· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати

§ 14. Розташування, рух та взаємодія частинок у твердих тілах, рідинах і газах (Мідак, 5 клас)

Пригадайте (с. 48). Із чого складаються речовини? У яких станах може перебувати речовина?

Усі речовини складаються з найдрібніших частинок — атомів і молекул, між якими завжди є проміжки. Речовина може перебувати у трьох основних станах: твердому (наприклад, лід, залізо), рідкому (вода, олія) та газоподібному (водяна пара, кисень).

Робота з малюнком 3 (с. 48). Порівняйте відстані між частинками речовини у твердому (а), рідкому (б) та газоподібному (в) станах.

На малюнку 3 видно, що відстані між частинками в різних станах суттєво відрізняються:

  • У твердому стані (а) кульки-частинки розташовані дуже щільно, впритул одна до одної, утворюючи рівні ряди з мінімальними проміжками.
  • У рідкому стані (б) відстані між частинками більші, ніж у твердому тілі, а самі кульки розміщені безладно, тому між ними є вільний простір для переміщення.
  • У газоподібному стані (в) відстані між частинками найбільші — вони розташовані далеко одна від одної та хаотично розкидані по всьому об’єму.

Робота у групі (с. 49). Моделювання руху частинок у твердих тілах, рідинах і газах. Руханка. Моделюючи рух частинок твердого тіла, учні / учениці формують колону 3×3 та здійснюють коливання, не сходячи з місця. Моделюючи рух рідин, учні / учениці беруться за руки та рухаються між рядами у класі. Моделювання руху частинок газоподібної речовини полягає в русі кожної особи в довільному напрямку у класі.

Під час виконання руханки кожна група наочно відтворює поведінку молекул у різних агрегатних станах:

  • Тверде тіло: учні стоять рівними рядами 3×33 \times 3 близько одне до одного і лише злегка похитуються на місці. Це показує, що молекули твердого тіла міцно утримуються біля своїх сусідів і можуть тільки коливатися, зберігаючи форму тіла.
  • Рідина: учні тримаються за руки та плавно пересуваються між рядами парт. Це демонструє, що зв’язок між молекулами рідини слабший, тому вони здатні перетікати і змінювати своє положення одна відносно одної.
  • Газ: учні розходяться по всьому класу й вільно рухаються в різних напрямках, не тримаючись за руки. Це відповідає руху молекул газу, які майже не взаємодіють між собою і заповнюють увесь доступний простір.

Робота в парі (с. 49). Моделювання розташування частинок речовини у твердих тілах, рідинах і газах. Запропонуйте обладнання, яке знадобиться для виготовлення моделі розташування частинок речовини у твердих тілах, рідинах і газах. Змоделюйте розташування молекул води у твердому, рідкому і газоподібному станах.

Для створення моделі знадобляться: аркуш цупкого картону (розділений на три однакові прямокутники), пластилін одного кольору (або ґудзики, намистини, горошини), клей ПВА (якщо використовуються ґудзики чи горох) і фломастер для підписів.

Хід моделювання молекул води:

  1. Зліпіть із пластиліну близько 35–4035\text{–}40 однакових маленьких кульок, які позначатимуть молекули води.
  2. У першому прямокутнику («Лід — твердий стан») викладіть кульки щільними рівними рядами впритул одна до одної.
  3. У другому прямокутнику («Вода — рідкий стан») розмістіть кульки на невеликій відстані одна від одної у довільному порядку без чітких рядів.
  4. У третьому прямокутнику («Водяна пара — газоподібний стан») прикріпіть лише кілька кульок далеко одну від одної по всій площі прямокутника.

Запитання та завдання для самоперевірки (с. 49)

1. Які відмінності в розташуванні частинок твердих тіл, рідин і газів?

У твердих тілах частинки розташовані дуже близько одна до одної у певному порядку. У рідинах відстань між частинками дещо більша, і розташовані вони хаотично. У газах частинки перебувають на дуже великій відстані одна від одної.

2. Чому в багатьох рідинах добре проявляється властивість текучості?

