· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§ 29. Як організми пристосувалися до життя у водному і ґрунтовому середовищах (Коршевнюк, 5 клас)

1 (с. 184). Назви відомі тобі водойми з прісною і солоною водою.

До водойм із прісною водою належать річки Дніпро, Дністер, Південний Буг, озеро Світязь та ставки. Солона вода міститься в Чорному та Азовському морях, а також в Атлантичному, Тихому, Індійському й Північному Льодовитому океанах.

2 (с. 184). Вибери з переліку назви тварин, які живуть у водоймах: муха, кит, щука, дощовий черв’як, кріт, карась. Що у них спільного? Як ти вважаєш, чи зможуть ці водні тварини жити в наземно-повітряному середовищі? Відповідь обґрунтуй.

У водоймах живуть кит, щука та карась. Усі вони мають обтічну форму тіла, плавники й хвіст, які допомагають їм швидко пересуватися в товщі води.

Жити в наземно-повітряному середовищі ці тварини не зможуть.

  • Щука та карась дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер, які на повітрі злипаються і перестають працювати.
  • Кит має величезну масу тіла, яку на суходолі не витримають його кістки й внутрішні органи без підтримки води, а також він не зможе пересуватися чи добувати їжу.

Завдання 1 (с. 186). Склади запитання, що стосуються одного мешканця водного середовища, використовуючи слова: «як», «де», «коли», «чому», «яке значення». Постав їх однокласницям/однокласникам.

Запитання про бобра річкового:

  1. Як бобер пристосувався до плавання та перегризання стовбурів дерев? (Має плавальні перетинки між пальцями задніх лап, широкий плоский хвіст-кермо та міцні гострі різці).
  2. Де бобри будують свої хатки та загати? (На берегах тихих лісових річок, струмків і ставків).
  3. Коли бобер найактивніше шукає їжу та будує загати? (У сутінках та вночі, а також восени, коли готує запаси гілок на зиму).
  4. Чому бобер не мерзне в крижаній воді? (Його хутро дуже густе та змащене спеціальним жиром, тому воно не намокає і зберігає тепло).
  5. Яке значення мають боброві загати для інших мешканців водойм? (Вони створюють тихі заводі, де оселяються риби, жаби, водоплавні птахи та водні рослини).

Запитання до «Пізнавального калейдоскопу» (с. 187). Дізнайся, де мешкає китова акула. Поміркуй, чому її назвали китовою.

Китова акула мешкає в теплих тропічних водах Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Її назвали китовою з двох причин:

  • Вона має гігантські розміри, як у справжнього кита — завдовжки близько 18 м18\text{ м} і масою понад 14 т14\text{ т}.
  • Як і великі вусаті кити, вона не полює на велику здобич, а живиться дрібними рачками й рибками, відфільтровуючи їх із води.

Нумо досліджувати мешканців водного середовища (с. 187)

Завдання. Дізнайся про пристосування до життя у водному середовищі двох рослин і двох тварин (за власним вибором).

ДОСЛІДИЛИ Й ДІЗНАЛИСЯ (с. 187). Запиши, які організми було досліджено та що вдалося дізнатися про їхні пристосування до життя у водному середовищі.

Для дослідження було обрано дві рослини (латаття біле та елодея) і дві тварини (окунь річковий та жаба озерна).

ОрганізмЖивленняДиханняРух та опораЗахист від ворогів
Латаття біле (рослина)Утворює поживні речовини на світлі за допомогою великих плаваючих листківВбирає повітря через продихи на верхньому боці листка, що лежить на водіДовге гнучке стебло тягнеться від дна до поверхні, а вода підтримує листкиКореневище заховане в мулі, а стебла містять гіркі речовини
Елодея (рослина)Вбирає воду й мінеральні речовини всією поверхнею занурених листківПоглинає розчинений у воді кисень і вуглекислий газ усім тіломСтебло дуже тонке й гнучке, легко гнеться за течією і не ламаєтьсяШвидко розростається густими заростями, у яких ховаються мальки
Окунь річковий (тварина)Хижак, полює на дрібних риб і личинок за допомогою гострих зубівДихає розчиненим у воді киснем за допомогою зяберМає обтічне тіло, вкрите слизом, сильний хвіст і плавникиСмугасте забарвлення маскує серед водоростей, а гострі колючки на спинному плавнику відлякують хижаків
Жаба озерна (тварина)Ловить комах довгим липким язиком на березі та біля водиНа суходолі дихає легенями, а під водою — вологою шкіроюЗадні лапи довгі, з плавальними перетинками для плавання та стрибківЗелене забарвлення з плямами робить її непомітною серед ряски й очерету

