· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати

§ 2. Якими методами й інструментами досліджують природу (Коршевнюк, 5 клас)

1. Пригадай власні дослідження природи. Які з них запам’яталися тобі найбільше? Чим саме? (с. 14)

Найбільше мені запам’яталося весняне спостереження за бруньками каштана на шкільному подвір’ї та вирощування квасолі на підвіконні. Було дуже цікаво щодня бачити, як із маленької сухої насінини з’являється корінець, а згодом розпускаються зелені листочки.

2. Розглянь малюнок 4. Яку інформацію про зображених тварин він містить? Поміркуй, як була отримана ця інформація. Запропонуй назву малюнка. (с. 14)

Малюнок містить інформацію про зріст і масу різних слонів у порівнянні зі зростом дитини (приблизно 150 см150\text{ см}):

  • Слоненя має зріст близько 90 см90\text{ см} і масу 100 кг100\text{ кг}.
  • Індійський слон досягає зросту приблизно 300 см300\text{ см} та маси 4400 кг4400\text{ кг}.
  • Африканський лісовий слон має зріст близько 260 см260\text{ см} і масу 3000 кг3000\text{ кг}.
  • Африканський саванний слон є найбільшим — його зріст сягає 350 см350\text{ см}, а маса становить 4800 кг4800\text{ кг}.

Цю інформацію вчені отримали завдяки спостереженню та вимірюванню зросту й маси тварин за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (ваг і мірної стрічки або далекоміра).

Можлива назва малюнка: «Порівняння зросту й маси різних видів слонів» (або «Які розміри й масу мають слони»).

Завдання 1. Поміркуй і поясни, про що можна дізнатися, спостерігаючи за рослинами. (с. 16)

Спостерігаючи за рослинами, можна дізнатися, як вони змінюються протягом року та залежно від умов навколишнього середовища. Наприклад, навесні можна побачити розпускання бруньок і цвітіння, улітку — утворення плодів і насіння, а восени — пожовтіння й опадання листя. Також можна помітити, що на сонячному місці рослини ростуть швидше, ніж у затінку, а без поливу їхнє листя в’яне.

Завдання 2. Прочитай запитання: «Який твій зріст?», «Скільки важить гарбуз?», «Яка відстань між деревами на шкільному подвір’ї?», «Яка температура води у ставку?», «Котра година?». Які методи дослідження природи та прилади ти використаєш, щоб відповісти на ці запитання? (с. 16)

Для відповіді на ці запитання потрібно використати метод вимірювання та відповідні вимірювальні прилади:

  • «Який твій зріст?» — ростомір або сантиметрова стрічка (рулетка).
  • «Скільки важить гарбуз?» — ваги (терези).
  • «Яка відстань між деревами на шкільному подвір’ї?» — рулетка або мірна стрічка.
  • «Яка температура води у ставку?» — водний термометр.
  • «Котра година?» — годинник.

Пліч-о-пліч. Користуючись малюнком 7, пригадайте й розкажіть про свій досвід використання методів дослідження природи. Які методи позначено цифрами 1, 2, 3? Зіставте свої відповіді з текстом наукової довідки «Методи й інструменти природодослідниці/природодослідника». (с. 16)

На малюнку 7 зображено такі методи дослідження природи:

  • 1 — спостереження (дівчинка дивиться у бінокль).
  • 2 — вимірювання (людина вимірює довжину коробки лінійкою).
  • 3 — експеримент (дослідник у захисних окулярах проводить дослід із речовинами в лабораторії).

Зіставивши з текстом наукової довідки, бачимо, що ці три методи відповідають описаним у параграфі, а крім них у науковій довідці названо ще один метод — моделювання.

У власному житті я найчастіше використовую спостереження, коли дивлюся на хмари перед прогулянкою, щоб дізнатися, чи буде дощ. Вимірювання застосовую щоранку, коли дивлюся на вуличний термометр, щоб правильно одягнутися до школи. А експеримент проводив удома, коли перевіряв, у якій склянці швидше розтане лід — у теплій кімнаті чи в холодильнику.

