· Ілля Добрий · ГДЗ · 3 хв. читати
§ 50. Особливості будови і життєдіяльності лишайників (Мідак, 5 клас)
Пригадайте інформацію (с. 166). Що таке симбіоз? Які організми здатні вступати в симбіотичні відносини?
Симбіоз — це тісне взаємовигідне співіснування двох різних організмів, яке приносить користь кожному з них.
У симбіотичні відносини вступають, наприклад, шапинкові гриби та дерева (грибниця обплітає коріння берези чи дуба, постачаючи їм воду й мінеральні речовини, а натомість отримує готові органічні речовини). Також прикладом є бульбочкові бактерії на коренях гороху чи квасолі, а ще квітучі рослини та бджоли, які їх запилюють.
Поміркуйте над питанням (с. 166). Відомий учений К. А. Тімірязєв наприкінці XIX століття назвав лишайники «рослинами-сфінксами», що в перекладі з грецької мови означає «чудовисько». Як ви думаєте, чому?
У давньогрецькій міфології сфінкс — це химерна істота, поєднана з частин різних тварин (наприклад, лева та людини). Лишайник так само поєднує в собі два зовсім різні організми — гриб і водорість, які живуть як одне ціле. Довгий час науковці не могли зрозуміти, до якої групи віднести ці дивні організми, адже вони не схожі ані на звичайні рослини, ані на гриби.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Де найчастіше трапляються лишайники?
Лишайники трапляються майже скрізь на суходолі: у лісах, пустелях, на болотах і навіть у горах. Вони здатні оселятися на корі дерев, гірських породах і камінні, на ґрунті, хвої голонасінних рослин, а також на стінах будинків, склі, залізі й старих ганчірках. Єдине місце, де їх не знайти, — це території із сильно забрудненим повітрям.
2. Які організми входять до складу лишайника?
До складу лишайника входять два організми, що живуть у симбіозі:
- гриб (його переплетені нитки утворюють верхній і нижній захисні шари тіла);
- водорість (зазвичай одноклітинна зелена водорість, рідше — багатоклітинна нитчаста, яка розташована всередині між нитками грибниці).
3. Що є органом прикріплення лишайників до поверхні субстрату (каміння, ґрунту, дерева)?
Органом прикріплення лишайників до поверхні каміння, ґрунту чи кори дерева є спеціальні пучки ниток гриба. Справжніх коренів, як у квіткових рослин, лишайники не мають.
4. Як відбувається живлення лишайників?
Живлення лишайників відбувається завдяки спільній роботі обох організмів:
- гриб своїми нитками всмоктує з довкілля воду та розчинені в ній мінеральні солі й передає їх водорості;
- водорість на світлі здійснює фотосинтез, утворює органічні речовини (вуглеводи) і забезпечує ними себе та гриб.
Якщо поживних речовин не вистачає, гриб може навіть знищувати окремі клітини водоростей, щоб вижити.
5. Про яку ознаку чистоти довкілля свідчать лишайники?
Лишайники свідчать про чистоту повітря. Вони дуже чутливі до шкідливих газів, диму та пилу, тому в забруднених промислових районах чи вздовж жвавих автошляхів ці організми гинуть. Якщо на деревах або камінні росте багато різних лишайників, повітря в цій місцевості чисте.
Робота у групі (с. 168). Підготуйте презентацію про те, чим відрізняються лишайники від інших організмів.
Для підготовки презентації можна розподілити матеріал на 5 коротких слайдів:
«Рослини-сфінкси» серед живих істот
- Наприкінці 19 століття вчений Климент Тімірязєв назвав лишайники «рослинами-сфінксами» через їхню незвичайну подвійну природу.
- У природі відомо близько 20 тисяч видів цих дивовижних організмів, які трапляються від спекотних пустель до арктичних скель.
- Вони не схожі ані на звичайні зелені рослини, ані на шапинкові гриби, хоча поєднують риси обох груп.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Ви точно бачили різнокольорові плями на корі старих дерев чи на камінні, але чи замислювалися, що це за істоти? Учений Климент Тімірязєв наприкінці 19 століття навіть назвав їх «рослинами-сфінксами», бо в них поєдналися ознаки зовсім різних організмів. Сьогодні на планеті відомо близько 20 тисяч видів лишайників, і вони справді не схожі на жодних інших сусідів по природі.
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- «Рослини-сфінкси» серед живих істот
- Наприкінці 19 століття вчений Климент Тімірязєв назвав лишайники «рослинами-сфінксами» через їхню незвичайну подвійну природу.
- У природі відомо близько 20 тисяч видів цих дивовижних організмів, які трапляються від спекотних пустель до арктичних скель.
- Вони не схожі ані на звичайні зелені рослини, ані на шапинкові гриби, хоча поєднують риси обох груп.
Ви точно бачили різнокольорові плями на корі старих дерев чи на камінні, але чи замислювалися, що це за істоти? Учений Климент Тімірязєв наприкінці 19 століття навіть назвав їх «рослинами-сфінксами», бо в них поєдналися ознаки зовсім різних організмів. Сьогодні на планеті відомо близько 20 тисяч видів лишайників, і вони справді не схожі на жодних інших сусідів по природі.
- Два різні організми в одному тілі
- Головна відмінність лишайника — його утворюють два різні організми у взаємовигідному симбіозі: гриб і зелена водорість або ціанобактерія.
