· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 7. Чому речовини бувають твердими, рідкими, газуватими (Коршевнюк, 5 клас)

Пригадай, що відбувається з водою під час кип’ятіння, а на що вона перетворюється під час замерзання.

Під час кип’ятіння вода закипає, починає інтенсивно випаровуватися і перетворюється на водяну пару (газуватий стан). Під час замерзання за температури 0∘C0^\circ\text{C} і нижче вода твердне та перетворюється на лід (твердий стан).

Ознайомся з переліком тіл: річка, залізний кубик, гора, пісок, крижина, море, повітря, залізна сітка, дим. Запропонуй і використай якомога більше ознак для об’єднання тіл у різні групи.

Наведені тіла можна об’єднати у групи за кількома ознаками:

  1. За походженням: природні тіла (річка, гора, пісок, крижина, море, повітря) та рукотворні тіла (залізний кубик, залізна сітка, дим від багаття чи заводу).
  2. За агрегатним станом речовини: тверді тіла (залізний кубик, гора, пісок, крижина, залізна сітка), рідкі тіла (річка, море) та газуваті тіла (повітря, дим).
  3. За живою чи неживою природою: усі названі тіла належать до об’єктів неживої природи або створені людиною.
  4. За речовиною, з якої складаються: тіла з води (річка, море, крижина) і тіла із заліза (залізний кубик, залізна сітка).

Нумо досліджувати тверді, рідкі й газуваті речовини

Крок 1. Розглянь малюнок 21 на с. 49 і з’ясуй, однакову чи різну форму набула вода в зображених посудинах. Однаковий чи різний об’єм води в кожній посудині?

На малюнку 21 зображено три мірні посудини різної форми: колбу, мірний стакан і високий вузький мірний циліндр. У кожній із них вода набула різної форми, бо повторила форму посудини, у яку її налили. Водночас рівень води в усіх трьох посудинах зупинився на поділці 250 мл250\text{ мл}, отже, об’єм води однаковий (250 мл250\text{ мл}).

Крок 2. Розглянь малюнок 22 і з’ясуй, однакова чи різна форма грудочок цукру в усіх посудинах. Візуально визнач, однаковий чи різний об’єм грудочок цукру в кожній посудині. Чи змінилася форма грудочок залежно від форми посудини, у яку їх помістили?

На малюнку 22 у блюдці, у високій склянці та в ложці лежать по три кубики цукру. В усіх посудинах грудочки цукру мають однакову кубічну форму й однаковий об’єм. Форма грудочок не змінилася незалежно від того, у яку посудину їх поклали.

Крок 3. Спробуй стиснути грудочку цукру двома пальцями. Чи вдалося стиснути грудочку цукру?

Стиснути грудочку цукру двома пальцями не вдалося, оскільки вона тверда і не змінює своєї форми та об’єму під час натискання. Якщо натиснути занадто сильно, грудочка просто розкришиться на дрібні кристалики.

Крок 4. Візьми дві пластмасові пляшки. Першу наповни водою. Обидві пляшки закрий герметично. Тепер перша пляшка наповнена рідиною, а друга — газами, з яких складається повітря. Стисни двома пальцями спочатку першу, а потім другу пляшку. Яку із пляшок удалося стиснути? Як змінилася форма стиснутої пляшки після припинення стискання?

Пляшку з водою стиснути майже не вдалося, бо вода практично не стискається. Легко вдалося стиснути другу пляшку, наповнену повітрям, тому що гази легко стискаються. Після припинення стискання пляшка з повітрям швидко вирівнялася і набула попередньої форми.

Які методи використані в дослідженні?

У цьому дослідженні використано спостереження (розглядання води й цукру в різних посудинах), вимірювання (визначення об’єму води мірними посудинами) та експеримент (стискання грудочки цукру і пластикових пляшок із водою та повітрям).

Розглянь малюнок. Вислови припущення, про яку речовину розмовляють діти. Опрацюй наступну наукову довідку й перевір своє припущення.

Діти розмовляють про воду. На малюнку вони називають її головні властивості: вода рідка й виявляє текучість, прозора, безбарвна, не має запаху, а також може перебувати в газуватому (водяна пара) та твердому (лід, сніг) станах. Після опрацювання наукової довідки припущення повністю підтверджується.

Завдання 1. Розглянь малюнок 23 та зроби висновок, у якому агрегатному стані відстань між частинками води найбільша, а в якому — найменша. Твій висновок і буде поясненням властивостей води в різних агрегатних станах.

На малюнку 23 цифрами позначено воду в таких станах: 11 — рідкому (океан), 22 — твердому (айсберг), 33 — газоподібному (водяна пара в хмарах).

  • Найменша відстань між частинками — у твердому агрегатному стані (22). Частинки розташовані дуже щільно і впорядковано, тому не можуть вільно переміщуватися, а лід зберігає власну форму та об’єм.
  • Найбільша відстань між частинками — у газоподібному агрегатному стані (33). Частинки розташовані далеко одна від одної та вільно рухаються в усіх напрямках, тому водяна пара не має власної форми, займає весь наданий об’єм і легко стискається.
  • У рідкому стані (11) відстані між частинками трохи більші, ніж у льоду, але значно менші, ніж у пари, тому частинки можуть вільно перекочуватися одна біля одної, а вода легко тече й набуває форми посудини.

Завдання 2. Склади два запитання до тексту наукової довідки, постав їх однокласникам й однокласницям.

