Царство Гриби

• Назад до змісту довідника

Близько 100 тисяч видів. Живуть у наземно-повітряному та ґрунтовому середовищах, а також паразитують на інших організмах.

Ознаки схожості з тваринами

• Гетеротрофне живлення
• Відсутність пластид (хлорофілу)
• У клітинній стінці є вуглевод хітин
• Запас поживних речовин у вигляді глікогену
• В обмінних реакціях утворюється сечовина

Ознаки схожості з рослинами

• Поглинання речовин шляхом всмоктування
• Нерухомість
• Необмежений ріст
• Наявність клітинної стінки

Будова грибів

Вегетативне тіло грибів (міцелій) складається з тонких розгалужених ниток (гіф). Гіфи бувають септовані (розділені поперечними перегородками на відсіки; у перегородці є отвори, через які рухається цитоплазма) і несептовані.

У цитоплазмі є ядро та органоїди, характерні для еукаріотів. Деякі гриби не мають гіф і складаються з окремих клітин (дріжджі).

Живлення

💡 Усі гриби - гетеротрофи.

За способом живлення бувають:

• сапротрофи - розкладають мертві рештки
• паразити - живляться за рахунок живого організму-господаря, заподіює йому шкоду. У паразитичних грибів утворюються особливі гіфи - гаусторії, що проникають у клітини господаря
• симбіонти - утворюють взаємовигідні відносини з рослинами, формуючи мікоризу (симбіоз із коренями рослин). Мікориза буває: зовнішня (гіфи обплітають корінь зовні) та внутрішня (гіфи проникають у корінь). Гриб отримує органічні речовини, а рослина - воду та мінеральні речовини.

Розмноження

Гриби розмножуються статевим і безстатевим шляхом.

Безстатеве розмноження:

• брунькування
• частинами міцелію
• спорами

Спори поділяються на:

• ендогенні - утворюються всередині спорангіїв
• екзогенні або конідії - утворюються на верхівках спеціальних гіф

Статеве розмноження:

• У нижчих грибів відбувається кон’югація (злиття двох гамет з утворенням зигоспори). Зигоспора формує спорангії, де проходить мейоз, утворюються гаплоїдні спори - з них виростає новий міцелій.
• У вищих грибів утворюються сумки (аски) з гаплоїдними аскоспорами або базидії, до яких зовні прикріплені базидіоспори.

Класифікація грибів

Виділяють декілька відділів, які об’єднуються у дві групи: вищі та нижчі гриби. Окремо існують так звані незавершені гриби - це види, у яких статевий процес ще не встановлено.

Відділ Зигоміцети

Належать до нижчих грибів. Найбільш поширений - рід Мукор, це плісняві гриби. Поселяються на харчових продуктах і мертвих органічних рештках (наприклад, на гною), тобто мають сапротрофний тип живлення. Мукор має добре розвинений гаплоїдний міцелій, плодового тіла немає. Забарвлення мукора біле, при достиганні спор стає чорним. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою спор, які утворюються у спорангіях на кінцях деяких гіф (при утворенні спор відбувається мітоз). Статеве розмноження зустрічається рідко - з допомогою зигоспор.

Мал. 1 Мукор

Відділ Аскоміцети

Найчисленніша група грибів. Включає одноклітинні форми (дріжджі), види з плодовими тілами (сморчки, трюфелі), різні плісняви (пеніцил, аспергіл).

Пеніцил. Зустрічається на харчових продуктах (цитрусові, хліб); у природі живе на плодах. Міцелій складається з членистих гіф, розділених перегородками (септами) на відділи. Міцелій спочатку білий, згодом може набувати зеленого або голубуватого відтінку. Пеніцил здатний синтезувати антибіотики (пеніцилін, відкритий А. Флемінгом у 1929 р.). Нестатеве розмноження відбувається за допомогою конідій, які утворюються на кінцях особливих гіф (конідієносцях). При статевому розмноженні зливаються гаплоїдні клітини й утворюється зигота, з якої формується сумка (аск). У ній відбувається мейоз і утворюються аскоспори.

Мал. 2 Пеніцил

Дріжджі - це одноклітинні гриби, що не мають міцелію й складаються з окремих клітин кулястої форми. Клітини дріжджів багаті на жир, містять одне гаплоїдне ядро, мають вакуолю. Нестатеве розмноження - брунькування. Статевий процес: клітини зливаються, утворюється зигота, в якій відбувається мейоз; формується сумка з чотирма гаплоїдними спорами. У природі дріжджі трапляються на соковитих плодах.

