· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 24. Руйнування гірських порід (Мідак, 5 клас)

Пригадайте інформацію; поміркуйте над питанням (с. 81)

1. Як ви розумієте поняття «рельєф»?
Рельєф — це всі нерівності земної поверхні, які відрізняються за висотою, формою та розмірами. До великих форм рельєфу належать гори та рівнини, а до менших — горби, яри, балки й річкові долини.

2. Пригадайте, як різняться гірські породи за міцністю. Які з них найлегше розмиваються водою?
Гірські породи бувають тверді та щільні (наприклад, граніт, мармур, базальт), а бувають крихкі й пухкі (пісок, глина, крейда, торф). Найлегше водою розмиваються пухкі породи (пісок, глина, суглинок) та ті, що здатні в ній розчинятися, як-от кам’яна сіль або гіпс.

3. Чи пам’ятаєте ви, що рослинам необхідні не тільки вода, але й поживні речовини?
Так, для росту й розвитку рослинам потрібні мінеральні солі та поживні речовини (сполуки азоту, фосфору, калію тощо). Вони отримують їх із ґрунту, який утворюється саме завдяки руйнуванню гірських порід і перегниванню решток організмів.

Завдання на с. 81. Розгляньте схему із зображенням основних причин руйнування гірських порід. Спробуйте назвати власні приклади руйнування об’єктів під впливом морозу, сонця, води та живих організмів.
На схемі на с. 82 показано чотири головні чинники вивітрювання: мороз, пекуче сонце, опади та живі організми. Власні приклади руйнування різних об’єктів у природі й навколо нас:

  • Під впливом морозу: взимку в тріщини асфальту або бетонного бордюру затікає вода, замерзає, розширюється й навесні на дорозі з’являються вибоїни.
  • Під впливом сонця: у спекотне літо каміння на березі моря чи дах будинку вдень сильно нагрівається і розширюється, а вночі охолоджується і стискається, через що з часом на поверхні утворюються дрібні тріщини.
  • Під впливом води: сильні зливи вимивають ґрунт на схилах полів і утворюють глибокі яри, а морські хвилі поступово обточують гострі уламки скель, перетворюючи їх на гладеньку гальку.
  • Під впливом живих організмів: коріння дерев, що проростає біля старих будівель або серед скель, поступово розсуває кам’яні брили чи підіймає тротуарну плитку, а лишайники виділяють речовини, які повільно роз’їдають поверхню валунів.

Завдання на с. 83. Зі слів складіть українські прислів’я. Як вони пояснюють процес вивітрювання?

1) Греблю, вода, сильна, рве.
Сильна вода греблю рве. Це прислів’я показує, що стрімкий потік води має величезну руйнівну силу та здатний змивати навіть міцні перешкоди й гірські породи на своєму шляху.

2) Камінь, крапля, великий, мала, продовбає.
Мала крапля великий камінь продовбає. Воно пояснює, що вивітрювання відбувається дуже повільно, але якщо вода діє постійно протягом багатьох років, вона руйнує навіть найтвердіший камінь.

3) Береги, річка, хоч, невеличка, а, ламає.
Річка хоч невеличка, а береги ламає. Прислів’я ілюструє роботу текучої води, яка постійно підмиває береги, руйнує їх і переносить подрібнені уламки порід униз за течією.

4) Відсувається, кого, той, не, не, пече.
Кого не пече, той не відсувається. У природі неживі гірські породи не можуть «відсунутися» чи сховатися від пекучого сонця, морозу чи вітру, тому змушені постійно приймати на себе удари погоди й поступово руйнуватися.

Запитання та завдання для самоперевірки (с. 83)

1. Що таке вивітрювання?
Вивітрювання — це складний природний процес руйнування та зміни гірських порід на земній поверхні під дією коливань температури, води, вітру й живих організмів.

2. Назвіть причини руйнування гірських порід.
Основними причинами руйнування гірських порід є:

  • різкі перепади температури повітря (нагрівання від пекучого сонця вдень і охолодження вночі);
  • замерзання води в тріщинах під час морозів;
  • руйнівна робота опадів, текучих вод річок і вітру;
  • життєдіяльність живих організмів (бактерій, лишайників, мохів, коріння рослин і тварин).

3. Пригадайте, чи бачили ви колись гірські породи, які контактують з атмосферою. Які їхні особливості? Чи були ознаки процесів руйнування гірської породи (наприклад дрібні уламки)?
Так, виходи гірських порід можна побачити на скелястих берегах річок, у кар’єрах або в горах (наприклад, гранітні скелі на берегах Південного Бугу чи Дніпра). Поверхня таких скель нерівна, посічена глибокими тріщинами, а місцями вкрита плямами лишайників і мохів. Біля підніжжя скель завжди лежать розсипи гострокутних уламків, щебеню та піску, які відкололися від основної породи через спеку, мороз і дощі.

Робота у групі (с. 83). Використовуючи назви вже відомих вам гірських порід, з допомогою вчителя / вчительки складіть на дошці їх послідовність у порядку підвищення їх стійкості до вивітрювання.
Щоб скласти послідовність від найменш стійкої (пухкої чи розчинної) породи до найміцнішої, можна використати такий ряд:

Кам’яна сіль →\rightarrow пісок →\rightarrow глина →\rightarrow крейда →\rightarrow вапняк →\rightarrow пісковик →\rightarrow мармур →\rightarrow граніт.

Найшвидше руйнується кам’яна сіль (вона легко розчиняється у воді) та пухкі породи (пісок і глина). Крейда й вапняк трохи міцніші, але все одно легко розмиваються дощами, а найстійкішими до вивітрювання є щільні породи — мармур і особливо граніт.

Робота в парі (с. 83). Організуйте гру «Стійка / нестійка». Називайте для вашого суперника відомі вам гірські породи з різними властивостями. За кожну швидку правильну відповідь зараховуйте один бал. Потім поміняйтеся ролями.
Для гри можна заздалегідь підготувати список порід і перевіряти відповіді одне одного за таблицею:

Гірська породаПравильна відповідь у гріКоротке пояснення
ГранітСтійкаДуже тверда й щільна порода, повільно піддається руйнуванню.
ПісокНестійкаПухка порода, легко розноситься вітром і вимивається водою.
БазальтСтійкаМіцна магматична порода, довго витримує дію води й вітру.
КрейдаНестійкаМ’яка осадова порода, швидко стирається й розмивається опадами.
МармурСтійкаЩільна й тверда порода, яку навіть використовують для пам’ятників.
ГлинаНестійкаМ’яка порода, розмокає від дощів і легко вимивається потоками води.
КварцитСтійкаНадзвичайно тверда порода, майже не розчиняється у воді.
Кам’яна сільНестійкаЛегко розчиняється у воді навіть від звичайного дощу.
Назад