  1. Чому рідини можна легко перелити з однієї посудини в іншу, а тверді тіла зберігають свою форму? (Очікувана відповідь: у рідинах відстані між частинками більші, ніж у твердих тілах, і частинки можуть вільно переміщуватися одна відносно одної, а у твердих тілах частинки розташовані щільно).
  2. Які газуваті речовини за кімнатної температури людина використовує для дихання, наповнення повітряних кульок і приготування їжі на плиті? (Очікувана відповідь: для дихання — кисень, для кульок — гелій, для газової плити — метан у складі природного газу).

Нумо досліджувати, що відбувається із частинками барвника у воді

Крок 1. У склянку з водою додай кілька крапель рідкого харчового барвника, скориставшись піпеткою.

Після додавання крапель барвника у прозорій воді спочатку утворюються яскраві кольорові струмені та хмаринка на дні чи всередині склянки.

Крок 2. Спостерігай упродовж кількох хвилин за явищами, що відбуваються у склянці (мал. 25).

На малюнку 25 видно, що навіть без перемішування кольорова пляма поступово розпливається, стає більшою, але світлішою, і зрештою рівномірно забарвлює всю воду в склянці.

Крок 3. Опиши результати спостереження.

Через кілька хвилин уся вода у склянці набула однорідного малинового кольору без перемішування ложкою. Це сталося тому, що частинки води та частинки барвника постійно рухаються і проникають у проміжки одна між одною (схема 22 на мал. 25).

Завдання 3. Наведи власні приклади явища дифузії.

  • Поширення запаху свіжоспеченого хліба, смаженої картоплі чи цитрусових по всій кімнаті.
  • Заварювання чайного пакетика в чашці з гарячою водою, коли вода поступово темніє.
  • Просолювання огірків або капусти в розсолі, коли частинки солі проникають усередину овочів.
  • Розчинення кристалика марганцівки або краплі акварельної фарби у склянці з водою.

НОТАТНИК ДОПИТЛИВИХ І СПОСТЕРЕЖЛИВИХ. З додаткових джерел інформації дізнайся про походження і значення слова «атом». Запиши його в нотатник.

Слово «атом» походить від давньогрецького слова atomos, що в перекладі означає «неподільний». Таку назву понад 20002000 років тому запропонував давньогрецький філософ Демокріт, який вважав, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок, які вже неможливо поділити на ще менші.

Тобі до снаги

1. Назви одну речовину в газоподібному стані, дві — у рідкому стані, три — у твердому стані (за кімнатної температури).

  • У газоподібному стані (1): кисень (або гелій, вуглекислий газ).
  • У рідкому стані (2): вода, соняшникова олія.
  • У твердому стані (3): залізо, цукор, кухонна сіль.

2. Як відрізняються рухливість частинок речовини і відстані між ними у різних агрегатних станах?

У твердому стані відстані між частинками найменші, вони розташовані дуже щільно і лише злегка коливаються на своїх місцях, тому не можуть вільно рухатися. У рідкому стані відстані між частинками більші, ніж у твердому, тому частинки можуть вільно перекочуватися й переміщуватися одна відносно одної. У газоподібному стані відстані між частинками в тисячі разів більші, ніж у рідкому, тому частинки рухаються дуже швидко і вільно в усіх напрямках.

3. Заповни таблицю інформацією, якої бракує.

Тіло (природне чи рукотворне)Речовина, з якої складається тілоАгрегатний стан речовини
Кухонна сіль (природне, очищене людиною)Кухонна сільТвердий
Роса (природне)ВодаРідкий
Алюмінієва ложка (рукотворне)АлюмінійТвердий
Сніжинка (природне)ВодаТвердий
Поліетиленовий пакет (рукотворне)ПоліетиленТвердий

4. Спрогнозуй, які зміни відбудуться, якщо в чашку із чаєм доллєш молоко. У домашніх умовах експериментально перевір своє передбачення. Як називається явище, яке спостерігатимеш, і як його поясниш?

Якщо в чашку з темним чаєм обережно долити білого молока, спочатку з’являться білі хмаринки та розводи, які за кілька хвилин навіть без розмішування ложкою рівномірно змішаються із чаєм, і весь напій набуде однорідного світло-коричневого кольору. Домашній експеримент підтверджує це передбачення, причому в гарячому чаї змішування відбувається швидше, ніж у холодному. Це явище називається дифузією: частинки чаю та частинки молока постійно рухаються і проникають у проміжки одна між одною.

5. Створи моделі, які допоможуть тобі: а) доступно пояснити учням початкових класів відмінність між твердими, рідкими й газуватими речовинами; б) продемонструвати явище дифузії.

  • Модель для пункту а): візьми три однакові прозорі пластикові контейнери та заповни їх намистинами або кульками з пластиліну. У перший контейнер щільно склади кульки рядами впритул одна до одної — це твердий стан (кульки не можуть вільно рухатися). У другий насип кульки до половини так, щоб під час нахиляння вони перекочувалися — це рідкий стан. У третій поклади лише 4–54\text{–}5 кульок і струси контейнер, щоб вони вільно літали по всьому об’єму — це газоподібний стан.
  • Модель для пункту б): висип на тарілку купку білого рису (частинки води) і поруч купку червоної сочевиці або гречки (частинки барвника). Потруси тарілку з боку в бік (імітація руху частинок) — крупинки різних кольорів швидко перемішаються між собою, що наочно показує явище дифузії.

Моделі розташування та руху частинок речовини у твердому, рідкому й газоподібному станах

Назад