· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

Моя практична діяльність до теми 1 (Янкавець, 5 клас)

1. Розгляньте малюнок і поясніть, яку роль, позитивну чи негативну, відіграє людина в житті природи. (с. 27)

На схемі «Уплив людини на природу» показано основні складники, на які діє людина: тварини, рослини, вимираючі тварини та рослини, ґрунт, ліс, вода, повітря. Людина може відігравати в житті природи як негативну, так і позитивну роль, залежно від своїх вчинків:

  • Негативний вплив: заводи й автомобілі забруднюють повітря і воду, бездумна вирубка знищує ліси, надмірне розорювання й хімікати виснажують ґрунт, а браконьєрство зменшує кількість тварин і рослин.
  • Позитивний вплив: люди висаджують молоді ліси, очищають річки й повітря за допомогою фільтрів, створюють заповідники та заносять вимираючі тварини та рослини до Червоної книги, щоб зберегти їх від зникнення.

2. Поясніть, чи можна зображені прилади використовувати для дослідження природи. У який спосіб? (с. 27)

Так, зображені на малюнку вимірювальні прилади та інструменти можна використовувати для дослідження тіл і явищ природи:

  • Лінійка, рулетка, складаний метр, косинці, циркулі, транспортир і мікрометр: допомагають вимірювати довжину, висоту, товщину, діаметр і кути природних об’єктів (наприклад, висоту паростка, товщину стовбура дерева, розмір листка, насінини чи сліду тварини).
  • Термометри (стрілочний, рідинний та електронні): вимірюють температуру повітря, води, ґрунту або тіла живих істот.
  • Механічні терези (ваги з гирею): визначають масу плодів, насіння, каміння чи зразків ґрунту.
  • Годинник / секундомір (прилад зі стрілкою на косинці): фіксує час і тривалість природних явищ (наприклад, швидкість течії струмка, падіння листка чи руху комах).
  • Електронні прилади (мультиметр, цифровий вимірювач / калькулятор): допомагають фіксувати показники під час лабораторних дослідів та швидко виконувати математичні розрахунки результатів спостережень.

3. Вода — звична для нас речовина. Проте ми часто чуємо, що вода — безцінний ресурс, основа життя на Землі. Вивченню води присвячено багато наукових праць. Поясніть, чому стільки уваги приділяється цій рідині. (с. 27)

Воді приділяють так багато уваги, тому що без неї неможливе життя жодного організму на Землі. Вона входить до складу всіх живих клітин (тіло людини приблизно на 65–70%65\text{–}70\% складається з води), розносить поживні речовини по організму та регулює його температуру. Крім того, вода — чудовий розчинник для багатьох речовин, середовище існування для величезної кількості рослин і тварин, а також головний чинник формування погоди та клімату нашої планети. Безцінним ресурсом її називають ще й тому, що запаси чистої прісної води на Землі обмежені, а вона щодня потрібна людям для пиття, вирощування врожаю та роботи підприємств.

Практичне заняття «Планування і проведення спостереження об’єктів природи та експерименту» (с. 28)

4. Розгляньте проєкти приміщень з елементами фітодизайну (використання рослин у дизайні приміщень) та живим куточком (акваріумом). Запропонуйте й запишіть план спостереження за елементами живої природи. (с. 28)

На світлинах зображено сучасну кімнату з кімнатними рослинами у горщиках та кашпо (фітодизайн) і акваріум із рибками та водними рослинами, за яким спостерігає кошеня.

План спостереження за об’єктами живої природи (на прикладі кімнатних рослин або акваріумних рибок):

  1. Визначити мету спостереження: наприклад, з’ясувати, як освітлення впливає на ріст кімнатної рослини (або як поводяться рибки в акваріумі під час годування).
  2. Обрати об’єкт і місце спостереження: кімнатна рослина на підвіконні та в глибині кімнати (або мешканці домашнього акваріума).
  3. Визначити тривалість та час спостережень: спостерігати щодня протягом 2 тижнів2\text{ тижнів} в один і той самий час (наприклад, о 16 год 00 хв16\text{ год } 00\text{ хв}).
  4. Підготувати обладнання для фіксації результатів: блокнот для записів, олівець, лінійку для вимірювання приросту стебла та фотоапарат (смартфон) для фіксації змін.
  5. Провести спостереження та записати дані: занотовувати зміни кольору листків, появу нових пагонів (або активність, спосіб плавання та живлення рибок).
  6. Зробити висновок: узагальнити результати й пояснити, які умови (світло, тепло, догляд) найкраще підходять для життя обраного організму.