Мал. 3 Брунькування дріжджів

Паразитичні аскоміцети. Ріжки - уражають злаки. Їх міцелій зимує на полях, а навесні на ньому утворюються плодові тіла, в яких дозрівають аскоспори. Вони розносяться вітром і заражають культурні рослини, в яких розвивається міцелій паразита. У заражених рослинах дозрівають спори, які уражають здорові особини. Ближче до осені на уражених рослинах виникають склероції, що містять міцелій ріжків у стані спокою. Ріжки виділяють сильну отруту - ерготамін, що викликає тяжкі отруєння, аж до смертельного наслідку. До інших паразитичних аскоміцетів належать: парша - уражає плоди яблуні, бура гниль - уражає різні види дерев. Зараження відбувається через продихи або пошкодження покривних тканин; зазвичай найінтенсивніше - у вологу погоду. При цьому знижується врожай сільськогосподарських культур.

Відділ Базидіоміцети

Це вищі гриби. Характеристика цього відділу розглядається на прикладі шапинкових грибів. До цього відділу належить більшість їстівних грибів (печериця, білий гриб, маслюк); але зустрічаються й отруйні гриби (бліда поганка, мухомор).

Гіфи мають членисту будову. Міцелій багаторічний; на ньому формуються плодові тіла. Спочатку плодове тіло росте під землею, потім виходить на поверхню, швидко збільшуючись у розмірах. Плодове тіло утворене щільно прилеглими одна до одної гіфами, в ньому виділяють шапинку і ніжку.

Мал. 4 Будова шапинкового гриба

Верхній шар шапинки зазвичай яскраво забарвлений. У нижньому шарі виділяють стерильні гіфи, великі клітини (захищають спороносний шар) і самі базидії. На нижньому шарі утворюються пластинки - це пластинчасті гриби (опеньок, лисичка, вовнянка) або трубочки - це трубчасті гриби (маслюк, білий гриб, підосичник).

Мал. 5 Типи шапинкових грибів

На пластинках або на стінках трубочок формуються базидії, в яких відбувається злиття ядер з утворенням диплоїдного ядра. З нього мейозом розвиваються базидіоспори, при проростанні яких утворюється гаплоїдний міцелій. Членики цього міцелію зливаються, але злиття ядер не відбувається - так утворюється дикаріонний міцелій, який і формує плодове тіло.

ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ

🔹 Харчове - багато грибів вживаються в їжу

🔹 Викликають хвороби рослин - аскоміцети, сажкові та іржасті гриби. Ці гриби уражають злаки. Спори іржастих грибів (хлібна іржа) розносяться вітром і потрапляють на злаки з проміжних господарів (барбарис). Спори сажкових грибів (сажка) розносяться вітром, потрапляють на зернівки злаків (із заражених рослин злаків), прикріплюються і зимують разом із зернівкою. Коли вона навесні проростає, спора гриба також проростає і проникає всередину рослини. Надалі гіфи цього гриба проникають у колос злаку, утворюючи спори чорного кольору (звідси й назва). Також до паразитичних грибів належить фітофтора, що уражає картоплю, помідори та інші рослини родини Пасльонові. Ці гриби завдають серйозної шкоди сільському господарству

🔹 Викликають хвороби людини (стригучий лишай, аспергільоз)

🔹 Руйнують деревину (трутовики - оселяються на деревах і дерев’яних будівлях). Це подвійне значення: якщо руйнується мертве дерево, то позитивне, якщо живе або дерев’яні будівлі - то негативне. У живе дерево трутовик проникає через ранки на поверхні, потім у деревині розвивається міцелій, на якому формуються багаторічні плодові тіла. На них утворюються спори, які розносяться вітром. Ці гриби можуть викликати загибель плодових дерев

🔹 Отруйні гриби можуть бути причиною отруєнь, іноді досить тяжких (аж до смертельного наслідку)

🔹 Псування продуктів харчування (плісняви)

🔹 Отримання ліків

🔹 Викликають спиртове бродіння (дріжджі), тому використовуються людиною у хлібопекарській і кондитерській промисловості; у виноробстві та пивоварінні

🔹 Є редуцентами (переводять органічні речовини в неорганічні)

🔹 Утворюють симбіоз із вищими рослинами - мікоризу. При цьому корені рослини можуть перетравлювати гіфи гриба, а гриб - пригнічувати рослину. Але, попри це, ці взаємини вважаються взаємовигідними. За наявності мікоризи багато рослин розвиваються набагато швидше.