозковбасою+2Помідори=Тістозковбасоюіпомідорами
У хімії кожна стрілочка в ланцюжку позначає окрему хімічну реакцію, де продукт попередньої стадії стає вихідною речовиною для наступної.
Ланцюжок 1: Генетичні зв’язки сполук Купруму
Розглянемо схему з чотирьох послідовних перетворень:
Cu(1)CuCl2(2)Cu(3)CuCl2(4)AgCl
Перетворення 1: Cu→CuCl2
Хлор завжди записується у вигляді двоатомної молекули Cl2:
Cu+Cl2=CuCl2
Перетворення 2: CuCl2→Cu
Щоб із розчинної солі виділити чистий метал, звертаємося до ряду активності металів: більш активний метал витісняє менш активний із розчину його солі.
Обираємо метал, що стоїть у ряді лівіше від купруму (наприклад, залізо Fe):
CuCl2+Fe=Cu+FeCl2
Перетворення 3: Cu→CuCl2
Поширеною помилкою є спроба додати до міді хлоридну кислоту HCl, мотивуючи це тим, що хлор зв’язаний із Гідрогеном.
⚠️ Важливе застереження щодо ряду активності Метали, розміщені в ряді активності після водню (H), не здатні витісняти Гідроген із розчинів кислот! Мідь Cu є малоактивним металом: Cu+HCl=(реакціяНЕвідбувається!)
Єдиним правильним шляхом є пряма взаємодія міді з хлором:
Cu+Cl2=CuCl2
Перетворення 4: CuCl2→AgCl
У складі солі-продукту з’являється Аргентум (Ag). Якщо додати простий метал срібло (Ag), реакція не піде, оскільки в ряді активності аргентум розміщений праворуч від купруму і не може його витіснити: CuCl2+Ag=.
💡 Аргентум не приходить у хімічну реакцію поодинці. Щоб провести реакцію обміну, Аргентум слід брати у складі розчинної складної сполуки — найкраще підходить аргентум(I) нітрат AgNO3.
Складаємо рівняння, враховуючи валентності Купруму (CuII) та кислотного залишку нітратної кислоти (NO3I), і урівнюємо коефіцієнти:
CuCl2+2AgNO3=2AgCl+Cu(NO3)2
Ланцюжок 2: Перетворення сполук Натрію
Na(1)Na2O(2)NaOH(3)Na2SO4(4)BaSO4
Перетворення 1: Na→Na2O
Окиснення металу киснем:
4Na+O2=2Na2O
Перетворення 2: Na2O→NaOH
💡 Основний оксид лужного металу плюс вода утворює розчинну основу (луг): Основнийоксид+Вода=Луг
Na2O+H2O=2NaOH
Перетворення 3: NaOH→Na2SO4
Типова помилка — спроба дописати окремий залишок «SO4». Кислотний залишок сам по собі не існує, він завжди пов’язаний з іншими частинками. Тому додаємо сульфатну кислоту H2SO4.
Гідроксильні групи OH сполучаються з атомами Гідрогену H, утворюючи воду H2O:
2NaOH+H2SO4=Na2SO4+2H2O
Перетворення 4: Na2SO4→BaSO4
Для отримання осаду нерозчинного барій сульфату BaSO4 додаємо розчинну сіль барію, наприклад барій хлорид BaCl2.
⚠️ Застереження щодо індексів у формулах Побачивши ліворуч Na2 і Cl2, не можна записувати помилкову формулу «Na2Cl2»! Індекси встановлюються виключно за валентністю: оскільки NaI та ClI, формула речовини — NaCl. А кількість атомів урівнюється коефіцієнтом 2 перед усією формулою:
Na2SO4+BaCl2=BaSO4+2NaCl
Ланцюжок 3: Шість послідовних стадій зі сполуками Купруму
💡 Оксиген має високу спорідненість до Гідрогену. Якщо нагріти оксид малоактивного металу в струмені водню H2, водень зв’язує Оксиген з утворенням води, а метал відновлюється у чистому вигляді:
CuO+H2=tCu+H2O
Перетворення 3: Cu→CuO
Повторення реакції окиснення міді киснем:
2Cu+O2=t2CuO
Перетворення 4: CuO→CuCl2
Для розчинення основного оксиду додаємо хлоридну кислоту:
CuO+2HCl=CuCl2+H2O
Перетворення 5: CuCl2→Cu(OH)2
Щоб одержати нерозчинну основу, до розчинної солі додаємо луг (наприклад, натрій гідроксид NaOH):
CuCl2+2NaOH=Cu(OH)2+2NaCl
Перетворення 6: Cu(OH)2→CuO
У цій стадії нічого додавати не потрібно — відбувається термічний розклад.
💡 Щоб із формули гідроксиду отримати оксид, речовину піддають нагріванню. Нерозчинні основи під час нагрівання легко розкладаються на оксид металу і воду:
Cu(OH)2=tCuO+H2O
Ланцюжок 4: Перетворення Карбону і Кальцію
C(1)CO2(2)H2CO3(3)CaCO3(4)CaO
Перетворення 1: C→CO2
Горіння вуглецю в кисні:
C+O2=tCO2
Перетворення 2: CO2→H2CO3
Кислотний оксид сполучається з водою з утворенням кислоти:
CO2+H2O=H2CO3
Перетворення 3: H2CO3→CaCO3
Для зв’язування кислоти в нерозчинну сіль кальцій карбонат можна використати основний кальцій оксид CaO:
H2CO3+CaO=CaCO3+H2O
Перетворення 4: CaCO3→CaO
Термічний розклад кальцій карбонату при сильному прожарюванні:
Для осадження розчинної солі Феруму(III) у формі нерозчинного гідроксиду додаємо розчин лугу NaOH.
Зрівнюємо коефіцієнти поетапно:
У вихідній солі два атоми Феруму → ставимо коефіцієнт 2 перед Fe(OH)3.
Тепер у гідроксиді 2⋅3=6 груп OH→ ставимо коефіцієнт 6 перед NaOH.
Шість атомів Натрію ліворуч вимагають коефіцієнта 3 перед Na2SO4 (3⋅2=6).
Кількість сульфатних залишків SO4 автоматично зрівнялася (по 3 з кожного боку):
Fe2(SO4)3+6NaOH=2Fe(OH)3↓+3Na2SO4
Перетворення 2: Fe(OH)3→Fe2O3
Термічний розклад нерозчинної основи при нагріванні:
2Fe(OH)3=tFe2O3+3H2O
Перетворення 3: Fe2O3→Fe2(SO4)3
Щоб із твердого основного оксиду отримати ферум(III) сульфат, проводимо взаємодію з кислотним сульфур(VI) оксидом SO3 (реакція сполучення без побічних продуктів):
Fe2O3+3SO3=Fe2(SO4)3
Перевіримо кількість атомів Оксигену: ліворуч 3+(3⋅3)=12; праворуч у складі солі 4⋅3=12. Рівняння повністю зрівняне.
Завдання для самоконтролю (Домашнє завдання)
Здійсніть ланцюжки перетворень і розставте коефіцієнти: