· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 18. Спостерігаємо за погодою (Коршевнюк, 5 клас)

Пригадай і розкажи про спостереження за погодою, виконані тобою раніше. Яке обладнання використовувалося? (с. 118)

У початковій школі ми вели календар природи, де щодня відмічали стан неба (ясно, хмарно, похмуро), наявність опадів (дощ, сніг) та напрямок і силу вітру. Для вимірювання температури повітря ми використовували вуличний рідинний термометр, а напрямок вітру визначали за рухом прапорця або гілок дерев.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Обговоріть, що для кожного учасника вашої групи означає «хороша погода», «погана погода». (с. 118)

Уявлення про погоду залежить від планів та інтересів кожної людини. Для більшості учнів нашої групи «хороша погода» — це теплий, сонячний, безвітряний день улітку, коли можна купатися, або тихий морозний день із пухнастим снігом узимку, щоб кататися на санчатах. «Поганою погодою» ми називаємо затяжну холодну зливу, сильний поривчастий вітер, ожеледицю або густий туман, які заважають гуляти надворі.

Розглянь колаж зі світлинами різних погодних умов. Чи погоджуєшся ти з висловом, що в природи поганої погоди не буває? (с. 118)

На колажі зображено шість різних станів природи: сонячний безхмарний день на морському узбережжі, сильний штормовий вітер, що гне сосну, сильна злива біля водойми, нічна гроза з блискавками над містом, тихий морозний засніжений ліс та густий дощ у парку.

Я погоджуюся з висловом, що в природи поганої погоди не буває. Кожне природне явище виконує свою важливу роль: сонце зігріває Землю, дощі й сніг напувають ґрунт і рослини вологою, а вітер перемішує повітря та очищує його. Будь-яка погода стає «поганою» лише тоді, коли людина одягнулася не по сезону або не підготувалася до змін у природі.

НОТАТНИК ДОПИТЛИВИХ І СПОСТЕРЕЖЛИВИХ. Відшукай і запиши в нотатник значення слів «метеоролог», «синоптик». (с. 118)

  • Метеоролог — учений або фахівець, який вивчає атмосферу Землі, вимірює показники погоди за допомогою спеціальних приладів і досліджує природні явища в повітрі.
  • Синоптик — фахівець-метеоролог, який аналізує зібрані дані з метеостанцій та супутників, складає карти погоди та розробляє її прогноз на найближчі дні.

Завдання 1. Розглянь прилади на малюнку 61, назви призначення кожного з них. (с. 119)

На малюнку 61 «Обладнання для дослідження погоди» зображено такі метеорологічні прилади:

  • Термометри (спиртові вуличні та електронний цифровий, верхній ряд ліворуч) — вимірюють температуру повітря в градусах Цельсія (∘C^\circ\text{C}).
  • Флюгер (верхній ряд, другий зліва) — визначає напрямок вітру (стрілка вказує, звідки дме вітер) та приблизно його силу.
  • Барометр-анероїд (верхній ряд, третій зліва) — вимірює атмосферний тиск.
  • Снігомірна рейка (верхній ряд праворуч) — вимірює висоту снігового покриву на землі.
  • Домашня електронна метеостанція (нижній ряд ліворуч) — одночасно вимірює температуру повітря в приміщенні та на вулиці, відносну вологість повітря у відсотках і показує прогноз погоди.
  • Опадоміри (побутовий прозорий циліндричний та професійний опадомір Третьякова із захисними планками, нижній ряд праворуч) — збирають і вимірюють кількість атмосферних опадів (дощу, снігу).

Завдання 2. Поясни, як і чому впродовж доби змінюється погода. (с. 120)

Упродовж доби найпомітніше змінюється температура повітря: вдень вона вища, а вночі — нижча. Це відбувається через добове обертання Землі навколо своєї осі. Удень Сонце освітлює і нагріває земну поверхню, а від неї нагрівається повітря (найвища температура зазвичай спостерігається по обіді, близько 14–15 год14\text{–}15\text{ год}). Уночі сонячне тепло не надходить, земля поступово охолоджується, і температура повітря падає до самого світанку. Також через зміну температури впродовж доби може змінюватися вологість повітря (вранці випадає роса або утворюється туман) та сила вітру.