Практичне заняття «Планування і проведення експерименту “Розчинення цукру чи солі у воді”» (с. 28–29)

5. Порівняйте розчинність запропонованих речовин. Результати експериментів занесіть у таблицю й опишіть у коротких висновках. (с. 29)

Під час досліду в склянки об’ємом 200 мл200\text{ мл} з холодною (близько 20 ∘C20\text{ }^\circ\text{C}) та теплою (близько 60 ∘C60\text{ }^\circ\text{C}) водою по черзі додають по 11, 22 та 33 чайні ложки кожної речовини та ретельно перемішують.

Речовина та її кількістьХолодна водаТепла вода
1 ложка крейдиНе розчиняється, утворюється каламутна суміш, згодом крейда осідає на дноНе розчиняється, утворюється біла каламуть, яка осідає на дно
2 ложки крейдиНе розчиняється, осад на дні стає більшимНе розчиняється, осад на дні збільшується
3 ложки крейдиНе розчиняється, на дні утворюється товстий шар осадуНе розчиняється, вся крейда осідає на дно
Висновок:Крейда у воді нерозчиннаКрейда не розчиняється навіть у теплій воді
1 ложка кухонної соліПовністю розчиняється за 20–30 с, розчин прозорийПовністю розчиняється швидше (за 10–15 с), розчин прозорий
2 ложки кухонної соліПовністю розчиняється при перемішуванніПовністю розчиняється швидко
3 ложки кухонної соліРозчиняється повільно, на дні може залишитися трохи кристалівПовністю розчиняється
Висновок:Кухонна сіль добре розчиняється у холодній водіУ теплій воді сіль розчиняється швидше й трохи краще
1 ложка крохмалюНе розчиняється, утворює білу каламуть і осідає на дноНе розчиняється, набухає та утворює густу напівпрозору клейку масу (клейстер)
2 ложки крохмалюНе розчиняється, осад на дні збільшуєтьсяНе розчиняється, суміш стає ще густішою
3 ложки крохмалюНе розчиняється, утворюється щільний осад на дніНе розчиняється, утворюється густа желеподібна маса
Висновок:Крохмаль не розчиняється у холодній водіУ гарячій воді крохмаль не розчиняється, а заварюється у клейстер
1 ложка цукруПовністю розчиняється за 25–35 сПовністю розчиняється дуже швидко (за 10 с)
2 ложки цукруРозчиняється при тривалому перемішуванніПовністю розчиняється за 15–20 с
3 ложки цукруРозчиняється повільно, частина цукру може осісти на дніПовністю розчиняється, утворюючи прозорий солодкий розчин
Висновок:Цукор добре розчиняється у холодній водіУ теплій воді цукор розчиняється значно швидше й у більшій кількості
1 ложка оліїНе розчиняється, спливає на поверхню у вигляді крапель та плівкиНе розчиняється, збирається на поверхні води суцільною плівкою
2 ложки оліїНе розчиняється, шар олії зверху стає товщимНе розчиняється, утворює товстий шар на поверхні води
3 ложки оліїНе розчиняється, вся олія залишається зверху над водоюНе розчиняється, олія не змішується з водою й плаває зверху
Висновок:Олія не розчиняється у холодній воді та легша за неїОлія не розчиняється і в теплій воді

Підбийте підсумки дослідження й дайте відповіді на запитання. (с. 29)

1. Як упливає температура на розчинність речовин? На які саме?

Підвищення температури води прискорює та збільшує розчинність твердих розчинних речовин — наприклад, цукру та кухонної солі (особливо помітно це на прикладі цукру). Натомість на нерозчинні речовини (крейду, олію) нагрівання води не впливає — вони все одно не утворюють прозорого розчину, а крохмаль у гарячій воді просто набухає.

2. Як ви вважаєте, чому різні речовини в однакових умовах поводять себе по-різному? Поясніть свою думку.

Різні речовини складаються з різних частинок (молекул), які по-різному притягуються одна до одної та до частинок води. У цукру й солі частинки легко відокремлюються і змішуються з водою, тому ці речовини розчиняються. У крейди частинки тримаються одна одної дуже міцно, а частинки олії не притягуються до води й мають меншу густину, тому олія спливає на поверхню.

6. Знайдіть у додаткових джерелах інформації (енциклопедіях, інтернет-ресурсах тощо) відомості про видатних природознавців / природознавиць та напишіть есе, створіть презентацію чи виконайте мініпроєкт «Українські дослідник / дослідниця природи, які змінили світ». (с. 30)

Зразок есе для мініпроєкту «Володимир Вернадський — український учений, який змінив науку про Землю»:

Володимир Іванович Вернадський (1863–19451863\text{–}1945) — всесвітньо відомий український природознавець, мінералог і засновник Української академії наук. Він першим глибоко дослідив, як живі організми (рослини, тварини, мікроорганізми) змінюють оболонку нашої планети — біосферу. Учений довів, що всі оболонки Землі (повітряна, водна, тверда та жива) тісно пов’язані між собою. Також Вернадський створив вчення про ноосферу — час, коли людський розум і наука стають головною силою розвитку природи. Його відкриття довели, що людина має бережливо ставитися до довкілля, адже від її дій залежить майбутнє всієї планети.

