· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати
§ 3. Як шукати відповіді на запитання - Пізнаємо природу
Скористайся піктограмами і розкажи, як шукати відповіді на запитання.
Шукати відповіді на запитання про природу можна різними способами:
- розглядати предмети через лупу чи мікроскоп;
- вести спостереження за допомогою власних органів чуття;
- знаходити наукові дані в інтернеті за комп’ютером;
- обговорювати здогадки та радитися з однокласниками чи вчителем;
- читати інформацію в підручниках, довідниках та енциклопедіях;
- ставити досліди та проводити експерименти в лабораторії.
Розкажи за схемою (мал. 13), як Жорж де Местраль знайшов відповідь на запитання.
- Спостереження: під час прогулянки з собакою інженер помітив, що до шерсті тварини міцно причепилися плоди реп’яха.
- Запитання: він зацікавився, чому саме реп’яхи такі липучі та як вони тримаються.
- Гіпотеза: науковець припустив, що рослина має особливу будову, яка дозволяє їй чіплятися за шерсть.
- Перевірка дослідом: він розглянув колючки реп’яха під мікроскопом і побачив, що на їхніх кінчиках є крихітні загнуті гачки.
- Висновок: здогад підтвердився — саме цими гачками реп’ях утримується на шерсті. За цим природним зразком Жорж де Местраль створив застібку-липучку.
Дослідіть, на яку відстань до предмета треба піднести лупу, щоб зображення було чітким. Скористайтеся підказкою (мал. 14) і запропонуйте спосіб визначити збільшення лупи.
Відстань: щоб отримати чітке зображення, лупу тримають на відстані приблизно 2–5 сантиметрів від об’єкта, повільно наближаючи або віддаляючи її, поки предмети не стануть максимально різкими.
Спосіб визначення збільшення лупи:
- Покласти на стіл міліметровий папір або звичайну учнівську лінійку з поділками.
- Одним оком дивитися крізь лупу на поділки, а іншим (відкритим) оком дивитися повз лупу на другу таку саму лінійку поряд.
- Порахувати, скільки міліметрів незбільшеної шкали перекриває одна міліметрова поділка під лупою. Якщо 1 мм під лупою виглядає як 3 мм справжньої лінійки, то лупа збільшує у 3 рази.
Обери одну із запропонованих моделей (мал. 15). Порівняй її з реальним об’єктом (явищем). Які у них спільні ознаки? Чим вони відрізняються?
Обрана модель: глобус (модель 3) — модель Землі.
| Ознаки тільки глобуса | Спільні ознаки | Ознаки тільки планети Земля |
|---|---|---|
| Зроблений із пластмаси чи паперу, невеликий за розміром, легкий, не має справжньої атмосфери, води та життя | Куляста форма, нахил осі обертання, розташування материків, океанів, полюсів та екватора | Величезні космічні розміри, реальна маса, наявність повітряної оболонки, океанів із водою та живих істот |
Запитання і завдання
1. Чому дослідник – не просто спостерігач? Чим відрізняється дослідник від звичайного спостерігача?
Звичайний спостерігач просто розглядає довкілля і не втручається у події. Дослідник має чітку мету, шукає причини явищ, висуває гіпотези, проводить вимірювання, ставить експерименти у створених умовах і робить наукові висновки.
2. Розглянь схему на малюнку 13. Що робити, якщо гіпотеза не підтвердилася?
Згідно зі схемою на малюнку 13, якщо гіпотеза не підтвердилася, слід сформулювати іншу гіпотезу (новий здогад) і розпочати перевірку спочатку.
3. Спробуй себе у ролі дослідника чи дослідниці. Вислови гіпотезу: на чому найкраще пише олівець (або крейда). Перевір її, використовуючи папір, картон, пластик, дошку, тканину, скло та ін.
Гіпотеза: простий олівець найкраще пише на папері та картоні, оскільки вони мають мікроскопічні нерівності, об які стирається графіт, і не пише на абсолютно гладеньких поверхнях.
Перевірка дослідом:
- Провели лінію олівцем по паперу та картону — слід залишається чітким, рівним і яскравим.
- Спробували провести лінію по тканині — олівець чіпляється за нитки, лінія виходить блідою та нерівною.
- Провели грифелем по гладенькому склу та пластику — олівець ковзає і сліду майже не залишає.
Висновок: гіпотеза підтвердилася, олівець найкраще пише на шорстких поверхнях — папері та картоні.
4. Досліди, які матеріали найкраще всотують воду.
Дослід: капнули однакову кількість води (за допомогою піпетки) на смужки паперового рушника, бавовняної тканини, картону та поліетиленового пакета.
Результат:
- Паперовий рушник і бавовняна тканина всмоктали краплю миттєво.
- Картон вбирав воду значно повільніше.
- Поліетиленовий пакет зовсім не всотав вологу — крапля залишилася на його поверхні.
Висновок: найкраще всотують воду пористі матеріали з природних волокон — папір і бавовняна тканина.
Спостережливі та уважні. Складіть довільну фігуру з паличок і на 2–3 секунди покажіть сусідові/-ці за партою. Накрийте фігуру аркушем. Виміряйте час, за який ваш/-а сусід/-ка відтворить її. Поміняйтеся ролями. До речі, хто зможе перекласти лише одну паличку так, щоб фігура «Жирафа» збереглася?
Щоб зберегти фігуру «Жирафа», повернувши її в інший бік, потрібно перекласти горизонтальну паличку тулуба: перемістити її вгору або змістити задню ногу, щоб утворився контур жирафи, що дивиться в протилежний напрямок (або підняти одну паличку «голови», змінивши кут нахилу шиї).