· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати
§ 4. Як виконати дослідження (Коршевнюк, 5 клас)
Пригадай і назви методи дослідження природи. Чим спостереження відрізняється від експерименту? (с. 27)
Основні методи дослідження природи — це спостереження, вимірювання та експеримент (дослід).
| Ознаки тільки спостереження | Спільні ознаки | Ознаки тільки експерименту |
|---|---|---|
| Проводиться у природних умовах; людина не втручається у перебіг явищ. | Допомагають вивчати тіла і явища природи; потребують плану та фіксування результатів. | Проводиться у спеціально створених умовах; дослідник сам змінює умови й впливає на об’єкт. |
Наприклад, коли ми стежимо за польотом птахів у парку — це спостереження, а коли перевіряємо, чи розчиниться сіль у теплій воді швидше, ніж у холодній — це експеримент.
ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Обговоріть у групі пункти плану виконання дослідження. (с. 28)
Будь-яке дослідження складається із шести послідовних кроків: спочатку ми ставимо запитання (мету) та висуваємо припущення (гіпотезу), далі обираємо методи й інструменти, проводимо сам дослід або спостереження, робимо висновок і ділимося результатами з іншими. Дотримання цього порядку допомагає нічого не забути і отримати правильний результат.
ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Обговоріть правила безпеки під час виконання досліджень природи в класі. Чому необхідно їх знати і дотримуватись? До кожного з правил придумайте і намалюйте відповідний знак. (с. 28)
Знати й виконувати правила безпеки потрібно для того, щоб зберегти своє здоров’я та здоров’я однокласників, не пошкодити шкільне обладнання і не зіпсувати сам дослід. Наприклад, якщо на столі лежатимуть зайві речі чи їжа, їх можна випадково перекинути або забруднити речовинами для досліду.

Нумо досліджувати. Як спланувати і виконати спостереження (с. 29–30)
Завдання. Ознайомитись, як за наданим планом виконати спостереження за забарвленням листків рослин восени. Крок 4. Виконуємо спостереження згідно з планом. За результатами спостереження складаємо в зошиті таблицю, використовуючи слова більшість листків, невелика кількість листків. Крок 5. Робимо висновок. (с. 29)
Зразок заповненої таблиці спостереження (на прикладі шкільного подвір’я в середині осені):
| Назва дерева | Колір листків: зелений | Колір листків: жовтий | Колір листків: червоний | Колір листків: інший |
|---|---|---|---|---|
| Береза | невелика кількість листків | більшість листків | — | — |
| Клен | невелика кількість листків | більшість листків | невелика кількість листків | — |
| Каштан | невелика кількість листків | більшість листків | — | невелика кількість листків (коричневий) |
| Дуб | більшість листків | невелика кількість листків | — | невелика кількість листків (бурий) |
Крок 5. Висновок: Мета дослідження досягнута — ми з’ясували забарвлення листків різних дерев. Гіпотеза підтвердилася частково: восени на деревах ще залишаються зелені листки, але на більшості дерев (березі, клені, каштані) переважають жовті, червоні та коричневі листки.
Поміркуй і зроби передбачення, як зміняться результати спостереження через один місяць. Чому ти так вважаєш? (с. 30)
Через один місяць на деревах майже не залишиться зелених листків, а більшість листків опаде на землю. Так станеться через зниження температури повітря та зменшення тривалості світлового дня, адже дерева готуються до зимового спокою і скидають листя, щоб не втрачати вологу.
Нумо досліджувати. Які природні тіла потонуть у воді, а які — ні (с. 30–31)
Крок 1. Сформулюй мету дослідження. (с. 30)
Мета дослідження: з’ясувати, які природні тіла (з-поміж зображених на мал. 14: каштани, крилатки клена, камінці, сливи, шишки, жолуді, ягоди калини) потонуть у воді, а які залишаться плавати на її поверхні.
Крок 2. Сформулюй гіпотезу (припущення): які тіла потонуть, а які — ні. (с. 31)
Гіпотеза: якщо природне тіло важке і щільне (наприклад, камінці, сливи, каштани, жолуді), то воно потоне у воді, а якщо легке й містить повітря всередині (наприклад, сухі шишки чи крилатки клена), то воно плаватиме на поверхні.
