· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 53. Рослини навколо нас, їхнє пристосування до умов середовища (Мідак, 5 клас)

1. Завдяки якій здатності рослини відіграють важливу роль у житті нашої планети?

Рослини відіграють найважливішу роль на Землі завдяки здатності до фотосинтезу. Під час цього процесу вони на світлі утворюють поживні органічні речовини з вуглекислого газу та води й виділяють у повітря кисень, яким дихають майже всі живі організми.

2. Чи могли б існувати тварини, гриби, бактерії і людина, якби не було рослин?

Ні, без рослин тварини, гриби, більшість бактерій і людина не змогли б існувати. Рослини забезпечують усе живе на планеті киснем для дихання та є головним джерелом їжі й енергії (наприклад, травоїдні тварини їдять рослини, а хижаки полюють на травоїдних).

Які рослини людина окультурила? З якою метою людина вирощує рослини?

Людина окультурила тисячі видів рослин: зернові (пшеницю, кукурудзу, жито), овочі (картоплю, капусту, огірки), плодові дерева (яблуні, вишні, сливи), технічні культури (льон, соняшник, ріпак) та декоративні квіти (троянди, тюльпани).

Людина вирощує культурні рослини з такими цілями:

  • для отримання продуктів харчування для себе та корму для свійських тварин;
  • як сировину для промисловості (виготовлення тканин, олії, паперу, екологічного пального);
  • для лікування хвороб (лікарські рослини — ромашка, липа, м’ята);
  • у будівництві та для виготовлення меблів (сосна, дуб, вільха);
  • для озеленення міст, парків і квартир, щоб прикрасити простір та очистити повітря.

Які чинники навколишнього середовища найсуттєвіше впливають на життєдіяльність рослин?

Найсуттєвіше на життя рослин впливають світло, температура повітря та ґрунту, а також наявність води (вологість). Саме до цих умов рослини виробили найрізноманітніші пристосування, щоб виживати в різних куточках Землі.

Пригадайте, які зміни відбуваються з рослинами вашої місцевості з приходом зими. А навесні?

З приходом осені та зими листяні дерева й кущі змінюють забарвлення листків і скидають їх (листопад), щоб не втрачати вологу та не ламатися під вагою снігу. Надземні частини багатьох трав’янистих рослин відмирають, а зимівлеві органи (кореневища, цибулини, бульби) зберігаються у ґрунті. Хвойні дерева не скидають хвою — їхні хвоїнки вкриті захисним восковим нальотом, а самі рослини переходять у стан спокою.

Навесні, коли сонце пригріває і тане сніг, у рослин починається сокорух. На деревах і кущах набрякають і розпускаються бруньки, з’являється молоде листя та квіти, а з ґрунту проростають першоцвіти (проліски, підсніжники) та молоді трави.

Робота у групі

Група 1. Складіть опорний конспект «Екологічні групи рослин за вимогами до температури. Пристосування рослин до дій низьких та високих температур».

  • Теплолюбні рослини (огірок, диня, кукурудза, пальми): ростуть у теплих краях або влітку, гинуть навіть при невеликих заморозках.
  • Холодостійкі рослини (ячмінь, горох, морква, ялина, береза): витримують низькі температури та весняні заморозки.
  • Пристосування до низьких температур: скидання листя восени (листопад), товста кора на стовбурах, лусочки на бруньках, накопичення цукрів у клітинах (щоб сік не замерзав), сланкі стебла у тундрових рослин (карликова береза).
  • Пристосування до високих температур: світле забарвлення листків для відбивання сонячних променів, опушення (дрібні волоски на листках, як у полину), випаровування води через продихи для охолодження, згортання листків у спеку.

Група 2. Складіть опорний конспект «Пристосування рослин до сезонних змін у природі».

  • Весна: активний сокорух, цвітіння ранньовесняних рослин (пролісок, ряст) до появи листя на деревах, розпускання бруньок.
  • Літо: інтенсивний фотосинтез, ріст пагонів, цвітіння більшості рослин, утворення плодів і насіння.
  • Осінь: підготовка до спокою, зміна кольору листків, листопад у листяних дерев (захист від випаровування води взимку), дозрівання і поширення плодів.
  • Зима: стан глибокого спокою, перезимування у вигляді насіння, цибулин, бульб або під захистом снігового покриву (озима пшениця, суниця).