3 (с. 187). Пригадай, що тобі відомо про ґрунт і його мешканців.

Ґрунт — це верхній пухкий родючий шар землі, у якому ростуть рослини. Він містить частинки гірських порід, перегній, воду та повітря, а мешкають у ньому бактерії, гриби, дощові черв’яки, личинки комах, мурахи, кроти та сліпаки.

Завдання 1 (с. 189). Перелічи особливості ґрунтового середовища.

Особливості ґрунтового середовища:

  • Воно найщільніше серед усіх середовищ життя, тому тваринам важко в ньому рухатися.
  • У ґрунт майже не проникає сонячне світло, там панує темрява.
  • Кисню в ґрунті значно менше, ніж у повітрі.
  • Вологи в ґрунті більше, а коливання температури протягом доби та року менші, ніж на поверхні землі.

Завдання 2 (с. 189). У крота та сліпака недорозвинені очі. Як ти вважаєш, що допомагає цим тваринам орієнтуватися в середовищі життя?

У підземній темряві зір не потрібен, тому в крота та сліпака чудово розвинені інші органи чуття:

  • Нюх і слух допомагають здалеку відчути здобич (черв’яків, личинок або корінці рослин) та наближення небезпеки.
  • Дотик здійснюється за допомогою чутливих волосків (вібрисів) на мордочці та по всьому тілу, завдяки яким тварини відчувають стінки ходів і найменші коливання ґрунту.

Нумо досліджувати мешканців ґрунтового середовища (с. 189)

Завдання. Дізнайся про пристосування до життя у ґрунтовому середовищі двох тварин (за власним вибором). Виконай це дослідження згідно з кроками, наведеними в дослідженні мешканців водного середовища.

ДОСЛІДИЛИ Й ДІЗНАЛИСЯ (с. 189). Запиши, які тварини було досліджено та що вдалося дізнатися про їх пристосування до життя в ґрунтовому середовищі.

Для дослідження було обрано крота європейського та вовчка звичайного (медведку).

ОрганізмЖивленняДиханняРух у ґрунтіЗахист від ворогів і несприятливих умов
Кріт європейськийПоїдає дощових черв’яків і личинок комах, яких знаходить у підземних ходахДихає легенями, отримуючи повітря крізь вентиляційні отвори в кротовинахМає циліндричне тіло, коротке хутро і передні лапи-лопатки з міцними кігтямиЖиве в глибоких підземних норах, куди не можуть дістатися наземні хижаки
Вовчок (медведка)Живиться підземними частинами рослин, корінням і дрібними безхребетнимиДихає атмосферним повітрям через спеціальні отвори по боках тілаПередні кінцівки широкі й зубчасті, пристосовані для розгрібання землі, а тіло вкрите міцним панциромГлибоко заривається в ґрунт на зиму та рятується в норах від птахів

Пліч-о-пліч (с. 189). Обговоріть, що допомагає організмам виживати в різних середовищах життя. Створіть лепбук/плакат/постер «Пристосування організмів до існування в різних середовищах життя». Продемонструйте його іншим групам.

Організмам допомагають виживати спеціальні пристосування в будові тіла та поведінці, які відповідають умовам їхнього дому:

  • У наземно-повітряному середовищі рослини мають міцні стебла й коріння, птахи — крила для польоту, а звірі — кінцівки для бігу й хутро для захисту від холоду.
  • У водному середовищі риби та дельфіни мають обтічну форму тіла й плавники, водорості — гнучке тіло без міцного стовбура, а водоплавні птахи — перетинки на лапах.
  • У ґрунтовому середовищі мешканці мають компактне тіло, риючі кінцівки (як у крота й вовчка), міцні зуби для прогризання ходів (як у сліпака) або щетинки й слиз на тілі (як у дощового черв’яка).

