· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 28. Які пристосування організмів до життя в наземно-повітряному середовищі (Коршевнюк, 5 клас)

Вступне запитання (с. 178). Що потрібно для життя соняшнику, а що — левові? Як кожний з них отримує життєво необхідні речовини?

Соняшнику для життя потрібні сонячне світло, повітря (вуглекислий газ і кисень), вода та мінеральні речовини. Він сам утворює органічні речовини у зелених листках на світлі, а воду й мінерали вбирає коренем із ґрунту. Левові для життя потрібні повітря (кисень), вода та готова їжа, тому він полює на інших тварин і п’є воду з водойм.

Завдання 1 (с. 180). Найхолодніші ділянки планети називають полярними пустелями. Як ти вважаєш, чому?

Їх називають пустелями, бо там панують суворі умови: люті морози до −40 ∘C-40\text{ }^\circ\text{C}, майже вся вода замерзла у вигляді льоду та снігу, а бідна рослинність трапляється лише подекуди. Через це там мешкає дуже мало видів живих організмів.

Завдання 2 (с. 180). Застосуй знання про теплові явища й поясни, як хутро й пір’я захищають організми від переохолодження.

Між густими ворсинками хутра та пушинками пір’я затримується багато повітря. Повітря погано проводить тепло, тому утворює надійний теплоізоляційний прошарок і не випускає тепло тіла тварини в холодну атмосферу.

Завдання 3 (с. 181). Поміркуй і поясни, чому поблизу екватора рослинність буяє цілий рік.

Поблизу екватора Сонце світить високо протягом усього року, тому там завжди тепло й немає морозної зими. Крім того, у тих краях випадає багато дощів, тож рослини мають удосталь світла, тепла й вологи безперервно.

Завдання 4 (с. 181). Чому тварини пустель полюють здебільшого вночі? Пояснення відшукай у тексті наукової довідки.

Удень температура повітря в пустелі сягає понад +50 ∘C+50\text{ }^\circ\text{C}, тому тварини рятуються від смертельної спеки в норах або зариваються в пісок. Уночі температура знижується, і вони можуть безпечно виходити на пошуки їжі.

Завдання до відео (с. 181). Ознайомся з поведінкою ховрашка й шуліки за посиланнями: https://cutt.ly/aIdjFES, https://cutt.ly/PKrwPOB. В якому середовищі живуть ці тварини? Які пристосування ховрашка й шуліки до середовища життя демонструються в кожному відео?

Обидві тварини живуть у наземно-повітряному середовищі (на відкритих ділянках степів і лук). На першому відео ховрашок швидко риє глибоку нору міцними передніми лапами з кігтями — це укриття допомагає йому рятуватися від хижаків, денної спеки та зимових холодів. На другому відео чорний шуліка вільно ширяє в повітрі завдяки широким крилам і роздвоєному хвосту, сідає на сухі гілки дерев для зручного огляду території гострим зором, а також спускається на траву до здобичі.

Нумо досліджувати мешканців наземно-повітряного середовища

Завдання (с. 181–182). Дізнайся про пристосування до життя в наземно-повітряному середовищі двох рослин і двох тварин (за власним вибором).

Крок 1. Обери для дослідження дві рослини і дві тварини, які живуть у наземно-повітряному середовищі. Відшукай інформацію про пристосування, які допомагають цим організмам отримувати кисень, поживні речовини, воду, необхідну кількість тепла та світла, рухатися, захищатися від ворогів.

Для дослідження обрано дві рослини (дуб звичайний і конвалію травневу) та дві тварини (зайця сірого і синицю велику).

Крок 2. Оформ дібрану інформацію у вигляді таблиці чи презентації.

Назва організмуОтримання кисню, води й живленняПристосування до світла й теплаРух і захист від ворогів
Дуб звичайнийВбирає кисень і вуглекислий газ листками, воду й мінерали — потужним глибоким коренем, утворює поживні речовини на світліСвітлолюбне дерево з високим міцним стовбуром; на зиму скидає листя, щоб не втрачати вологуМає товсту міцну кору, яка захищає стовбур від пошкоджень і морозу
Конвалія травневаОтримує гази з повітря через листки, воду й поживні речовини з ґрунту через кореневищеТіньовитривала рослина; широкі темно-зелені листки вловлюють розсіяне світло під деревами; на зиму надземна частина відмираєМістить отруйні речовини, які захищають її від поїдання тваринами
Заєць сірийДихає легенями киснем повітря; їсть траву, гілочки й кору, отримуючи з рослин воду й поживні речовиниМає густе тепле хутро, яке взимку стає ще густішим і світлішим для захисту від холодуМає довгі сильні задні лапи для швидкого бігу й стрибків; маскувальне забарвлення ховає його серед трави й снігу
Синиця великаДихає легенями; живиться комахами, гусінню та насінням, п’є воду з калюж і водоймЩільне пухнасте пір’я зігріває взимку; у холодну пору тримається ближче до людських осель і годівницьПересувається в повітрі за допомогою крил, а по гілках — чіпкими лапками; ховається від хижаків у кронах дерев