Висловте свою думку, чи мають рослини пристосування до добового ритму (день і ніч).

Так, рослини мають чіткі пристосування до зміни дня і ночі. Вдень, коли є сонячне світло, у листках активно відбувається фотосинтез, відкриваються продихи, а більшість квіток розкривають пелюстки для комах-запилювачів (кульбаба, тюльпан).

Вночі фотосинтез припиняється, у багатьох рослин закриваються квітки й опускаються листки, щоб зберегти тепло і вологу (наприклад, у квасолі чи конюшини). Водночас рослини, які запилюються нічними метеликами (наприклад, матіола або нічна фіалка), розкривають квітки і починають сильно пахнути саме ввечері та вночі.

Група 3. Дослідіть колекцію або малюнки плодів череди, кульбаби, сосни, берези, квасолі, черешні, огірка-пирскача тощо. Визначте взаємозв’язок між особливостями їхньої будови і способом поширення. На підставі спостережень заповніть таблицю.

Назва рослиниСпосіб поширенняПристосування
ЧередаТваринами та людиноюПлоди мають зубчики з гачечками, якими чіпляються за хутро тварин чи одяг
КульбабаВітромДрібні й легкі плоди мають пухнастий чубок-«парашутик»
СоснаВітромНасінина має тонке прозоре крильце, яке кружляє в повітрі
БерезаВітромДуже дрібні плоди-горішки мають два широких плівчастих крильця
КвасоляСамопоширення (розкидання)При висиханні стулки бобу скручуються і з силою викидають насінини
ЧерешняПтахами і тваринамиСоковитий, яскравий та солодкий плід приваблює птахів, які з’їдають м’якоть, а тверду кісточку переносять в інше місце
Огірок-пирскачСамопоширення (вистрілювання)Усередині стиглого плода створюється високий тиск, і при дотику він «вистрілює» слизом із насінням на кілька метрів

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Як ви думаєте, а яке значення для рослини мають голки троянди або аґрусу?

Голки (шипи і колючки) захищають троянду та аґрус від поїдання травоїдними тваринами. Завдяки таким колючим виростам тварини не об’їдають молоді пагони та листя рослини.

2. Наведіть приклади пристосувань рослин до різних умов життя в довкіллі.

  • До нестачі вологи: кактус має соковите стебло, де запасає воду, і колючки замість листків для зменшення випаровування, а верблюжа колючка має корінь завдовжки до 20 м20\text{ м}, щоб діставати ґрунтові води.
  • До життя у воді: латаття має широкі плаваючі листки з продихами на верхньому боці та гнучке стебло, а елодея повністю занурена у воду і поглинає речовини всією поверхнею тіла.
  • До різного освітлення: у тіньовитривалих рослин (липа, дуб) листки темно-зелені, бо містять багато хлорофілу, а у світлолюбних (сосна, пшениця) — міцніші й розташовані так, щоб ловити багато сонця.

3. Поміркуйте, чому рослини одного виду, які зростають у різних умовах, мають відмінності в будові і розмірах.

Кожна рослина пристосовується до тих умов, у яких вона виросла, щоб вижити і дати насіння. Наприклад, сосна на відкритій галявині має розлогу крону і невисокий стовбур, бо світла вистачає з усіх боків. А сосна у густому лісі тягнеться високо вгору до сонця, тому її стовбур високий і рівний, а гілки є лише на самій верхівці.

4. Назвіть екологічні групи рослин за вимогами до освітлення, температури, вологи.

  • За вимогами до освітлення: світлолюбні (береза, сосна, пшениця) та тіньовитривалі (дуб, липа, бузок).
  • За вимогами до температури: теплолюбні (огірок, кукурудза) та холодостійкі (ячмінь, ялина).
  • За вимогами до вологи: водяні (латаття, елодея, очерет), вологолюбні (росичка, мох сфагнум) та посухостійкі (ковила, кактус, верблюжа колючка).

5. Що людина отримує від рослин?

Від рослин людина отримує кисень для дихання, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти, олію, цукор) та корм для свійських тварин. Також рослини дають деревину для будівництва й меблів, сировину для одягу (льон, бавовна), ліки, біопаливо і створюють затишок та красу в парках і оселях.

Назад