Пліч-о-пліч (с. 189). Обговоріть, що допомагає організмам виживати в різних середовищах життя. Створіть…

Добрі справи для природи (с. 190). Ознайом з інформацією пізнавального калейдоскопа тих, хто не знає про користь дощових черв’яків. У жодному разі не знищуй цих тварин. Якщо після дощу побачиш їх на проїжджій частині дороги чи пішохідній доріжці, перенеси в безпечне місце. Вони самі повернуться в ґрунт.

Після сильного дощу вода заповнює підземні нірки, і черв’яки виповзають на асфальт, щоб не задихнутися. Якщо акуратно перенести їх на газон чи клумбу, вони не загинуть під колесами чи ногами перехожих, а знову зариються в землю, розпушуватимуть її та підвищуватимуть родючість ґрунту.

Медіапошук (с. 190). Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енциклопедіями, інтернет-ресурсами), підготуй повідомлення про тварину — мешканця будь-якого материка чи океану за планом: 1) назва тварини; 2) де мешкає (куточок планети); 3) середовище життя; 4) які особливості будови тіла забезпечують пристосування тварини до середовища життя; 5) як тварина пристосована до руху, добування корму та захисту від ворогів. Відібрану інформацію презентуй однокласницям і однокласникам.

  1. Назва тварини: качкодзьоб.
  2. Де мешкає: східна частина материка Австралія та острів Тасманія.
  3. Середовище життя: водне та наземно-повітряне (мешкає біля прісних річок і озер).
  4. Особливості будови тіла: тіло вкрите дуже густим водонепроникним хутром, морда закінчується широким чутливим дзьобом, схожим на качиний, а очі й вуха під час пірнання закриваються спеціальними шкірними складками.
  5. Рух, добування корму та захист від ворогів: між пальцями лап є плавальні перетинки, а широкий плоский хвіст допомагає керувати рухом під водою. Корм (черв’яків, рачків і личинок) качкодзьоб знаходить у мулі на дотик за допомогою чутливого дзьоба, а від ворогів ховається в глибоких норах на березі річки та захищається отруйними шпорами на задніх лапах.

Тобі до снаги (с. 191)

1 (с. 191). Назви одну тварину ґрунтового середовища життя, два пристосування тварин до життя в ґрунтовому середовищі і три — у водному середовищі.

  • Тварина ґрунтового середовища: кріт.
  • Два пристосування до життя в ґрунті: копальні передні кінцівки у формі лопаток із міцними кігтями; компактне тіло з коротким хутром або вкрите слизом (як у дощового черв’яка), що полегшує рух у щільній землі.
  • Три пристосування до життя у воді: обтічна форма тіла; плавники й хвіст або плавальні перетинки на лапах; зябра для дихання розчиненим у воді киснем.

2 (с. 191). Чим водне середовище відрізняється від наземно-повітряного, а чим — від ґрунтового?

Порівняння водного середовища з наземно-повітряним та ґрунтовим:

Водне середовищеНаземно-повітряне середовищеҐрунтове середовище
Вода створює надійну опору для тіла організмів, вона щільніша за повітря, але легша за ґрунтПовітря має низьку щільність, тому рослинам потрібні міцні стебла, а тваринам — міцний скелетНайщільніше середовище серед усіх, рухатися в ньому найважче
Коливання температури впродовж доби та року незначніТемпература різко змінюється вдень і вночі та в різні пори рокуТемпература дуже стабільна, особливо на глибині
Світло проникає лише у верхні шари води, з глибиною його стає меншеСвітла багато, воно рівномірно освітлює поверхнюСонячне світло майже не проникає, панує темрява
Кисню значно менше, ніж у повітрі, його кількість зменшується з глибиноюКисню найбільше, він доступний повсюдиКисню мало, він міститься лише в проміжках між грудочками землі

3 (с. 191). Поясни, чому водне середовище нерівномірно заселене організмами. Наведи приклади мешканців водойм.

