· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати
§ 21. Що відомо про Сонце і Місяць (Коршевнюк, 5 клас)
1 (с. 131). Наведи приклади небесних тіл. Які з них тобі доводилося бачити на небі?
Небесні тіла — це зорі, планети, супутники планет, астероїди та комети. Неозброєним оком на небі я бачив (бачила) Сонце (нашу найближчу зорю), Місяць (природний супутник Землі), численні нічні зорі, а також деякі яскраві планети, наприклад Венеру чи Марс, які виглядають як дуже яскраві зорі.
Пліч-о-пліч. Завдання 1 (с. 131–132). Запишіть до таблиці характеристики трьох небесних тіл: Землі, Сонця і Місяця. Виконати завдання допоможуть наведені нижче характеристики:
- до якої групи належить небесне тіло (астероїд, планета, комета, зоря, супутник);
- радіус небесного тіла (, , );
- здатність випромінювати світло (випромінює світло, не випромінює світла);
- температура на поверхні небесного тіла (денна і нічна температури не надто відрізняються, від вдень і до вночі, постійно близько );
- наявність твердої оболонки на поверхні небесного тіла (є, немає).
| Характеристика небесного тіла | Земля | Сонце | Місяць |
|---|---|---|---|
| До яких небесних тіл належить | Планета | Зоря | Супутник |
| Радіус | |||
| Здатність випромінювати світло | Не випромінює світла | Випромінює світло | Не випромінює світла |
| Температура на поверхні | Денна і нічна температури не надто відрізняються | Постійно близько | Від вдень і до вночі |
| Наявність твердої оболонки на поверхні | Є | Немає | Є |
Завдання 2 (с. 132). Порівняйте розміри Сонця, Землі та Місяця.
Найбільшим із цих трьох небесних тіл є Сонце: його радіус () приблизно у разів більший за радіус Землі () і у разів більший за радіус Місяця (). Найменшим тілом є Місяць, радіус якого майже у раза менший за радіус Землі.
Завдання 3 (с. 132). Порівняйте температури на поверхні Землі, Місяця й Сонця.
Найвища температура на поверхні Сонця — вона постійна і становить близько , оскільки Сонце є розпеченою газовою кулею. На Землі температура помірна, а денні й нічні показники не надто відрізняються завдяки повітряній оболонці (атмосфері), яка утримує тепло. На Місяці атмосфери немає, тому там відбуваються різкі перепади температур: удень поверхня розжарюється до , а вночі охолоджується до .
Завдання 4 (с. 132). З’ясуйте, чи однакові результати ваших порівнянь з результатами інших груп.
Так, результати порівнянь в усіх груп однакові, тому що для висновків ми використовували точні наукові дані про радіуси та температуру поверхні Сонця, Землі й Місяця.
2 (с. 132). Розкажи, що тобі відомо про Сонячну систему.
Сонячну систему утворюють зоря Сонце та всі небесні тіла, які рухаються навколо нього своїми орбітами. До складу Сонячної системи входять вісім великих планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун), їхні природні супутники, карликові планети, астероїди та комети.
Завдання 5 (с. 133). Що для тебе було новим чи несподіваним у науковій довідці? Запиши в нотатник.
Для мене новим і несподіваним виявилося те, що світло від Сонця долає відстань до Землі () лише за , тоді як від наступної найближчої до нас зорі світло летить аж . Також вразила температура в центрі Сонця — понад .
Завдання 6 (с. 134). Склади два запитання до тексту наукової довідки про Місяць, постав їх однокласницям/однокласникам.
- Чому із Землі ми завжди бачимо лише одну півкулю Місяця? (Відповідь: тому що тривалість обертання Місяця навколо Землі й навколо своєї осі приблизно однакова, і обертається він у той самий бік, що й Земля).
- Яке природне явище в морях та океанах Землі виникає під впливом Місяця? (Відповідь: припливи і відпливи, тобто періодичне підвищення та зниження рівня води).
Нумо досліджувати фази Місяця
Виконай спостереження за фазами Місяця (с. 134–135).
Крок 1. З’ясуй, у які дні у твоїй місцевості Місяць перебуває у фазі нового Місяця. В один із цих днів з настанням темряви спостерігай за зоряним небом. Який вигляд має Місяць? Зафіксуй результати й дату спостереження.
У фазі нового Місяця його зовсім не видно на нічному небі, адже Сонце освітлює той бік Місяця, який повернутий від Землі. У нотатнику записуємо дату початку спостережень та робимо позначку «Місяця на небі не видно (новий Місяць)».
