Ботаніка

• Назад до змісту довідника

Ботаніка (від грец. “ботане” — зелень, трава) — це наука про рослини, що вивчає їхню зовнішню та внутрішню будову, процеси їхньої життєдіяльності, значення і поширення у природі, взаємодію рослин і навколишнього середовища.

У Європі перші праці про рослини були написані грецьким ученим Теофрастом, який і вважається засновником ботаніки.

Рослини поширені на Землі повсюдно. За винятком високогірних районів і полюсів, весь суходіл вкритий рослинними угрупованнями.

Історично сформовану сукупність видів рослин, що мешкають на певній території, називають флорою. Її зазвичай поділяють на дикорослу та культурну.

Сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) Землі або окремих її регіонів називають рослинністю. Розподіл рослинності залежить від умов існування (насамперед, від типу ґрунту та клімату) і підпорядковується законам географічної зональності та поясності.

Основні ознаки рослин

• Автотрофний тип живлення — рослини здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу.
• Особливості будови клітини: наявність жорсткої клітинної оболонки з целюлози та пектинових речовин, центральної вакуолі, пластид. У клітинах вищих рослин відсутній клітинний центр.
• Поглинання речовин тільки у вигляді рідин або газів.
• Нездатність до пересування (викл.: деякі одноклітинні водорості).
• Ріст протягом усього життя.
• Запасна речовина — крохмаль.

Вищі та нижчі рослини

За морфологічною організацією виділяють дві групи рослин: вищі та нижчі.

Тіло нижчих рослин не поділене на органи та тканини, воно представлене однією клітиною або сланню (багатоклітинне утворення). Більшість нижчих рослин мешкає у воді. Згідно із сучасними уявленнями, до нижчих рослин належать тільки водорості.

Вищі рослини мають органи й тканини та переважно мешкають на суходолі (хоча трапляються види, що мешкають у воді). До них належать спорові (Мохоподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні та Плауноподібні) та насіннєві рослини (Голонасінні та Покритонасінні).

Значення рослин

У природі:

• виділення кисню, необхідного для дихання живих організмів;
• перетворення енергії Сонця на енергію хімічних зв’язків (космічна роль);
• початкова ланка ланцюгів живлення.

У житті людини:

• вживаються в їжу;
• декоративне;
• використовуються в будівництві;
• паливо;
• сировина для текстильної, хімічної, паперової, парфумерної та косметичної промисловості;
• отримання ліків.

Життєві форми рослин

Виділяють 4 основні життєві форми.

Дерево — це багаторічна рослина з одним головним стеблом (стовбуром) і сукупністю бічних пагонів, що утворюють крону. Стебло зазвичай здерев’яніле та прямостояче. Тривалість життя може сягати кількох тисяч років.

Чагарник — це багаторічна рослина з кількома стеблами (стовбурцями). Стебло зазвичай також здерев’яніле та прямостояче. Тривалість життя окремого стовбурця становить від 2 (малина) до 20—25 років (ліщина), але загальна тривалість життя всієї рослини може становити кілька сотень років. Слід зазначити, що залежно від умов зростання деякі рослини можуть бути або чагарниками, або деревами (наприклад, горобина).

Чагарничок — це невеликі чагарники, що не перевищують у висоту 50 см (у середньому 10—30 см). Часто вони мають довгі кореневища. Тривалість життя окремих кущиків становить у середньому 5—10 років, рослина загалом може існувати кілька сотень років. До чагарничків належать чорниця, брусниця, журавлина, мирт, верес.

Трави — це рослини, що мають нездер’яніле стебло. У помірному поясі надземні пагони трав найчастіше живуть лише один вегетаційний період, після чого відмирають. За тривалістю життя трави поділяють на однорічні, дворічні та багаторічні.

• Однорічні трави за один сезон проходять один або кілька циклів розвитку від насіння до дорослої рослини, яка після утворення плодів гине (грицики, талабан).
• Дворічні трави в перший рік існування формують тільки вегетативні органи, а на другий рік утворюють генеративні органи і після утворення плодів гинуть (морква, буряк, капуста).
• Багаторічні трави живуть кілька десятків років, щороку утворюючи нові надземні пагони, що відмирають наприкінці вегетаційного періоду. До багаторічних трав належить більшість трав’янистих рослин. Найвищою трав’янистою рослиною є банан, що досягає 8—10 м.