У водному середовищі світло та розчинений кисень розподілені нерівномірно: найбільше їх у верхніх шарах води та біля берегів, а з глибиною їхня кількість зменшується. Рослинам для життя потрібне світло, тому зелені водорості й латаття ростуть ближче до поверхні, а червоні водорості здатні вловлювати слабке світло на більшій глибині. За рослинами у верхніх і середніх шарах тримається більшість риб (щука, карась), раки та дельфіни, тоді як на великій глибині біля дна живуть лише окремі пристосовані види, наприклад камбала.

4 (с. 191). Назви відомих тобі мешканців ґрунту. Як вони пристосовані до існування в ньому?

Відомі мешканці ґрунту: дощовий черв’як, кріт, сліпак та комаха вовчок (медведка).

  • Дощовий черв’як має гнучке видовжене тіло, вкрите слизом та дрібними щетинками, якими він чіпляється за частинки землі, а дихає всією поверхнею тіла.
  • Кріт риє підземні ходи передніми кінцівками у формі лопаток із міцними кігтями та має коротке хутро, яке не заважає рухатися вперед і назад.
  • Сліпак прокладає ходи, вигризаючи щільний ґрунт великими потужними передніми зубами.
  • Вовчок (медведка) має міцний панцир і широкі риючі передні ноги, якими швидко заривається в землю.

5 (с. 191). Розглянь організми на колажі. У яких середовищах вони живуть?

На колажі зображено п’ять організмів, які живуть у різних середовищах:

  • Синиця, суниця та вовк живуть у наземно-повітряному середовищі.
  • Окунь живе у водному середовищі.
  • Дощовий черв’як живе у ґрунтовому середовищі.

6 (с. 191). Уяви, що організми з колажу помінялись місцями проживання. Чи зможуть вони жити в нових умовах? Поясни свою відповідь.

Якщо організми з колажу поміняються середовищами життя, вони не зможуть вижити, оскільки їхня будова пристосована лише до власних умов:

  • Окунь на суходолі чи в ґрунті швидко загине, бо його зябра не здатні поглинати кисень із повітря, а без плавників у воді він не зможе рухатися.
  • Дощовий черв’як у відкритому повітрі чи на сонці швидко висохне й задихнеться, адже він дихає тільки вологою шкірою, а в глибокій воді йому не вистачить кисню.
  • Синиця, вовк і суниця у товщі води потонуть або згниють, бо дихають атмосферним повітрям, а в щільному темному ґрунті без світла й простору не зможуть ні дихати, ні рухатися, ні добувати їжу.

7 (с. 191). Уяви себе письменником-фантастом. Вигадай організм, який може жити в усіх середовищах життя. Придумай назву цій істоті та склади її характеристику: які має покриви тіла, чим живиться, як дихає і рухається, добуває корм, убезпечує себе від ворогів (якщо їх має), інші особливості (на свій розсуд). Намалюй цю істоту або створи її зображення, скориставшись можливостями комп’ютера.

  • Назва істоти: Всюдихідник тристихійний.
  • Покриви тіла: еластична гладенька шкіра, яка у воді вкривається захисним слизом, у ґрунті твердне, як панцир, а в повітрі вкривається легкими водонепроникними лусочками.
  • Дихання: має універсальні органи дихання — легені для повітря, зябра для води та здатність вбирати кисень крізь шкіру під землею.
  • Рух: по землі бігає на чотирьох сильних лапах, у повітрі розкриває легкі перетинчасті крила, у воді складає лапи й плаває завдяки потужному хвостовому плавнику, а в ґрунті риє ходи гострими кігтями.
  • Живлення та добування корму: всеїдний — у воді ловить дрібних рачків, на землі ласує ягодами та комахами, а під землею знаходить корінці й личинок за допомогою надчутливих вусиків.
  • Захист від ворогів: уміє змінювати забарвлення під колір листя, води чи темної землі, миттєво ховаючись від хижаків у будь-якому середовищі.