Крок 2. Через тиждень повтори спостереження. Який вигляд має Місяць? Як називається ця фаза? Зафіксуй результати й дату спостереження.
Через тиждень (після появи вузенького серпика — молодика) на вечірньому небі видно рівно праву половину місячного диска. Ця фаза називається перша чверть. Записуємо дату та замальовуємо праву освітлену половинку круга.
Крок 3. Ще через тиждень виконай чергове спостереження і переконайся, що Місяць перебуває у фазі повного Місяця. Краще роздивитися його допоможе збільшувальний прилад. Зафіксуй результати й дату спостереження.
Через два тижні від початку спостережень уся видима із Землі півкуля Місяця повністю освітлена Сонцем і має вигляд яскравого круглого диска. Це фаза повний Місяць (повня), у бінокль на ньому добре помітні темні ділянки («моря») та кратери. Записуємо дату та малюємо повний світлий диск.
Крок 4. Через тиждень виконай заключне спостереження за Місяцем. Який вигляд він має на зоряному небі?
На четвертому тижні спостережень освітленою залишається лише ліва половина місячного диска — це фаза остання чверть. Ще через тиждень Місяць знову зникне з нічного неба, повернувшись до фази нового Місяця.
Медіапошук (с. 136). Нині масово поширені смартфони й інтернет. Здійсни пошук інформації про те, як пов’язані смартфон, інтернет і штучні супутники Землі.
Штучні супутники Землі рухаються на навколоземній орбіті завдяки силі земного тяжіння й забезпечують роботу сучасного зв’язку та інтернету. Супутники передають радіосигнали на величезні відстані, завдяки чому мобільний інтернет і супутниковий зв’язок (наприклад, система Starlink) працюють навіть у горах, океанах чи віддалених селах, де немає звичайних веж зв’язку. Крім того, навігаційні супутники (GPS, Galileo) передають сигнали на смартфон, щоб карти могли точно визначити наше місцезнаходження й прокласти маршрут.
Тобі до снаги
1 (с. 136). Назви природний супутник Землі, два види рухів Місяця, три фази Місяця.
- Природний супутник Землі: Місяць.
- Два види рухів Місяця: обертання навколо своєї осі та обертання навколо Землі.
- Три фази Місяця: новий Місяць, перша чверть, повний Місяць (четверта фаза — остання чверть).
2 (с. 136). До яких небесних тіл належать Земля, Місяць, Сонце?
Земля належить до планет, Місяць — до природних супутників планет, а Сонце — до зір.
3 (с. 136). Склади три запитання про найближчу до Землі зорю, щоб поставити їх однокласницям і однокласникам.
- Які два гази переважають у складі Сонця? (Водень та гелій).
- Чому нам здається, що Сонце рухається по небу протягом дня? (Через добове обертання Землі навколо своєї осі).
- Яка сила утримує всі планети Сонячної системи на їхніх орбітах навколо Сонця? (Величезна сила сонячного тяжіння).
4 (с. 136). Опиши послідовність зміни фаз Місяця.
Спочатку настає фаза нового Місяця, коли його зовсім не видно на небі. За кілька днів з’являється вузенький серпик з правого боку — молодик, який через тиждень перетворюється на першу чверть (видно праву половину диска). Ще через тиждень настає повня (повний Місяць) — на небі сяє весь круглий диск. Потім освітлена частина поступово зменшується, і через тиждень настає остання чверть (видно лише ліву половину диска), після чого знову приходить новий Місяць.
5 (с. 136). Напевно, тобі доводилося чути вислів «світить Місяць, та не гріє». Розтлумач його на основі набутих тобою знань.
На відміну від Сонця, Місяць не є розпеченою зорею і не випромінює власного світла чи тепла. Ми бачимо сяйво Місяця на нічному небі лише тому, що його поверхня відбиває сонячні промені, немов величезне дзеркало, тому зігріти Землю це відбите світло не може.
6 (с. 136). Дві групи учнів й учениць обговорювали розміри Сонця і Місяця. Перша, посилаючись на свої спостереження за Місяцем, виголошувала, що Сонце і Місяць приблизно однакових розмірів. Друга група з цим не погоджувалась і відстоювала думку, що Сонце значно більших розмірів, ніж Місяць. А що із цього приводу думаєш ти? Чому?
Права друга група: Сонце насправді значно більше за Місяць — його діаметр приблизно у разів більший за діаметр Місяця. На небі вони здаються майже однаковими за розміром лише тому, що Сонце розташоване приблизно у разів далі від Землі (), ніж Місяць, а далекі предмети завжди виглядають меншими.