У рідинах відстань між молекулами більша, ніж у твердих тілах, тому сила взаємодії (притягання) між ними слабша. Завдяки цьому молекули не закріплені на одному місці, а можуть вільно зміщуватися одна відносно одної, через що рідина легко перетікає і набуває форми посудини.

3. Які особливості руху та взаємодії частинок газоподібної речовини?

Частинки газу розташовані далеко одна від одної, тому сила взаємодії між ними дуже мала. Через це молекули газу безперервно і вільно рухаються в усіх напрямках, постійно стикаючись одна з одною та зі стінками посудини, в якій містяться.

Пошукове завдання (с. 49). Використовуючи пошукові системи, відшукайте інформацію щодо використання властивостей твердих тіл, рідин і газів людиною для своїх практичних потреб.

Людина використовує особливості будови речовин у різних станах у побуті та техніці:

  • Тверді тіла: завдяки міцній взаємодії частинок вони зберігають форму і витримують великі навантаження, тому з металів, дерева, каменю та бетону будують будинки, мости, виготовляють інструменти та меблі.
  • Рідини: завдяки текучості та здатності передавати тиск воду, оливи та спеціальні рідини використовують у водогонах, системах опалення, гідравлічних гальмах автомобілів і підйомниках.
  • Гази: завдяки тому, що між частинками газу великі проміжки, його легко стискати. Стиснене повітря застосовують для накачування автомобільних і велосипедних шин, у пневматичних інструментах (відбійних молотках), а природний газ — як зручне паливо для опалення та приготування їжі.

Виконайте вдома (с. 50)

1. Дослідження плавлення речовин. Перед початком роботи заморозьте в морозильній камері невелику кількість води. Для цього можна використати поліетиленові формочки для приготування льоду для напоїв. Для дослідження плавлення речовин невеликі порції льоду, кухонної солі та цукру по черзі помістіть на ложку з дерев’яною ручкою й обережно нагрівайте. Зробіть висновок щодо здатності речовин переходити з твердого стану у рідкий. Увага! Даний експеримент варто проводити під наглядом дорослих.

Хід спостереження:

  • Лід: починає танути майже миттєво навіть від кімнатного тепла, а під час нагрівання швидко перетворюється на рідку воду (температура плавлення льоду становить 0 ∘C0\text{ }^\circ\text{C}).
  • Цукор: під час нагрівання на ложці через хвилину-дві плавиться і перетворюється на густу коричневу рідину — карамель (температура плавлення цукру близько 185 ∘C185\text{ }^\circ\text{C}).
  • Кухонна сіль: під час нагрівання на звичайному кухонному вогні не розплавиться, а лише нагріється і може злегка потріскувати (сіль плавиться за дуже високої температури — близько 801 ∘C801\text{ }^\circ\text{C}, якої неможливо досягти на звичайній плиті).

Висновок: тверді речовини здатні переходити в рідкий стан (плавитися) під час нагрівання, проте для кожної речовини потрібна своя температура плавлення — одні речовини плавляться дуже легко (лід), інші потребують сильнішого нагрівання (цукор), а деякі — надзвичайно високих температур (кухонна сіль).

2. Гаряча вода має здатність замерзати швидше, ніж холодна. Спробуйте це перевірити самостійно.

Хід досліду:

  1. Візьміть дві однакові невеликі пластикові склянки або формочки.
  2. В одну налийте холодну воду (близько +15 ∘C+15\text{ }^\circ\text{C}), а в іншу — таку саму кількість гарячої води (близько +60–70 ∘C+60\text{–}70\text{ }^\circ\text{C}).
  3. Поставте обидві ємності одночасно в морозильну камеру поруч і перевіряйте кожні 15–2015\text{–}20 хвилин, де швидше утвориться суцільна кірка льоду.

Пояснення та висновок: за певних умов гаряча вода справді замерзає швидше за холодну (у науці це явище називають ефектом Мпемби). Це відбувається тому, що гаряча вода швидше випаровується (її маса зменшується), у ній менше розчинених газів, а також швидше відбувається перемішування теплих і холодних шарів, що прискорює віддачу тепла.

Назад