7 (с. 191). Уяви себе письменником-фантастом. Вигадай організм, який може жити в усіх середовищах…

Пізнаємо природу • 5 клас
Пристосування організмів до водного і ґрунтового середовищ життя
1 • Занурення в тему

Дивовижний світ під водою та під землею

  • У кожному середовищі життя умови особливі, тож рослини й тварини мають унікальні пристосування для виживання.
  • Водне середовище охоплює прісні річки й озера та солоні моря й океани по всій планеті.
  • Ґрунт утворює верхній пухкий родючий шар суходолу, який слугує домівкою для тисяч різноманітних організмів.
Що казати біля дошки (слайд 1)

Уявіть, що ми одночасно зазирнули на дно глибокого озера і в темну підземну нору. На перший погляд здається, що жити в густій воді чи щільній землі майже неможливо. Проте природа подбала про своїх мешканців і подарувала їм дивовижні вміння. Сьогодні ми з’ясуємо, як саме риби, рослини, кроти й черв’яки пристосувалися до таких непростих домівок.

Повний текст усіх слайдів і виступу (7)
  1. Дивовижний світ під водою та під землею
    • У кожному середовищі життя умови особливі, тож рослини й тварини мають унікальні пристосування для виживання.
    • Водне середовище охоплює прісні річки й озера та солоні моря й океани по всій планеті.
    • Ґрунт утворює верхній пухкий родючий шар суходолу, який слугує домівкою для тисяч різноманітних організмів.

    Уявіть, що ми одночасно зазирнули на дно глибокого озера і в темну підземну нору. На перший погляд здається, що жити в густій воді чи щільній землі майже неможливо. Проте природа подбала про своїх мешканців і подарувала їм дивовижні вміння. Сьогодні ми з’ясуємо, як саме риби, рослини, кроти й черв’яки пристосувалися до таких непростих домівок.

  2. Тварини водного середовища та майстри плавання
    • У воді температура змінюється повільніше, ніж на суходолі, проте світла й кисню меншає з кожним метром глибини.
    • Щука звичайна має обтічне тіло, плавці та плямисто-смугасте забарвлення, що допомагає швидко атакувати здобич із заростей.
    • Риби й раки дихають розчиненим у воді киснем через зябра, а дельфіни й кити піднімаються на поверхню за повітрям.
    • Бобер європейський має плавальні перетинки на лапах, лопатоподібний хвіст і губи, які щільно змикаються позаду різців під водою.

    Плавати у воді набагато важче, ніж бігати по землі, бо вода дуже щільна. Тому в щуки звичайної тіло гладеньке й обтічне, як торпеда, а виростати вона може понад півтора метра завдовжки. До речі, у 1967 році в Україні на Волині в Люб’язівському озері спіймали щуку вагою близько вісімнадцяти кілограмів! А ось нашому річковому будівельнику — бобру — перетинки на задніх лапах і плоский хвіст допомагають упевнено маневрувати, а особливі губи дозволяють гризти гілки навіть під водою.

  3. Рослини водойм: гнучкість замість міцних стовбурів
    • Вода підтримує тіло рослин, тому серед мешканців водойм немає високих дерев із твердими дерев’янистими стовбурами.
    • Латаття біле кріпиться до дна товстим кореневищем, а його гнучкі черешки виносять великі листки й квітки на поверхню.
    • Продихи в латаття білого й глечиків жовтих розташовані лише на верхньому боці плаваючих листків, оберненому до повітря.
    • Зелені й червоні водорості повністю занурені у воду та поглинають кисень і поживні речовини всією поверхнею тіла.

    Ви коли-небудь замислювалися, чому під водою не ростуть дуби чи сосни? Там не потрібен твердий стовбур, адже сама вода слугує надійною опорою. Погляньте на латаття біле: воно тримається за мулисте дно міцним кореневищем завтовшки до десяти сантиметрів, а його овальні листки завдовжки до тридцяти сантиметрів вільно гойдаються на хвилях. Із червня по серпень над водою розкриваються білі квіти діаметром до шістнадцяти сантиметрів, і дихає ця рослина через верхню частину листка.

