Листок: будова, функції та процеси

• Назад до змісту довідника

Листок — це вегетативний орган рослини, що займає бічне положення та здійснює повітряне живлення рослин. На відміну від інших вегетативних органів, для листка не характерний необмежений (тобто протягом усього життя) ріст.

Основні функції листка:

• фотосинтез;
• транспірація (випаровування води);
• газообмін.

Зовнішня будова листка

Листок складається з основи, черешка, листкової пластинки та прилистків.

• Основа — це частина листка, за допомогою якої листок прикріплюється до стебла. Якщо основа розростається й охоплює стебло, то утворюється піхва листка (пшениця, кукурудза, пирій).
• Черешок — це ділянка листка від основи до листкової пластинки. Він посилює механічну міцність пластинки. Якщо черешок є, листок називається черешковим (липа, клен), якщо відсутній — сидячим (алое, лілія).
• Листкова пластинка — це найширша частина листка. Вона виконує функцію фотосинтезу і є основною частиною листка, але може бути відсутньою (чина лучна).
• Прилистки можуть бути розвинені (горох), бути опадними (липа) або бути відсутніми (капуста). Часто прилистки зелені й фотосинтезують (чина), іноді видозмінені на колючки та виконують захисну функцію (жовта акація). Прилистки можуть зростатися, охоплюючи стебло — при цьому утворюється розтруб (щавель).

Рис. 1 Зовнішня будова листка

Типи листків

Залежно від кількості листкових пластинок, листки поділяють на:

1. Прості — одна листкова пластинка, між нею та черешком немає зчленування. За характером листкової пластинки серед простих листків виділяють перисто- і пальчастолопатеві, перисто- і пальчастороздільні, перисто- і пальчасторозсічені листки.
2. Складні — одна або багато листкових пластинок, відокремлених від спільного черешка (рахіса).

Серед складних листків виділяють:

• трійчасті (конюшина, суниці, квасениця);
• пальчастоскладні (кінський каштан);
• парноперисті (жовта акація);
• непарноперисті (ясен, горобина).

Жилкування

Жилкування — це розташування провідних пучків (жилок) у листковій пластинці. Буває (рис. 1.15):

• пірчасте (бузок, береза, липа) — є одна головна жила, від якої відходять бічні, нагадуючи перо.;
• пальчасте (приворотень, клен) - жили розходяться від основи листка, як пальці руки.;
• дугове (подорожник великий, конвалія) - жили вигинаються дугою від основи до кінчика листка;
• паралельне (жито, кукурудза, тонконіг) - жили проходять паралельно одна одній уздовж листка.

Листкорозміщення

Листкорозміщення — це порядок розміщення листків на стеблі. Розрізняють:

• чергове — від кожного вузла відходить тільки один листок (береза, тополя, дуб);
• супротивне — від кожного вузла відходить два листки (бузок, клен, бузина);
• кільчасте — від кожного вузла відходить три і більше листків (олеандр, вороняче око, елодея).

Рис. 4. Типи листкорозміщення

Листкова мозаїка

Листкова мозаїка — це розташування листків рослин в одній площині. Листки в мозаїці розташовані горизонтально, мають різні розміри і практично не затінюють один одного, що дозволяє максимально повно використовувати сонячну енергію. Найчастіше зустрічається у горизонтально розташованих пагонів.

Внутрішня будова листка

Ззовні листка знаходиться покривна тканина — епідерма. Вона складається з одного ряду прозорих, щільно з’єднаних між собою клітин. В епідермі знаходяться продихи, через які відбувається випаровування води та газообмін. Продихи розташовуються в основному з нижньої сторони листка (у водних рослин з плаваючими листками, навпаки, — переважно на верхній). Покривна тканина виділяє особливий шар із восків — кутикулу, що зменшує випаровування.

Рис. 5 Внутрішня будова листка

Епідерма може мати одноклітинні або багатоклітинні вирости (волоски). Вони захищають листок від поїдання (кропива) або надмірного випаровування (дивина), відповідають за виділення ефірних олій (герань) або запасання води.

Між верхньою та нижньою епідермою розташована основна тканина листка (мезофіл), яка складається зі стовпчастої та губчастої паренхіми (хлоренхіми):

• Стовпчаста (палісадна) паренхіма розташована під верхньою епідермою. Її клітини витягнуті перпендикулярно до епідерми, утворюють 1–2 ряди та містять велику кількість хлоропластів.
• Губчаста паренхіма міститься під стовпчастою тканиною і складається з пухко розташованих клітин із великою кількістю міжклітинників.

Жилки листка представлені провідними пучками закритого типу (ксилема — ближче до верхньої поверхні, флоема — до нижньої). Зовні пучка зазвичай розташовується склеренхіма, а над і під ним — коленхіма.

Цікавий факт: Будова листків однієї рослини може відрізнятися. Світлові листки мають краще розвинену стовпчасту тканину та більше провідних пучків порівняно з тіньовими. У листках водних рослин сильно розвинені міжклітинники, а якщо листки повністю занурені у воду, продихів і стовпчастих клітин у них немає.

Процеси, що відбуваються в листку

1. Фотосинтез — процес утворення органічних речовин з неорганічних за допомогою сонячного світла (потребує наявності зеленого пігменту — хлорофілу).
2. Газообмін — здійснюється через продихи. Удень паралельно йдуть процеси фотосинтезу (поглинання $CO_2$, виділення $O_2$) і дихання (поглинання $O_2$, виділення $CO_2$). Уночі фотосинтез припиняється, відбувається лише дихання.
3. Випаровування води (транспірація) — охолоджує рослину та підтримує безперервний тік води від коренів до листків. Від надмірного випаровування рослини захищаються так:
   • зменшення/видозміна листкової пластинки (ковила, кактус);
   • добре розвинена кутикула (агава);
   • велика кількість волосків в епідермі (сенполія);
   • зміна положення листкової пластинки (поворот ребром до Сонця).

Листопад

Листопад — це природне опадання листя. Рослини поділяються на вічнозелені (листки живуть кілька років, як у сосни чи ялини) та листопадні (щороку опадає все листя, як у дуба чи берези).

До кінця літа обмін речовин у листках уповільнюється, хлорофіл руйнується (змінюється забарвлення). Між основою листка і стеблом формується відокремлювальний шар із мертвих клітин корка. У пазусі формується брунька, після чого листок опадає, залишаючи листковий рубець.

Значення листопада:

• видалення з організму непотрібних речовин;
• зменшення випаровування (важливо взимку, коли немає надходження води з ґрунту);
• зменшення маси гілок (знижує кількість снігу, що затримується, і запобігає ламанню пагонів).

Видозміни листків

Залежно від умов середовища, листки можуть набувати специфічних форм:

• Колючки — розвиваються в умовах недостатнього зволоження (кактус).
• Вусики (горох, чина).
• Ловильні пристосування комахоїдних рослин (росичка).
• Філодії — листок із редукованою пластинкою, але сильно розвиненим сплощеним черешком, що фотосинтезує (австралійські акації).
• Лусочки — дрібні, недорозвинені листки (конвалія, горох).