Крок 3. Досліджуй тіла одне за одним, записуючи результати спостережень у таблицю в зошиті. (с. 31)
| Природне тіло | Результат спостереження |
|---|---|
| Камінці | Одразу опустилися на дно посудини (потонули). |
| Сливи | Потонули, опустилися на дно. |
| Каштани (очищені) | Потонули, лежать на дні. |
| Жолуді (свіжі, без червоточин) | Потонули, опустилися на дно. |
| Шишки соснові (сухі, розкриті) | Залишилися плавати на поверхні води. |
| Крилатки клена | Плавають на поверхні води. |
| Ягоди калини | Залишилися плавати на поверхні води. |
Крок 4. Запиши, скільки із досліджуваних тіл потонуло у воді, а скільки залишилося на її поверхні. (с. 31)
Із досліджуваних видів природних тіл у воді потонули (камінці, сливи, каштани, жолуді), а залишилися плавати на поверхні (сухі шишки, крилатки клена, ягоди калини).
Крок 5. Запиши, який метод використано в дослідженні. Чи підтвердилася твоя гіпотеза? (с. 31)
У дослідженні використано експеримент (оскільки ми самі поміщали тіла у посудину з водою) та спостереження за їхньою поведінкою у воді. Моя гіпотеза підтвердилася: щільні тіла потонули, а легкі тіла, що містять повітряні порожнини, залишилися на поверхні.
Крок 6. Презентуй у формі діаграми результати дослідження, обговори їх з однокласницями/однокласниками. (с. 31)
ДОСЛІДИЛИ Й ДІЗНАЛИСЯ. Запиши самостійно, що вдалося дізнатися про досліджувані природні тіла. (с. 31)
Різні природні тіла поводяться у воді по-різному: важкі й щільні тіла (камінці, сливи, каштани, жолуді) тонуть, а легкі або наповнені повітрям тіла (сухі шишки, крилатки клена, ягоди калини) тримаються на поверхні води.
ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП. Визнач, скільки років тривало дослідження та який метод у ньому використано. В якому році кількість відкладених яєць була найбільшою? Як ти вважаєш, які ще відомості про жайворонка польового могли бути отримані? (с. 32)
Тривалість дослідження: дослідження тривало років (з по рік включно: ).
Метод дослідження: учені використали метод спостереження у природних умовах (вони не втручалися в життя птахів, а лише підраховували кількість яєць у гнізді).
Найбільша кількість яєць: у році — жайворонок відклав яєць (найвищий блакитний стовпчик на діаграмі).
Додаткові відомості: під час таких спостережень дослідники могли також дізнатися, з яких матеріалів жайворонок будує гніздо, де саме на землі його облаштовує, скільки днів птахи висиджують пташенят та чим їх вигодовують.
ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Експериментально з’ясуйте, що відбувається в результаті змішування з водою: 1) оцту; 2) олії; 3) піску. Все необхідне для проведення експерименту зображено на колажі. У склянку 1 додайте оцет (одну ложку), у склянку 2 — олію (одну ложку), у склянку 3 — пісок (одну ложку). Скляною паличкою перемішайте вміст кожної склянки. Через 2 хвилини розгляньте вміст кожної склянки. За результатами дослідження встановіть номери склянок на малюнку 15. (с. 32–33)
Розгляньмо кожну склянку на малюнку 15 (зліва направо):
- Ліва склянка — № 3 (вода + пісок): на дні склянки осів шар жовтого піску, а вода зверху залишилася прозорою, бо пісок не розчиняється у воді й важчий за неї.
- Середня склянка — № 1 (вода + оцет): рідина у склянці повністю однорідна й прозора, оскільки оцет добре розчинився у воді.
- Права склянка — № 2 (вода + олія): зверху на поверхні води плаває жовтий шар олії, тому що олія не розчиняється у воді і є легшою за неї.
ДОБРІ СПРАВИ ДЛЯ ПРИРОДИ. Дізнайся, яких птахів можна побачити поблизу твого будинку чи школи. Протягом тижня уважно спостерігай за пернатими друзями, записуй свої спостереження. За можливості використай мобільний телефон чи інший пристрій для фотографування, запису відео та створення аудіожурналу. Якщо не зможеш самостійно визначити назви спостережуваних птахів, звернися до дорослих або додаткової літератури. Скористайся джерелами інформації і з’ясуй, чим можна підгодовувати зимуючих птахів взимку. З настанням холодів облаштуй годівницю і стеж, щоб у ній був необхідний корм. (с. 33)
Зразок щоденника спостережень за птахами:
Кого можна побачити: синиця велика, горобець хатній, голуб сизий, сорока звичайна, ворона сіра.