  4. Таємниці ґрунту та підземні землекопи
    • Ґрунт є найщільнішим середовищем життя, де майже немає світла, мало кисню, але достатньо вологи й стабільне тепло.
    • Кріт європейський прокладає ходи широкими передніми лапами-лопатками з міцними кігтями та орієнтується за допомогою нюху й слуху.
    • Оксамитове хутро крота росте прямо вгору, а чутливі волоски на хвості допомагають йому рухатися в норі задом наперед.
    • Комаха вовчок риє землю зазубреними передніми лапами, а гризун сліпак прогризає тунелі своїми великими передніми зубами.

    Під нашими ногами ховається ціле підземне царство. Там темно, тісно й дуже щільно, тому очі кроту європейському майже не потрібні — вони крихітні, як шпилькова головка. Зате цей звір завдовжки до шістнадцяти сантиметрів має неймовірний нюх і лапи, схожі на лопати. Дуже цікаво влаштоване його чорне оксамитове хутро: воно не лягає в один бік, а росте вертикально вгору, тому кріт однаково легко повзе вузьким тунелем і вперед, і назад.

  5. Невтомні трудівники ґрунту та сезонні мандрівники
    • Дощовий черв’як рухається між грудочками землі завдяки гнучкому тілу з ледь помітними щетинками й дихає всією шкірою.
    • Коли ґрунт пересихає або холоднішає, черв’як заглиблюється на півтора метра, а після сильної зливи виповзає дихати на поверхню.
    • Пропускаючи землю крізь себе, дощові черв’яки розпушують її та збагачують поживними речовинами для високих урожаїв.
    • Окремі тварини поєднують два середовища життя, як колорадський жук, який зимує в ґрунті, а влітку живе на рослинах.

    Навіть звичайний дощовий черв’як — справжній супергерой природи. У нього немає ані кісток, ані кігтів, але його тіло вкрите крихітними щетинками, якими він чіпляється за частинки землі й просувається вперед. Коли після дощу вода заливає підземні ходи, черв’яку бракує кисню, тому він змушений вибиратися нагору. Якщо ви побачите його на доріжці після зливи, обов’язково перенесіть на траву, адже ці трудівники роблять наші ґрунти родючими.

  6. Дивовижні рекорди водних і напівводних мешканців
    • Найбільша риба планети — китова акула, яка виростає до вісімнадцяти метрів завдовжки та важить понад чотирнадцять тонн.
    • Попри велетенський розмір, китова акула не полює на велику здобич, а відфільтровує планктон крізь майже десять тисяч дрібних зубів.
    • Риби невеликих розмірів часто збираються у великі косяки, щоб спантеличити хижаків і захистити себе від нападу.
    • Імператорські пінгвіни чудово поєднують воду й кригу завдяки щільному водонепроникному оперенню та крилам, перетвореним на ласти.

    Природа обожнює дивувати рекордами. Наприклад, китова акула завбільшки зі шкільний автобус і важить понад чотирнадцять тонн, але її головна їжа — це крихітні рачки й маленькі рибки. А от дрібні рибки рятуються від хижаків інакше: вони збиваються у величезні блискучі зграї-косяки, у яких ворогу важко вибрати окрему ціль. Навіть птахи навчилися підкорювати крижаний океан — пінгвіни в Антарктиді перетворили свої крила на міцні ласти й немов літають під водою.

  7. Кожному дому — власні правила виживання
    • Мешканці водойм і ґрунту пристосовані виключно до свого середовища через особливу будову тіла, дихання та способи руху.
    • Якщо поміняти місцями окуня, дощового черв’яка й синицю, жоден із них не зможе вижити в чужих умовах.
    • Спостереження за природою вчить нас берегти водойми від забруднення та не знищувати корисних підземних мешканців.

    Отже, кожен організм у природі ідеально підходить саме для своєї домівки. Риба не зможе дихати на повітрі, бо її зябра злипнуться, а кріт задихнеться під водою, хоч і вміє чудово копати. Знання цих пристосувань допомагає нам не просто краще розуміти живий світ, а й дбайливо ставитися до кожної річки, ставка та жменьки родючої землі.

Назад