Нумо досліджувати

Завдання 1. Спостерігай за погодою щодня протягом двох тижнів. Домовся із членами своєї навчальної групи виконувати індивідуальні спостереження в один і той самий час. (с. 120–121)

Приклад оформлення щоденника спостережень за перший тиждень (вимірювання проводилися о 8:008{:}00 ранку та о 18:0018{:}00 вечора; площа дна прямокутного контейнера для опадів становить S=10 см⋅10 см=100 см2S = 10\text{ см} \cdot 10\text{ см} = 100\text{ см}^2):

ДатаТемпература зранку, ∘C^\circ\text{C}Температура ввечері, ∘C^\circ\text{C}Стан неба та опадиНапрямок вітруКількість опадів, мл/см2\text{мл/см}^2Вологість повітря (за прогнозом), %\%
1 день+8+8+14+14Ясно, без опадівПівденний005555
2 день+9+9+15+15Хмарно, без опадівПівденно-західний006060
3 день+7+7+10+10Похмуро, дощ (50 мл50\text{ мл} води)Західний50:100=0,550 : 100 = 0{,}58585
4 день+5+5+9+9Похмуро, дрібний дощ (20 мл20\text{ мл})Північно-західний20:100=0,220 : 100 = 0{,}28282
5 день+4+4+11+11Хмарно з проясненнямиПівнічний006565
6 день+6+6+13+13Ясно, вранці росаСхідний005858
7 день+8+8+15+15Ясно, без опадівПівденно-східний005252

Висновок із дослідження: вечірня температура завжди була вищою за ранкову, оскільки вдень Земля прогрівалася Сонцем. Коли вітер змінювався на західний та північно-західний, з’являлися суцільні хмари, зростала вологість повітря до 82–85 %82\text{–}85\,\% і випадав дощ. Власні вимірювання температури та напрямку вітру майже повністю збіглися з даними інтернет-прогнозів.

Завдання 2. По завершенні спостереження підготуй презентаційні слайди або плакати, вдавшись до умовних позначень на зразок тих, що на колажі. Визнач кількість сонячних, похмурих і дощових днів за період спостереження. (с. 121)

На плакаті за підсумками двотижневих спостережень (14 днів) зручно оформити календар погоди з використанням умовних знаків зі сторінки 121 (порожнє коло — ясно, наполовину зафарбоване коло — хмарно, повністю зафарбоване коло — похмуро, чотири крапки — дощ) та підрахувати дні з різною погодою. За наведеним прикладом за два тижні було 66 сонячних (ясних) днів, 33 хмарні, 22 похмурі та 33 дощові дні:

Плакат з умовними позначеннями та підсумками спостережень за погодою протягом 14 днів

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ. Порівняйте й обговоріть у групі результати своїх спостережень за погодою. (с. 121)

Під час обговорення в групі ми порівняли таблиці кожного учасника. Показники стану неба, опадів та напрямку вітру в усіх збіглися, оскільки ми живемо в одному населеному пункті. Проте значення температури повітря відрізнялися на 1–2∘C1\text{–}2^\circ\text{C}: у тих, хто вимірював температуру на сонячному боці будинку або в центрі міста біля асфальту, показники були трохи вищими, ніж у тих, чий термометр висів у затінку біля парку чи річки.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП. Якщо інформація тебе зацікавила, перевір, чи справджуються ці прикмети. (с. 122)

Я перевірив кілька прикмет із підручника під час прогулянок. Наприклад, у сонячний день перед вечірнім дощем квітки кульбаби справді щільно закрилися ще по обіді, щоб захистити пилок від намокання. А ластівки перед негодою літали дуже низько над землею, бо вологе повітря прибивало дрібних комах униз, де птахи на них полюють.

МЕДІАПОШУК. Поцікався іншими прикладами передбачення погоди за поведінкою тварин і рослин. (с. 122)

Окрім наведених у підручнику, існують й інші перевірені природні прикмети зміни погоди:

  • Кішка згортається клубочком і ховає ніс у лапи — чекай на похолодання або мороз.
  • Бджоли зранку не вилітають із вулика, а гудуть усередині — незабаром піде дощ.
  • На листках каштана, клена або кімнатної монстери з’являються крапельки води («плачуть» листки) — через підвищену вологість повітря за добу-дві почнеться дощ.
  • Мурахи швидко закривають усі входи до мурашника — наближається сильна злива чи гроза.

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви одне джерело інформації про погоду, два прилади для спостереження за погодою, три складники погоди. (с. 122)

  • Одне джерело інформації про погоду: прогноз погоди в інтернеті (або по радіо, телебаченню, дані зі штучних супутників Землі).
  • Два прилади для спостереження за погодою: термометр і барометр (також можна назвати флюгер або опадомір).
  • Три складники погоди: температура повітря, вологість повітря та атмосферний тиск (також складниками є вітер, хмарність і опади).

2. Звідки людина дізнається про погоду? Для чого людині потрібен прогноз погоди? (с. 122)

Людина дізнається про погоду з метеорологічних зведень і прогнозів по телебаченню, радіо, у газетах, спеціальних мобільних додатках та в інтернеті, а також за допомогою власних приладів (термометра, барометра) і спостережень за природою.