- Водорість завдяки фотосинтезу виробляє поживні органічні речовини, а гриб постачає їй воду, мінеральні солі та захищає від спеки.
- Водорості можуть жити самостійно, а от гриб без них гине, хоча в голодні часи інколи знищує клітини водоростей.
- Такий союз дозволяє листуватим і накипним видам, як-от ксанторія настінна чи пармелія, легко оселятися просто на камінні.
Уявіть собі квартиру, де живуть двоє друзів і чесно ділять обов’язки — саме так влаштований лишайник. Гриб у цьому союзі добуває воду з мінеральними солями й ховає партнерку під своїми нитками, а водорість на світлі готує солодку їжу для обох. Цікаво, що водорість може вижити й окремо, а гриб без неї не протримається. Ось так яскрава ксанторія настінна чи сірувата пармелія вкривають кору дерев і каміння.
- Тіло без коренів, стебла та листків
- На відміну від квіткових рослин, лишайники не мають ані справжніх коренів, ані стебла чи зелених листків.
- Їхнє тіло формують переплетені нитки грибниці, які створюють верхній і нижній захисні шари, а всередині містяться клітини водоростей.
- До каміння, ґрунту чи кори дерев ці організми міцно прикріплюються спеціальними пучками ниток гриба — ризоїдами.
- Зовні лишайники нагадують тонку кірку, округлі пластинки або маленькі кущики, як оленячий мох ягель і бородата уснея.
Коли ми дивимося на дерево чи квітку, то одразу бачимо корінь, стебло й листки, але в лишайників усього цього немає. Замість коренів вони тримаються за поверхню пучками ниток гриба, які називають ризоїдами. За формою лишайники бувають схожі на накип, пластинки або справжні мініатюрні кущики. Наприклад, у лісах на гілках звисають довгі пасма уснеї-бородача, а на півночі килимом росте кущистий ягель.
- Неймовірне довголіття та висихання без шкоди
- Лишайники ростуть надзвичайно повільно — лише від 0,1 до 10 міліметрів за рік, але живуть до 4500 років.
- У спеку чи лютий мороз вони швидко висихають і засинають, проте після першого ж дощу миттєво оживають.
- Особливі лишайникові кислоти та пігменти надають їм яскравого забарвлення й надійно захищають тіло від небезпечних бактерій.
Більшість рослин і тварин без води швидко гинуть, а лишайники вміють перечікувати посуху в сухому стані. Варто пройти теплому дощу, як вони жадібно вбирають вологу й знову оживають. Через таку тактику вони ростуть дуже повільно — іноді менше міліметра за рік, зате окремі особини доживають аж до 4500 років! А ще в їхньому тілі є спеціальні лишайникові кислоти, які відлякують бактерій і малюють тіло в жовті, зелені чи бурі кольори.
- Живі підказки про чистоту повітря
- Лишайники оселяються навіть на склі, старому залізі, ганчірках і голих скелях, де не виживають інші організми.
- Проте, на відміну від невибагливих бур’янів, більшість лишайників гине від шкідливих газів, диму та пилу великих міст.
- Багато різних лишайників на стовбурах дерев біля вашого дому означає, що довкілля та повітря тут справді чисті.
Здається дивним, що лишайники спокійно ростуть на склі, залізі чи голих каменях у горах, але бояться міського диму. Усе тому, що вони вбирають вологу всією поверхнею тіла разом із шкідливими речовинами з повітря. Звичайній кульбабі чи подорожнику легше вижити біля заводу, а от більшість лишайників там зникають. Тож якщо на деревах у сквері багато різних лишайників — ми дихаємо чистим повітрям.
- Чим лишайники особливі серед природи
- Жоден інший організм не поєднує настільки тісно в одному тілі представників двох різних царств — грибів і водоростей.
- Вони обходяться без коренів і листків, легко переживають повне висихання та живуть тисячоліттями на голих поверхнях.
- Ці мовчазні довгожителі водночас дуже вразливі до диму й показують людям, де природа зберегла свою чистоту.
Тепер ми знаємо, чому лишайники неможливо сплутати з мохами, грибами чи травами. Вони поєднують гриб і водорість, не мають коренів, уміють оживати після висихання й живуть тисячі років. Водночас ці витривалі диваки чутливо реагують на забруднене повітря й оберігають наші знання про стан довкілля. Повертаючись зі школи додому, придивіться до кори знайомих кленів чи лип — ви напевно знайдете там цих дивовижних сусідів.
Домашнє завдання (с. 168). Проведіть обстеження місцевості навколо свого будинку. На корі яких дерев ростуть лишайники? Дізнайтеся про їхню видову назву.
Приклад оформлення результатів спостереження:
- Місце обстеження: шкільне подвір’я та сусідній сквер.
- На яких деревах виявлено: найбільше лишайників росте на корі старих лип, кленів, беріз і тополь. На молодих деревах із гладенькою корою їх майже немає.
- Видові назви знайдених лишайників:
- Ксанторія настінна (золотянка) — яскраво-жовті або помаранчеві пластинки на корі липи та бетонному паркані;
- Пармелія борозенчаста — сірувато-зелені розетки з лопатями на стовбурі старого клена;
- Евернія сливова (дубовий мох) — кущисті світло-сірі пучки на гілках старого дуба.
- Висновок: наявність кількох видів лишайників на деревах свідчить про те, що повітря біля нашого будинку достатньо чисте.