Завдання 3. Допоможи дітям обрати методи дослідження, щоб відповісти на запитання: «Якого кольору стиглі ягоди калини?», «Як пересувається жаба?», «Скільки важить підручник «Пізнаємо природу»?» (с. 16)

Щоб відповісти на запитання, дітям варто обрати метод спостереження та метод вимірювання:

  • «Як пересувається жаба?» — потрібно використати спостереження (уважно подивитися біля водойми або на відео, як жаба стрибає на суші та плаває у воді).
  • «Скільки важить підручник «Пізнаємо природу»?» — потрібно застосувати вимірювання (покласти підручник на електронні або важільні ваги й визначити його масу в грамах).
  • «Якого кольору стиглі ягоди калини?» — достатньо спостереження за допомогою органів чуття (зору), щоб побачити, що восени ягоди набувають яскраво-червоного кольору.

3. Розглянь малюнок 8 і вислови припущення, що він може ілюструвати. Перевір правильність свого припущення, прочитавши наукову довідку «Експеримент». Придумай назву малюнка 8. (с. 17)

Малюнок 8 ілюструє експеримент із перевірки того, у якій воді (холодній чи гарячій) швидше розчиняється цукор. На це вказують дві однакові мірні склянки об’ємом 250 мл250\text{ мл} із водою різної температури, цукор, скляна паличка для перемішування та два секундоміри, які показують різний час розчинення.

Можлива назва малюнка: «Експеримент із дослідження швидкості розчинення цукру в холодній і гарячій воді».

Пліч-о-пліч (с. 18)

1. Позмагайтеся в парі на кращого знавця природодослідницьких інструментів. Правило гри: перший називає прилад, другий — його призначення. Потім поміняйтеся ролями.

Приклади пар «прилад — призначення»:

  • Телескоп — спостереження за віддаленими небесними тілами (Місяцем, зорями, планетами).
  • Лупа — розглядання дрібних природних об’єктів (комах, жилок листка, піщинок).
  • Пробірки та колби — зберігання рідин і виконання дослідів із речовинами.
  • Мірний циліндр (мірна склянка) — вимірювання об’єму рідин.
  • Спиртівка — нагрівання речовин і сумішей під час дослідів.
  • Порцелянова чашка — випарювання рідин.
  • Лійка конічна — акуратне наливання рідин у посуд із вузьким отвором.

2. Запропонуйте експеримент, який допоможе відшукати відповідь на запитання: «У якій воді (водопровідній чи дощовій) мило утворює більше піни?» Порівняйте з відповідями інших груп.

  • Що знадобиться: дві однакові прозорі пляшки або колби з кришками, мірна склянка, рідке мило (або шматочки одного мила), однаковий об’єм водопровідної та дощової води однакової температури, лінійка.
  • Хід виконання: наллємо в першу пляшку 100 мл100\text{ мл} водопровідної води, а в другу — 100 мл100\text{ мл} дощової води. Додамо в кожну пляшку по 11 чайній ложці рідкого мила, щільно закриємо кришки та будемо інтенсивно струшувати обидві пляшки однаковий час (наприклад, 30 с30\text{ с}). Потім виміряємо лінійкою висоту шару піни в обох посудинах.
  • Очікуваний результат і висновок: у пляшці з дощовою водою шар піни буде вищим, ніж у водопровідній. Це відбувається тому, що дощова вода м’якша (містить набагато менше розчинених солей, які заважають милу пінитися).

Нумо досліджувати: Прилади й обладнання для вивчення природи (с. 19)

Крок 1. Розглянь і назви видані вчителькою/вчителем прилади й обладнання. Користуючись текстом наукових довідок, з’ясуй їх призначення.
Крок 2. Перемалюй у зошит таблицю і заповни її відомостями про природодослідницькі інструменти.

Природодослідницькі інструментиПризначення
Лінійка, рулеткаВимірювання лінійних розмірів тіл та відстані між ними
Ваги (терези)Вимірювання маси тіл
ТермометрВимірювання температури повітря, води або тіла
Годинник, секундомірВимірювання часу перебігу явищ чи дослідів
Мірний циліндр, мірна склянкаВимірювання об’єму рідин
Лупа, бінокль, телескопЗбільшення зображення дрібних або віддалених тіл під час спостереження
Пробірки, колби, скляна паличкаВиконання дослідів із речовинами та перемішування розчинів

Крок 3. Який прилад потрібний для вимірювання відстані між партами? Виміряй і запиши відстань.

Для вимірювання відстані між партами потрібна рулетка або мірна стрічка. Приклавши початок стрічки (поділку 00) до краю однієї парти та простягнувши її до краю сусідньої парти, отримуємо відстань приблизно 65 см65\text{ см} (або 0,65 м0{,}65\text{ м}).