Прогноз погоди потрібен людям, щоб правильно підібрати одяг і взуття та спланувати свій день чи подорож. Також точні прогнози необхідні для безпеки й роботи в багатьох галузях: авіації та судноплавству (щоб уникнути штормів і туманів), сільському господарству (для планування посіву та збору врожаю), будівельникам і рятувальникам (щоб завчасно попередити населення про буревії, ожеледицю чи повені).

3. Наведи приклади періодичних і неперіодичних змін погоди. (с. 122)

  • Періодичні зміни погоди (повторюються регулярно через рух Землі): зміна температури впродовж доби (вдень тепліше, вночі холодніше) та зміна погоди за порами року (тепле літо, холодна зима, весняне потепління).
  • Неперіодичні зміни погоди (виникають раптово через переміщення повітряних мас): літня гроза з градом, ураган, раптова відлига взимку, затяжна посуха або повінь.

4. За результатами власного спостереження за погодою (рубрика «Нумо досліджувати») побудуй два графіки зміни температури (ранкової і вечірньої). Для кожної доби спостережень обчисли середню добову температуру. (с. 122)

Для обчислення середньої добової температури потрібно додати ранкову та вечірню температури і поділити суму на 2 (за даними з таблиці до рубрики «Нумо досліджувати»):

  • 1 день: +8+(+14)2=222=+11∘C\dfrac{+8 + (+14)}{2} = \dfrac{22}{2} = +11^\circ\text{C}
  • 2 день: +9+(+15)2=242=+12∘C\dfrac{+9 + (+15)}{2} = \dfrac{24}{2} = +12^\circ\text{C}
  • 3 день: +7+(+10)2=172=+8,5∘C\dfrac{+7 + (+10)}{2} = \dfrac{17}{2} = +8{,}5^\circ\text{C}
  • 4 день: +5+(+9)2=142=+7∘C\dfrac{+5 + (+9)}{2} = \dfrac{14}{2} = +7^\circ\text{C}
  • 5 день: +4+(+11)2=152=+7,5∘C\dfrac{+4 + (+11)}{2} = \dfrac{15}{2} = +7{,}5^\circ\text{C}
  • 6 день: +6+(+13)2=192=+9,5∘C\dfrac{+6 + (+13)}{2} = \dfrac{19}{2} = +9{,}5^\circ\text{C}
  • 7 день: +8+(+15)2=232=+11,5∘C\dfrac{+8 + (+15)}{2} = \dfrac{23}{2} = +11{,}5^\circ\text{C}

Графік зміни ранкової та вечірньої температури повітря за тиждень

Пізнаємо природу • 5 клас
Спостереження за погодою та її умовні позначення
1 • Загадка атмосфери

Що таке погода і чому вона змінюється

  • Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у конкретний проміжок часу.
  • Температура, вологість, вітер, хмарність і атмосферний тиск є головними складниками сучасної характеристики погоди.
  • Періодичні зміни погоди залежать від руху Землі, а неперіодичні виникають через переміщення повітряних мас.
  • Метеорологи досліджують процеси в атмосфері приладами, а синоптики складають прогнози на найближчі дні.
Що казати біля дошки (слайд 1)

Чи замислювалися ви, чому вранці може світити сонце, а після обіду раптом налетіти гроза? Погода — це стан нижнього шару повітря біля земної поверхні саме тут і зараз. Зміна дня і ночі чи пір року приносить періодичні зміни погоди через рух нашої планети, а раптові зливи чи урагани спричиняють величезні маси повітря.

Повний текст усіх слайдів і виступу (7)
  1. Що таке погода і чому вона змінюється
    • Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у конкретний проміжок часу.
    • Температура, вологість, вітер, хмарність і атмосферний тиск є головними складниками сучасної характеристики погоди.
    • Періодичні зміни погоди залежать від руху Землі, а неперіодичні виникають через переміщення повітряних мас.
    • Метеорологи досліджують процеси в атмосфері приладами, а синоптики складають прогнози на найближчі дні.

    Чи замислювалися ви, чому вранці може світити сонце, а після обіду раптом налетіти гроза? Погода — це стан нижнього шару повітря біля земної поверхні саме тут і зараз. Зміна дня і ночі чи пір року приносить періодичні зміни погоди через рух нашої планети, а раптові зливи чи урагани спричиняють величезні маси повітря.

  2. Прилади для дослідження погоди
    • Термометр вимірює температуру повітря, а барометр визначає атмосферний тиск навіть у кімнаті.
    • Флюгер показує напрямок вітру, повертаючись стрілкою назустріч повітряному потоку над землею.
    • Опадомір збирає дощову воду в мірний циліндр, а снігомірна рейка вимірює товщину снігу.
    • Сучасні цифрові метеостанції миттєво показують на екрані температуру, вологість повітря та наближення опадів.