Дослідили й дізналися (с. 182). Запиши, які організми було досліджено та що вдалося дізнатися про їх пристосування до життя в наземно-повітряному середовищі.

Я дослідив дуб звичайний, конвалію травневу, зайця сірого та синицю велику. Всі вони дихають киснем із повітря та мають особливі пристосування до умов суходолу: дуб і конвалія по-різному вловлюють світло й переживають зиму, заєць швидко бігає та змінює густоту хутра, а синиця літає за допомогою крил і зігрівається пір’ям.

Добрі справи для природи (с. 182). Дізнайся, які із кімнатних рослин, що є у класі чи вдома, світлолюбні, а які ні. З’ясуй потреби цих рослин у зволоженні. Запиши в нотатник назви рослин. Зазнач, де їх краще розміщувати (в освітленому чи затіненому місці), якою кількістю води та як часто потрібно поливати. Використай набуті знання для догляду за рослинами.

Запис у нотатнику (на прикладі популярних кімнатних рослин):

  • Пеларгонія (калачики) — світлолюбна рослина, її варто ставити на сонячному підвіконні, а поливати помірно 2–32\text{–}3 рази на тиждень, коли підсохне верхній шар ґрунту.
  • Кактус — світлолюбна рослина, потребує яскравого сонячного місця, улітку поливають раз на 1–21\text{–}2 тижні невеликою кількістю води, а взимку — раз на місяць.
  • Хлорофітум — тіньовитривала рослина, добре росте в півтіні подалі від прямих сонячних променів, потребує регулярного помірного поливу 22 рази на тиждень.
  • Сансев’єрія (щучий хвіст) — тіньовитривала рослина, може стояти в затіненому куточку кімнати, поливати її потрібно рідко й потроху — приблизно раз на 10–1410\text{–}14 днів.

Пліч-о-пліч (с. 182). Підготуйте презентацію про пристосування тварин до руху в наземно-повітряному середовищі життя. Влаштуйте виставку-конкурс презентацій.

Короткий план презентації:

  • Слайд 1. Назва теми: «Як тварини рухаються в наземно-повітряному середовищі».
  • Слайд 2. Біг і стрибки на суходолі: вовк і гепард мають міцні стрункі ноги для швидкого бігу, а заєць і коник — довгі задні кінцівки для далеких стрибків.
  • Слайд 3. Політ у повітрі: ластівки, орли, кажани та метелики мають крила й легке тіло, що дає змогу долати великі відстані в повітрі.
  • Слайд 4. Повзання та лазіння: вужі й гадюки швидко плазують без ніг завдяки гнучкому тілу й лускам, а білки чіпляються гострими кігтиками за кору дерев.
  • Слайд 5. Висновок: спосіб руху та будова кінцівок кожної тварини залежать від місця її життя, способу добування їжі й захисту від ворогів.

Запитання до Пізнавального калейдоскопу (с. 183). Що було для тебе новим у цій інформації?

Новим для мене стало те, що деякі отруйні тварини, наприклад тропічні жаби-дереволази, небезпечні навіть при простому дотику до їхньої шкіри, а від отруйних рослин можна постраждати, якщо просто понюхати їх або торкнутися.

Тобі до снаги

1. Назви одну отруйну тварину, дві отруйні рослини та три тварини наземно-повітряного середовища життя.

Одна отруйна тварина — гадюка степова (або павук каракурт). Дві отруйні рослини — вовчі ягоди та дурман. Три тварини наземно-повітряного середовища — заєць сірий, ластівка міська та їжак звичайний.

2. Які ти знаєш пристосування тварин до руху в наземно-повітряному середовищі?