Крок 4. Наведи приклади застосування методів дослідження природи та природодослідницьких інструментів у повсякденному житті.

  • Спостереження: розглядання через лупу дрібного тексту або комах на листі рослин; спостереження за поведінкою домашнього улюбленця.
  • Вимірювання: вимірювання температури тіла термометром під час хвороби; зважування борошна та цукру на кухонних вагах для випікання пирога; відмірювання об’єму молока мірною склянкою.
  • Експеримент: перевірка, який засіб краще відпирає пляму від соку на тканині.

Технотека: Наведи власні приклади застосування ґаджетів для дослідження природи (с. 20)

Смартфон і планшет можна використовувати для запису співу птахів у парку або фотографування невідомих рослин і грибів, щоб визначити їхню назву за допомогою спеціальних мобільних застосунків. Також за допомогою камери телефона зручно знімати сповільнене відео розпускання квітки чи руху хмар, а фітнес-браслет допомагає виміряти відстань і кількість кроків під час прогулянки лісом.

Тобі до снаги (с. 20)

1. Назви один збільшувальний прилад, два вимірювальні прилади, три методи дослідження природи.

  • Один збільшувальний прилад: лупа (або бінокль, телескоп).
  • Два вимірювальні прилади: термометр, терези (або лінійка, годинник, мірний циліндр).
  • Три методи дослідження природи: спостереження, вимірювання, експеримент (також існує моделювання).

2. Прочитай перелік природодослідницьких інструментів: пробірка, секундомір, лінійка, лупа, колба, терези, бінокль. Об’єднай їх у три групи, запиши ці групи і зазнач назву для кожної з них.

Усі перелічені інструменти можна поділити за їхнім призначенням на три групи:

  • Прилади для спостереження (збільшувальні прилади): лупа, бінокль.
  • Вимірювальні прилади: секундомір, лінійка, терези.
  • Лабораторне обладнання (лабораторний посуд): пробірка, колба.

3. Що ти можеш дослідити, використовуючи інструменти із запропонованого в попередньому завданні переліку?

  • Лупою можна роздивитися будову крила метелика, жилки листка або крупинки солі.
  • Біноклем зручно спостерігати за птахами на високих деревах чи на водоймі.
  • Секундоміром можна виміряти час, за який розчиниться сіль у воді або за який учень пробіжить дистанцію.
  • Лінійкою можна виміряти довжину листка, висоту паростка квасолі чи товщину книжки.
  • Терезами можна визначити масу яблука, камінця чи насіння.
  • Пробіркою та колбою можна скористатися для проведення дослідів із змішування або розчинення речовин у воді.

4. Відомо, що Дніпро — найдовша річка України. Який метод дослідження використали, щоб підтвердити цю інформацію?

Щоб підтвердити цю інформацію, використали метод вимірювання. Дослідники виміряли довжину річки Дніпро від витоку до гирла (вона становить 2201 км2201\text{ км}, із них у межах України — 981 км981\text{ км}) і порівняли отримане число з виміряною довжиною інших річок України.

5. Наведи приклади використання спостережень, вимірювань та експериментів під час досліджень природи.

  • Спостереження: спостереження за перельотом птахів восени, за зміною фаз Місяця вночі або за поведінкою мурах біля мурашника.
  • Вимірювання: вимірювання висоти снігового покриву взимку лінійкою, температури повітря термометром або маси врожаю овочів на вагах.
  • Експеримент: дослідження проростання насіння гороху в різних умовах (у теплому місці з водою та в сухому або холодному місці), щоб з’ясувати, що саме потрібно рослині для росту.

6. Поцікався у своїх рідних чи знайомих, які вимірювальні прилади вони використовують на роботі та вдома й з якою метою. Отриману інформацію запиши до зошита у таку таблицю.

Назва вимірювального приладуПризначення вимірювального приладу
Медичний термометрВимірювання температури тіла людини вдома
Кухонні вагиВимірювання маси продуктів під час приготування страв
Мірна склянкаВимірювання об’єму води, молока чи олії на кухні
Будівельна рулеткаВимірювання довжини, ширини та висоти кімнати або меблів під час ремонту
ТонометрВимірювання артеріального тиску та пульсу вдома або в лікарні
Спідометр в автомобіліВимірювання швидкості руху автомобіля під час поїздки
Назад