    Щоб не вгадувати погоду навмання, люди винайшли точні вимірювальні прилади. Наприклад, вуличний термометр обов’язково вішають у затінку, а ось барометр однаково точно покаже атмосферний тиск навіть на стіні у вашій кімнаті! Коли тиск знижується, незабаром варто чекати дощу або снігу.

  3. Хмарність та атмосферні опади
    • Хмарність оцінюють візуально за десятибальною шкалою, яку затвердили ще у 1853 році.
    • Удень через нагрівання повітря утворюються купчасті хмари, а вранці часто з’являються шаруваті хмари.
    • Хмари взимку стримують охолодження землі, а влітку захищають її від перегрівання сонцем.
    • Із хмар випадають дощ, сніг і град, а безпосередньо з повітря осідають роса й іній.

    Кожен бал хмарності означає десяту частину неба, закриту хмарами, де нуль — це абсолютно ясний день. Улітку після обіду тепле повітря підіймається вгору, і ми бачимо білі купчасті хмари. А ще важливо розрізняти опади: сніг і град падають із високих хмар, а от ранкова роса чи зимовий іній з’являються прямо з вологого повітря на траві та гілках.

  4. Умовні позначення погодних явищ
    • Для швидкого заповнення календаря погоди використовують прості геометричні символи замість довгих описів.
    • Ясний день позначають порожнім колом, а хмарну погоду передають наполовину зафарбованим кружечком.
    • Чотири крапки символізують дощ, шестикутна зірочка показує сніг, а стрілка-блискавка попереджає про грозу.
    • Три горизонтальні риски означають густий туман, а півколо на лінії позначає ранкову росу.

    Уявіть, як довго довелося б писати щодня слова «сьогодні йде сніг, а вчора був туман». Тому вчені та школярі користуються міжнародними умовними знаками. Наприклад, побачивши у зошиті чотири чорні крапки або сніжинку, кожен одразу зрозуміє, які опади випали того дня, а три рівні лінії підкажуть, що зранку стелився туман.

  5. Як провести власне дослідження погоди
    • Вимірюйте температуру повітря вранці й увечері щодня в один і той самий час.
    • За допомогою саморобного прапорця-флюгера або нахилу гілок дерев визначайте напрямок вітру.
    • Зберіть дощову воду в контейнер і поділіть її об’єм на площу дна посудини.
    • За результатами спостережень побудуйте графіки ранкової й вечірньої температури та обчисліть середню добову.

    Найцікавіше спостерігати за погодою щонайменше два тижні поспіль, домовившись із друзями записувати дані одночасно. Якщо ви поставите на відкритому майданчику контейнер із відомим розміром дна, то легко обчислите кількість опадів у мілілітрах на квадратний сантиметр. А побудувавши графік, одразу побачите, як зниження тиску приносить хмари й зменшує різницю між ранковою і вечірньою температурою.

  6. Живі барометри у природі
    • Тварини і рослини тонко відчувають зміну вологості повітря та коливання атмосферного тиску.
    • Ластівки літають низько перед дощем, бо волога опускає комах ближче до землі.
    • Квітки кульбаби в сонячний день закриваються перед негодою, щоб захистити свій пилок.
    • Якщо синиці ховаються під дах, наближається хуртовина, а голуби туркочуть на хорошу погоду.

    Ще до появи супутників люди навчилися передбачати погоду за поведінкою птахів, комах і рослин. Коли перед дощем зростає вологість, крильця мошок стають важчими, вони опускаються до трави, а слідом за ними низько летять ластівки. Так само можна перевірити кульбабу на прогулянці: якщо її жовті кошики раптом стулилися опівдні, краще взяти парасольку.

  7. Навіщо нам знання про погоду
    • Прогноз погоди допомагає щодня обирати зручний одяг і безпечно планувати далекі подорожі.
    • Точні дані синоптиків рятують посіви фермерів, роботу аеропортів і безпеку морських суден.
    • Власні спостереження вчать помічати взаємозв’язки у природі та розуміти характер рідного краю.

    Уміння читати умовні позначення та прогнози погоди стає у пригоді кожному з нас щоранку перед виходом до школи. А для пілотів, моряків, рятувальників та агрономів попередження про заморозки, туман чи штормовий вітер є життєво необхідними. Коли ми самі ведемо календар природи, то переконуємося, що в природи справді немає поганої погоди — кожне явище потрібне Землі.

Джерела:«Пізнаємо природу» 5 клас (Т. В. Коршевнюк, О. Г. Ярошенко, 2023, НУШ)Вікіпедія: ПогодаВікіпедія: МетеорологіяВікіпедія: ХмарністьВікіпедія: Атмосферні опади
Назад