Одноклітинні тварини: амеба протей, евглена зелена, інфузорії, таксиси та поділ

Осморегуляція за допомогою скоротливих вакуолей

• Функція: збирають і викидають надлишки води та рідкі продукти обміну.
• Трапляються: у прісноводних організмів (амеба протей, інфузорія-туфелька). У цих організмів концентрація солей у цитоплазмі ВИЩА за концентрацію навколишнього середовища, унаслідок чого за законами осмосу вода постійно надходить у них.
• Не трапляються: у морських/паразитичних найпростіших. Оскільки в них концентрація NaCl НИЖЧА або ДОРІВНЮЄ концентрації середовища (надлишок води всередині не створюється).

Підцарство Одноклітинні

Тип Саркомастигофори (Саркоджгутиконосці)

📌 Примітка: джгутики також мають одноклітинні (хламідомонада) та колоніальні (вольвокс) зелені водорості, які на НМТ розглядають у темі «Водорості» (Рослини).

Рис. 1. Будова амеби протей із позначеннями органел (ядро, травна вакуоль, скоротлива вакуоль, псевдоподії).

• Будова амеби протей: ядро, травна вакуоль, скоротлива вакуоль, несправжні ніжки (псевдоподії).

Рис. 2. Будова клітини евглени зеленої з підписами органел.

• Будова евглени зеленої: скоротлива вакуоль, джгутик, стигма (світлочутливе вічко), клітинна мембрана, хлоропласти, ядро, цитоплазма.

Тип Війчасті (Інфузорії) та Тип Споровики (Апікомплекси)

Малярійний плазмодій — збудник малярії (лихоманка, анемія, жовтяниця).

• Переносник і основний хазяїн (хазяїн, у якому відбувається статеве розмноження паразита) — малярійний комар.
• Проміжний хазяїн (хазяїн, у якому не відбувається розмноження або відбувається нестатеве) — людина.
• Місце поширення — екваторіальна і субекваторіальна зони Землі (місця, де немає низьких температур, є болота і випадає багато опадів). Малярійний комар відкладає яйця (не стійкі до посухи) у болотистій вологій місцевості.

Рис. 3. Життєвий цикл малярійного плазмодія (зміна хазяїв: комар та людина, статеве розмноження, тканинна та еритроцитарна шизогонія).

• Етапи циклу малярійного плазмодія: комар → зараження людини (зараження через слину комара) → тканинна шизогонія в печінці → людина (еритроцитарна шизогонія) → гамети → зараження комара → статеве розмноження в кишечнику комара.

Рис. 4. Будова інфузорії-туфельки.

• Будова інфузорії-туфельки: вегетативне ядро, генеративне ядро, травна вакуоль, скоротлива вакуоль, клітинний рот, глотка, порошиця, клітинна мембрана, трихоцисти, війки.

Циста — це стадія спокою одноклітинного організму, де ядро, цитоплазма і необхідні органели оточені багатошаровою захисною капсулою. У несприятливих умовах утворюють цисту.

Рис. 5. Вихід амеби протей із цисти.

• Стадії на схемі: Циста → Вихід амеби → Амеба.

Поділ

• Простий поділ навпіл (мітозом) — в амеби.
• Поздовжній поділ — в евглени зеленої.
• Поперечний поділ — в інфузорії.
• Статевий процес: обмін частинами малих ядер — в інфузорії при кон’югації.
• Шизогонія: багаторазовий мітотичний поділ у споровиків в еритроцитах/печінці людини.

Рис. 6. Схеми розмноження одноклітинних еукаріотів: нестатеве розмноження амеби, інфузорії та евглени, статевий процес (кон’югація) інфузорії та шизогонія малярійного плазмодія.

Таксиси найпростіших

• Властивість — подразливість (НЕ рефлекс, оскільки для цього потрібна нервова система).
• Позитивний фототаксис евглени — рух евглени до світла для фотосинтезу.
• Негативний хемотаксис у прісноводних — рух від кристалика солі амеби/інфузорії.
• Позитивний хемотаксис — рух інфузорії-туфельки у бік бактерій (сінної палички), якими вона живиться.

Рис. 7. Приклади таксисів у найпростіших: позитивний фототаксис евглени зеленої, негативний хемотаксис інфузорії-туфельки на кристал солі та позитивний хемотаксис інфузорії-туфельки на сінну паличку.

← Лишайники: будова, типи та значення | Зміст конспекту НМТ | Тип Губки (Porifera) →