7. Опишіть, до чого призведе недотримання правил безпеки під час проведення експериментів. (с. 30)

Ситуація 1: Учень та учениця вирішили провести власний експеримент із хімічними речовинами, допоки вчителька відволіклася на пояснення матеріалу іншим п’ятикласникам і п’ятикласницям. (с. 30)

Несанкціоноване змішування невідомих хімічних речовин без нагляду вчителя може спричинити небезпечну реакцію: виділення отруйних газів, спалах, вибух або розбризкування їдкої рідини. У результаті діти можуть отримати хімічні опіки шкіри й очей або отруїтися.

Ситуація 2: «Не біда! Тільки нікому не кажи», — попросив один учень іншого, коли під час лабораторної роботи з біології розбилося предметне скельце. (с. 30)

Якщо приховати розбите предметне скельце, його тонкі та гострі уламки можуть непомітно залишитися на парті чи підлозі. Інший учень або вчитель може випадково спертися на стіл і сильно порізати руки. Про будь-який розбитий скляний посуд потрібно одразу повідомити вчителя, щоб безпечно прибрати уламки щіткою та совком.

Практичне заняття «Ознайомлення із джерелами інформації природничого напряму» (с. 30)

Завдання 1. Пошук інформації в мережі «Інтернет». (с. 30)
1. Зайдіть у пошукову систему https://www.google.com.ua/
2. Знайдіть інформацію щодо наступних понять, скопіюйте її і збережіть в окремому документі: Природа, Фізика, Хімія, Наука.
3. Після кожного знайденого джерела інформації зробіть посилання на нього.

Зразок оформлення текстового документа за результатами пошуку в Google:

  • Природа — це весь навколишній матеріальний світ, усе, що нас оточує і не створене руками людини (нежива та жива природа: Сонце, повітря, вода, гори, рослини, тварини, людина). Джерело: Вікіпедія — Вільна енциклопедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/Природа).
  • Фізика — природнича наука, яка вивчає найзагальніші закони природи, будову та властивості матерії, а також фізичні явища (механічні, теплові, електричні, світлові, звукові). Джерело: Вікіпедія — Вільна енциклопедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/Фізика).
  • Хімія — природнича наука, яка вивчає речовини, їхній склад, будову, властивості та перетворення одних речовин на інші. Джерело: Вікіпедія — Вільна енциклопедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/Хімія).
  • Наука — сфера діяльності людини, спрямована на отримання, перевірку та систематизацію нових об’єктивних знань про навколишній світ і суспільство. Джерело: Вікіпедія — Вільна енциклопедія (https://uk.wikipedia.org/wiki/Наука).

Завдання 2. Пошук інформації в електронній версії Червоної книги України https://redbook-ua.org/ (с. 30)
1. Зайдіть за посиланням або введіть у пошуковій системі Google «Червона книга України».
2. Знайдіть в електронній версії Червоної книги України рослини своєї місцевості, які занесені в цю книгу.

На сайті електронної Червоної книги України (https://redbook-ua.org/) у розділі «Рослини Червоної книги» — «Судинні рослини» можна знайти рідкісні рослини свого краю. Наприклад, для більшості областей України (зокрема Київщини та Полісся) до Червоної книги занесені такі рослини:

  • Підсніжник білосніжний (ранньовесняна квітка, яку масово зривають на букети);
  • Сон розкритий (сон-трава) (росте у соснових лісах, має фіолетові пухнасті квіти);
  • Лілія лісова (рідкісна лісова квітка з рожево-бузковими пелюстками);
  • Зозулині черевички справжні (рідкісна дика орхідея, що росте в листяних і мішаних лісах).

(Примітка: якщо ти живеш у степовій зоні, можеш записати ковилу волосисту або тюльпан дібровний, а якщо в Карпатах — білотку альпійську (едельвейс) чи тис ягідний).

3. Поміркуйте, навіщо потрібні такі документи, як Червона книга України.

Червона книга України — це офіційний державний документ, у якому зібрано відомості про сучасний стан рідкісних видів рослин, тварин і грибів, яким загрожує зникнення. Вона потрібна для того, щоб:

  • узяти ці види під особливу державну охорону на всій території України та заборонити їхнє знищення, зривання чи вилов;
  • розробляти наукові й практичні заходи для збереження місць їхнього життя та відновлення їхньої чисельності в природі;
  • поінформувати людей про те, які саме рослини й тварини потребують нашого захисту.
Назад