Для руху по землі тварини мають ходильні й бігові ноги (лось, вовк), стрибальні задні лапи (заєць, жаба, коник) або гнучке тіло для повзання (гадюка, вуж). Для руху в повітрі птахи, кажани та комахи мають крила й обтічну форму тіла, а мешканці дерев (білка) — гострі кігті й пухнастий хвіст-кермо.

3. Як ти вважаєш, у яких умовах росте рослина, що має дрібні опушені листки й довгий корінь? Поясни свою відповідь.

Така рослина росте в посушливих і спекотних умовах, наприклад у степу чи пустелі. Довгий корінь допомагає їй діставати воду з великої глибини ґрунту, а дрібні опушені листки зменшують випаровування вологи та захищають від перегрівання під пекучим сонцем.

4. Підготуй одне запитання про пристосування організмів до наземно-повітряного середовища, щоб поставити його однокласницям і однокласникам.

Чому конвалія та копитняк мають широкі темно-зелені листки, а кактус замість листків має колючки?

5. Наведи приклади отруйних рослин і тварин. Порадь, як убезпечитись від них.

До отруйних рослин належать дурман, вовчі ягоди, блекота й борщівник, а до отруйних тварин — гадюка степова, павук каракурт, шершень і жаба-дереволаз. Щоб убезпечитися, ніколи не торкайся, не нюхай і не куштуй незнайомі рослини та ягоди, не підходь близько до отруйних тварин і не дражни їх, а в разі укусу негайно звертайся по медичну допомогу.

6. Розкажи про пристосування рослин і тварин твоєї місцевості до різних пір року.

У нашій місцевості взимку холодно й ґрунт замерзає, тому листопадні дерева (береза, клен, дуб) восени скидають листя, щоб не втрачати воду, а трав’янисті рослини зберігають під землею кореневища чи цибулини. Перелітні птахи (ластівки, лелеки) відлітають у теплі краї, їжаки й борсуки впадають у зимову сплячку в укриттях, а зимуючі птахи й звірі (синиці, лисиці, зайці) відрощують густіше пір’я чи хутро й змінюють його забарвлення. Навесні й улітку, коли тепло й багато їжі, рослини активно зеленіють і цвітуть, а тварини будують гнізда та виводять потомство.

7. Уяви, що тобі доручили підготувати репортаж про одну рослину та одну тварину, які мешкають в різних куточках планети.
Твої завдання: 1) за власним уподобанням обрати рослину і тварину; 2) дібрати достовірну інформацію про особливості середовища життя цих організмів; 3) висвітлити, як рослина і тварина до нього пристосовані; 4) у зручний спосіб ознайомити однокласниць і однокласників із твоїм репортажем.

Текст репортажу для виступу в класі:
«Вітаю, друзі! Сьогодні наш репортаж ведеться одразу з двох контрастних куточків Землі — спекотної пустелі та крижаної Антарктиди.
Перший герой — пустельний кактус сагуаро. У пустелі вдень панує спека понад +50 ∘C+50\text{ }^\circ\text{C}, майже не буває дощів, а вночі стає прохолодно. Кактус чудово пристосувався до посухи: замість листків у нього колючки, які майже не випаровують воду й захищають від тварин, а всередині товстого ребристого стебла він накопичує великий запас вологи після рідкісних дощів.
Другий герой — імператорський пінгвін із суворої Антарктиди, де взимку морози опускаються до −40 ∘C-40\text{ }^\circ\text{C} і дмуть крижані вітри. Від переохолодження пінгвіна рятує товстий шар підшкірного жиру та три шари водонепроникного щільного пір’я. А в найлютіші морози пінгвіни щільно туляться один до одного великим гуртом, щоб зігрітися. Ось так дивовижно природа допомагає живим організмам виживати в будь-якому куточку планети!»

Пізнаємо природу • 5 клас
Як тварини рухаються на землі та в повітрі
1 • Початок розповіді

Умови руху на суходолі й у небі

  • Повітря має невелику густину, тому для польоту тваринам потрібні крила й легке тіло.
  • Твердий ґрунт дає надійну опору лапам і копитам під час ходьби, бігу чи стрибків.
  • Різні способи руху допомагають шукати їжу, тікати від хижаків та мандрувати на далекі відстані.
Що казати біля дошки (слайд 1)

Уявіть, що в одному світі можна і мчати по стежці, і піднятися високо під хмари. Саме так влаштоване наземно-повітряне середовище, де мешканці пристосувалися або спиратися на тверду землю, або триматися в легкому повітрі. Від способу пересування залежить уся будова тіла тварини — від форми лап до розмаху крил.

Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
  1. Умови руху на суходолі й у небі
    • Повітря має невелику густину, тому для польоту тваринам потрібні крила й легке тіло.
    • Твердий ґрунт дає надійну опору лапам і копитам під час ходьби, бігу чи стрибків.
    • Різні способи руху допомагають шукати їжу, тікати від хижаків та мандрувати на далекі відстані.

    Уявіть, що в одному світі можна і мчати по стежці, і піднятися високо під хмари. Саме так влаштоване наземно-повітряне середовище, де мешканці пристосувалися або спиратися на тверду землю, або триматися в легкому повітрі. Від способу пересування залежить уся будова тіла тварини — від форми лап до розмаху крил.

  2. Підкорювачі повітряного океану
    • Птахи мають обтічне тіло, легкий скелет, крила та пір’я, щоб упевнено триматися в небі.
    • Сокіл сапсан під час пікірування на здобич розвиває швидкість понад 322 кілометри на годину.
    • Окрім птахів, крилами вправно користуються кажани, а також багато комах — метелики й бабки.

    Політ — це справжнє диво природи, яке дозволяє птахам долати тисячі кілометрів під час сезонних перельотів. Наприклад, шуліка чорний уміє довго ширяти в повітрі завдяки довгим крилам і роздвоєному хвосту, виглядаючи здобич. А найшвидший птах планети сапсан падає на жертву майже прямовисно з неймовірною швидкістю, складаючи лапи до тулуба.

  3. Майстри далеких стрибків
    • Для стрибків тварини мають довгі й дуже м’язисті задні ноги, які сильно відштовхуються від землі.
    • Один стрибок великого рудого кенгуру з Австралії може сягати аж дев’яти метрів завдовжки.
    • Подібно до кенгуру, вправно стрибають заєць сірий, жаби та дрібні коники-стрибунці.

    Коли треба миттєво втекти від небезпеки або швидко подолати високу траву, найкраще рятують стрибки. У рудого кенгуру не лише сильні задні ноги, а й міцний довгий хвіст, який допомагає тримати рівновагу під час руху. У наших лісах і полях так само далеко стрибає заєць сірий, легко заплутуючи сліди від хижаків.

  4. Спринтери суходолу
    • Стрункий гепард розганяється від 80 до 112 кілометрів на годину і є найшвидшим наземним ссавцем.
    • Його гнучкий скелет, довгі тонкі ноги, хвіст і невсувні кігті допомагають утримувати рівновагу.
    • Коням та оленям допомагають невтомно бігати відкритими просторами міцні ноги з копитами.

    Погляньте на гепарда — кожна деталь його тіла створена для стрімкої погоні. Невсувні кігті міцно чіпляються за землю, щоб лапи не ковзали, а довгий хвіст працює немов кермо під час різких поворотів. Водночас олені й коні покладаються на тверді копита, які захищають ноги під час тривалої ходьби та бігу степами.

  5. Рух без ніг і під землею
    • Гадюка степова та вуж не мають кінцівок, тому повзають завдяки гнучкому тілу й лускам.
    • Лусочки на череві змії чіпляються за нерівності ґрунту й плавно штовхають тіло вперед.
    • Ховрашок передніми лапками з міцними кігтями швидко риє підземні нори для захисту.

    Зовсім не обов’язково мати довгі ноги чи крила, щоб упевнено пересуватися суходолом. Змії звиваються всім тілом, спираючись лусочками на камінці й траву, тому легко пробираються навіть у вузькі щілини. А ось степові ховрашки поєднують біг поверхнею землі зі швидким риттям укриттів, де ховаються від спеки, морозів і хижаків.

  6. Кожному руху — своя мета
    • Крила, копита, довгі лапи чи гнучке тіло ідеально пасують до умов життя кожної тварини.
    • Завдяки вмінню літати, бігати, стрибати й повзати організми успішно виживають у природі.

    Отже, у наземно-повітряному середовищі немає однакових рішень для всіх — сапсан бере швидкістю в небі, гепард панує на рівнині, а кенгуру долає простір велетенськими стрибками. Кожне таке пристосування формувалося поступово, щоб тварини могли здобути їжу, захиститися від ворогів і розселитися по планеті.

Назад