· Ілля Добрий · Довідник · 5 хв. читати

Екологічні групи гідробіонтів океану (планктон, нектон, бентос, нейстон), пристосування верблюдів до пустелі та узагальнююча матриця ароморфозів класів хордових

Екологічні групи гідробіонтів океану

Залежно від глибини в океані змінюються освітленість, тиск, температура та концентрація розчинених газів. У верхній добре освітленій зоні (до 200 м) зосереджені фотосинтетики (фітопланктон) та основна маса тварин; нижче розташовані сутінкова зона (200–1000 м) і зона повної темряви (понад 1000 м). За способом життя та руху водних організмів (гідробіонтів) поділяють на чотири основні екологічні групи.

Розподіл екологічних груп гідробіонтів (планктон, нектон, бентос) та світлових зон океану за глибиною

Рис. 1. Вертикальна зональність океану та розміщення планктону, нектону й бентосу.

1. Планктон (і плейстон)

  • Особливість: організми зависають у товщі води і переносяться течіями, не здатні активно протистояти їм (плейстон — організми, частина тіла яких виступає у повітря, наприклад португальський кораблик або вітрильник).
  • Адаптації до підвищення плавучості: зменшення густини тіла (пухирці повітря, краплі жиру, редукція важкого скелета), збільшення площі поверхні завдяки розвитку різноманітних виростів і щетинок, сплющення та видовження форми тіла.
  • Представники: реброплав венерин пояс, веслоногий рак, медуза коренерот, гідроїдний поліп вітрильник, сифонофора португальський кораблик, дрібні ракоподібні (дафнії, циклопи, креветки).

Представники планктону та плейстону: реброплав венерин пояс, веслоногий рак, медуза коренерот, вітрильник, креветка, португальський кораблик

Рис. 2. Морські організми планктону та плейстону.

2. Нектон

  • Особливість: активно плаваючі організми товщі води, здатні долати значні відстані та протистояти течіям.
  • Адаптації до активного плавання і зменшення тертя: обтічна форма тіла, слиз, луска, плавці, ласти, реактивний рух струменем води (головоногі молюски), добре розвинена мускулатура.
  • Представники: риби (щука, сом, лящ, плітка, акули), головоногі молюски (кальмар), морські ссавці (дельфін, тюлень, кити).

Представники нектону: дельфін, тюлень, кальмар і риби (щука, сом, лящ, плітка)

Рис. 3. Тварини нектону, пристосовані до активного плавання в товщі води.

3. Бентос

  • Особливість: організми, що мешкають на поверхні або в товщі донного ґрунту водойм.
  • Адаптації до зменшення плавучості: органи прикріплення до субстрату, обважнення тіла за рахунок вапнякової черепашки (мушлі) або хітинізованої кутикули, сплющена дорсовентрально (зверху вниз) форма тіла.
  • Представники: камбала, морські гребінці, рак-самітник, морський їжак, корали, багатощетинковий черв’як нереїс, морські лілії, морська зірка.

Приклади донних бентосних тварин: камбала, гребінці, рак-самітник, морський їжак, корал, нереїс, морські лілії та морська зірка

Рис. 4. Представники морського бентосу (мешканці дна).

4. Нейстон

  • Нейстон — це екологічна група організмів, пов’язаних із поверхневою плівкою води, які постійно або тимчасово живуть на ній чи на глибині до 5 см під поверхнею.
  • Адаптації: утворення гідрофобних (незмочуваних) поверхонь тіла, менша за воду середня густина тіла, особлива будова кінцівок (довгі широко розставлені ноги), що дозволяє пересуватися поверхневою плівкою води без занурення.
  • Представники: клопи-водомірки, жуки-вертячки, клоп-гладиш, личинки комарів, дрібні легеневі молюски (ставковик), деякі одноклітинні водорості.

Водні безхребетні нейстону та приповерхневого шару: ставковик, личинка комара, клоп-гладиш, жук-вертячка

Рис. 5. Представники нейстону та поверхневої плівки прісних водойм.

Клоп-водомірка, що утримується на поверхневій плівці натягу води

Рис. 6. Клоп-водомірка на поверхневій плівці води завдяки незмочуваним волоскам на кінцівках.

Пристосування верблюдів до умов пустелі

Верблюди — класичний приклад комплексу анатомічних, фізіологічних та поведінкових адаптацій до екстремально спекотного й посушливого клімату пустель:

  • Довгі ноги піднімають тулуб вище від розпеченого пустельного піску.
  • Грубі рогові нарости (мозолі) на пальцях, зап’ястях і грудях захищають тканини від опіків гарячим піском при ляганні та ходінні.
  • Широка форма ступней із мозолистими подушками запобігає провалюванню в сипучий пісок, а особлива будова кінцівок дає змогу впевнено рухатися навіть проти сильного вітру.
  • Горб (або два горби) містить запаси жиру, при окисненні якого утворюється ендогенна (метаболічна) вода (із 100 г жиру — понад 100 г води).
  • Повільний обмін речовин (метаболізм) забезпечує високу стійкість до тривалого голоду та спраги.
  • Термоізоляція та економія тепла: густа шерсть на спині захищає як від перегрівання вдень, так і від нічного переохолодження; низька тепловіддача й глибоке залягання кровоносних судин зменшують втрату вологи через випаровування.
  • Економне виділення води: концентрована сеча (ефективна реабсорбція води в нефронах) і сухі фекалії зводять втрати води до мінімуму.
  • Поведінкові та сезонні адаптації: розмноження припадає на прохолоднішу пору року, а некваплива спокійна поведінка знижує енерговитрати та допомагає не привертати увагу хижаків.

Зведена таблиця ароморфозів хордових

Ароморфози забезпечили послідовне ускладнення організації хребетних від первинноводних форм до теплокровних мешканців суходолу.

КласГоловні еволюційні ароморфози
РибиПоява хребта та черепа; формування щелеп (активне захоплення їжі); поява парних і непарних плавців та луски; зябра; тулубові нирки; диференційований головний мозок (добре розвинений мозочок)
Земноводні (Амфібії)Поява п’ятипалих кінцівок важільного типу (вихід на суходіл); диференціювання мускулатури; поява легень (мішкоподібних); формування другого кола кровообігу та трикамерного серця; ускладнення нервової системи й органів чуття (середнє вухо, повіки)
Плазуни (Рептилії)Поява зародкових оболонок (амніон, хоріон, алантоїс — повна незалежність розмноження від води); тазові (вторинні) нирки; комірчасті легені; шийний відділ хребта (рухливість голови) та грудна клітка; неповна перегородка у шлуночку серця; суха шкіра з роговими щитками/лусками і мала кількість залоз; поява зачатків кори півкуль переднього мозку
ПтахиЧотирикамерне серце та теплокровність (повне розділення артеріальної й венозної крові); губчасті легені та поява повітряних мішків (подвійне дихання); пір’яний покрив; перетворення передніх кінцівок на крила (кіль, вилочка, цівка); прогресивний розвиток великих півкуль і мозочка
Ссавці (Звірі)Чотирикамерне серце та теплокровність; альвеолярні легені та м’язова діафрагма; молочні залози та вигодовування дитинчат молоком (живородіння через плаценту); диференційовані зуби; волосяний покрив (шерсть) та різноманітні шкірні залози (потові, сальні, пахучі); високорозвинена кора великих півкуль зі звивинами й борознами та 3 слухові кісточки

← Класи Птахи та Ссавці: анатомія, політ та фізіологічні адаптації | Зміст конспекту НМТ

Назад