Запис у журналі (приклад): 14 листопада, 08:15, шкільний сад. Побачив трьох великих синиць із жовтими грудками та чорною смужкою на животі. Вони швидко перелітали з гілки на гілку яблуні й шукали комах у корі.
Чим підгодовувати взимку: несмаженим і несолоним насінням соняшнику, гарбузовим насінням, вівсом, просом, сушеними ягодами горобини або несолоним салом (для синиць). Категорично не можна давати птахам чорний хліб, солоні сухарики та смажену їжу.
Тобі до снаги (с. 33–34)
1. Назви один експеримент і два спостереження, виконані тобою, три способи фіксування результатів дослідження. (с. 33)
Один експеримент: перевірка, які природні тіла (камінці, шишки, жолуді) тонуть у склянці з водою, а які спливають.
Два спостереження: стеження за зміною кольору листків на деревах восени; спостереження за поведінкою птахів на шкільному подвір’ї.
Три способи фіксування результатів: фотографування (світлини), записи у таблиці в зошиті, створення діаграми або замальовки.
2. Уяви, що ти спостерігаєш за метеликами своєї місцевості. Склади план свого спостереження і спрогнозуй його результати. (с. 33)
План спостереження за метеликами:
- Мета: з’ясувати, які види метеликів трапляються на квітковій клумбі біля дому та на які квіти вони сідають найчастіше.
- Гіпотеза: якщо на клумбі багато яскравих духмяних квітів у сонячний день, то там можна побачити різних метеликів (біланів, кропив’янок, павичеве око).
- Методи та інструменти: спостереження, блокнот, ручка, фотокамера смартфона.
- Хід дій: у сонячну безвітряну погоду прийти до клумби, тихо спостерігати , сфотографувати метеликів і записати їхню кількість та колір квітів.
- Прогноз результатів: у сонячний день метелики активно літатимуть і сідатимуть на яскраві фіолетові та жовті квіти, щоб живитися нектаром, а в похмуру погоду їх майже не буде видно.
3. Однокласник висловив припущення, що металева та пластмасова ложки тонуть у воді. Сплануй і виконай експеримент, щоб перевірити припущення твого однокласника. (с. 33)
- Мета: перевірити, чи потонуть металева та пластмасова ложки у воді.
- Гіпотеза однокласника: металева та пластмасова ложки тонуть у воді.
- Обладнання: глибока прозора посудина з водою, металева ложка, легка пластмасова ложка.
- Хід експерименту: по черзі обережно опустити у воду спочатку металеву, а потім пластмасову ложку та поспостерігати за ними.
- Результат і висновок: металева ложка одразу опустилася на дно посудини (потонула), а пластмасова залишилася на поверхні води. Припущення однокласника підтвердилося лише частково, бо метал важчий за воду і тоне, а легка пластмаса тримається на воді.
4. Барви осені надихають на творчість художниць і художників, письменниць і письменників, композиторок і композиторів. Український художник Микола Глущенко відобразив осінні краєвиди у своїх картинах. Які враження вони справляють на тебе? Про що може дізнатися природодослідниця/природодослідник із цих картин? Як ти думаєш, чи можна вважати художника Миколу Глущенка природодослідником? (с. 34)
Мої враження: картини «Золота осінь» та «Володимирська гірка» справляють тепле, сонячне й спокійне враження. Яскраві жовті, помаранчеві й червоні барви передають красу золотої осені та тихий настрій природи.
Що дізнається природодослідник: за картинами можна визначити пору року (осінь), побачити, які породи дерев ростуть у цій місцевості (листяні дерева з різним забарвленням крони), оцінити погоду (ясний сонячний день на першій картині та легкий ранковий серпанок над річкою Дніпро на другій).
Чи можна вважати художника природодослідником: так, Миколу Глущенка можна назвати природодослідником, адже щоб так точно передати відтінки листя, світло і стан річки, він багато часу проводив на природі, уважно спостерігав за змінами у довкіллі та фіксував свої спостереження фарбами на полотні.