§ 12. Біологічні системи, що перебувають на молекулярному рівні організації живої матерії: віруси

• До змісту відповідей

- Чи можна вважати віруси, віроїди і пріони біологічними об’єктами на межі живого й неживого?

Так, віруси, віроїди та пріони є неклітинними формами життя, які можна вважати біологічними об’єктами на межі живого й неживого. Поза межами клітини-хазяїна вони не виявляють жодних ознак життєдіяльності, не мають клітинної будови, власного метаболізму, енергетичного обміну та здатні тривалий час існувати у вигляді інертних молекулярних комплексів чи навіть утворювати кристали. Проте, потрапляючи в живі клітини, вони використовують їхні ресурси для самовідтворення (розмноження), передають спадкову інформацію, виявляють властивості мінливості та здатні до еволюційних змін.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Чи здатні віруси тварин паразитувати в клітинах рослин?

Ні, віруси тварин не здатні паразитувати в клітинах рослин. Це пов’язано з високою специфічністю вірусів, яка визначається їхньою здатністю взаємодіяти лише з конкретними рецепторними молекулами на поверхні клітини-хазяїна. Клітини рослин мають зовсім інший набір мембранних рецепторів порівняно з клітинами тварин, а також захищені міцною целюлозною клітинною стінкою, через що проникнення та паразитування вірусів тварин у них є неможливим.

2. У яких випадках віруси здатні руйнувати клітину-хазяїна?

Віруси руйнують клітину-хазяїна в таких випадках:

• Під час виходу сформованих вірусних частинок із клітини (прості віруси безпосередньо руйнують клітинну оболонку за допомогою ферментів, а складні призводять до її загибелі шляхом масового відбруньковування від плазматичної мембрани).
• У процесі реплікації та самозбирання нових віріонів, коли руйнуються внутрішньоклітинні структури, зокрема ядро та органели.
• Внаслідок повного пригнічення життєдіяльності та обміну речовин клітини-хазяїна вірусними білками, які перенаправляють усі ресурси клітини виключно на синтез власних нуклеїнових кислот і білків.

3. Чи залежить чергування фаз життєвого циклу вірусів (позаклітинна та внутрішньоклітинна) від особливостей їхньої будови (віруси прості і складні)?

Ні, чергування позаклітинної та внутрішньоклітинної фаз не залежить від особливостей будови вірусів. Обидві фази є обов’язковими для життєвого циклу як простих, так і складних вірусів. Будь-яка вірусна частинка поза клітиною існує у формі неактивного віріону (позаклітинна фаза) та здатна репродукуватися виключно всередині живої клітини-хазяїна (внутрішньоклітинна фаза), оскільки жоден вірус не має власного обміну речовин та білок-синтезуючого апарату.